Більшість неправдивих лідерів має низький рівень. Хоча вони здаються красномовними, вони зовсім не здатні сприймати істину, аж до того, що не мають духовного розуміння. Вони сліпі очима й розумом, не можуть розгледіти суті жодного питання й зовсім не розуміють істини, що саме по собі є фатальною проблемою. У них є ще одна, серйозніша проблема: коли вони зрозуміли й засвоїли кілька слів і доктрин і вміють вигукувати кілька гасел, вони думають, що володіють істиною-реальністю. Тому, яку б роботу вони не виконували й кого б не обирали для використання, вони не шукають істин-принципів, не бесідують з іншими і тим більше не дотримуються упорядкувань роботи та принципів Божого дому. Вони настільки самовпевнені, що завжди вважають свої ідеї правильними й роблять усе, що забажають. У результаті, коли вони стикаються з якимись труднощами чи винятковими обставинами, вони розгублюються. Ба більше, вони часто помилково вважають, що оскільки вони багато років працюють у Божому домі й мають достатній досвід служіння лідером, вони знають, як налагодити роботу церкви, щоб вона функціонувала й розвивалася. Здається, вони зрозуміли ці речі, але насправді вони абсолютно не вміють виконувати жодної роботи. Вони виконують роботу церкви як їм заманеться, слідуючи власним уявленням і фантазіям, своєму досвіду та шаблонам, а також своїм приписам. Це створює безлад і хаос у різних напрямах церковної роботи й не дозволяє їм досягти жодних реальних результатів. Якщо в команді є одна-дві людини, які розуміють істину й можуть виконувати трохи справжньої роботи, вони можуть підтримувати нормальний стан роботи цієї команди. Це, однак, не має жодного стосунку до їхнього неправдивого лідера. Причина, чому робота могла бути виконана добре, полягає в тому, що в команді є кілька хороших людей, які можуть виконувати трохи справжньої роботи й підтримувати її на правильному шляху; це не означає, що їхній неправдивий лідер виконав справжню роботу. Жодна робота не може бути виконана, якщо за неї не відповідатимуть кілька таких хороших людей. Неправдиві лідери просто не здатні виконувати свою роботу, і вони не виконують абсолютно жодної функції. Чому неправдиві лідери влаштовують безлад у церковній роботі? Перша причина полягає в тому, що неправдиві лідери не розуміють істини, вони не можуть бесідувати про істину для розв’язання проблем і не шукають способів їх розв’язання, що призводить до накопичення проблем і зупинки церковної роботи. Друга – неправдиві лідери сліпі й не здатні виявляти талановитих людей. Вони не можуть належним чином коригувати склад кураторів команд, що призводить до того, що в деяких напрямах роботи немає нікого, хто б відповідав за них, і робота зупиняється. Третя – неправдиві лідери поводяться точнісінько як чиновники. Вони не наглядають за роботою й не скеровують її, і там, де в роботі є слабка ланка, вони не проявляють ініціативи, щоб узяти участь або надати настанови щодо конкретики в роботі. Скажімо, наприклад, що в певному напрямі роботи кілька людей, які виконують роботу, є нововірцями без міцної основи, вони не розуміють істини, не дуже знайомі з цією галуззю роботи й не зовсім осягнули її принципи. Неправдивий лідер, будучи сліпим, не може побачити цих проблем. Він вважає, що доки хтось виконує роботу, усе гаразд; не має значення, добре вона виконується чи погано. Він не знає, що там, де в церковній роботі є слабка ланка, він повинен відстежувати її, проводити перевірки та надавати скерування, що він повинен особисто брати участь у розв’язанні проблем і підтримувати тих, хто виконує свої обов’язки, доки вони не зрозуміють істину, не зможуть діяти відповідно до принципів і не стануть на