Ми щойно побесідували про критерії і цілі просування та зрощування різних видів придатних талановитих людей, а також про розуміння та погляд, які слід мати щодо просування та зрощування Божим домом різних видів талановитих людей. Ще один аспект – це ставлення та підхід, які слід мати до різних видів талановитих людей, яких просувають і зрощують. Це деякі питання, про які слід було побесідувати в рамках шостого пункту. Отже, далі, конкретно щодо шостого пункту, викриймо та проаналізуймо, як неправдиві лідери виконують роботу з просування та зрощування різних видів талановитих людей. Це основний зміст нашої сьогоднішньої бесіди.

Ставлення та прояви неправдивих лідерів стосовно просування та зрощування всіляких талановитих людей

Неправдиві лідери не розуміють істини й не шукають її. Тому, коли йдеться про важливу роботу з просування та зрощування всіляких придатних талановитих людей у Божому домі, вони також роблять її абияк, створюючи повний безлад, і просто не відповідають вимогам Божого дому. Оскільки вони не розуміють не лише критеріїв, а й Божих намірів щодо просування та зрощування різних видів придатних талановитих людей, і так само не розуміють значення просування та зрощування різних видів придатних талановитих людей, їм дуже важко виконувати цю роботу так, щоб це відповідало стандарту й принципам. Різні види «талановитих» людей, яких зрощують неправдиві лідери під час своєї роботи, дуже різноманітні. Замість того щоб просувати та зрощувати придатні талановиті кадри, неправдиві лідери просувають людей, яких у жодному разі не слід було просувати та зрощувати, щоб вони служили лідерами чи працівниками, і дозволяють цим людям жити за рахунок церкви та марнувати Божі приношення. Усі неправдиві лідери роблять подібні речі, через що деякі люди, які прагнуть до істини та мають почуття справедливості, виявляються розтоптаними й не отримують просування та використання. Натомість ті, хто є нездарами, стають в очах цих неправдивих лідерів так званими талановитими людьми, і вони їх просувають і зрощують. Тож які прояви неправдивих лідерів під час виконання цієї роботи? Припустімо, наприклад, що через потреби своєї роботи Божий дім мусить знайти людей для ведення зовнішніх справ. Тож яких людей слід шукати? Я щойно перелічив кілька критеріїв, а саме: вони повинні мати працездатність, бути здатним виконувати свої обов’язки відповідно до принципів, яких вимагає Божий дім, і бути здатним захищати інтереси Божого дому. Чи знають неправдиві лідери ці принципи? Очевидно, що ні, тож як вони знаходять людей для ведення зовнішніх справ? Вони думають собі: «Хто може вести зовнішні справи? Є одна сестра, яка кмітлива та має швидку реакцію, вміє добре говорити й знає, як поводитися з людьми. Коли вона говорить, її очі швидко бігають, і звичайна людина не може її розкусити. Вона була б дещо непридатною як церковний лідер, але вона блискуче впорається із зовнішніми справами, тож я оберу її. Ось тільки рівень її освіти трохи низький, я боюся, що невіруючі дивитимуться на неї зверхньо, тому я знайду випускницю університету, яка була головою студентської ради, щоб вона співпрацювала з нею. Ця людина досить розумна, але має відносно мало досвіду в суспільстві й порівняно мало бачила світу, тож вона може повчитися у своєї напарниці. Із цих двох людей одна має низький рівень освіти, а інша – високоосвічена, одна має досвід у суспільстві, а інша – ні; вони ж підходять для співпраці одна з одною, чи не так?» Одна красномовна й виразна, кмітлива й дуже схожа на світську людину; щоразу, коли вона спілкується з невіруючими, вони не можуть сказати, що вона віруюча. Інша – високоосвічена й має соціальний статус; щоразу, коли вона спілкується з невіруючими, вони не дивляться на неї зверхньо. Що ви думаєте про ці два принципи, за якими неправдиві лідери обирають людей? Неправдиві лідери вважають, що доки людина має дар красномовства, кмітливість і швидку реакцію, вона може вести загальні справи для Божого дому. Чи це підходящий спосіб обирати людей? (Ні.) Чому це не підходящий спосіб? (Такі люди часто досить хитрі; хоча вони можуть застосовувати філософію світських справ з іншими й знають, як поводитися з людьми, вони не обов’язково можуть захистити інтереси Божого дому.) Правильно. Найважливіше – це те, що незалежно від того, які справи людина