Пункт четвертий. Постійна обізнаність про обставини кураторів різної роботи та персоналу, відповідального за різноманітні важливі задачі; оперативне коригування призначених їм обов’язків або їх відсторонення в разі потреби, щоб запобігти втратам через використання неналежних людей або зменшити такі втрати; гарантування ефективності й безперешкодного поступу роботи

Лідери та працівники повинні осягати обставини кураторів різної роботи

Який четвертий обов’язок лідерів і працівників? («Постійна обізнаність про обставини кураторів різної роботи та персоналу, відповідального за різноманітні важливі задачі; оперативне коригування призначених їм обов’язків або їх відсторонення в разі потреби, щоб запобігти втратам через використання неналежних людей або зменшити такі втрати; гарантування ефективності й безперешкодного поступу роботи».) Правильно, це мінімальний стандарт, якому повинні відповідати лідери та працівники при виконанні роботи. Чи всім вам зрозумілі основні обов’язки лідерів і працівників щодо цього четвертого пункту? Лідери та працівники повинні мати чітке розуміння щодо кураторів різної роботи та персоналу, відповідального за різноманітні важливі завдання. Розуміння обставин кураторів різної роботи та персоналу, відповідального за різноманітні важливі завдання, входить до сфери обов’язків лідерів і працівників. Отже, хто цей персонал? Насамперед це церковні лідери, за ними йдуть куратори команд і лідери різних груп. Хіба не є критично важливим і вкрай значущим розуміти й осягати такі обставини, як-от чи володіють куратори різної роботи та персонал, відповідальний за різноманітні важливі завдання, істиною-реальністю, чи є вони принциповими у своїх діях і чи можуть добре виконувати церковну роботу? Якщо лідери та працівники досконало осягають обставини головних кураторів різної роботи й роблять відповідні кадрові корективи, це те саме, що вони проводять належну перевірку для кожного робочого завдання, і це рівнозначно виконанню ними своїх обов’язків і повинностей. Якщо правильні корективи щодо персоналу не внесені й виникне проблема, це дуже вплине на роботу церкви. Якщо ці співробітники володіють хорошою людськістю, мають основу у своїй вірі в Бога, відповідально підходять до розгляду питань і здатні шукати істину для розв’язання проблем, то призначення їх відповідальними за роботу позбавить від багатьох турбот і, що найважливіше, забезпечить безперебійний поступ роботи. Але якщо куратори різних команд ненадійні, мають погану людськість, не поводяться добре, не практикують істину і, ба більше, схильні спричиняти якісь переривання й завади, – то це вплине на роботу, за яку вони відповідають, і на життя-входження братів і сестер, яких вони ведуть. Звичайно, цей вплив може бути як великим, так і незначним. Якщо куратори просто недбалі у своїх обов’язках і не займаються належною роботою, напевне, це просто спричинить певні затримки в роботі; поступ буде трохи повільнішим, а робота – менш ефективною. Однак, якщо вони – антихристи, проблема буде серйозною: це не буде питання трохи менш ефективної чи продуктивної роботи – вони заважатимуть роботі церкви, за яку несуть відповідальність, і псуватимуть її, завдаючи серйозної шкоди. Отже, бути в курсі обставин кураторів різної роботи та персоналу, відповідального за різноманітні важливі завдання, а також своєчасно вносити корективи або відстороняти людей після виявлення того, що хтось не виконує фактичної роботи, – це не той обов’язок, від якого лідери та працівники можуть ухилятися, – це дуже серйозна, дуже важлива робота. Якщо лідери та працівники зможуть швидко пізнавати моральні якості кураторів різної роботи та персоналу, відповідального за різноманітні важливі завдання, та їхнє ставлення до істини та свого обов’язку, а також їхні стани й продуктивність протягом кожного періоду та на кожній стадії, і швидко вносити корективи та поводитися із цими людьми відповідно до обставин, тоді робота може продовжуватися стабільно. Навпаки, якщо ці люди шаленіють, і коять погані вчинки, і не виконують реальної роботи в церкві, а лідери та працівники нездатні своєчасно це виявляти й вносити вчасні корективи, а чекають, аж доки не виникнуть усілякі серйозні проблеми, які призведуть до істотних втрат для роботи церкви ще до того, як вони побіжно спробують упоратися з ними, внести корективи, виправити й порятувати ситуацію, тоді ті лідери та працівники – шматки сміття. Вони – дійсно неправдиві лідери, яких необхідно відсторонити й відсіяти.