правильний шлях. Лише на цьому етапі йому не потрібно так сильно хвилюватися. Неправдиві лідери так не працюють. Коли вони бачать, що є хтось, хто виконує роботу, вони більше про це не думають. Вони не роблять жодних запитів, незалежно від того, як іде робота. Там, де в роботі є слабка ланка або куратор із низьким рівнем, вони особисто не надають настанов щодо роботи й самі не беруть у ній участі. А коли куратор здатний узяти на себе роботу, неправдиві лідери тим більше не перевіряють нічого особисто й не надають скерування; вони просто розслабляються, і навіть якщо хтось повідомляє про проблему, вони про неї не запитують – вони вважають, що в цьому немає потреби. Неправдиві лідери не виконують жодної з цих конкретних робіт. Підсумовуючи, неправдиві лідери – це виродки, які не роблять ані крихти справжньої роботи. Вони вважають, що якою б не була робота, доки хтось за неї відповідає і всі за неї взялися, справу зроблено. Вони думають, що все, що їм потрібно робити, – це час від часу проводити зібрання та робити запити, якщо виникає проблема. Працюючи таким чином, неправдиві лідери все ще вважають, що добре справляються, і досить задоволені собою. Вони думають: «Немає жодних проблем у жодному з напрямів роботи. Персонал повністю укомплектований, куратори на місцях. Я так добре справляюся з цією роботою, я такий талановитий!» Хіба це не безсоромність? Вони настільки сліпі очима й розумом, що не бачать жодних завдань, які потрібно виконати, і не можуть виявити жодних проблем. У деяких місцях робота зайшла в глухий кут, а вони сидять задоволені, думаючи: «Брати й сестри всі молоді, вони – нова кров. Вони беруться за свої обов’язки з безупинним запалом; вони точно зможуть добре виконати роботу». Насправді ці молоді люди – новачки, які не розуміються на жодних професійних навичках. Вони мусять вчитися на ходу. Справедливо сказати, що вони ще не вміють виконувати жодної роботи: дехто, можливо, щось розуміє, але вони не є фахівцями й не осягнули принципів, і коли вони виконали завдання, воно потребує повторних виправлень або навіть частого перероблювання. Є також деякі молоді люди, які не пройшли підготовки й не зазнали обтинання. Вони надзвичайно мерзотні та ледачі, жадібні до комфорту; вони не приймають ані крихти істини, і коли трохи постраждають, то невпинно нарікають. Більшість із них – недбалі виродки, які жадають комфорту. Із такими молодими людьми абсолютно необхідно часто бесідувати про істину, і тим більше їх потрібно обтинати. За цими молодими людьми мусить хтось наглядати, хтось мусить керувати ними. Повинен бути лідер або працівник, який особисто відповідатиме за їхню роботу та забезпечуватиме особистий нагляд і скерування. Лише тоді їхня робота може принести хоч якийсь плід. Якщо лідер або працівник залишить робоче місце й не зважатиме на роботу чи не цікавитиметься нею, ці люди розпорошаться в безладі, і виконання ними свого обов’язку не принесе жодного плоду. Проте неправдиві лідери цього не бачать. Вони бачать у всіх братів і сестер, слухняних і покірних людей, і тому дуже їм довіряють, доручають їм роботу, а потім більше про них не думають – це найкращий доказ сліпоти очей і розуму неправдивих лідерів. Неправдиві лідери зовсім не розуміють істини, не можуть ясно бачити суті справ і не здатні виявити жодних проблем, але думають, що в них усе гаразд. Про що вони думають цілими днями? Вони думають про те, як поводитися, як чиновники, і насолоджуватися благами статусу. Неправдиві лідери, так само як бездумні люди, анітрохи не рахуються з Божими намірами. Вони не виконують справжньої роботи, але чекають, що Божий дім їх хвалитиме та просуватиме. Справді, вони не знають сорому!

