Два критерії для судження, чи відповідають лідери і працівники стандарту

Загалом ми вже побесідували про вісім зобов’язань лідерів і працівників, і щодо цих восьми зобов’язань ми проаналізували різні прояви неправдивих лідерів. Завдяки такому аналізу чи з’явилася у вас певна здатність розпізнавати неправдивих лідерів? Якщо ти лідер, чи можеш ти уникнути участі в цих практиках неправдивих лідерів? Чи можеш ти свідомо виконувати роботу й зобов’язання лідерів і працівників на основі тих зобов’язань, про які ми бесідували? Завдяки бесіді про зобов’язання лідерів і працівників ви тепер маєте в серці розуміти, як лідери та працівники мають виконувати свою роботу, які деталі пов’язані з виконанням цієї роботи, як вони мають реалізувати роботу і як їм слід практикувати бути лідерами й працівниками, які відповідають стандарту. Якщо в людини достатній рівень, якщо вона має певну міру працездатності, а також несе ношу, то вона має бути здатною уникнути цих проявів неправдивих лідерів. Однак якщо людина має рівень і певну міру працездатності, але не несе ноші, чи здатна вона тоді бути лідером, що відповідає стандарту, і виконувати зобов’язання лідерів і працівників? (Ні.) Їй це зробити трохи важко. Припустімо, що лідер несе ношу і його людськість непогана, але він просто не знає, як виконувати свою роботу. Як би з ним не бесідували, він однаково не знає, як реалізувати конкретну роботу й брати в ній участь, і не може знайти ні принципів, ні напрямку. Він також не знає, як давати настанови щодо конкретних професій чи роботи. Коли виникають проблеми, він не може знайти сутність цих проблем і не знає, як їх розв’язати. Унаслідок цього він завжди дуже пасивний і повільний у будь-якій роботі, яку виконує, або в будь-якому питанні, яке розв’язує. Чи може така людина виконувати зобов’язання лідерів і працівників? (Ні.) Що це за проблема? Хоча така людина сповнена значного ентузіазму, несе ношу й хоче виконувати свою роботу, її рівень занадто низький, вона не має працездатності й не може взяти на себе роботу, виконувати конкретну роботу чи розв’язувати конкретні питання; вона просто робить усе для годиться, коли бере участь у будь-якій роботі, і вона дуже тугодумна, заціпеніла й пасивна. Як наслідок, виникає багато проблем, а вона нездатна почати над ними працювати, не знає, звідки вони беруться, і тим паче не знає, як бесідувати про них і розв’язувати їх, і вона навіть не здатна доповісти про проблеми Вишньому та попросити поради. Тому вона не здатна виконувати зобов’язання лідерів і працівників, і навіть якщо її обирають лідером, вона не є хорошим лідером – вона неправдивий лідер.