Щойно ми в загальних рисах побесідували про важливість розуміння та осягнення реального стану кураторів різної роботи та ефективності їхньої праці, використовуючи ці реальні умови для оцінки того, чи виконали лідери та працівники свої обов’язки, і розвінчуючи ті прояви, які доводять, що вони є неправдивими лідерами, і в такий спосіб аналізуючи сутність неправдивих лідерів. Коли в церковній роботі виникають серйозні проблеми, неправдиві лідери не виконують своїх обов’язків. Вони не можуть оперативно виявити ці проблеми, не кажучи вже про те, щоб своєчасно взятися за них і розв’язати їх. Це призводить до затягування проблем, що, своєю чергою, спричиняє затримки та шкоду церковній роботі, і може навіть призвести до того, що церковна робота буде паралізована або впаде в безлад. Лише коли це трапляється, неправдиві лідери неохоче йдуть спостерігати за станом церковної роботи, але вони все одно не можуть знайти відповідних або належних рішень для розв’язання проблем, і зрештою вони просто залишають їх нерозв’язаними. Це і є головний прояв неправдивих лідерів.

Стандарти відбору кураторів для різної роботи

Чи більшості людей більш-менш зрозумілі стандарти відбору кураторів для різної роботи та персоналу, відповідального за різноманітні важливі задачі? Наприклад, чим передусім має володіти куратор художньої роботи? (Він має володіти професійними навичками в цій галузі та бути здатним узяти на себе цю роботу.) Володіти професійними навичками – це одна теорія. Отже, що конкретно означають ці професійні навички? Пояснімо це. Якщо людина любить малювати й цікавиться художньою роботою, але це не її професія, і їй бракує знань у цій галузі, а вона просто це любить, чи доречно обирати таку людину куратором художньої команди? (Ні.) Дехто каже: «Якщо їм подобається художня робота, вони можуть виконувати цю роботу й поступово навчаться». Це правильне твердження? (Ні.) Тут є один виняток: якщо всі інші в художній команді також не знайомі з професією, а ця людина знає трохи більше й вчиться швидше за інших. Чи буде тоді відносно доречним обрати її? (Так.) Крім цього випадку, скажімо, що серед усіх, хто займається створенням художніх робіт, лише ця людина не знає професії, але її обирають, тому що вона розуміє істину й любить художню роботу, – чи це доречно? (Ні.) Чому це недоречно? Тому що вона не перший і не єдиний кандидат. Як же тоді слід обирати такого куратора? Його слід обирати з-поміж найбільш вправних і досвідчених у професії; тобто він має бути експертом, володіти і професійними навичками, і працездатністю, – не обирайте нефахівця. Це один аспект. Крім того, він має нести ношу, мати духовне розуміння та бути здатним розуміти істину. Він також має мати принаймні основу у своїй вірі в Бога. Основні принципи такі: по-перше, він має мати працездатність; по-друге, він має розуміти професію; і по-третє, він має мати духовне розуміння та бути здатним розуміти істину. Використовуйте ці три критерії для відбору кураторів для різної роботи.