Неправдиві лідери абсолютно нікчемні у своїй роботі, і в них немає нічого гідного похвали. Вони не в змозі осягнути принципи в загальних рисах, не кажучи вже про ті, що стосуються конкретної, детальної роботи. Наприклад, деякі люди мають сильні професійні здібності, але надзвичайно погану людськість, тоді як інші не мають проблем із людськістю, але мають низький рівень і слабкі професійні здібності. Коли доходить до того, як таких людей слід розумно використовувати та розподіляти, неправдиві лідери ще менше знають про ці більш конкретні й детальні питання. Тому, коли неправдивих лідерів запитують, чи знайшли вони когось із досить хорошим рівнем, кого можна зрощувати, вони відповідають, що ще нікого не знайшли. Неправдиві лідери настільки сліпі – хіба вони могли б когось знайти? Якщо ти запитаєш їх, яка сестра така-то, вони скажуть, що вона жадає плотського комфорту; запитай їх, який брат такий-то, і вони скажуть, що він часто негативно налаштований; запитай їх про когось іще, і вони скажуть тобі, що ця людина недовго вірить у Бога й не має основи. У їхніх очах ніхто не відповідає вимогам. Вони дивляться лише на вади, недоліки та переступи інших людей; вони не здатні побачити, чи відповідає людина принципам Божого дому щодо підвищення та зрощування, або чи є вона хорошим кандидатом для підвищення та зрощування. Вони не бачать, хто справді підходить для підвищення та зрощування, але з великим ентузіазмом і швидкістю підвищують тих, хто не відповідає вимогам і принципам Божого дому. Вони підвищують усіх заможних жінок, багатих чоловіків і синів та дочок багатих родин у церкві, а також тих, хто служив чиновниками у світі, хто красномовний і хто вміє обманювати та шахраювати – у будь-якому разі, вони підвищують будь-кого, хто відомий і видатний у світі, і будь-кого, хто любить бути в центрі уваги. Вони вірять, що тільки ці люди є талановитими, і не помічають і не підвищують жодної людини, яка справді має здатність до сприймання та може прийняти істину. Для неправдивого лідера надати Божому дому хоча б одну справді придатну талановиту людину було б важче, ніж самому полетіти на Місяць. Наприклад, скажімо, Божий дім зараз потребує талановитих осіб для роботи з текстами – у церкві, якою керує неправдивий лідер, є така людина, але цей неправдивий лідер не висуває її кандидатуру. Коли неправдивого лідера запитують, чому він не підвищив і не зрощував цю людину, він каже: «Ця людина двічі вчинила блуд, коли навчалася в університеті, але після одруження більше цього не робила. Я не знав, чи слід її підвищувати». Що це взагалі за заява? Чи можеш ти гарантувати, що заможні та впливові люди, яких ти підвищуєш, ніколи не чинили блуду? Хіба ці люди не роблять цього ще більше? Чому ти цього просто не бачиш? Неправдиві лідери такі фальшиво духовні: вони вдають, що знають якісь принципи, і знаходять виправдання, щоб не підвищувати тих, кого слід підвищувати та зрощувати. В їхніх очах усі гірші за них. Що відбувається врешті-решт? Чи були непохитними «еліта» й «талановиті люди», підвищені неправдивими лідерами? Ми не кажемо, що ці люди обов’язково не є добрими. Головним чином ми викриваємо те, що принцип неправдивих лідерів у ставленні до людей – це використання людських уявлень як мірила, а не істини, і що їхній принцип підвищення та зрощування людей – це слідування власним уявленням, фантазіям і вподобанням, і цілком точка зору невіруючих, а не використання необхідних стандартів Божого дому як мірила. Чому неправдиві лідери здатні це робити? Тому що вони не розуміють істини чи Божих намірів, вони здатні підвищувати тих, хто просто не відповідає вимогам Божого дому, зосереджуватися на їхньому зрощуванні та дозволяти їм братися за важливу роботу в Божому домі. Такою є робота, яку виконують неправдиві лідери. Подивіться на неправдивих лідерів навколо вас; хіба не так вони працюють і не так ставляться до людей?

