Лідер церкви мусить бодай мати сумління й розум, а також розуміти певні істини – лише тоді він здатен відчувати ношу. Які прояви того, що людина відчуває ношу? Якщо вона бачить, що деякі люди негативно налаштовані, деякі мають викривлене сприйняття, деякі марнують ресурси дому Божого, деякі виконують свою роботу недбало, деякі не займаються належними справами під час виконання своїх обов’язків, а деякі постійно виголошують гучні слова, але не виконують реальної роботи…, і якщо така людина бачить, що в церкві надто багато проблем, які потребують розв’язання, що так багато роботи не виконано, – це породжує в ній відчуття ноші. Відтоді як вона стала лідером, їй здається, ніби всередині неї постійно палає вогонь; якщо вона виявляє проблему й не може її розв’язати, вона починає непокоїтися й тривожитися, не може їсти чи спати. Під час зібрань, коли деякі люди повідомляють про проблеми у своїй роботі, які лідер не може відразу побачити наскрізь і розв’язати, він не здається; він відчуває, що мусить розв’язати цю проблему. Помолившись, пошукавши й обдумавши все протягом двох днів, він, зрозумівши, як розв’язати цю проблему, негайно її розв’язує. Після цього він одразу перевіряє інші ділянки роботи й виявляє нову проблему: надто багато людей залучено до тієї чи іншої роботи, через що необхідно скоротити кількість персоналу. Тоді він швидко скликає зібрання, чітко з’ясовує ситуацію, скорочує кількість персоналу, розробляє розумні заходи – і в такий спосіб проблему розв’язано. Яку б роботу не перевіряв лідер, який має ношу, він завжди здатен виявити проблеми. Якщо проблеми стосуються професійних знань або суперечать принципам, він здатен їх виявити, розпитати про них, зрозуміти їх, і щойно він виявляє проблему – негайно її розв’язує. Розумні лідери й працівники розв’язують лише ті проблеми, що стосуються роботи церкви, професійних знань і істин-принципів. Вони не звертають жодної уваги на дрібниці повсякденного життя. Вони дбають про кожну сферу роботи поширення Євангелія, яку доручив Бог. Вони розпитують про будь-які проблеми, які вони здатні помітити чи виявити, і перевіряють їх. Якщо тієї миті вони не можуть самостійно розв’язати проблему, то збираються з іншими лідерами й працівниками, бесідують із ними, шукають істин-принципів і думають, як її розв’язати. Якщо вони стикаються з великою проблемою, яку справді не можуть розв’язати, то негайно звертаються до Вишнього, дозволяючи Йому взяти справу у Свої руки й розв’язати її. Такі лідери й працівники є людьми, які діють згідно з принципами. Які проблеми не виникали б, якщо вони їх побачили, то не залишають їх без уваги; вони наполягають на тому, щоб повністю зрозуміти ці проблеми й розв’язати їх одну за одною. Навіть якщо їх не буде розв’язано ґрунтовно, можна бути певним, що вони не виникнуть знову. Це означає виконувати свій обов’язок усім серцем, усією силою й усім розумом, повністю виконуючи свої зобов’язання. Неправдиві лідери й працівники, які не виконують реальної роботи й не зосереджуються на розв’язанні реальних проблем, не здатні виявити проблеми, що постали перед їхніми очима, й не знають, яку роботу слід виконувати. Якщо вони бачать, що брати й сестри зайняті виконанням своїх обов’язків, вони цілком задоволені, вважаючи, що це – результат їхньої реальної роботи; вони думають, що всі аспекти роботи досить добрі, що особисто їм небагато чого потрібно робити й немає жодних проблем, які їм самим слід розв’язувати, тож вони зосереджуються на отриманні насолоди від благ свого статусу. Вони завжди хочуть хизуватися й вихвалятися перед братами й сестрами. Щоразу, як вони бачать братів і сестер, то кажуть: «Будь добрим віруючим. Добре виконуй свої обов’язки. Не працюй абияк. Якщо будеш бешкетувати чи створювати проблеми, я тебе відстороню!» Вони тільки те й знають, що утверджувати свій статус і повчати людей. Під час зібрань вони завжди запитують, які проблеми є в роботі, і чи мають їхні підлеглі труднощі, але коли інші висловлюють свої проблеми й труднощі, вони не здатні їх розв’язати. Попри це, вони однаково радіють і живуть із чистим сумлінням. Якщо брати й сестри не озвучують жодних труднощів чи проблем, вони вважають, що виконують свою роботу дуже добре, і стають самовдоволеними. Вони думають, що запитувати про роботу – це і є завдання, яке їм доручено, а коли виникають проблеми й Вишнє встановлює, що відповідальність лежить саме на них, вони впадають у ступор. Інші викладають перед ними труднощі й проблеми в роботі, а вони однаково нарікають, чому ті не шукають істини, щоб їх розв’язати. Не розв’язуючи реальних проблем самостійно, вони перекладають відповідальність на кураторів нижчого рівня, суворо докоряючи тим, хто виконує конкретні завдання. Ці докори допомагають їм виплеснути злість, і вони навіть вважають із чистим сумлінням, що виконують реальну роботу. Вони ніколи не відчували неспокою чи тривоги через те, що не здатні виявити чи розв’язати проблеми, ніколи не втрачали апетит чи сон через це – вони ніколи не зазнавали таких труднощів.