Тепер, коли ми побесідували про вісім зобов’язань лідерів і працівників, чи можете ви дати базове визначення неправдивого лідера? Як слід судити, чи виконує лідер зобов’язання лідерів і працівників, або ж чи є він неправдивим лідером? На найбазовішому рівні треба дивитися, чи здатний він виконувати справжню роботу, чи має він цей рівень. Потім слід дивитися, чи несе він ношу, щоб добре виконувати цю роботу. Не зважайте на те, як гарно звучать їхні слова й наскільки вони, здається, розуміють доктрини, і не зважайте на те, наскільки вони талановиті й обдаровані, коли займаються зовнішніми справами, – це неважливо. Найважливіше – чи здатні вони належно виконувати найфундаментальніші завдання роботи церкви, чи можуть вони розв’язувати проблеми за допомогою істини та чи можуть вони привести людей в істину-реальність. Це найфундаментальніша й найсуттєвіша робота. Якщо вони не здатні виконувати ці завдання в рамках справжньої роботи, то яким би хорошим не був їхній рівень, якими б талановитими вони не були, скільки б страждань не терпіли й яку б ціну не платили, вони однаково неправдиві лідери. Деякі люди кажуть: «Не дивіться на те, що вони зараз не виконують жодної справжньої роботи. У них хороший рівень, і вони здібні. Якщо вони трохи повправляються, то неодмінно зможуть виконувати справжню роботу. Крім того, вони не зробили нічого поганого, не чинили зла й не створювали переривань чи завад – як Ти можеш казати, що вони неправдиві лідери?». Як це можна пояснити? Неважливо, наскільки ти талановитий, які в тебе рівень та освіта, скільки гасел ти можеш вигукувати або скільки слів і доктрин ти осягнув; незалежно від того, наскільки ти зайнятий або виснажений за день, як далеко ти подорожував, скільки церков відвідав, на який ризик ішов і скільки страждань зазнав, – усе це неважливо. Важливо те, чи виконуєш ти свою роботу на основі упорядкувань щодо роботи, чи точно ти реалізовуєш ці упорядкування; чи під час виконання тобою ролі лідера ти береш участь у кожній конкретній роботі, за яку відповідаєш, і скільки реальних проблем ти насправді розв’язав; скільки людей зрозуміли істини-принципи завдяки твоєму лідерству й наставництву і наскільки просунулася й розвинулася робота церкви, – важливо, чи досяг ти цих результатів. Якою б не була виконувана тобою конкретна робота, важливо, чи послідовно ти здійснюєш подальший контроль за роботою і скеровуєш її, а не поводишся зверхньо й віддаєш накази. Крім цього, важливо також, чи маєш ти життя-входження, виконуючи свій обов’язок, чи можеш ти братися за справи згідно з принципами, чи маєш ти свідчення практики істини й чи можеш ти розбиратися з реальними проблемами, з якими стикаються Божі обранці, і розв’язувати їх. Це та йому подібне – усе це критерії для оцінювання того, чи виконав лідер або працівник свої зобов’язання. Чи сказали б ви, що ці критерії практичні? І справедливі до людей? (Так.) Вони справедливі до всіх. Неважливо, який у тебе рівень освіти, молодий ти чи старий, скільки років ти віриш у Бога, який у тебе стаж або скільки Божих слів ти прочитав, – ніщо з цього неважливо. Важливо те, наскільки добре ти виконуєш церковну роботу після обрання лідером, наскільки ефективна й продуктивна твоя робота й чи кожне робоче завдання просувається організовано й ефективно, без затримок. Це основні аспекти, які оцінюються при визначенні того, чи виконав лідер або працівник свої зобов’язання.

Завдяки бесіді, яку ми щойно провели, ви тепер маєте певною мірою чітке розуміння та знання про зобов’язання лідерів і працівників, а також точне твердження про визначення та сутність неправдивого лідера. Найбазовіший критерій для судження щодо того, чи є хтось неправдивим лідером, – це подивитися, чи здатний він виконувати справжню роботу, а потім подивитися, чи дійсно він виконує справжню роботу. Це два основні критерії: один – це питання його здатності, а інший – його бажання. Чи можете ви це запам’ятати? Дехто каже: «Я не лідер, тож навіщо мені це пам’ятати?». Чи правильне це зауваження? (Ні.) Чому воно неправильне? Розуміючи ці істини, люди можуть, з одного боку, пізнати себе, а з іншого – розпізнавати інших людей; це істини, які людям слід розуміти й якими їм слід володіти, і без їх розуміння не обійтися. Насамперед ти мусиш оцінити, чи володієш ти рівнем і здатністю бути лідером відповідно до зобов’язань лідерів і працівників. Якщо ти цим не володієш, то припини прагнути бути лідером. Якщо ти не володієш рівнем, щоб бути лідером, але однаково хочеш ним бути, то це амбіція; щойно ти станеш лідером, ти не зможеш виконувати справжню роботу й неминуче станеш неправдивим лідером. Дехто каже: «У мене хороший рівень; я вирізняюся з-поміж усіх. Я часто висуваю хороші ідеї та деякі розумні й добрі пропозиції. У мене є хист до всього, що я роблю, і я маю відносно багаті знання, глибоке розуміння та досвід. Хіба все це не означає, що я можу бути лідером?». Тоді тобі також слід оцінити себе, щоб побачити, чи є в тебе почуття відповідальності й чи несеш ти ношу. Якщо в тебе є лише думки про щось, і ти лише бажаєш щось робити, і завжди маєш великі амбіції, але не можеш реалізувати їх, і ти не знаєш, як докладати зусиль і платити ціну, і не бажаєш платити жодної ціни, – якщо ти завжди хочеш, щоб твій мозок і серце були в розслабленому стані, якщо ти любиш бути бездіяльним і нескованим, мати комфортне життя, не любиш турбуватися чи бути зайнятим і боїшся втоми та труднощів, – тоді ти не підходиш на роль лідера, і ти не зможеш ні взяти на себе лідерську роботу, ні виконувати її.