У неправдивих лідерів часто виявляється певний погляд: вони думають, що ті, хто має знання, ті, хто має статус, і ті, хто служив чиновниками у зовнішньому світі, – усі вони талановиті люди, і що таких людей Божий дім має зрощувати й використовувати після того, як вони почнуть вірити в Бога. Вони справді цінують таких людей і поклоняються їм – вони навіть ставляться до них як до своїх рідних і членів сім’ї. Коли вони представляють цих людей іншим, то часто говорять про те, як у зовнішньому світі ті були директорами якоїсь компанії, або керівниками якогось державного відомства, або редакторами якоїсь газети, або якимись начальниками у відділі громадської безпеки, або говорять, наскільки вони багаті. Неправдиві лідери особливо високо цінують таких людей. Що ви скажете, чи є в неправдивих лідерів рівень? Хіба це неправда, що вони фальшиво духовні й не бачать справ наскрізь? Неправдиві лідери думають, що оскільки ці люди були талановитими особами в суспільстві, Божий дім має зрощувати їх і давати їм важливу роль, коли вони прийдуть сюди. Чи правильний цей погляд? Чи відповідає він істинам-принципам? Якщо ці люди зовсім не люблять істини й позбавлені совісті та розуму, чи може Божий дім їх зрощувати й давати їм важливу роль? Вони не придатні для зрощування. Те, що вони були талановитими особами серед невіруючих, не означає, що вони є талановитими людьми в Божому домі, але ці неправдиві лідери люблять бути чиновниками й особливо поклоняються іншим, хто був чиновником. Коли б вони не бачили людей, які були чиновниками або мали статус у зовнішньому світі, вони кланяються, підлещуються і поводяться вкрай догідливо, мов раби перед своїм паном; вони відчайдушно хочуть називати їх матір’ю чи батьком, або старшою сестрою чи старшим братом, і також бажають, щоб цих людей підвищили до лідерів чи працівників у церкві. Скажіть Мені, хіба це люди, що прагнуть до істини? Чи те, що вони мають певний статус і користуються деякою славою у зовнішньому світі, означає, що вони придатні служити лідерами чи працівниками в Божому домі? Якщо вони не розуміють істини й сповнені зарозумілих і пихатих характерів, чи гідні вони бути лідерами чи працівниками в Божому домі? Чи відповідає принципам підвищувати людей, орієнтуючись лише на їхні статус і репутацію й ігноруючи їхні моральні якості? Чи знають неправдиві лідери, які люди подобаються Богу, яких людей Він підвищує та використовує? Знову й знову робочі розпорядження Божого дому наголошували, що людей слід підвищувати та зрощувати відповідно до трьох стандартів: по-перше, вони повинні мати людськість, совість і розум; по-друге, вони повинні бути тими, хто любить істину та здатний її прийняти; і по-третє, вони повинні мати певний рівень і володіти працездатністю. Тільки ті, хто відповідає цим трьом стандартам, можуть бути підвищені та зрощені і є придатними бути кандидатами та ставати лідерами чи працівниками. Адже мати лише рівень і талант абсолютно недостатньо. Моральні якості на першому місці, а по-друге, важливо вміти приймати істину – ці два стандарти є найважливішими. Якщо підвищити злих людей, які не люблять істини, наслідки будуть катастрофічними, тому тих, кому бракує людськості, категорично не дозволяється підвищувати. Але неправдиві лідери ігнорують вимоги Божого дому. Обираючи та використовуючи людей, вони завжди зосереджуються на тому, чи має людина статус у суспільстві, яке її походження та посада, чи отримала вона вищу освіту та наскільки висока її репутація в суспільстві – ось аспекти, на яких вони зосереджуються, підвищуючи та зрощуючи людей. Чи це відповідає принципам, установленим Божим домом? Чи це відповідає істині Божих слів? Хто ті люди, що мають статус у суспільстві? Можна сказати, що всі вони – люди, які борються за владу та статус будь-якими засобами, і що вони від сатани. Якщо вони триматимуть владу в Божому домі, чи буде Божий дім усе ще церквою Божою? З якою метою неправдиві лідери підвищують людей, що від сатани, щоб ті стали лідерами? Чи відповідають такі дії принципам Божого дому щодо зрощування та використання людей? Хіба це не відверта завада та шкода роботі церкви? Безпринципне підвищення та зрощування людей неправдивими лідерами – це те, що спричиняє найбільше переривання й заваду роботі церкви і є способом опору Богу.