Щоразу, коли Я відвідую фермерську церкву, Я розв’язую деякі проблеми. Кожного разу Я їду туди не тому, що вже виявив якусь конкретну проблему, яку слід розв’язати, а тому, що просто маю трохи вільного часу, щоб навідатися й подивитися, як просувається робота різних команд у церкві, та в якому стані перебувають люди в кожній команді. Я збираю кураторів на розмову, запитую, яку роботу вони виконували протягом відповідного періоду, і які є проблеми, дозволяю їм порушити певні питання, а потім бесідую з ними про те, як ці питання розв’язати. Під час бесіди з ними Я також можу виявити деякі нові проблеми. До одного виду проблем належать ті, що стосуються того, як лідери й працівники виконують свою роботу; до іншого – проблеми в роботі, що стосуються сфери їхніх зобов’язань. Окрім того, Я допомагаю їм і спрямовую їх у тому, як виконувати конкретну роботу, як її впроваджувати, яку саме роботу виконувати, а потім наступного разу здійснюю подальший контроль, запитуючи їх, як просунулася робота, доручена минулого разу. Такі нагляд, спонукання й подальший контроль є необхідними. Хоча це й не супроводжується гучними фанфарами й вигуками чи оголошеннями через гучномовці, ці конкретні види роботи й завдання комунікуються й реалізуються через деяких лідерів і працівників, які здатні виконувати реальну роботу. У такий спосіб робота кожної команди впорядковується й просувається, підвищується її ефективність, а її результати стають кращими. Урешті-решт кожен член у кожній команді може твердо триматися свого обов’язку, знаючи, що саме та як йому слід робити. Принаймні кожен виконує належний йому обов’язок, усі мають конкретні завдання; і те, що вони роблять, відповідає вимогам дому Божого, а також може узгоджуватися з принципами. Хіба це не означає досягнення певних результатів? Чи знають неправдиві лідери, як працювати в такий спосіб? Неправдиві лідери міркують: «Отже, Вишнє виконує роботу так: збирає кількох людей на розмову, усі щось записують до маленької книжечки, а коли нотатки зроблені, роботу Вишнього завершено. Якщо Вишнє працює саме так, то й ми робитимемо так само». І тому неправдиві лідери починають таке наслідування. Вони імітують зовнішній вигляд, але зрештою не виконують жодної реальної роботи, не реалізують жодного з доручених завдань, а лише марнують час на пусті розмови. Іноді Я також ходжу на овочеві поля та до теплиць, щоб подивитися, як росте розсада, або дізнатися, скільки разів можна виростити врожай в теплиці впродовж зими, і як часто слід поливати рослини. Усі ці завдання – великі чи малі – пов’язані з технічними питаннями овочівництва, і якщо їх виконувати старанно, то їх можна успішно реалізувати. У чому найпомітніше проявляється неправдива сутність неправдивих лідерів? Найочевидніше – у невиконанні реальної роботи; вони лише виконують певні завдання, щоб виглядати добре, а потім вважають справу завершеною, після чого починають насолоджуватися благами свого статусу. Скільки б такої роботи вони не виконували – чи можна це назвати виконанням реальної роботи? Більшість неправдивих лідерів має нечисте сприйняття істини, вони розуміють лише певні слова й доктрини, через що їм дуже важко добре виконувати реальну роботу. Частина неправдивих лідерів не здатна навіть розв’язати питання, пов’язані із загальними справами; у них явно низький рівень і їм явно бракує духовного розуміння. У їхньому зрощуванні немає абсолютно жодної цінності. Деякі неправдиві лідери мають певний духовний рівень, але вони не займаються реальною роботою й упиваються плотськими втіхами. Люди, які упиваються плотськими втіхами, мало чим відрізняються від свиней. Свині цілими днями тільки сплять та їдять. Вони нічого не роблять. Проте після року тяжкої праці над їхнім відгодовуванням, коли в кінці року вся сім’я споживає їхнє м’ясо, можна сказати, що свині понесли службу. Якщо неправдивого лідера тримають як свиню, він безкоштовно їсть і п’є тричі на день, товстіє і міцніє, але при цьому не виконує жодної реальної роботи і є марнотратом, хіба його утримання не є марним? Чи є від цього якась користь? Вони можуть лише слугувати контрастним тлом, і їх слід відсіяти. Дійсно, краще