Прояви неправдивих лідерів щодо кураторів різної роботи

Після відбору кураторів для різних конкретних робочих завдань лідери та працівники не повинні просто стояти осторонь і нічого не робити; вони також мають певний час навчати та зрощувати цих кураторів, щоб побачити, чи справді обрані ними люди можуть узяти на себе роботу й налагодити її. Саме це й означає виконувати свої обов’язки. Припустімо, що під час відбору ти бачиш, що твої кандидати розуміють свою професію, мають працездатність, несуть певну ношу, а також мають духовне розуміння та здатність розуміти істину, і ти думаєш, що все буде добре, бо вони придатні в цих аспектах, і кажеш: «Ви можете починати роботу; я сказав вам усі принципи. Відтепер просто робіть те, що вам наказує робити Божий дім». Це прийнятний спосіб виконувати роботу? Щойно ти призначив кураторів, чи означає це, що ти можеш просто залишити все, як є? (Ні.) Тоді що слід робити? Припустімо, що лідер збирається з кураторами двічі на тиждень, бесідує з ними про істину, і на цьому все, бо він вірить, що оскільки ці куратори всі ініціативні, надійні та здатні розуміти, що кажуть інші люди, вони можуть практикувати відповідно до істини. Цей лідер думає, що йому не потрібно розбиратися чи стежити за тим, як ці куратори конкретно виконують свою роботу, чи гармонійно вони співпрацюють з іншими, чи опанували вони професійні навички за цей період часу, чи наскільки вони виконали роботу, доручену їм Божим домом. Хіба так лідер і працівник мають вести роботу? (Ні.) Саме так працюють неправдиві лідери. Вони намагаються зробити всю роботу раз і назавжди, призначають кураторів і формують команду з кількох учасників, а потім кажуть: «Починайте роботу. Якщо вам потрібне якесь обладнання, дайте мені знати, і Божий дім вам його придбає. Якщо у вас виникнуть якісь труднощі в повсякденному житті чи якісь проблеми, не соромтеся їх озвучувати, і Божий дім завжди їх для вас розв’яже. Якщо у вас немає труднощів, то зосередьтеся на своїй роботі. Не створюйте переривань чи завад і не виголошуйте ніяких пишномовних ідей». Неправдиві лідери організовують цих людей для спільної роботи й думають, що поки в них є їжа, питво та притулок, цього достатньо, і не потрібно звертати на них жодної уваги. Коли Вишнє питає: «Скільки часу минуло відтоді, як були обрані куратори для цієї роботи? Як просувається робота?», вони відповідають: «Минуло шість місяців. Ми провели для них близько 10 зібрань, і вони, здається, у доброму гуморі, і робота виконується». Коли Вишнє питає: «То яка працездатність у кураторів?», вони кажуть: «Нормальна, коли ми їх обирали, вони були найкращими». Вишнє питає їх: «Як у них справи зараз? Чи можуть вони виконувати справжню роботу?». Вони відповідають: «Я провів для них зібрання». Вишнє відповідає: «Я не питав, чи ти проводив зібрання; я питав, як просувається їхня робота». Вони кажуть: «Мабуть, усе гаразд; ніхто не повідомляв про них нічого поганого». Вишнє відповідає: «Те, що ніхто не повідомляє про них нічого поганого, – це не стандарт. Тобі потрібно подивитися, яка в них працездатність і професійні навички, і побачити, чи мають вони духовне розуміння, і чи виконують вони справжню роботу». Вони відповідають: «На момент відбору вони здавалися нормальними. Я деякий час не розпитував про ці деталі. Якщо ти хочеш дізнатися, я запитаю ще раз». Саме так працюють неправдиві лідери. Вони без кінця проводять зібрання та бесіди з тими, хто нижче за них, але коли справа доходить до Вишнього, вони ухиляються від відповіді та відповідають недбало. Їхня найкраща недбала відповідь – сказати: «Я провів для них зібрання. Минулого разу я питав про роботу, досить детально». Ось як вони відповідають Вишньому. Чи виконують ці неправдиві лідери справжню роботу? Чи виявили вони справжні проблеми? Чи розв’язали вони їх? Після призначення кураторів неправдиві лідери абсолютно не знають, чи виконали куратори свої обов’язки, чи були вони відданими, як виконується робота, чи добрі результати, чи погані, як про них звітують брати й сестри, чи є більш підходящі люди для цієї роботи. Чому вони не знають про ці речі? Тому що вони не виконують цієї справжньої роботи; вони просто займаються марними справами. Вони думають, що непотрібно постійно так наглядати за роботою і перевіряти її, що це означало б, ніби вони не довіряють цим кураторам. На їхню думку, проведення зібрань – це виконання своїх обов’язків і прояв відданості. Це головний прояв того, що неправдиві лідери не виконують справжньої роботи.