веде для Божого дому, вона щонайменше повинна бути порядною та здатною захищати його інтереси. Хіба те, що людина має добре підвішений язик і може переконати будь-кого, означає, що вона може захистити інтереси Божого дому? Хіба те, що людина кмітлива, красномовна й виразно говорить, означає, що вона може захистити інтереси Божого дому? (Ні, не означає.) Навіть якщо вона присягається, це марно, і так само марно, якщо ти висуваєш до неї вимоги, – вона повинна мати відповідні моральні якості. Але неправдиві лідери не досліджують цього, вони лише дивляться, хто має досвід у суспільстві, хто хитрий, кмітливий, красномовний і виразно говорить, хто вміє діяти відповідно до обставин і хто схожий на хамелеона та світську людину. Вони думають, що такі люди можуть вести загальні справи в Божому домі. Хіба це не помилка? Це помилка в принципах і стандартах відбору людей. Справа в тому, що люди такого типу мають надзвичайно добре підвішений язик: незалежно від того, з ким вони мають справу, усе, що вони говорять, – брехня, і вони не можуть змінитися, скільки б присяг не давали. Роблячи щось, вони захищають лише власні інтереси, і особливо, коли стикаються з небезпекою, вони насамперед захищають себе й жодного разу не думають про інтереси Божого дому. Доки в них добрі стосунки з невіруючими, їм цього достатньо; а чи постраждали інтереси Божого дому, чи ні, їм байдуже. Безпека братів і сестер також не є тим, що вони беруть до уваги, і їм байдуже, чи збезчещене Боже ім’я; вони дбають лише про себе. Неправдиві лідери не можуть розкусити цей тип людей і думають, що вони найкраще підходять для ведення зовнішніх справ для Божого дому. Хіба це не безглуздо? Вони продають інтереси Божого дому, а неправдиві лідери навіть не знають про це, і все ж доручають їм важливі завдання та в усьому на них покладаються. Хіба це не верх дурості? Чи є люди, які красномовні, кмітливі й виразно говорять, людьми з порядними намірами? Якщо ти не мав із ними справ або не спостерігав за ними уважно, ти не знатимеш. Коли ти маєш із ними справу та ведеш справи, просто спостерігай, чи відповідає те, що вони говорять, тому, що вони роблять. Це можна перевірити через одну ситуацію. Скажімо, наприклад, ти переносиш речі. Коли вони це бачать, вони тобі не допомагають. Тільки коли ти закінчиш роботу, вони підійдуть і скажуть: «Як ти можеш робити таку виснажливу роботу сам? Я б допоміг тобі, якби ти тільки попросив, яким би зайнятим я не був. Ти виглядаєш виснаженим. Я приготую тобі поїсти пізніше, тобі не треба сьогодні цього робити». Сказавши це, вони зникають. Ти абсолютно виснажений, і все ж тобі доводиться готувати. Потім, коли ти закінчив готувати, вони приходять поїсти й навіть кажуть: «Чому ти не покликав мене, коли збирався починати готувати? Ти абсолютно виснажений, і все ж готуєш для мене їжу – хіба ж це правильно? Оскільки ти вже приготував, я просто поїм. Наступного разу готуватиму я, і дай мені знати, коли в майбутньому буде якась робота, яку треба зробити». Цієї однієї ситуації достатньо, щоб побачити їх наскрізь. У них дуже добре підвішений язик, вони кмітливі й знають, що сказати. Вони вміють діяти відповідно до обставин, і все, що вони роблять, – це говорять приємні речі, ніколи не виконуючи жодної реальної роботи. Чи надійні такі люди? Якщо попросити їх вести загальні справи Божого дому, чи зможуть вони захистити його інтереси? Чи зможуть вони підтримати репутацію церкви та захистити безпеку братів і сестер? (Ні.) Чи є майно Божого дому та всі його інтереси їхнім пріоритетом номер один? Аж ніяк. Очі та розум неправдивих лідерів сліпі до таких легких у виявленні проблем, вони просто не можуть їх побачити. Натомість вони можуть лише говорити слова й доктрини. Кого Бог любить, а кого не любить, хто любить істину, а хто не любить істини, які люди мають основу у своїй вірі в Бога та які люди не мають основи, які люди віддані у виконанні свого обов’язку, а які не віддані, – вони говорять про це розсудливо й логічно, і здається, що вони справді це розуміють, але все це порожні розмови та доктрини. Щоразу, коли їх просять розрізнити людей, їхні очі та розум сліпі; вони просто не знають, як розбиратися в людях. Незалежно від того, як довго вони спілкуються з такими людьми, вони все одно не можуть їх розкусити й навіть доручають їм важливі завдання.