Неправдиві лідери мають надзвичайно низький рівень і не мають здатності до сприймання істини. Скільки б проповідей вони не слухали, скільки б Божих слів не читали, вони все одно не мають чистого сприймання і не розуміють істини, і скільки б років вони не проповідували доктрини, вони не розуміють, що кажуть, – це все просто суцільна нісенітниця, в якій нічого не розбереш! Вони можуть запам’ятати й проповідувати трохи доктрини, тому думають, що мають істину-реальність, але ніщо з того, що вони роблять, не пов’язане з істиною – це класичні фарисеї. Зовні здається, що вони часто проповідують людям і говорять приємні вуху речі, ніби розуміють істину, але те, що вони роблять, суперечить істині та йде врозріз із нею. Вони також стверджують, що служать Богу та виконують церковну роботу, тоді як насправді все, що вони роблять, є цілковито ворожим до Бога. Неправдиві лідери ніколи не підвищують талановитих людей, корисних для Божого дому, і вони ігнорують і не помічають відносно чесних людей, які справді прагнуть до істини. Натомість вони підвищують і зрощують тих, хто підлещується, тих, хто слизький і лукавий, і тих, хто має амбіції та жагу взятися за роботу в церкві. Результатом усього цього є те, що, коли ці люди певний час попрацюють, різні завдання церковної роботи зупиняються і практично входять у стан паралічу, і таким чином церковна робота занапащається руками цих неправдивих лідерів. Хіба вони не мерзенні, такі люди, як ці неправдиві лідери? Чи слід їх відстороняти? Їх треба відсторонити! Кожен день зволікання впливає на церковну роботу цілий день. Деякі неправдиві лідери, хоча й знають, що не здатні виконувати справжню роботу, не бажають добровільно йти у відставку, постійно жадають благ статусу і навіть готові зайти так далеко, щоб нашкодити церковній роботі. Чи є в цих людей хоча б крихта розуму? Неправдиві лідери не мають ні здатності до сприймання, ані справжнього таланту та реальних знань, і не є людьми, що прагнуть до істини, а ще вони жадають благ статусу – це люди, що не знають сорому, тому їх категорично не можна підвищувати та зрощувати. Якщо ти думаєш, що твій рівень дуже низький, і що ти не маєш здатності розрізняти правильне й неправильне, і що ти не маєш здатності до сприймання істини, то, що б ти не робив, не потурай своїм амбіціям і жазі й не розмірковуй, як прагнути стати якимось чиновником у церкві, – стати церковним лідером, – адже бути лідером не так просто. Якщо ти не чесна людина й не любиш істини, то, щойно ти станеш лідером, ти будеш або антихристом, або неправдивим лідером. І антихристи, і неправдиві лідери – це люди, позбавлені совісті та розуму, здатні чинити зло та заважати роботі церкви. Хоча й правда, що антихристи – це дияволи й сатани, неправдиві лідери також не є добрими людьми; щонайменше, вони – люди, що не знають сорому, позбавлені совісті та розуму. Хіба є щось славне в тому, щоб бути неправдивим лідером і бути відстороненим? Це ганьба, пляма, і в цьому абсолютно нічого славного немає. Якщо ти несеш ношу заради церковної роботи й бажаєш брати в ній участь, це добре; але ти мусиш замислитися, чи розумієш ти істину, чи здатен ти бесідувати про істину, щоб вирішувати проблеми, чи здатен ти по-справжньому коритися Божій роботі та чи здатен ти належно виконувати церковну роботу згідно з упорядкуваннями роботи. Якщо ти відповідаєш цим критеріям, твою кандидатуру можуть розглядати на роль лідера чи працівника. Кажучи це, Я маю на увазі, що люди щонайменше повинні мати знання свого місця й можливостей. Спочатку подивися, чи здатен ти розрізняти людей, чи можеш ти розуміти істину та чинити згідно з принципом. Якщо ти відповідаєш цим вимогам, ти підходиш для того, щоб бути лідером чи працівником. Якщо ти не здатен оцінити себе, ти можеш запитати людей навколо, які добре тебе знають або близькі до тебе. Якщо всі вони скажуть, що твій рівень