І. Як неправдиві лідери ставляться до кураторів, які не виконують справжньої роботи

Неправдиві лідери заплющують очі на різні обставини кураторів усілякої роботи в церкві; вони не мають осягнення цих обставин, не розбираються в них, не займаються ними й не вирішують їх. Які ж конкретні обставини бувають у кураторів? Перша – це коли куратори не несуть ноші, а їдять, п’ють і шукають розваг, не займаючись своєю належною роботою та не виконуючи справжньої роботи. Хіба це не серйозна проблема? (Так.) Деякі люди мають працездатність, добре знають професію, і вони найкращі; вони красномовні та розумні, і якщо їх попросять повторити вказівки, вони можуть це зробити, не пропустивши жодного слова, вони достатньо кмітливі; вони отримують досить хороші оцінки від усіх, і вони віруючі вже досить давно. Отже, їх обирають кураторами. Однак ніхто не знає, чи є ці люди прагматичними, чи здатні вони платити ціну, чи спроможні виконувати справжню роботу. Оскільки люди їх обрали, їх спочатку просувають для зрощування та використання на випробувальний термін. Однак, коли вони попрацюють деякий час, виявляється, що, незважаючи на свої професійні навички та досвід, вони ненажерливі та ледачі й не бажають платити ціну. Вони кидають роботу, щойно вона стає трохи втомливою, і не хочуть звертати увагу на будь-кого з проблемами чи труднощами, хто потребує їхнього керівництва. Вранці, щойно вони розплющують очі, вони думають: «Що я сьогодні їстиму? Кухня вже кілька днів не готувала тушкованої свинини». Зазвичай вони завжди кажуть іншим: «Закуски в моєму рідному місті справді смачні; ми ходили їсти їх на кожне свято. Коли я вчився в школі, на вихідних я спав, поки не прокидався сам, а потім ішов їсти, не вмиваючись і не розчісуючись. Удень я грав у відеоігри вдома в піжамі, іноді до 5-ї ранку наступного дня. Тепер робота в Божому домі змусила мене дійти до цього, і, як куратор, я мушу робити певні речі. Подивіться, як вам усім добре; вам не потрібно платити цю ціну. Як куратор, я мушу вміти терпіти труднощі». Вони так кажуть, але чи повстають вони проти плоті? Чи платять вони ціну? Вони сповнені скарг і не бажають виконувати жодної справжньої роботи. Вони рухаються, лише коли їх підштовхують, а без нагляду поводяться недбало. Виконуючи свій обов’язок, вони розслаблені та недисципліновані, часто хитрують і ухиляються від роботи, і вони анітрохи не відповідальні. Коли справа доходить до професійних проблем, які вони помічають, вони не виправляють їх для інших людей, і вони раді, коли всі інші поводяться недбало, як і вони. Вони не хочуть, щоб хтось серйозно ставився до роботи. Деякі куратори виконують кілька завдань, які в них безпосередньо є, недбало й абияк, а потім починають без кінця дивитися телевізійні серіали. Яка в них причина для перегляду серіалів? «Я закінчив свої завдання; я не живу за рахунок Божого дому. Я просто відпочиваю, щоб освіжити розум. Інакше я буду занадто втомленим, і ефективність моєї праці постраждає. Дозвольте мені трохи відпочити, щоб покращити свою ефективність». Вони продовжують дивитися серіали до 2-ї чи 3-ї години ночі. Коли наступного дня о 8-й ранку всі поснідали й почали виконувати свої обов’язки, ці куратори все ще сплять і не встають з ліжка, навіть коли сонце вже високо в небі. Пізніше вони неохоче встають, волочачи своє ледаче тіло, потягуючись і позіхаючи, і коли бачать, що всі інші почали працювати, вони бояться, що інші помітять їхні лінощі, і починають шукати виправдання: «Я вчора занадто пізно ліг спати, у мене було забагато справ, навантаження було занадто великим. Я трохи втомився. Мені навіть уві сні снилося, що з якоюсь роботою виникла проблема. Коли я прокинувся сьогодні вранці, мої руки були в положенні, ніби я друкую на комп’ютері. Мій розум справді затуманений, і мені потрібно подрімати сьогодні вдень». Вони так пізно встають і ще й потребують денного сну – хіба вони не перетворилися на свиней? Вони явно ухилялися від роботи, але вигадують виправдання, щоб виправдати й захистити себе, стверджуючи, що вони втомилися, бо виконували свій обов’язок до пізньої ночі. Вони явно без кінця дивилися серіали, упиваючись плотським комфортом й живучи в поблажливому стані, але врешті-решт навіть знаходять гарне виправдання, щоб обдурити інших. Хіба це не означає не займатися своєю належною роботою? (Так.) Такі люди можуть мати працездатність і професійні навички, але чи відповідають вони стандарту як куратори? Очевидно, що ні. Вони не підходять для того, щоб бути кураторами, тому що вони занадто ледачі, упиваються плотським комфортом, жадібні до їжі, сну та розваг, і вони не можуть узяти на себе чи виконувати обов’язки куратора.