Те, що неправдиві лідери неправильно використовують людей, – це вже мерзенний вчинок, але вони ще й примножують свою провину, роблячи ще більш мерзенні речі. Скажімо, наприклад, неправдивий лідер неправильно використав людину. Ця людина зовсім не підходить на роль куратора й не відповідає критеріям Божого дому для просування та зрощування. Але неправдивий лідер усе одно наполягає на її використанні й ніколи не перевіряє роботу цієї людини, думаючи: «Не сумнівайся в тих, кого використовуєш, і не використовуй тих, у кому сумніваєшся. Оскільки я обрав тебе й просунув тебе, ти зможеш добре виконувати цю роботу, тож просто берися й роби її так, як вважаєш за потрібне. Я підтримаю тебе, що б ти не робив, і немає сенсу комусь проти цього заперечувати!» Він використав не ту людину, і все ж уперто тримається своєї помилки до самого кінця – ось наскільки він вірить у себе. Неправдиві лідери всі сліпі. Вони не бачать жодних проблем, не можуть розрізнити, хто є злими людьми, а хто – маловірами, і хто б не переривав церковну роботу й не заважав їй, вони цього не усвідомлюють і навіть доручають важливі завдання безтолковим людям. Неправдиві лідери дуже довіряють усім, кого просувають, і безтурботно доручають їм важливу роботу. У результаті ті люди влаштовують у церковній роботі безлад, що серйозно впливає на поширення Євангелія та завдає шкоди інтересам Божого дому. Неправдиві лідери навіть удають, ніби нічого про це не знають. Вишнє запитує їх: «Як людина, яку ти просунув, справляється зі своєю роботою? Чи підходить вона для виконання цієї роботи? Чи захищає вона церковну роботу й інтереси Божого дому? У критичні моменти вона захищатиме себе чи церковну роботу?» Ці неправдиві лідери відповідають: «Вона присягнула захищати церковну роботу. Крім того, вона вірить у Бога вже 20 років. Як вона могла б захищати себе та продавати інтереси Божого дому? Вона, імовірно, захищатиме інтереси Божого дому». Вишнє відповідає: «Твої слова точні? Ти перевіряв її роботу?» Ці неправдиві лідери відповідають: «Я не перевіряв її роботу, але я сказав їй не захищати власні інтереси, а захищати церковну роботу, і вона мені це пообіцяла». Яка користь від того, що вона дала тобі обіцянку? Вона не може виконати навіть присягу, яку склала перед Богом. Ти думаєш, що раз вона дала тобі обіцянку, то на неї можна покластися? Чи зможе вона точно виконати обіцяне? Оскільки ти не перевіряв її роботу, звідки ти знаєш, чи є вона людиною, яка захищає інтереси Божого дому? Чому ти так сильно віриш у себе? Хіба такі неправдиві лідери – не негідники? Використавши ту неправильну людину, вони вже зробили велику помилку, і потім вони погіршують її, ніколи не цікавлячись роботою відповідної людини, не намагаючись її зрозуміти й не перевіряючи її, не наглядаючи за нею й не спостерігаючи. Вони тільки те й роблять, що продовжують терпіти безрозсудність і проступки цієї людини. Ось як працюють неправдиві лідери. Щоразу, коли для виконання якоїсь робочої задачі не вистачає людей, неправдиві лідери безтурботно призначають когось відповідальним за неї, і на цьому все закінчується; вони ніколи не перевіряють роботу та взагалі не приходять, щоб взаємодіяти з цією людиною, не спостерігають за нею й не намагаються дізнатися про неї більше. У деяких місцях обставини не сприяють зустрічам і проведенню часу з цією людиною, але ти мусиш запитати про її роботу та непрямо порозпитувати про те, чим вона займається та як триває робота – ти можеш запитати братів і сестер або кого-небудь із близьких їй людей. Хіба це не досяжно? Але неправдиві лідери навіть не переймаються тим, щоб ставити якісь запитання, настільки вони впевнені. У своїй роботі вони просто проводять зібрання та проповідують доктрини, і після завершення зібрань і впорядкування роботи вони більше нічого не роблять; вони не відстежують ситуацію і не з’ясовують, чи здатна обрана ними особа виконувати реальну роботу. Спершу ти не розумів ту людину, але, виходячи з її рівня, поверхових проявів та ентузіазму, ти вирішив, що вона підходить для цієї роботи, і тому використав її – у цьому немає нічого поганого, тому що ніхто не знає, якими виявляться люди. Але після її підвищення, хіба тобі не слід було простежити та з’ясувати, чи виконує вона справжню роботу, як вона працює і чи була вона недбалою й слизькою, чи байдикувала вона? Саме цю роботу ти мусиш виконувати, але ти нічого із цього не робиш, ти не береш на себе жодної відповідальності. Ти неправдивий лідер, тож тебе слід відсторонити й відсіяти.