Ми щойно дійшли висновку щодо двох критеріїв для судження, чи відповідає лідер стандарту: чи здатний він виконувати справжню роботу і чи виконує він справжню роботу. Якщо люди розуміють ці два критерії, то їм має бути абсолютно зрозуміло, чи здатні вони бути лідерами, а також чи здатні вони добре виконувати церковну роботу, ретельно виконувати свої зобов’язання та, ставши лідерами, відповідати стандарту лідера. До тих, хто зараз служить лідерами та працівниками: чи є у вас тепер якісь шляхи та принципи оцінки того, чи виконали ви якусь справжню роботу та чи виконали зобов’язання лідерів і працівників? Завдяки бесідам про ці вісім зобов’язань лідерів і працівників, вам слід навчитися оцінювати, які прояви демонструють неправдиві лідери, і доходити висновку, як саме лідерам і працівникам слід виконувати свою роботу, а також де у вашій роботі є недоліки, вади чи недостатня конкретність, і як вам слід виконувати роботу відтепер, – вам слід розуміти принаймні це. Якщо у вас немає жодних висновків чи розуміння щодо того, як бути лідером чи працівником або як виконувати зобов’язання лідерів і працівників, то це означає, що ваш рівень не відповідає завданню. Ба більше, якщо ви абсолютно спантеличені щодо того, як розпізнавати неправдивих лідерів, то це ще більше свідчить про те, що ваш рівень низький. Є також особлива обставина: є такі, хто, попри те, що слухав ці бесіди, не має рішучості прагнути до істини чи виконувати зобов’язання лідерів і працівників, хто просто не сприймає цю справу серйозно чи близько до серця. Вони думають: «Мене не хвилює, хто є неправдивим лідером. У будь-якому разі, якби я став лідером, я б просто робив усе, що мені скаже Вишнє. Мені не потрібно було б докладати стільки зусиль чи так багато думати». Коли вони слухають проповіді, вони просто роблять усе для годиться й гають час, і вони приблизно знають, про що конкретно йдеться в проповіді, але їм занадто ліньки доходити висновку про те, про які істини та Божі вимоги до людини бесідують, і вони не бажають брати це до серця. Вони думають: «Занадто багато клопоту розбиратися в цих питаннях. У будь-якому разі, я вимагаю від себе лише одного: не чинити зла, не створювати переривань і завад і не виділятися з натовпу, і цього достатньо. Це так просто! Це чудовий спосіб жити; я не ставлю до себе високих вимог». Це їхня єдина точка зору, незалежно від того, як вони слухають проповіді, і ніхто не може їх змінити; як би з ними не бесідували про істину, який метод бесіди не використовували б чи про що б не бесідували, не можна торкнутися їхнього серця; їм байдуже, слухати ці слова чи ні, для них це не має великого значення. Цей тип людей живе абияк і нічого не сприймає серйозно. Не кажучи вже про бесіду про вісім зобов’язань лідерів і працівників – навіть якщо ми побесідуємо про всі, вони однаково не зрозуміють і не зможуть дійти висновку щодо жодних принципів чи шляхів. Такі люди не люблять позитивних речей, їм нецікаво, і вони геть не можуть зібратися з силами, коли йдеться про істину чи будь-які позитивні речі, натомість вони мають певний інтерес до їжі, пиття та пошуку задоволень. Бесідуючи про вісім зобов’язань лідерів і працівників, з одного боку, ми дійшли висновку щодо певних зобов’язань лідерів і працівників, а також те, як виконувати роботу та свої зобов’язання як лідер чи працівник; з іншого боку, ми дійшли висновку щодо певних конкретних проявів неправдивих лідерів. Ми щойно зробили висновок про два основні принципи, два критерії для розпізнавання неправдивих лідерів: один – чи здатна людина виконувати справжню роботу, а інший – чи справді вона виконує справжню роботу, коли зрозуміла істини-принципи. Використання цих двох критеріїв – це найпростіший і найдоречніший на сьогодні метод для визначення, чи є хтось неправдивим лідером.

