IV. Як ставитися до людей, яких було відсторонено

Є ще один тип людей, а саме ті, кого було відсторонено. Як нам слід поводитися з ними? Незалежно від того, чи цих людей відсторонено, бо вони нездатні виконувати справжню роботу й віднесені до категорії неправдивих лідерів, чи тому, що вони йдуть шляхом антихристів і віднесені до категорії людей, що є антихристами, необхідно розумно призначити цих людей на іншу роботу та розумно їх улаштувати. Якщо це антихристи, які вчинили багато лихих справ, то, звісно, їх слід виключити; якщо вони не вчинили багато лихих справ, але мають сутність антихриста й характеризуються як антихрист, то доки вони ще можуть хоч трохи послужити, не спричиняючи переривань чи завад, їх не потрібно виключати – нехай вони продовжують надавати послуги, і дайте їм шанс покаятися. Неправдивих лідерів, яких було відсторонено, слід призначати на іншу роботу відповідно до їхніх сильних сторін та обов’язків, до яких вони придатні, але їм більше не дозволено служити церковними лідерами; лідерів і працівників, яких було відсторонено через надзвичайно низький рівень і нездатність виконувати будь-яку роботу, також слід призначати на іншу роботу відповідно до їхніх сильних сторін та обов’язків, до яких вони придатні, але їх більше не можна просувати як лідера чи працівника. Чому не можна? Їх уже випробували. Їх було викрито, і вже чітко видно, що рівень і працездатність таких людей роблять їх непридатними для того, щоб бути лідерами. Якщо вони непридатні бути лідерами, то чи нездатні вони виконувати інші обов’язки? Не обов’язково. Їхній низький рівень робить їх непридатними для того, щоб бути лідерами, але вони можуть виконувати інші обов’язки. Після того, як таких людей відсторонено, вони можуть робити те, до чого придатні. Їх не слід позбавляти права виконувати обов’язок; їх досі можна буде використовувати знову, коли вони зростуть духовно в майбутньому. Деяких відсторонюють через молодість, брак життєвого та робочого досвіду; тому вони нездатні взяти на себе цю роботу, і зрештою їх відсторонюють. До відсторонення таких людей можна підходити гнучко. Якщо їхня людськість відповідає стандарту, а рівень достатній, їх можна використовувати після пониження на посаді, або їх можна призначити на іншу роботу, що їм підходить. Коли вони чітко зрозуміють істину, трохи ознайомляться з церковною роботою та набудуть у ній досвіду, таких людей можна буде знову просувати та зрощувати відповідно до їхнього рівня. Якщо їхня людськість відповідає стандарту, але рівень надзвичайно низький, то немає жодної цінності в їхньому зрощуванні, і їх абсолютно не можна зрощувати чи залишати.

Серед відсторонених є дві категорії людей, яких у майбутньому в жодному разі не можна повторно просувати та зрощувати. Перша категорія – це антихристи, а друга – люди, чий рівень надзвичайно низький. Також є люди, яких не вважають антихристами, але в них просто погана людськість, вони егоїстичні й лукаві, а ще деякі з них ліниві, жадають плотського комфорту й не здатні зносити труднощі. Навіть якщо рівень таких людей надзвичайно високий, їх більше не можна просувати. Якщо вони мають певний рівень, нехай роблять те, на що здатні, – достатньо лише належно все для цього влаштувати; одне слово, не просувайте їх у лідери чи працівники. Окрім рівня та працездатності, лідери і працівники мають розуміти істину, нести ношу заради церкви, уміти тяжко працювати й зносити страждання, а також бути старанними, а не лінивими. Крім того, вони мають бути відносно чесними й порядними. У жодному разі не можна обирати лукавих людей. Ті, хто надто криводушний і лукавий, завжди плетуть інтриги проти братів і сестер, проти свого вищого керівництва та проти Божого дому. Вони цілими днями думають лише про щось підступне. Маючи справу з такою людиною, завжди доводиться вгадувати, що вона насправді думає, постійно розпитувати, чим саме вона останнім часом займалася, і завжди за нею наглядати. Використовувати таких людей надто виснажливо й клопітно. Якщо таку людину просувають для виконання обов’язків, вона, навіть розуміючи певні доктрини, не практикуватиме їх і за кожну дещицю виконаної роботи очікуватиме благ і переваг. Використовувати таких людей