Неправдиві лідери припускаються серйозної помилки: після того, як вони просувають людей, вони пояснюють їм роботу, потім промовляють трохи доктрини, кажуть кілька слів підбадьорення – і на цьому все. Вони ніколи не відстежують подальший хід справ і не беруть участі в конкретних завданнях. Якщо ти кажеш, що в тебе низький рівень і ти не бачиш людей наскрізь, то ти міг би відстежувати хід справ, з’ясовувати, як виконуються конкретні завдання, і повністю розібратися в ситуації. Однак неправдиві лідери зовсім не відстежують і не з’ясовують, як іде робота. Візьмімо, наприклад, друк книг – це конкретна робота. Неправдивий лідер доручив комусь відповідати за цю роботу, але за пів року жодного разу не перевірив цю людину. У результаті через шість місяців усі надруковані книги виявилися бракованими – який цілковитий безлад! Ось такі вони, неправдиві лідери, – вони взагалі не виконують жодної конкретної роботи. Що слід робити, якщо ти організовуєш друк книги? Спочатку ти мусиш призначити відповідного куратора, а потім наглядати й перевіряти, наскільки добре він виконує роботу та чи не може він її зіпсувати. Ти мусиш наглядати за роботою та відстежувати її, а в разі виявлення проблем – безпосередньо їх розв’язувати. Тільки так можна гарантувати, що проблем не виникне. Але неправдиві лідери так не роблять. Вони думають, що їхні зобов’язання – це просто вивергати людям доктрини та домагатися, щоб люди їх зрозуміли, і що доки люди розуміють доктрини, проблеми можна розв’язати. Тому вони звертають увагу лише на виголошення доктрин і вигукування гасел і не беруть участі в конкретних завданнях. Що стосується неправдивих лідерів, то вони вважають, що брати участь у конкретних завданнях – не їхня справа, а турбота людей, які стоять нижче за них. То що ж вони роблять самі? Вони командують загальною ситуацією звисока й стають неефективними чиновниками. Якою б не була робота, вони не присутні на ній і не беруть у ній участі. Якщо після того, як вони розповіли людям принципи, їх запитати про деталі чи конкретні шляхи, вони скажуть: «Конкретна робота – це ваша справа, я в цьому не розбираюся». Тому вони не знають, як ті, хто стоїть нижче за них, виконують роботу. Щодо того, чи компетентний куратор і чи здатний він узяти на себе роботу, яка в нього людськість, чи є він людиною, яка прагне до істини, чи відповідально він виконує свій обов’язок, чи є він недбалим, чи чинить зло й безчинствує, чи є затримки в роботі тощо, – неправдиві лідери нічого з цього не знають. Вони просто тиняються без діла, як чиновники-бюрократи з невіруючого світу, не виконуючи жодної справжньої роботи. У церквах, де вони працюють, неправдиві лідери не знають, коли деякі куратори паралізували роботу, або коли деякі куратори створюють власні незалежні царства, або коли деякі куратори не займаються своїми належними обов’язками, а натомість проводять дні в їжі, питві та розвагах. Вони навіть заплющують очі на те, що деякі куратори мають надзвичайно низький рівень, перекручене сприймання й узагалі не можуть виконувати роботу. Такі неправдиві лідери – це просто порожні оболонки, вони лідери лише за назвою й не виконують жодної суттєвої роботи лідера. На вигляд ці неправдиві лідери здаються досить гречними. Вони призначають кураторів для кожного напряму роботи, час від часу збирають цих людей на зібрання, а решту часу проводять в одному місці, займаючись духовними роздумами, молячись, читаючи Божі слова, слухаючи проповіді, вивчаючи гімни та пишучи власні проповіді. Є деякі неправдиві лідери, які навіть не виходять зі своїх кімнат цілий тиждень. Є також неправдиві лідери, які не роблять нічого, крім проведення онлайн-зібрань, і ніколи не відвідують робочі місця, щоб зрозуміти ситуацію. Брати й сестри довго не бачать їх особисто й не мають уявлення про те, який у неправдивих лідерів життєвий досвід чи духовний зріст. Під час зібрань неправдиві лідери займаються лише деякими загальними справами, але що стосується того, що конкретно робить кожен куратор, чи підходять люди, яких вони просунули та зростили, для даної роботи, яке ставлення цих людей до виконання свого обов’язку, чи уважні й ретельні вони у своїй роботі, чи негативно налаштовані й недбалі, чи йдуть ці люди правильним шляхом, чи є вони правильними людьми, – неправдиві лідери не переймаються жодним із цих питань, не запитують про них і навіть не хочуть про них знати. Хіба ж сутність цієї проблеми не серйозна? (Серйозна.)