Пункт дев’ятий. Точне доведення до відома, поширення й реалізація різних упорядкувань роботи від Божого дому відповідно до його вимог із забезпеченням наставництва, нагляду та спонукання, а також перевірка й відстеження стану реалізації цих упорядкувань (частина перша)

Визначення та конкретні пункти упорядкувань роботи

Сьогодні ми побесідуємо про дев’яте зобов’язання лідерів і працівників: «Точне доведення до відома, поширення й реалізація різних упорядкувань роботи від Божого дому відповідно до його вимог із забезпеченням наставництва, нагляду та спонукання, а також перевірка й відстеження стану реалізації цих упорядкувань». Якщо розглядати це зобов’язання в цілому, що вимагається від лідерів і працівників реалізовувати? (Різні упорядкування роботи від Божого дому.) Центральним пунктом цього зобов’язання є те, як реалізовувати різні упорядкування роботи від Божого дому, – це найважливіша робота для лідерів і працівників. Незалежно від того, якого рівня лідер чи працівник, як лідер чи працівник він завжди стикатиметься з упорядкуваннями роботи, а також із конкретною роботою з реалізації упорядкувань роботи. Реалізація різних упорядкувань роботи стосується роботи кожного лідера й працівника, і це дуже важлива, дуже конкретна й дуже фундаментальна робота. З огляду на це, чи не потрібно спочатку конкретно побесідувати про те, що таке упорядкування роботи? (Так.) Отже, що ж таке упорядкування роботи? Яка сфера й визначення упорядкувань роботи? Деякі люди кажуть: «Хіба сфера упорядкувань роботи не охоплює лише певні завдання й зміст, пов’язані з церковною роботою? І хіба упорядкування роботи – це не просто упорядкування й поширення цих завдань і змісту?». Що ви думаєте про це пояснення? Хіба це не все слова й доктрини? (Так.) А що означає «слова й доктрини»? Це означає, що, хоча жодне слово цього пояснення не звучить неправильно, почувши його, ти однаково його не розумієш; це те саме, якби цього взагалі не пояснювали. Спочатку дамо визначення упорядкувань роботи в письмовому вигляді, щоб люди мали базове поняття про них, щоб зрозуміти й знати, чим саме є упорядкування роботи. Упорядкування роботи – це конкретні плани й вимоги, розроблені Божим домом для конкретного робочого завдання; їх мають доводити до відома й реалізовувати лідери та працівники, і це також вимоги, завдання й методи, поширені серед усіх членів церкви щодо конкретного пункту роботи, – ось визначення упорядкувань роботи. А які пункти охоплюють упорядкування роботи? Усі знають це слово «пункти», але чи не має бути якогось конкретного змісту, що охоплюється сферою цих пунктів? (Так.) Про який зміст ви знаєте? (Є євангельська робота, і є робота з виробництва фільмів.) Це два пункти. (Є також певні вимоги, пов’язані з церковним життям і створенням адміністративних організацій церкви.) Яка ще є робота? (Є робота з очищення церкви, а також певна робота, пов’язана із системами управління церквою.) Конкретний зміст упорядкувань роботи такий: пункт перший – адміністративна робота церкви. Це найбільше робоче завдання, і якщо адміністративна робота не виконується добре, то