IV. Не дбають і не питають про людей, яких увів в оману антихрист

Є ще один прояв неправдивих лідерів, що ще більше обурює. Деякі неправдиві лідери можуть певною мірою розрізняти антихристів під час взаємодії з ними, але їм не вдається своєчасно з ними розібратися. Їм також не вдається своєчасно розвінчувати й аналізувати лихі вчинки та сутність антихристів на основі їхніх різноманітних видів поведінки, даючи змогу братам і сестрам розрізняти й зрікатися антихристів. Це вже вважається невиконанням зобов’язань лідерів і працівників. Коли деяких братів і сестер уводять в оману й вони йдуть за антихристами, ці неправдиві лідери залишаються байдужими, наче це їх не стосується. Ба більше, у своїх серцях вони не відчувають жодного докору сумління чи самозвинувачення. Вони не відчувають, що підвели Бога чи братів і сестер. Натомість вони часто промовляють цю «класичну» фразу: «Цих людей увели в оману антихристи. Вони на це заслуговували! Це їхня провина, бо їм бракує вміння розрізняти. Навіть якби вони не послідували за антихристами, вони однаково були б об’єктами для вичищення з Божого дому». Ці неправдиві лідери не тільки не відчувають жодного докору сумління чи провини після того, як антихристи вводять в оману братів і сестер, а й тим паче не розмірковують і не каються. Натомість вони говорять такі нелюдські речі, стверджуючи, що ці брати й сестри заслуговували на те, щоб їх увели в оману антихристи. Що можна побачити з цих слів? Хіба в цих людей є хоч якась людськість? (Ні.) Їхня відсутність людськості – безсумнівна. То чому ж вони так говорять? (Щоб ухилитися від відповідальності.) По-перше, це робиться для того, щоб ухилитися від відповідальності, увести людей в оману й притупити їх. Вони вважають: «Тих людей увели в оману антихристи, бо їм бракує вміння розрізняти, і це не має до мене жодного стосунку. Вони не прагнули до істини, тому й заслуговували на те, щоб їх увели в оману антихристи!». Що означає «заслуговували»? Це означає, що ці люди мають бути введені в оману, і контрольовані антихристами, і зазнати від антихристів тяжкої шкоди – якого б поводження вони не зазнали від антихристів, вони на це заслуговували; вони заслуговували на те, щоб послідувати за антихристами. Мається на увазі, що ці люди не мають слідувати за Богом, а мають слідувати за антихристами, що слідування за Богом для них було помилкою, і що Бог теж помилився, обравши їх, і хоча вони й увійшли в Божий дім, те, що антихристи їх забрали, було неминучим. Хіба не це мають на увазі неправдиві лідери? Вони не тільки зводять наклеп на братів і сестер, а й хулять Бога. Хіба такі люди не ненависні? (Так.) Вони вкрай ненависні! Окрім того, що вони ухиляються від відповідальності й приховують факт та правду про те, що вони не захистили братів і сестер, вони ще й нападають на них, кажучи, що ці люди заслуговували на те, щоб їх увели в оману антихристи, і що вони не гідні вірити в Бога й отримувати Боже спасіння. Це одне твердження викриває, наскільки мерзенні їхні моральні якості! Хоча вони й не заважали братам і сестрам, не вводили в оману й не пригнічували їх безпосередньо, як антихристи, їхнє ставлення до братів і сестер, до Божого доручення й до пастви, довіреної їм Божим домом, показує, наскільки вони насправді безсердечні й холоднокровні! Ніхто з тих, хто приймає Божу роботу, не робить цього легко; це пов’язано з жертвами та співпрацею тих, хто проповідує Євангеліє. Це коштує багато людських сил і ресурсів, і, ба більше, у цьому міститься кров Божого серця. Саме Бог організовує різних людей, справи, речі та середовища, щоб привести людей до Себе. Неправдиві лідери не звертають на все це жодної уваги. Хто б не був уведений в оману антихристами, вони відмахуються від цього однією фразою: «Вони на це заслуговували!». Цим вони зводять нанівець усю важку працю всіх причетних і кров Божого серця, перетворюючи все на ніщо. Що означає «Вони на це заслуговували»? Це означає: «Хто тобі сказав проповідувати їм Євангеліє? Вони не гідні вірити в Бога. Проповідувати їм Євангеліє було помилкою. Хто сказав їм слідувати за антихристами? Хоча я й не виконував жодної реальної роботи, я також не змушував їх слідувати за антихристами. Вони самі на цьому наполягли; вони заслуговували на те, щоб послідувати за антихристами!». Яка людськість у такої особи? Чи є в неї взагалі серце? Це холоднокровна тварина, гірша за сторожового пса, і все ж вона – лідер? Вона не гідна! Ви мусите мати вміння розрізняти: бачачи, що таким людям бракує совісті й розуму і що вони такі холоднокровні, вам не можна обирати їх лідерами. Не будьте безтолковими! Вони не тільки не роблять усе можливе, щоб відшкодувати збитки й повернути тих, кого увели в оману антихристи, а й говорять такі жорстокі речі – вони такі злостиві! Проблема з людьми такого типу за своєю природою серйозніша, ніж проблема звичайного неправдивого лідера. Хоча їх і не