надто клопітно й завдає забагато проблем, тому їх не можна просувати. Отже, коли йдеться про антихристів, людей із надзвичайно низьким рівнем, людей із поганою людськістю, лінивих, що жадають плотського комфорту й не можуть зносити труднощі, а також про вкрай криводушних і лукавих – якщо після призначення на якусь посаду таких людей буде викрито й відсторонено, не просувайте їх удруге; не знаходьте їм неправильне використання після того, як їх розгледіли наскрізь. Хтось може сказати: «Раніше цю людину схарактеризували як антихриста. Ми помітили, що останнім часом вона добре себе проявляє, може нормально спілкуватися з братами й сестрами та більше не сковує інших. Чи можна її просунути?» Не поспішайте: щойно її просунуть і вона отримає статус, її антихристову природу буде розвінчано. Інші можуть сказати: «Рівень цієї людини раніше був надзвичайно низьким; коли її попросили наглядати за роботою двох людей, вона не знала, як розподілити завдання, а якщо одночасно траплялися дві справи, вона не знала, як їх розумно владнати. Тепер, коли вона стала трохи старшою, вона ж краще з цим упорається, чи не так?» Чи є ця заява обґрунтованою? (Ні.) Коли одночасно трапляються дві справи, ця людина розгублюється й не знає, як із ними впоратися. Вона не може бачити наскрізь ні людей, ні справи. Її рівень настільки низький, що в неї немає ні працездатності, ні здатності до сприймання. Таку людину в жодному разі не можна знову просувати в лідери. Це не питання віку. Люди з низьким рівнем і у вісімдесят років матимуть низький рівень. Усе не так, як люди собі уявляють, ніби з віком і досвідом людина може все зрозуміти, – це не так. Вона просто матиме певний життєвий досвід, але життєвий досвід не дорівнює рівню. Скільки б людина не пережила й скільки б уроків не засвоїла, це не означає, що її рівень підвищиться.

Якщо чиясь людськість надто егоїстична, надто лукава й надто нечестива, і людина сповнена хитрих задумів і думає лише про себе, хіба така людина може змінитися? Її відсторонили саме з цих причин; тепер минуло десять років, і вона прослухала багато проповідей – невже її людськість більше не егоїстична, криводушна й лукава? Скажу тобі: така людина не зміниться, і через двадцять років вона залишиться такою самою. Тому, якщо ти зустрінеш її знову через двадцять років і запитаєш, чи вона досі така ж егоїстична й лукава, вона навіть сама це визнає. Чому люди з поганою людськістю не змінюються? Чи можуть вони змінитися? Припустімо, що вони могли б змінитися, які основа й умови необхідні для того, щоб таке сталося? Вони мусять бути здатними прийняти істину. Люди з поганою людськістю не приймають істини, і внутрішньо вони зневажають позитивні речі, гидують ними, висміюють їх і вороже до них ставляться – вони просто не можуть змінитися. Тож скільки б років не минуло, не просувайте їх, бо вони не здатні змінитися. Можливо, через двадцять років вони навчаться бути ще більш слизькими й ще краще говорити приємні та оманливі речі. Але якщо ти спілкуватимешся з такими людьми й спостерігатимеш за їхніми діями, то відкриєш один факт: вони зовсім не змінилися. Ти вважаєш, що після стількох років, прослухавши стільки проповідей і так довго виконуючи обов’язки в Божому домі, вони мали б змінитися, – ти помиляєшся! Вони не зміняться. Чому? Вони прослухали стільки проповідей і прочитали стільки Божих слів, але не приймають і не практикують жодного речення, тому вони анітрохи не змінилися, і змінитися для них неможливо. Щойно таких людей буде викрито й відсторонено, їх більше не можна використовувати, а якщо ти їх використаєш, то зашкодиш Божому дому та братам і сестрам. Якщо ти не впевнений, просто поспостерігай, як вони діють, і подивись, чиї інтереси вони захищають, коли стикаються зі справами, у яких їхні власні інтереси вступають у конфлікт з інтересами Божого дому; вони в жодному разі не пожертвують власними інтересами й не докладуть усіх зусиль, щоб захистити інтереси Божого дому. З цього погляду вони не заслуговують на довіру й не варті того, щоб Божий дім їх просував і використовував. Ось чому таким людям судилося не бути використаними. Хіба можуть люди, які не приймають істини, ще змінитися? Це неможливо, це марна мрія!