Божому дому потрібні талановиті люди, які розбираються в певних професійних галузях і володіють певними навичками, і він зрощуватиме цих людей для вивчення цих професій, щоб вони могли виконувати обов’язок у Божому домі. Як ви думаєте, яких людей знаходять неправдиві лідери? Вони збирають разом усю молодь, яка навчалася в університеті й пішла за своїми батьками у віру в Бога, дивляться, хто красномовний і хто любить бути в центрі уваги, і кажуть їм: «Божий дім хоче зрощувати вас; ви – резервна армія та нові сили». Потім вони доручають цим людям виконувати обов’язок. Насправді ці люди ніколи не виконували обов’язку, їм бракує різноманітного досвіду, і вони зовсім не розуміють істини. Але неправдиві лідери прихильні до них і люблять їх, тому починають їх зрощувати. Вони доручають цим людям виконувати обов’язки залежно від того, до вивчення чого їх робить придатними їхня спеціалізація; декому доручають роботу з текстами, декому – виробництво фільмів, декому – створення відео, а декому – бути акторами. Для неправдивих лідерів достатньо, щоб ці люди мали обов’язок. Неправдиві лідери не досліджують, чи люблять ці люди істину, чи можуть вони її прийняти, і не з’ясовують, до чого ці люди прагнуть і які в них цілі. І що ж відбувається в кінці? Деяких із цих людей відсіюють. Це тому, що вони розпусні й нестримані, женуться за світськими трендами, проводять дні, убираючись і фліртуючи з іншими, і вони зовсім не розуміють жодних правил і не мають жодних манер – очевидно, що вони маловіри та невіруючі. Вони не займаються своєю належною роботою, виконуючи свої обов’язки, і все роблять недбало, але неправдиві лідери цього зовсім не бачать. Хіба неправдиві лідери не сліпі очима? (Так.) Що спричиняє цю сліпоту очей? Хіба це не через те, що неправдиві лідери сліпі розумом? Сліпота очей і сліпота розуму – дві характеристики неправдивих лідерів. Хоча їхні очі широко розплющені, неправдиві лідери нічого не можуть зрозуміти й нікого не бачать наскрізь – тобто їхні очі сліпі. У своєму розумі вони не мають розрізнення чи поглядів на будь-кого чи будь-що, і що б вони не бачили, вони не здатні відрізнити правильне від неправильного, і в них немає ні ставлення, ні думок, ні визначень – це серйозний випадок сліпоти розуму. Неправдиві лідери – це все люди, які вірять у Бога багато років і часто слухають проповіді, то чому ж вони не можуть розпізнати цих маловірів? Це ще один доказ того, що неправдиві лідери мають дуже низький рівень, що вони не здатні сприймати істину, і що скільки б істин вони не чули, це марно, і вони їх не розуміють. Вони сліпі очима й розумом і абсолютно не здатні розрізняти людей. Як вони можуть бути придатними для того, щоб бути лідерами чи працівниками в церкві? Вони вважають, що красномовні люди – це талановиті люди, і що люди, які вміють співати й танцювати, – це також талановиті особистості; коли вони бачать людей в окулярах або людей, які навчалися в університеті, вони вважають їх талановитими особистостями, і коли вони бачать людей зі статусом у суспільстві, багатих людей, людей, які вміють вести бізнес і займатися обманом, і людей, які виконують якусь важливу роботу в суспільстві, неправдиві лідери думають, що вони – талановиті особистості. Вони вважають, що Божий дім повинен зрощувати таких людей. Вони не дивляться на моральні якості цих людей або на те, чи має їхня віра в Бога основу, і тим більше не дивляться на ставлення цих людей до Бога та істини. Вони дивляться лише на їхній соціальний статус і походження. Хіба не абсурдно для неправдивих лідерів так дивитися на людей і речі? Неправдиві лідери дивляться на людей і речі так само, як невіруючі, – у них такий самий погляд на речі, як у невіруючих. Цього достатньо, щоб довести, що неправдиві лідери – це не ті люди, які люблять і розуміють істину, і що їм бракує будь-якого розрізнення. Хіба вони не надзвичайно поверхові? Вони справді сліпі – і то дуже!