недостатній, щоб бути лідером, і що вже буде добре, якщо ти просто належно виконуватимеш свою нинішню роботу, тоді тобі слід швидко пізнати себе. Оскільки твій рівень низький, не проводь увесь свій час у бажанні стати лідером – просто роби те, що можеш, прагматично виконуй свій обов’язок, щоб мати душевний спокій. Це теж добре. А якщо ти здатен бути лідером, якщо ти справді маєш такий рівень і талант, якщо ти маєш працездатність і несеш ношу, то ти саме та талановита людина, якої бракує Божому дому, і тебе неодмінно підвищать і зрощуватимуть; але на все Божий час. Це бажання – бажання бути підвищеним – не є амбіцією, але ти мусиш мати рівень і відповідати критеріям, щоб бути лідером. Якщо твій рівень низький, а ти все одно проводиш увесь свій час у бажанні стати лідером, або взяти на себе якесь важливе завдання, або відповідати за загальну роботу, або зробити щось, що дозволить тобі виділитися, то Я кажу тобі: це амбіція. Амбіція може принести біду, тому тобі слід її остерігатися. Усі люди мають бажання вдосконалюватися і всі готові прагнути до істини, і в цьому немає проблеми. Деякі люди мають рівень, відповідають критеріям для лідерів і здатні прагнути до істини, і це добре. Інші не мають рівня, тому їм слід триматися свого обов’язку, належно виконуючи той обов’язок, що прямо перед ними, і робити це згідно з принципом та згідно з вимогами Божого дому; для них це краще, безпечніше, реалістичніше.

Тим, кого обирають лідерами та працівниками або підвищують і зрощують, не слід видавати бажане за дійсне, думаючи: «Брати й сестри обрали мене з-поміж стількох людей, Божий дім підвищив мене, тож я справді маю певний талант і я кращий за звичайних людей; справжнє золото рано чи пізно заблищить». Хіба добре так думати? Хіба це не вияв розбещеного характеру? (Так.) Бути підвищеним і зрощеним – це добре, і це хороша можливість, але чи зможеш ти добре пройти цей шлях, залежить від того, як ти поставишся до цієї можливості та чи зможеш її цінувати. Бог дав тобі цей шанс, але це не означає, що ти справді чимось кращий за інших; можливо, твій рівень трохи вищий за інших або ти маєш якісь дари, але важко сказати, яке твоє життя-входження і чи маєш ти істину-реальність, бо розбещені характери у всіх однакові, і ти також є членом розбещеного людства. Якщо ти зможеш це усвідомити, ти зможеш правильно поставитися до свого підвищення та зрощування Божим домом. Тобі не слід вважати себе талановитою людиною, ані думати, що ти маєш істину-реальність. Просто ти маєш певний рівень і також можеш прагнути до істини, тому тобі дали можливість пройти підготовку. Це випробувальний термін, і ще невідомо, чи ти справді є тим, хто прагне до істини, чи гідний ти зрощування. Важко сказати, чи зможеш ти встояти після випробування протягом цього періоду. Можливо, тебе залишать для подальшого зрощування, а можливо, тебе відсіють – усе залежить від того, скільки зусиль ти докладеш. Ось у чому полягає підвищення людей до лідерів і працівників, і ти повинен це розуміти. Немає користі з того, що ти сам вважаєш себе талановитою людиною. Якщо Божий дім не підвищує і не зрощує тебе, то ти – ніщо. Якщо ти не прагнеш до істини й не бажаєш, щоб тебе використовував Божий дім, то ти нічого не зможеш досягти. Якщо ти тоді скажеш: «Божий дім мене не використовує, я піду в суспільство», – що ж, іди в суспільство та спробуй, подивися, хто тебе підвищить, і подивися, чого ти зможеш досягти. Кажучи це, Я хочу сказати вам, що ви повинні мати правильне розуміння й підхід до вашого підвищення та зрощування Божим домом. Тим, хто має низький або посередній рівень і хто не може відповідати стандарту, необхідному для підвищення та зрощування в Божому домі, потрібно лише слухняно й непохитно виконувати свій обов’язок. Поки ти виконуєш свій обов’язок усім серцем і розумом, Бог не вчинить із тобою несправедливо. Тому не боріться за