Що ж до людей лінивих, які жадають плотського комфорту й не здатні знести навіть найменших труднощів, то вони ще менш здатні змінитися. Обіймаючи посаду лідера, вони не зазнають жодних труднощів, не зносять навіть тих труднощів, які здатні знести звичайні брати й сестри. Виконуючи свій обов’язок, вони лише роблять усе для галочки: проводять зібрання, проповідують певні доктрини, а потім ідуть спати, щоб добре про себе подбати. Якщо вночі вони лягають спати хоч трохи пізніше, то вранці, коли брати й сестри вже встають, вони досі міцно сплять. Вони не бажають ані трохи втомлюватися, ані трохи бути зайнятими, ані трохи зносити труднощі. Вони не платять жодної ціни й не виконують жодної реальної роботи. Куди б вони не пішли, щойно вони бачать смачну їжу та напої, вони стають такими щасливими, що забувають про все інше й нікуди не йдуть, а просто залишаються там їсти, пити й насолоджуватися, не виконуючи жодної роботи. Вони не слухають, коли їх обтинає Вишнє, і не приймають нагадувань і розвінчування від братів і сестер. Вони обирають жити якомога комфортніше, не платячи жодної ціни й не виконуючи своїх зобов’язань чи обов’язку, і тому стають ні на що не придатними. Чи здатні такі люди змінитися? Люди такого роду надто ліниві, жадають плотського комфорту; вони не можуть змінитися. Такі вони зараз, і такими ж будуть у майбутньому. Дехто може сказати: «Ця людина змінилася, вона вже деякий час докладає багато зусиль до своєї роботи». Не поспішайте. Якщо ви просунете її в лідери, вона повернеться до старих звичок – ось така вона. Такі люди – як азартний гравець, який, коли в нього закінчуються гроші, продовжуватиме грати, навіть якщо доведеться позичати гроші, продавати свій будинок або навіть продавати свою дружину та дітей. Якщо останнім часом він не грає, то, можливо, тому, що казино закрилося й немає де грати, або тому, що всіх його товаришів по грі спіймали і йому більше немає з ким грати, або тому, що він продав усе, що міг продати, і в нього не залишилося грошей на гру. Щойно в його руках з’являться гроші, він знову почне грати й не зможе кинути – ось такий він. Так само не здатні змінитися й ті, хто лінивий і жадає плотського комфорту. Щойно вони отримають певний статус, вони негайно повернуться до свого початкового стану, і їхнє справжнє обличчя буде розвінчане. Коли в них немає статусу, ніхто їх високо не цінує й ніхто їм не прислуговує, і якщо вони нічого не роблять, то їх слід вичистити, бо церква не утримує нероб, тому в них немає іншого вибору, окрім як неохоче щось робити. Вони роблять усе інакше, ніж інші. Інші роблять усе ініціативно, а вони – пасивно. Хоча зовні різниці немає, по суті різниця є. Коли інші мають статус, вони роблять те, що мусять, і здатні виконувати свої зобов’язання; щойно ці люди отримують статус, вони хапаються за можливість упиватися благами свого статусу й не виконують жодної роботи, і так розвінчується їхня природа-сутність ліні та жаги до комфорту. Тому такі люди не зміняться за жодних обставин, і щойно їх буде викрито й відсторонено, таких людей ніколи не слід знову просувати й використовувати – такий принцип.