Деякі жінки часто переглядають в інтернеті одяг, взуття, косметику та їжу, а коли закінчують, починають дивитися серіали. Люди кажуть: «Чому ти засиджуєшся за серіалами, коли ще не закінчила свою роботу? Ба більше, в інших людей досі так багато проблем. Як куратор, ти повинна надавати їм керівництво. Чому ти не виконуєш свої обов’язки?» Ці жінки кажуть: «Перегляд серіалів – це теж частина моєї роботи. Відео та фільми Божого дому потрібно розвивати, і я мушу шукати натхнення в цих серіалах!» Хіба це не обманливі слова? Якщо ти займаєшся цією професією, час від часу дивитися серіали для натхнення прийнятно, але чи є перегляд їх день і ніч пошуком натхнення? Хіба це не обман? (Так.) Усі знають, що відбувається, тому, кажучи таке, ти продаєш свою доброчесність і гідність. Деякі люди вже мають звичку грати у відеоігри, і це стало звичайною частиною їхнього життя. Однак, після того як їх обрали кураторами, хіба вони не повинні змінити ці погані звички та вади? (Так.) Якщо ти не можеш повстати проти них, то коли тебе обирають куратором, ти повинен сказати: «Я не можу взяти на себе цю роботу. Я залежний від відеоігор. Коли я граю в них, я досягаю стану забуття, і ніхто не може мені завадити чи зрушити мене. Якщо ви оберете мене, це точно затримає роботу. Тож дійте швидко й не дозволяйте мені бути куратором». Якщо ти не заявляєш про це заздалегідь і відчуваєш задоволення та гордість, коли тебе обирають, дорожачи цим статусом, але продовжуєш грати у відеоігри за власним бажанням, як і раніше, коли ти вже куратор, це недоречно, і це, безумовно, затримає роботу.