тримати свиню, ніж неправдивого лідера. Неправдиві лідери можуть носити звання «лідера», вони можуть займати цю посаду, добре харчуватися тричі на день, і насолоджуватися багатьма Божими милостями, і на кінець року стати товстими й рожевощокими від усієї їжі, але як щодо роботи? Подивися на все, що було досягнуто у твоїй роботі цього року: чи досяг ти результатів у якійсь сфері роботи в цьому році? Яку реальну роботу ти виконав? Дім Божий не вимагає, щоб ти виконував кожну роботу бездоганно, але ти маєш добре виконувати ключову роботу, євангельську роботу, наприклад, або роботу з виробництва фільмів, роботу з текстами тощо. Усе це має бути плідним. За звичайних обставин певні результати й досягнення більшої частини роботи мають бути досягнуті через три-п’ять місяців; якщо через рік немає жодних досягнень, то це серйозна проблема. Яка робота в межах твого зобов’язання була найпліднішою? В якій тобі довелося заплатити найбільшу ціну й найбільше постраждати протягом року? Представ це досягнення і порозмірковуй про те, чи ти маєш будь-які цінні досягнення за рік насолоди Божою благодаттю, у своєму серці ти маєш це чітко відчувати. Що саме ти робив, поки їв їжу з дому Божого і насолоджувався Божою благодаттю весь цей час? Ти чогось досягнув? Якщо ти нічого не досягнув, то ти просто робив щось абияк; ти дійсно неправдивий лідер. Чи слід таких лідерів відстороняти й відсіювати? (Так.) Чи ви здатні розпізнати таких неправдивих лідерів, коли стикаєтеся з ними? Чи ви бачите, що це неправдиві лідери, які працюють абияк, тільки щоб отримати щось для себе? Вони їдять, аж доки в них не помасніють губи, але ніколи не виглядають стурбованими чи занепокоєними через роботу, не беруть участі у виконанні жодних конкретних завдань і не цікавляться ними. Навіть якщо й цікавляться, то лише з певною метою; вони роблять це тільки тоді, коли Вишнє тисне на них з приводу результатів, а інакше вони й не потурбувалися б. Вони постійно упиваються насолодами, часто дивляться фільми чи телепередачі. Вони делегують роботу, а поки всі інші зайняті виконанням своїх обов’язків, вони відпочивають і насолоджуються. Якщо виникає проблема й ви намагаєтеся знайти їх, щоб її розв’язати, їх ніде не видно, але до столу вони ніколи не запізнюються. А після їжі, коли всі повертаються до роботи, вони йдуть далі відпочивати. Якщо їх запитати: «Чому б тобі не вийти й не перевірити, як просувається робота? Усі чекають на твоє керівництво, на твої улаштування!» – вони відповідають: «Навіщо на мене чекати? Ви самі можете впоратися, ви знаєте, як це робити, – хіба щось змінюється, коли мене немає поруч? Хіба я не можу трохи відпочити?» – «Хіба це відпочинок? Ти ж просто дивишся фільми!» – «Я здобуваю професійні навички, досліджую, як знімають фільми». Вони навіть вигадують виправдання. Вони дивляться фільм за фільмом, а коли всі інші відпочивають уночі, то й вони теж. Щодня вони отак працюють для галочки, але якою мірою? Усі вважають їх неприємними, вони викликають у всіх незручні відчуття, і зрештою ніхто більше не звертає на них уваги. Скажіть Мені: якщо такий лідер не керує, чи може робота досі просуватися? Якщо його немає, хіба земля перестає обертатися? (Не перестає.) Тоді таких людей слід розвінчувати, щоб усі побачили, що вони не займаються виконанням належних завдань, і щоб вони нікого не сковували. Таких неправдивих лідерів, які не займаються належними справами, слід розвінчувати й аналізувати, щоб усі могли їх розпізнати, а потім їх слід усунути – хай стоять осторонь! Чи здатні ви розпізнати таких неправдивих лідерів, коли стикаєтеся з ними? Якби неправдивих лідерів не було, чи почувалися б ви, ніби моряки без капітана? Чи змогли б ви самостійно виконувати роботу й завершувати завдання? Якщо ні, то ви в небезпеці. Стикаючись із такими неправдивими лідерами, які не виконують свій обов’язок належним чином, не подають прикладу й марнують час на пусті розмови в інтернеті – чи були б ви здатні на розпізнання в такій ситуації? Чи вплинули б вони на вас так, що ви теж почали б базікати й відкладати виконання своїх обов’язків на потім? Чи можете ви й далі слідувати за такими неправдивими лідерами? (Ні.)