Коли йдеться про людей із різними ситуаціями, ось принципи щодо їхнього просування та використання. Мінімальний стандарт полягає в тому, що вони здатні витрачати сили й надавати послуги в Божому домі, не створюючи завад; у такому разі вони можуть виконувати обов’язок у Божому домі. Якщо вони не можуть відповідати навіть цьому мінімальному стандарту, то, незалежно від їхньої людськості та сильних сторін, вони не придатні для виконання обов’язку, і людей такого роду слід відсіювати з-поміж тих, хто виконує обов’язки. Якщо людськість людини злостива й дорівнює людськості антихриста, то, щойно буде підтверджено, що вона є антихристом, Божий дім ніколи не використовуватиме її, не просуватиме й не зрощуватиме. Дехто може сказати: «Чи можна дозволити їй надавати послуги?» Це залежить від ситуації. Якщо надання нею послуг може мати негативний вплив і призвести до несприятливих наслідків для Божого дому, то Божий дім навіть не дасть їй можливості надавати послуги. Якщо вона знає, що є злою людиною або антихристом, якого було виключено, але бажає надавати послуги й робитиме все так, як влаштує для неї церква, і може надавати послуги, поводячись, як годиться, і не завдаючи шкоди жодним інтересам Божого дому, то в такому разі її можна залишити. Якщо вона не може навіть належно надавати послуги, і її послуги приносять більше шкоди, ніж користі, то в неї навіть не буде можливості надавати послуги, і навіть якщо вона їх надаватиме, Божий дім однаково не використовуватиме її, бо вона навіть не придатна й не відповідає критеріям для надання послуг. Тож людям такого роду не слід повертатися – нехай ідуть, куди хочуть. Дехто може сказати: «Якщо божий дім не використовує мене, то я сам проповідуватиму Євангеліє, і людей, яких я здобуду через проповідь Євангелія, я передам божому дому». Це було б нормально? (Так.) Хтось може сказати: «Ти б не використав цю людину навіть для надання послуг, то на якій підставі вона має віддавати Тобі людей, яких здобуває, проповідуючи Євангеліє? На якій підставі вона має проповідувати Євангеліє для Тебе?» Божий дім не використовує їх із різних причин. Одна з них – вони не відповідають принципам Божого дому щодо використання людей. Інша – Божий дім не наважується використовувати людей такого типу, бо щойно їх буде використано, клопотам не буде кінця. То як нам пояснити те, що вони бажають проповідувати Євангеліє? Проповідуючи Євангеліє, вони свідчать про Бога, і саме завдяки Божим словам і Божій роботі вони здатні здобувати людей. Хоча цих людей було здобуто через проповідь Євангелія тією людиною, це аж ніяк не можна вважати її заслугою. У кращому разі це лише виконання нею своїх зобов’язань як людини. Незалежно від того, чи ти антихрист, чи зла людина, чи тебе було вичищено або виключено, виконання твоїх зобов’язань як людини – це те, що ти маєш робити. Чому Я кажу, що це те, що ти маєш робити? Ти отримав таке велике постачання істин від Бога, і це також кров серця Бога. Божий дім поливав і забезпечував тебе стільки років, але хіба Бог вимагає щось від тебе? Ні. Усі різноманітні книги, що їх розповсюджує Божий дім, безкоштовні, ніхто не мусить витрачати ані копійки. Так само істинний шлях вічного життя та слова життя, які Бог дарує людям, безкоштовні, і всі люди можуть слухати проповіді та бесіди Божого дому безкоштовно. Тому, чи ти звичайна людина, чи член особливої групи, ти отримав стільки істин від Бога безкоштовно, тож, безперечно, правильно, що тобі слід популяризувати Божі слова й Боже Євангеліє серед людей і приводити людей до присутності Бога, чи не так? Бог дарував усі істини людству; хто може відплатити за таку велику любов? Божа благодать, Божі слова й Боже життя безцінні, і жодна людина не може за них відплатити! Хіба життя людини таке дорогоцінне? Хіба воно може