Деякі куратори мають певні погані звички. Коли брати й сестри їх обирають, деякі не розуміють їхньої ситуації, тоді як інші вірять, що ці люди можуть присвятити себе Богові на повний робочий день, і думають, що погані звички та вади молодих людей можуть поступово змінитися з віком і подальшим розумінням істини. Багато людей дотримується такого ставлення та погляду, коли обирають цих людей кураторами. Після того як цих людей обрали, вони виконують певну роботу, але незабаром стають негативно налаштованими й думають: «Бути куратором нелегко. Я мушу рано вставати й пізно лягати, і на кожному кроці я мушу робити й спостерігати більше, ніж інші люди. Я також мушу більше турбуватися й витрачати більше свого часу та енергії. Ця робота важка; вона занадто втомлива!». Отже, вони думають про те, щоб кинути її. Якщо ти не несеш ноші, ти не можеш виконувати роботу куратора. Якщо ти несеш ношу у своєму серці, ти будеш готовий турбуватися про роботу, і навіть якщо ти трохи більше втомлюєшся за інших, ти не відчуватимеш, що страждаєш. Навіть коли час відпочивати, ти однаково думатимеш: «Як пройшла сьогоднішня робота?». Якщо ти раптом згадаєш про проблему, яка залишається нерозв’язаною, ти не зможеш заснути. Якщо ти несеш ношу у своєму серці, ти завжди будеш думати про роботу, і тобі буде байдуже, наскільки добре ти їси чи відпочиваєш. Якщо люди несуть занадто малу ношу як куратори, їхнього невеликого ентузіазму може вистачити лише на кілька днів, і з часом деякі з них не можуть більше цього витримувати. Вони думають: «Ця робота така втомлива. Як би мені розважитися й трохи відпочити? Пограю у відеоігри». Вони деякий час добре працюють, але раптом у них починають свербіти руки пограти у відеоігри. Щойно вони починають, вони не можуть зупинитися; невелика ноша, яку вони колись несли, буде роз’їдена грою, як і їхній ентузіазм до присвячення себе, їхня рішучість і позитивне ставлення до виконання своїх обов’язків. Коли хтось їх про щось запитує, вони стають нетерплячими. Вони або обтинають людей, або читають їм нотації та в’їдливо жартують над ними, або роблять усе недбало й кидають свою роботу. Хіба із цими кураторами немає проблеми? (Так.) Удень вони ледве справляються зі своєю роботою в туманному маренні, а вночі, коли ніхто не бачить, вони таємно грають у відеоігри, не сплячи всю ніч. Спочатку вони почуваються спокійно, думаючи: «Я не затримував роботу вдень. Я виконав усю роботу, яку мав. Я розв’язав усі проблеми, про які мене питали інші. Навіть якщо я не сплю вночі, щоб вивільнити час для відеоігор, хіба все це не рахується як моя відданість?» Як наслідок, щойно вони починають грати у відеоігри, вони не можуть зупинитися й нікого не слухають. Хоча це не впливає на відпочинок інших людей чи на робоче середовище, чи можуть такі куратори все ще брати на себе свою роботу? Чи можуть вони добре її виконувати? (Ні.) Чому ні? Вони часто грають у відеоігри всю ніч, не сплячи, і мусять працювати вдень – скільки енергії може мати одна людина? Чи буде ефективність їхньої роботи високою, якщо вони так чіплятимуться за відеоігри? Точно ні. Тому такі куратори взагалі не можуть виконувати свої обов’язки чи брати на себе роботу. Хоча вони мають професійні навички та певний рівень, вони люблять грати й не займаються своєю належною роботою. Хіба таких кураторів не слід відсторонити? Якщо їх не відсторонити, робота буде затримана. Деякі люди кажуть: «Якщо їх відсторонити, ми не зможемо знайти нікого іншого, хто мав би такі ж професійні навички, як вони. Ми мусимо дозволити їм виконувати цю роботу – вони все ще можуть брати на себе роботу, навіть якщо грають у відеоігри». Це правильне твердження? (Ні.) Людина не може зосередитися на двох речах одночасно; люди мають обмежену енергію. Якщо ти зосереджуєш більшу частину своєї енергії на грі, твоя відданість виконанню обов’язків постраждає, і твоя ефективність у виконанні обов’язків буде значно ослаблена. Це безвідповідальне ставлення до виконання обов’язку. Навіть якщо людина вкладає все своє серце й усю свою енергію у свої обов’язки, результати не обов’язково будуть на сто відсотків відповідати стандарту. Ще гірше буде, якщо ти зосередиш своє серце й більшу частину своєї енергії на грі – у тебе залишиться не так багато енергії та думок для виконання своїх обов’язків, і це вплине на твою ефективність у виконанні обов’язків. Сказати, що на неї це вплине, – це ще м’яко кажучи; насправді твоя ефективність у виконанні обов’язків буде серйозно пошкоджена. Якщо таких кураторів виявляють, слід негайно вносити корективи у призначені їм завдання, а їх слід негайно відстороняти, тому що вони вже списані. Справа не лише в тому, що виконання ними своїх обов’язків не відповідає стандарту, – вони вже нездатні взяти на себе роботу й не можуть мати жодного позитивного впливу на свою роботу. Тому знайти когось, хто візьме на себе їхню роботу, хто є сумлінним і відповідальним, незважаючи на трохи менші професійні навички, буде кращим вибором, ніж вони.