церковної роботи взагалі не буде. Пункт другий – кадрова робота. Це велике робоче завдання. Пункт третій – євангельська робота. Це також велике робоче завдання. Пункт четвертий – різні види професійної роботи. Сфера цієї роботи дещо велика, і вона охоплює виробництво фільмів, роботу з текстами, переклад, музику, виробництво відео, художню роботу тощо. Пункт п’ятий – церковне життя. Пункт шостий – робота з управління майном. Пункт сьомий – робота з очищення. Пункт восьмий – зовнішні справи. Пункт дев’ятий – церковний добробут. Наприклад, як церква розв’язує труднощі, що виникають у домівках братів і сестер, і що церква робить щодо них, а також відвідування братів і сестер у в’язниці та способи піклування про їхні сім’ї тощо, – усе це підпадає під церковний добробут. Пункт десятий – плани на випадок надзвичайних ситуацій. Іноді церква впроваджує певні надзвичайні заходи. Наприклад, коли сталася пандемія, церква запровадила відповідну систему ізоляції. Такі плани підпадають під роботу в надзвичайних ситуаціях. Упорядкування роботи в основному охоплюють ці десять пунктів. Будь-який інший незначний пункт або особлива обставина входять до цих десяти – по суті, церковна робота містить у собі ці десять основних пунктів. Це в основному сфера різних упорядкувань роботи, поширених Божим домом, чи не так? (Так.) Тепер, коли ці пункти підтверджено, усім вам слід трохи розуміти упорядкування роботи Божого дому й знати, що це основні робочі завдання в Божому домі. Це сфера вимог Божого дому щодо зобов’язань лідерів і працівників. Це означає, що сфера твоєї роботи й твої зобов’язання як лідера чи працівника, які ти мусиш виконувати, не можуть бути відокремлені від цих пунктів, що входять до упорядкування роботи, – усі ці пункти необхідні. Окрім цих робочих завдань, з того, що ти бажаєш робити, роби трохи того, що можеш робити добре, і Божий дім не має додаткових вимог до виконання твого обов’язку. Тому, виконуючи свою роботу, тобі слід розмірковувати, як виконувати ці робочі завдання, чого вимагають упорядкування роботи Божого дому, яку конкретну роботу ти мусиш виконувати, як її реалізовувати, чи добре вона реалізується, який поточний прогрес, чи здійснював ти подальший контроль за роботою, чи є якесь робоче завдання, яке не було виконано добре або в якому є відхилення й недоліки, і чи всі, хто бере участь у цьому робочому завданні, насправді виконують роботу, – ти мусиш завжди розмірковувати про це. Тепер, коли ви зрозуміли конкретні робочі завдання, що входять до упорядкувань роботи, чи потрібно Мені дати просте пояснення кожного з цих пунктів? Або, можливо, ви думаєте: «Ми стикаємося з цими робочими завданнями вже так багато років і всі їх розуміємо; не потрібно їх знову пояснювати – краще побесідуймо про щось важливе. Ця тема не така важлива, не має значення, знаємо ми про неї чи ні, і ми не хочемо про це слухати»? Чи потрібно далі пояснювати цю тему? (Так.) Оскільки це необхідно, поговоримо про це простими словами. Я виберу деякі пункти, з якими ви відносно незнайомі, які не такі конкретні, трохи абстрактні, і побесідую про них.