коштувати стільки ж, скільки істина? Тому ніхто не може відплатити за Божу любов і благодать, і це стосується й тих, кого церква вичистила, виключила й відсіяла, – вони не виняток. Якщо в тебе є хоч трохи совісті, розуму й людськості, то, як би Божий дім до тебе не ставився, ти повинен виконувати свій обов’язок популяризувати Божі слова й свідчити про Його роботу. Це невідхильне зобов’язання людей. Тому, скільком би людям ти не проповідував Божі слова та Його Євангеліє, скількох би людей не здобув, у цьому немає нічого, за що тебе можна було б хвалити. Бог висловив стільки істин, а ти їх не слухаєш і не приймаєш. Безперечно, надавати трохи послуг і проповідувати Євангеліє іншим – це те, що ти маєш робити, чи не так? З огляду на те, що ти дійшов до такого стану сьогодні, хіба тобі не слід покаятися? Хіба тобі не слід шукати можливостей відплатити за Божу любов? Тобі дійсно слід це зробити! У Божому домі є адміністративні постанови, і вичищання, виключення й відсіювання людей – це те, що робиться згідно з адміністративними постановами й згідно з Божими вимогами; це правильні дії. Дехто може сказати: «Дещо ніяково приймати до церкви людей, здобутих через проповідь Євангелія тими, кого було вичищено або виключено». Насправді це обов’язок, який люди мають виконувати, і тут немає чого соромитися. Усі люди – створені істоти. Навіть якщо тебе було вичищено або виключено, засуджено як злу людину чи антихриста, або ти є об’єктом для відсіювання, хіба ти не залишаєшся створеною істотою? Щойно тебе буде вичищено, хіба Бог перестане бути твоїм Богом? Хіба слова, які Бог сказав тобі, і те, чим Бог тебе забезпечив, одним махом стираються? Хіба вони перестають існувати? Вони досі існують, просто ти їх не цінував. Усі навернені люди, незалежно від того, хто їх навернув, є створеними істотами й мають упокоритися перед Творцем. Тому, якщо ці люди, яких було вичищено або виключено, бажають проповідувати Євангеліє, ми не будемо їх обмежувати; але як би вони не проповідували, принципи Божого дому щодо використання людей і адміністративні постанови Божого дому незмінні, і це ніколи, ніколи не зміниться.

Більшість людей із цих кількох категорій відсторонених навряд чи по-справжньому покається, і їх у жодному разі не можна знову використовувати. Просувати й використовувати можна лише тих, кого було відсторонено або чиї призначені обов’язки було скориговано через те, що їм бракувало досвіду роботи й тому вони тимчасово не могли виконувати свою роботу. Рівень таких людей достатній, і з їхньою людськістю немає серйозних проблем, у них просто є деякі незначні недоліки, вади або погані звички, успадковані від родини, – усе це не є великою проблемою. Якщо Божий дім їх потребуватиме, їх можна буде знову просунути й використати у відповідний час; це розумно, бо вони не злі люди й не стануть антихристами. Їхній рівень достатній, просто вони недовго працювали й не мали досвіду, тому не були компетентними для виконання роботи, що не є серйозною проблемою. Якщо їх було відсторонено з цих причин, то в них є простір для розвитку в майбутньому, і вони можуть змінитися. Якщо людина має працездатність і рівень, і її людськість відповідає стандарту, то в період, коли вона переживає Божу роботу й виконує свій обов’язок, така людина поступово змінюватиметься, її людськість змінюватиметься, вона зростатиме у своєму житті-входженні, у її характері відбудуться певні відповідні зміни, і буде певний прогрес у її розумінні істини. Залежно від оточення, обов’язків, які вона виконує, та її особистої рішучості, вона змінюватиметься й зростатиме різною мірою, тож можна сказати, що таких людей слід просувати й використовувати. Загалом, ось такі принципи щодо повторного просування та використання кількох категорій людей, яких раніше було відсторонено.