Колись Я зустрів неправдивого лідера, який під час розмови зі Мною розмовляв і сміявся, але щойно Я запитував його про роботу, він дивився в простір із заціпенілим і тупим виглядом і не реагував ні на що, що Я йому казав. Рівень цієї людини занадто низький, щоб її можна було використовувати. Не дивно, що він нічого не розумів із того, що Я йому казав, і не міг цього виконати. Про що б Я з ним не говорив, він постійно повторював: «Я провів зібрання, а кілька днів тому перевірив роботу». Я сказав: «Хіба в тебе немає іншої роботи, крім проведення зібрань? У церкві так багато роботи, чому б тобі не знайти собі ще якесь заняття?» Він відповів: «Хіба бути лідером чи працівником – це не просто проводити зібрання? Крім проведення зібрань, я більше нічого не вмію робити!» Це свідчить про те, що йому судилося бути неправдивим лідером, коли він обійняв цю посаду, і що він не може виконувати жодної справжньої роботи, бо його рівень надзвичайно низький! Надзвичайно низький рівень призводить до сліпоти очей і сліпоти розуму. Що означає сліпота очей? Це означає, що що б людина не бачила, вона не здатна помітити конкретних проблем, і тому її очі не служать жодній меті. Що означає сліпота розуму? Це означає, що що б не сталося, людина не усвідомлює й не розуміє проблеми, що криється в ситуації, і не може побачити, у чому полягає сутність проблеми, – ось що означає бути сліпим розумом. Якщо людина сліпа розумом, то з нею все скінчено. Неправдиві лідери саме так сліпі очима й розумом. Як ви думаєте, чи засмучуються неправдиві лідери, коли чують ці слова? Вони думають: «Мої очі досить великі, а Він каже, що я сліпий очима; і в мене добрі наміри, а Він каже, що я сліпий розумом – Його визначення не надто точне, чи не так? Чому б просто не назвати мене неправдивим лідером? Навіщо додавати, що я ще й сліпий очима й розумом?» Якби Я не сформулював це так, то, судячи з рівня неправдивих лідерів, чи могли б вони усвідомити, що їхній рівень низький? (Ні, не могли б.) Хіба твердження, що ці неправдиві лідери сліпі очима й розумом, не досконало пояснює суть справи? Наприклад, скажімо, антихрист створює в церкві власне незалежне царство. Але неправдиві лідери кажуть: «Ця людина дуже здібна. Раніше вона була професором університету, і вона говорить чітко, методично, упорядковано й красномовно. Ба більше, вона не боїться сцени, якою б великою не була аудиторія». Ясно як день, що людина, про яку вони говорять, – це фарисей, який створює власне незалежне царство, і все ж неправдиві лідери досі її хвалять. Хіба це не сліпота очей? (Так.) Якщо хтось співає фальшиво, а ти цього не чуєш, чи можна це вважати сліпотою очей? (Ні.) Це професійне питання, а не питання рівня. Але після того, як неправдиві лідери прослухали стільки істин, вони не можуть навіть розпізнати антихристів такими, якими вони є, і вони не можуть сказати, чи людськість людини добра чи погана, чи хтось є кандидатом на просування та зрощування Божим домом, чи хтось є маловіром, чи ця людина щиро вірить у Бога, і вони не можуть сказати, чи хтось відданий у виконанні свого обов’язку – що ж тоді вони здобули, слухаючи проповіді всі ці роки? Вони не здобули жодних істин, а це означає, що вони сліпі дурні; ось наскільки сліпі неправдиві лідери. Вони вважають, що головна робота лідера – це вміти проповідувати проповіді та проповідувати дві-три години, і що доки вони можуть говорити слова й доктрини, вигукувати гасла та підбадьорювати людей, вони відповідають стандарту як лідери, вони здатні взяти на себе роботу, вони мають істину-реальність, і