Деякі неправдиві лідери – ненажерливі й ледачі, вони надають перевагу комфорту, а не тяжкій праці. Вони не хочуть ані працювати, ані непокоїтися, ухиляються від зусиль і відповідальності, прагнучи лише упиватися комфортом. Їм подобається їсти й розважатися, і вони особливо ліниві. Був один неправдивий лідер, який уставав уранці лише після того, як усі вже поїли, а ввечері, коли всі відпочивали, він ще дивився телесеріали. Один брат, відповідальний за приготування їжі, не витримав і докорив йому. Як гадаєте, чи послухав би він кухара? (Ні.) Уявімо, що лідер або працівник докорив йому, сказавши: «Тобі слід бути стараннішим; роботу, яку потрібно виконувати, слід обов’язково виконати. Як лідер, ти мусиш виконувати свої зобов’язання, якою б не була робота; ти мусиш дбати про те, щоб із нею не було проблем. Тепер, коли виявлено проблему, а тебе немає, щоб її розв’язати, це впливає на роботу. Якщо ти постійно працюєш у такий спосіб, хіба це не затримує роботу церкви? Чи ти можеш взяти на себе таку відповідальність?» Чи дослухався б він до цього? Не обов’язково. Що стосується таких неправдивих лідерів, команда з прийняття рішень має негайно відсторонити й призначити їх на іншу роботу – нехай виконують те, на що здатні. Якщо вони ні на що не придатні, хочуть лише жити за чужий рахунок і не здатні нічого зробити, їх слід просто відправити геть, не доручаючи їм жодного обов’язку. Вони не гідні виконувати обов’язок; вони не є людьми, їм бракує сумління й розуму, притаманних нормальній людськості; вони безсоромні. Щойно таких неправдивих лідерів, які є гультяями, побачили наскрізь, слід негайно їх відстороняти; немає потреби їх напучувати, не слід давати їм жодних шансів на спостереження, і немає потреби бесідувати з ними про істину. Хіба вони не чули достатньо істин? Якби їх обтинали, чи могли б вони змінитися? Не могли б. Якщо в когось низький рівень, іноді він має абсурдні погляди або не бачить повної картини через власну необізнаність, але він старанний, має ношу й не є ледачим, – тоді попри відхилення у виконанні свого обов’язку, така людина може покаятися, коли її обтинають. Принаймні вона знає, які зобов’язання має лідер, і знає, що їй слід робити; вона має сумління, почуття відповідальності й серце. Натомість ліниві надають перевагу комфорту, а не тяжкій праці, й не мають ноші, не можуть змінитися. У їхньому серці немає ноші; хто б їх не обтинав – це буде марним. Дехто каже: «То якщо на них прийдуть Божий суд, кара, випробування й переплавка, чи зміниться їхня проблема з відсутністю ноші?» Цього не можна змінити; це визначено природою людини – так, як собака не може змінити звичку їсти нечистоти. Щоразу, коли ти бачиш когось лінивого, хто не має ноші й водночас служить лідером, – можеш бути певний, що це неправдивий лідер. Дехто може сказати: «Як ти можеш називати його неправдивим лідером? У нього добрий рівень, він кмітливий, здатен щось розгледіти й придумати план. У світі він керував бізнесами, був генеральним директором; він обізнаний, досвідчений і має світську мудрість!» Чи можуть ці якості розв’язати його проблему лінощів і відсутності ноші? (Ні.)