Сьомий пункт зобов’язань лідерів і працівників – «Розумний розподіл і використання людей різних типів на основі їхньої людськості та сильних сторін, щоб кожен використовувався якнайкраще». У нашій бесіді щойно вже було чітко пояснено, що означає використовувати людей якнайкраще. Якщо є хоч найменша цінність у зрощуванні людини та її людськість відповідає стандарту, то Божий дім дасть їй можливості. Якщо людина прагне до істини й любить позитивні речі, то Божий дім не відмовиться від неї й не відсіє її так легко. Якщо твоя людськість і рівень відповідають стандартам, про які Я щойно бесідував, у Божому домі обов’язково знайдеться для тебе місце для виконання обов’язку, і тебе обов’язково використають розумно й дадуть тобі достатньо простору, щоб ти міг проявити свої здібності. Коротко кажучи, якщо ти маєш сильні сторони та компетентність у певній професії, які потрібні для роботи церкви, то Божий дім обов’язково дозволить тобі виконувати відповідний обов’язок. Однак, якщо в тебе немає рішучості чи волі й ти не хочеш прагнути вгору, то просто роби те, що можеш, виконуй якийсь обов’язок, що тобі під силу, і не більше. Якщо в тебе є рішучість, і ти кажеш: «Я хочу зрозуміти й здобути більше істин, якнайшвидше стати на шлях до спасіння й увійти в істину-реальність. Я бажаю бути уважним до Божої ноші, бажаю нести важку ношу в Божому домі, страждати більше за інших, гарувати більше й зрікатися більшого, ніж інші», і якщо ти підходиш за всіма параметрами, але тебе досі ніхто не рекомендує, то ти можеш і сам запропонувати свою кандидатуру. Хіба це не розумно? Загалом це всі принципи Божого дому щодо використання всіляких людей, мета яких – не що інше, як дати людям змогу ввійти в істину-реальність. Які прояви входження в істину-реальність? Це розуміння істини, розуміння істин-принципів під час виконання всіх різноманітних робочих завдань і здатність практикувати відповідні істини під час взаємодії з усілякими людьми, справами та речами в повсякденному житті, а не розгублюватися й не знати, що робити, щоразу, коли щось трапляється, – ось мета. Оскільки цю мету було встановлено, вам слід прагнути до неї!

На цьому ми закінчуємо нашу бесіду про сьомий пункт зобов’язань лідерів і працівників. Дехто може сказати: «Ти ще не закінчив бесідувати, Ти не розвінчав неправдивих лідерів з огляду на цей пункт». Я б відповів, що немає потреби їх розвінчувати. З одного боку, неправдиві лідери мають низький рівень і не здатні виконувати реальну роботу; з іншого боку, вони позбавлені совісті й розуму, не несуть ноші, зовсім не вкладають душу у свою роботу й не можуть навіть добре виконати деякі прості речі. Щоразу, коли вони стикаються зі складною проблемою або проблемою, що стосується істин-принципів, вони зовсім не можуть її розрізнити, і тим паче не можуть побачити наскрізь сутність проблеми. Тож немає потреби їх розвінчувати. Навіть якби їх розвінчали, вони б цього не прийняли, і це було б марною тратою слів. Ба більше, говорити про те, що вони зробили, було б огидно й викликало б у людей внутрішній гнів. Доручати таку важливу роботу цим неправдивим лідерам було помилкою у використанні людей. Нездатність виконувати свою роботу вже змушує їх почуватися ні на що не здатними, а якщо їх розвінчати й проаналізувати, вони почуватимуться ще більш засмученими. Тож нехай ці неправдиві лідери самі порівнюють себе з вищезгаданим описом і досліджують власні проблеми, наскільки можуть. Якщо ти можеш виявити свої проблеми, подивись, чи зможеш ти в майбутньому виправитися; якщо не можеш їх виявити, то тобі потрібно продовжувати досліджувати, і ти також можеш попросити людей навколо допомогти тобі проаналізувати й розібратися. Якщо інші бесідували з тобою, і ти вклав у це душу, але однаково не можеш виявити власні проблеми й досі не знаєш, як їх розпізнати чи розв’язати, то ти справді неправдивий лідер і тебе слід відсіяти.

6 березня 2021 року