Бог ними задоволений. Що це за логіка? Оскільки неправдиві лідери не розуміють істини, мають занадто низький рівень і сліпі очима й розумом, вони абсолютно не володіють здатністю розрізняти різні типи людей і не можуть бачити наскрізь різні типи людей. Тож чи здатні вони розумно використовувати різні типи людей? (Ні.) У них є лише одна стратегія: тих, хто раніше був учителем, призначають проповідувати проповіді, тих, хто займався зовнішньою торгівлею, призначають займатися загальними справами, тих, хто володіє англійською, призначають перекладачами, а хто красномовний і товстошкірий, того призначають проповідувати Євангеліє; тих, хто боязкий, призначають писати вдома статті з досвідними свідченнями, тих, хто сміливий і любить виступати, призначають акторами, а тих, хто хоче стати чиновником, призначають лідерами чи режисерами. Ось як неправдиві лідери використовують людей, без жодних принципів.

У межах роботи, за яку відповідають неправдиві лідери, часто буває так, що деякі люди, які справді прагнуть до істини й відповідають критеріям для просування та зрощування, залишаються поза увагою. Дехто з цих людей проповідує Євангеліє, а декому доручено виконувати обов’язки з прийому. Насправді всі вони мають рівень, розуміють деякі істини й гідні того, щоб їх зрощували як лідерів і працівників, просто вони не люблять хизуватися чи бути в центрі уваги. І все ж неправдиві лідери зовсім не звертають на цих людей уваги. Вони не спілкуються з ними й не цікавляться ними, і вони ніколи не зрощують талановитих людей для Божого дому. Вони зосереджені лише на тому, щоб заманювати тих, хто їм лестить, аби задовольняти власні егоїстичні бажання. У результаті ті люди, які справді прагнуть до істини, не отримують просування та зрощування, тоді як ті, хто любить бути в центрі уваги, хто красномовний, хто вміє підлещуватися до людей і хто любить славу, вигоду та статус, – усі вони отримують просування. Навіть ті, хто був чиновником, генеральним директором компанії або вивчав корпоративне управління в суспільстві, призначаються на важливі посади. Незалежно від того, чи є ці люди істинно віруючими, чи ні, чи є вони людьми, які прагнуть до істини, чи ні, у будь-якому разі саме такі люди отримують просування та використовуються в межах роботи, за яку відповідають неправдиві лідери. Хіба це використання людей відповідно до принципів? Хіба те, що неправдиві лідери просувають лише таких людей, не є точним відображенням того, що відбувається в невіруючому суспільстві? У період, коли працюють неправдиві лідери, ті, хто справді може виконувати роботу, виконуючи свій обов’язок, хто має почуття справедливості та любить істину й позитивні речі, – вони не отримують просування чи зрощування, і їм важко отримати можливість для підготовки. Натомість на важливі посади призначаються ті, хто красномовний, хто любить хизуватися та вміє підлещуватися до людей, а також ті, хто любить славу, вигоду та статус. Ці люди здаються досить розумними, але насправді вони не мають здатності до сприймання, мають дуже низький рівень і погану людськість, вони не несуть справжньої ноші заради своїх обов’язків і зовсім не гідні того, щоб їх зрощували. Однак саме вони займають посади лідерів і працівників у церкві. У результаті значна частина церковної роботи не може бути своєчасно й безперешкодно розпочата або просувається повільно, а впровадження упорядкувань роботи від Божого дому займає занадто багато часу. Ось такий вплив і наслідки для церковної роботи має неправильне використання людей неправдивими лідерами.