справи підвищення та зрощування, але й не відмовляйтеся від них, просто дозвольте всьому йти своїм природним шляхом; з одного боку, ви повинні коритися упорядкуванням Божого дому, а з іншого – мати серце, покірне Богу, – це правильний шлях. Чи просто це зробити? (Так.) Чи є якась користь у тому, щоб людина з низьким рівнем була лідером? Зрештою, коли її охарактеризують як неправдивого лідера й відсіють, що вона відчує? Чи це буде те, чого ви хотіли? (Ні.) Ти носитимеш над головою титул «неправдивий лідер», і куди б ти не пішов, люди казатимуть: «Ця людина колись була неправдивим лідером». Це добре чи погано? Це недобре, і в цьому немає нічого славного. Люди повинні мати правильне розуміння та ставлення до підвищення та зрощування; у цих питаннях вони повинні шукати істину, а не слідувати власній волі чи мати амбіції та жагу. Якщо ти відчуваєш, що маєш хороший рівень, але Божий дім ніколи тебе не підвищував і не планує тебе зрощувати, то не засмучуйся і не починай скаржитися, просто зосередься на прагненні до істини та русі вперед. Коли ти матимеш певний духовний зріст і зможеш виконувати справжню роботу, Божі обранці природно оберуть тебе лідером. А якщо ти відчуваєш, що твій рівень низький, і що в тебе немає жодного шансу бути підвищеним чи зрощеним, і що твоїм амбіціям неможливо здійснитися, хіба це не добре? Це захистить тебе! Оскільки твій рівень низький, якщо ти зустрінеш групу сліпих безтолкових людей, які оберуть тебе своїм лідером, хіба ти не потрапиш у вкрай скрутне становище? Ти не здатний виконувати жодної роботи, і твої очі та розум сліпі. Усе, що ти робиш, – це переривання; кожен твій крок – це лиходійство. Тобі було б краще добре виконувати роботу свого нинішнього обов’язку; принаймні ти не зганьбишся, і це краще, ніж бути неправдивим лідером і бути об’єктом критики за спиною. Як людина, ти маєш правильно оцінювати себе, мати бодай трохи самоусвідомлення; якщо ти його матимеш, ти зможеш уникнути хибного шляху та серйозних помилок.

Ви бажаєте бути неправдивим лідером чи звичайним послідовником? (Звичайним послідовником.) Якщо брати й сестри оберуть тебе, варто спробувати; можливо, їхній погляд на тебе точніший, ніж твої власні відчуття щодо себе. Якщо брати й сестри думають, що ти впораєшся, ти повинен докласти всіх зусиль. Якщо ти справді докладеш усіх зусиль, але все одно зазнаєш невдачі в роботі, і твоє серце палає від тривоги так, що ти не можеш їсти й через це втрачаєш сон, і ти просто не знаєш, як виконувати цю роботу належним чином, тоді перестань бути лідером чи працівником – це занадто важко для тебе. Якщо ти продовжиш, ти, ймовірно, станеш неправдивим лідером, тому тобі слід негайно написати заяву про відставку, заявивши: «Оскільки мій рівень низький і я не здатний виконувати справжню роботу, якщо я продовжуватиму бути лідером, то незабаром я точно стану неправдивим лідером, тому я прошу про відставку і добровільно поступаюся посадою». Це наймудріший вчинок і найдоречніше, що можна зробити! Це раціонально, і це краще, ніж займати посаду й бути неправдивим лідером. Якщо ти чудово знаєш, що твій рівень низький і ти не здатний бути лідером, але не можеш змиритися з відмовою від статусу й кажеш собі: «Чому я не можу цього зробити? Хто може мені допомогти? Як було б чудово, якби я зберіг свій статус лідера, а хтось інший розробляв би для мене всі плани та стратегії! Зараз немає нікого, хто б підходив на моє місце, тому я можу лише продовжувати бути лідером і насолоджуватися цим кожен день, поки я на посаді; навіть якщо я не можу виконувати роботу, я все одно лідер, а бути лідером краще, ніж бути звичайним братом чи сестрою. Якщо Божий дім не відсторонить мене і мене не усунуть брати й сестри, то я не піду у відставку». Чи це доречно? (Ні.) Чому це недоречно? (Це нерозумно; якщо я не здатний виконувати справжню роботу й усе ж не йду у відставку, це