I. Адміністративна робота

Почнімо з бесіди про перший пункт – адміністративну роботу. Адміністративна робота відносно абстрактна й недостатньо конкретна, і багато людей її не розуміє. Зокрема, ті, хто вірить у Бога недовго, насправді не знають про формування церкви та її адміністративну роботу, і вони не знають, що таке адміністрація. Ця адміністрація – не те саме, що адміністративні постанови, видані Богом. Ця адміністративна робота в основному стосується конкретних положень Божого дому щодо роботи зі створення церков. А який зміст цих конкретних положень? Вони включають те, як діляться церкви, скільки людей у кожній церкві, як церквам дають назви тощо. В упорядкуваннях роботи було встановлено, що церкви діляться відповідно до їхнього природного географічного середовища, причому від 30 до 50 людей, що живуть відносно близько одне до одного, класифікуються як церква. Наприклад, скажімо, що район А охоплює три-чотири села; якщо в цих селах 50 віруючих, то їх можна класифікувати як церкву. У них будуть свої час і місце для проведення зібрань, у них будуть церковні лідери й диякони, а також конкретна церковна робота, і всіма ними разом управлятиме ця церква. Це положення щодо поділу церков і кількості членів у церквах. Водночас ця церква підпадатиме під відповідальність певного округу, залежно від її розташування, і цей округ відповідатиме за всі різноманітні робочі завдання в цій церкві, такі як церковне життя в ній, чи підходять лідери й диякони, розповсюдження книг Божих слів, реалізація різних упорядкувань роботи, доведення до відома вимог Вишнього тощо. Божий дім має конкретні упорядкування роботи для таких речей, як кількість церков, що складають округ, і кількість округів, що складають регіон, а також те, що регіони відповідають за округи, а округи – за церкви, які є адміністративними одиницями. Простими словами, це називається адміністративною роботою, і вона входить до сфери зобов’язань лідерів і працівників. Отже, які зобов’язання слід виконувати лідерам і працівникам? Вони мусять ділити церкви на основі їхнього природного географічного середовища й розташування відповідно до упорядкувань роботи. Якщо кількість людей у церкві з часом продовжує зростати, то церкву слід знову розділити на основі кількості людей і географічного середовища. Наприклад, якщо церква зростає з 50 до 80 людей, її слід розділити на дві церкви; якщо ці дві церкви загалом зростають з 80 до 150 людей, то їх слід розділити на три церкви. Якщо церква зростає до 70, 80 або 100 людей і ще не була розділена на дві церкви, то хіба це не свідчить про те, що лідери та працівники в цій церкві не розуміють адміністративної роботи Божого дому? (Так.) У такі часи лідерам і працівникам слід читати упорядкування роботи, що стосуються цієї теми, – церковний довідник з упорядкувань роботи містить конкретні положення. Якщо церква ділиться на дві нові церкви, то кожна церква мусить обрати необхідних лідерів і працівників, таких як церковні лідери, диякони тощо. Отже, що слід робити лідерам і працівникам? Їм слід знати й осягати інформацію про кількість людей у церкві та стан створення церкви. Це адміністративна робота церкви, і це найбільше робоче завдання. Церкві слід бути скрізь, де є обрані Богом люди, і щойно церкву створено, лідери та працівники мусять взяти на себе відповідальність за кожен аспект роботи цієї церкви, як-от: розповсюдження книг Божих слів, управління членами церкви, реалізація упорядкувань роботи, щоб вони знали, який зміст упорядкувань роботи. Адміністративна робота в основному включає в себе створення церков, а також створення адміністративних організацій і формування адміністративного персоналу церков – усе це конкретні завдання в рамках адміністративної роботи. Які люди зазвичай частіше стикаються з цим робочим завданням? Церкви для нововіруючих, євангельські команди, а також регіональні лідери, окружні лідери та церковні лідери в районах, де поширюється Євангеліє, – усі вони стикаються з цією роботою частіше. Крім того, адміністративна робота також містить особливе завдання, яке полягає в поділі церков на церкви з повною зайнятістю, церкви із частковою зайнятістю, звичайні церкви та групи Б, і це ще одне завдання, яке слід виконувати лідерам і працівникам. Лідерам і працівникам слід осягати, як ділити церкви, і принцип поділу церков полягає в тому, щоб ділити людей на різні церкви на основі відмінностей у виконуваних ними обов’язках, відокремлювати людей, які виконують обов’язок, від людей, які його не виконують, і людей, які виконують свій обов’язок на повну зайнятість, від людей, які виконують свій обов’язок на часткову зайнятість, – це ще одне особливе й конкретне адміністративне завдання.

II. Кадрова робота

Пункт другий – кадрова робота. Цей пункт стосується виборів, призначення та відсторонення лідерів і працівників на всіх рівнях. Упорядкування роботи містять конкретні положення щодо виборчих систем, яких людей обирати лідерами та працівниками, а також методів і конкретних вимог до виборів. Існують також певні особливі обставини, наприклад, що робити, якщо брати й сестри щойно познайомилися й не дуже добре знають одне одного і не можуть обрати відповідних лідерів і працівників шляхом виборів? У такому разі людей можна просувати й призначати, перевіряючи, хто відносно підходить на роль лідера, а потім дізнаватися про них більше, бесідуючи та проводячи прості перевірки, після чого їх можна призначати. Крім того, коли Вишнє організовує великий проєкт або призначає кількох людей кураторами, це є особливим упорядкуванням роботи. Є ще одна особлива обставина, а саме коли хтось пише доповідь Вишньому, описуючи, як такий-то лідер не виконує справжньої роботи й іде шляхом антихриста, і Вишнє видає упорядкування роботи про відсторонення лідера, про якого повідомили, з його посади після відповідної перевірки. Це ще одне упорядкування роботи, пов’язане з кадровою роботою. Одним словом, робота, пов’язана з кадрами, охоплює вибори, призначення та відсторонення лідерів і працівників на всіх рівнях у церкві. Це робоче завдання відносно просте, і його легко зрозуміти.