Які прояви й характеристики демонструють надмірно ліниві люди? По-перше, у всьому, що вони роблять, вони діють недбало, зволікають, працюють у повільному темпі, відпочивають і відкладають справи на потім за кожної можливості. По-друге, вони не звертають жодної уваги на роботу церкви. На їхню думку, хто хоче непокоїтися про такі речі, нехай собі непокоїться. А вони не будуть. Якщо вони й непокоються про щось, то лише заради власної слави, вигоди й статусу – для них важлива лише здатність насолоджуватися благами статусу. По-третє, вони уникають труднощів у роботі; вони не можуть змиритися з тим, що робота бодай трохи виснажує, а якщо таке трапляється, то вони дуже обурюються й не здатні терпіти труднощі чи платити ціну. По-четверте, вони не здатні бути наполегливими в жодній роботі: завжди здаються на півдорозі й не можуть довести справу до кінця. Якщо в них тимчасово гарний настрій, вони можуть трохи попрацювати задля розваги, але якщо щось вимагає тривалої відданості, постійної зайнятості, потребує багато роздумів і виснажує тіло, із часом вони починають нарікати. Наприклад, деякі лідери відповідають за роботу церкви, і спершу їм усе здається новим і цікавим. Вони дуже вмотивовані в бесідах про істину, й коли бачать, що брати й сестри мають проблеми, вони здатні допомогти й розв’язати їх. Але після наполегливої праці впродовж певного періоду вони починають вважати роботу лідера надто виснажливою, стають негативно налаштованими, хочуть перейти на легшу роботу й не бажають терпіти труднощі. Такі люди не мають наполегливості. По-п’яте, ще одна риса, що вирізняє лінивих людей, – це небажання виконувати реальну роботу. Щойно їхня плоть зазнає страждань, вони вигадують виправдання, щоб ухилитися й уникнути роботи, або перекладають її на когось іншого. А коли той виконає роботу, вони безсоромно пожинають її плоди. Такими є п’ять основних рис лінивих людей. Вам слід перевіряти, чи є такі ліниві люди серед лідерів і працівників у церквах. Якщо ви виявите когось подібного, його слід негайно відсторонити. Чи можуть ліниві люди добре виконувати роботу як лідери? Якими би не були їхній рівень чи якість їхньої людськості, якщо вони ліниві, вони не зможуть добре виконувати свою роботу й затримуватимуть роботу та важливі справи. Робота церкви багатогранна; кожен її аспект охоплює багато деталізованих завдань і потребує бесід про істину з метою розв’язання проблем задля належного виконання роботи. Тому лідери й працівники мусять бути старанними; їм щодня потрібно багато говорити й багато працювати, щоб забезпечити ефективність роботи. Якщо вони говорять або роблять надто мало, результатів не буде. Отже, якщо лідер або працівник – лінива людина, то він безперечно є неправдивим лідером і не здатен виконувати реальну роботу. Ліниві люди не виконують реальної роботи, і тим паче самі не йдуть туди, де інші виконують роботу; вони не бажають розв’язувати проблеми чи брати участь у конкретній роботі. Вони не мають бодай найменшого розуміння чи осягнення проблем у будь-якій роботі. У їхній голові – лише поверхове невизначене уявлення, сформоване зі слів, почутих від інших людей, і вони працюють без докладання належних зусиль, просто проповідуючи трохи доктрини. Чи ви здатні розпізнати такого лідера? Чи ви можете визначити, що це неправдивий лідер? (Певною мірою.) Ліниві люди недбалі у виконанні будь-якого обов’язку. Яким би не був обов’язок, їм бракує наполегливості, вони працюють уривчасто, й щоразу, коли зазнають труднощів, скаржаться, виплескуючи нескінченні нарікання. Вони ображають тих, хто їх критикує чи обтинає, неначе сварлива жінка на вулиці, яка ображає перехожих; вони повсякчас прагнуть виплеснути злість на інших і не хочуть виконувати свій обов’язок. На що вказує їхнє небажання виконувати свій обов’язок? На те, що вони не мають ноші, не бажають брати на себе зобов’язання і є лінивими людьми. Вони не хочуть терпіти труднощі чи платити ціну. Це особливо стосується лідерів і працівників: якщо вони не мають ноші, то чи можуть вони виконувати зобов’язання лідерів і працівників? Зовсім ні.