лише затримає церковну роботу.) Такі дії затримують церковну роботу – це шкодить іншим і шкодить тобі. Чи знаєш ти, що означає бути лідером? Це означає, що ти маєш прямий стосунок до життя-входження багатьох людей, і твоє лідерство має прямий стосунок до того, як вони йтимуть шляхом, що перед ними. Якщо ти добре ведеш і виводиш їх на правильний шлях, вони зможуть ступити на правильний шлях. Якщо ти погано ведеш і заведеш їх у рів, і вони стануть такими ж фарисеями, як ти, то твій гріх великий! І після того, як ти вчиниш цей великий гріх, чи на цьому все закінчиться? Це буде записано Богом! Ти чудово знаєш, що твій рівень низький, що ти неправдивий лідер і не здатний виконувати справжню роботу, але ти не визнаєш своїх помилок і не йдеш у відставку, а нахабно чіпляєшся за свою посаду й не поступаєшся нею нікому іншому. Це гріх, і Бог це зарахує. І чи буде цей облік добрим чи поганим для тебе в майбутньому? Тоді тобі непереливки буде! Я скажу тобі щиру правду: Бог веде облік таких речей для кожної людини, і кожен пункт чітко записаний. Якби на твоєму шляху до спасіння сталося щось настільки серйозне, то вплив на тебе був би величезним! Що б ти не робив, не йди цим шляхом і не будь такою людиною.

Ми коротко побесідували про деякі практики та прояви неправдивих лідерів при підвищенні та зрощуванні різних типів талановитих людей. Підсумовуючи, такі люди, як неправдиві лідери, не виконують справжньої роботи й не здатні її виконувати. Їхній рівень низький, їхні очі та розум сліпі, вони не здатні виявляти проблеми й не бачать наскрізь різні типи людей, тому вони не в змозі взяти на себе важливу роботу з підвищення та зрощування різних типів талановитих людей. Таким чином, вони не мають змоги добре виконувати роботу церкви й спричинять багато труднощів для Божих обранців у їхньому житті-входженні. З огляду на ці фактори, очевидно, що неправдиві лідери непридатні бути церковними лідерами. Є й інші неправдиві лідери, які не виконують жодної конкретної церковної роботи й не контактують із кураторами конкретної роботи, тому вони не знають, які талановиті особи здатні виконувати яку роботу, ані які підходять для якої роботи, ані чи відповідає їхня робота принципам. Таким чином, вони не здатні підвищувати та зрощувати талановитих людей. Як же тоді такі люди могли б добре виконувати роботу церкви? Основна причина, чому неправдиві лідери не можуть виконувати справжню роботу, полягає в тому, що їхній рівень низький; вони нічого не бачать наскрізь і не знають, що таке справжня робота. Це призводить до частих станів застою або паралічу в роботі церкви. Усе це безпосередньо пов’язано з тим, що неправдиві лідери не виконують справжньої роботи. Протягом останніх кількох років Божий дім знову й знову наголошував, що злих людей і маловірів треба очищати, а неправдивих лідерів і неправдивих працівників – відстороняти. Чому треба очищати різних злих людей і маловірів? Тому що після років віри в Бога ці люди все ще зовсім не приймають істини й досягли точки, коли на їхнє спасіння немає надії. А чому треба відстороняти всіх неправдивих лідерів і неправдивих працівників? Тому що вони не виконують справжньої роботи й ніколи не підвищують і не зрощують тих, хто прагне до істини; натомість вони лише докладають марних зусиль. Це призводить до того, що робота церкви занурюється в хаос і параліч, існуючі проблеми залишаються невирішеними, а також це сповільнює життя-входження обраних Богом людей. Якби всіх цих неправдивих лідерів і неправдивих працівників відсторонили, і якби всіх цих лихих людей і маловірів, що заважають церкві, вичистили, робота церкви, природно, пішла б гладко, життя церкви, природно, стало б набагато кращим, і обрані Богом люди змогли б нормально їсти й пити слова Божі, виконувати свої обов’язки та стати на правильний шлях віри в Бога. Ось що хотів би бачити Бог.

27 лютого 2021 року