можна вважати антихристами, на основі їхніх проявів очевидно, що в них немає людськості й вони не гідні бути лідерами чи працівниками. Вони – не що інше, як потворні невдячні зрадники! Вони не знають, у чому полягає Боже доручення, і не усвідомлюють, яку роботу їм слід виконувати. Вони не ставляться до цього із совістю й розумом; вони не гідні бути лідерами Божих обранців і не гідні приймати Боже доручення. Зокрема, у неправдивих лідерів немає любові до Божих обранців. Коли братів і сестер уводять в оману, вони ще й добивають лежачих, кажучи такі речі, як «Вони на це заслуговували», не виявляючи жодного співчуття. Якщо така людина побачить, що хтось потрапив у біду чи скруту, вона не допоможе, а натомість доб’є лежачого. Її совість не відчуватиме жодного докору, і вона й надалі буде таким лідером, як і завжди. Хіба це не безсоромно? (Так.) Не кажучи вже про братів і сестер, навіть якщо дияволи завдають тяжкої шкоди доброму невіруючому, то будь-хто з нормальною людськістю відчує співчуття як віруючий у Бога і як створена істота; наскільки ж більше має боліти серце, коли саме братів і сестер – тих, хто щиро вірить у Бога, – уводять в оману антихристи й завдають їм шкоди. Ці неправдиві лідери не виконують жодної реальної роботи в той час, коли антихристи коять зло й завдають шкоди Божим обранцям. Вони не розвінчують і не аналізують лихі вчинки та сутність антихристів, і тим паче не відчувають ноші допомагати братам і сестрам здобути вміння розрізняти антихристів і від душі зрікатися їх. Вони не відчувають жодної відповідальності за цю справу. Навіть коли деяких людей уводять в оману антихристи, вони просто кидають холодне, безсердечне зауваження: «Вони на це заслуговували». Це справді обурює! Щоб ухилитися від відповідальності, щоб уберегти себе, щоб увести в оману й притупити більшу кількість людей і щоб уникнути засудження від Бога, вони говорять такі нелюдські речі. Хіба це не ненависно? (Так.) Що б ти не казав, ти не виконав своїх зобов’язань, і ти не виконав своєї роботи як слід – це прояви неправдивого лідера; ти не можеш заперечувати цього, як би не намагався. Ти – неправдивий лідер.

Після того, як деяких братів і сестер уводять в оману антихристи, деякі неправдиві лідери не тільки поводяться безсердечно, бездушно й безвідповідально, кажучи, що ці люди заслуговували на те, щоб їх увели в оману антихристи, а й навіть коли упорядкування роботи від Божого дому вимагають, щоб вони виконали своє зобов’язання як слід і максимально повернули тих, хто має відносно добру людськість і надію на повернення, ці неправдиві лідери однаково не виконують жодної реальної роботи. Навіть коли деякі люди просять про повернення до церкви, вони залишаються байдужими й зневажливими, не ставлячись до життя людей як до найціннішої речі, яку слід плекати. Їм не вдається максимально повернути тих уведених в оману братів і сестер. Вони не можуть виконати це зобов’язання й не докладають до цього жодних зусиль. Хоча упорядкування роботи від Божого дому неодноразово вимагають належного виконання цієї роботи, неправдиві лідери залишаються непорушними, не вживаючи жодних дій і не виконуючи жодної роботи. Як наслідок, деякі люди, яких увели в оману антихристи і яких було ізольовано чи вичищено, досі не можуть повернутися до Божого дому й не відновили нормального церковного життя. Звісно, деякі люди справді не відповідають умовам для повернення, встановленим Божим домом, у різних аспектах, але є й інші, кого можна повернути. Якщо завдяки сповненій любові допомозі та терплячій підтримці вони зможуть зрозуміти істину, розрізнити антихристів і зректися їх, їх можна повернути. Однак через те, що лідери і працівники не виконують реальної роботи, не реалізують упорядкування роботи від Божого дому й не ставляться до життя цих людей як до чогось важливого, деякі люди досі залишаються блукати назовні. Ці лідери і працівники ігнорують упорядкування роботи від Божого дому, використовуючи різні відмовки. Вони навіть ігнорують тих братів і сестер, які хочуть повернутися до церкви й відповідають церковним умовам для прийняття. Вони вигадують усілякі відмовки, кажучи, що ці люди мають погану людськість, стикаються з ризиками для безпеки, люблять гарно вдягатися, насолоджуватися плотськими задоволеннями, полюбляють статус тощо. Використовуючи ці сфабриковані відмовки й причини, вони відмовляються дозволити їм повернутися до церкви. Цих людей увели в оману й контролюють антихристи, але їхня втрата не турбує неправдивих лідерів. У них немає жодного почуття відповідальності чи совісті. Можливо, вони думають, що повернути цих людей важко чи небезпечно, або, можливо, вони цього не бажають і не погоджуються з цим у глибині душі. У будь-якому разі, з різних причин вони взагалі не виконують вищезгадане упорядкування роботи від Божого дому. Це прояви таких неправдивих лідерів. Вони не тільки не співпрацюють активно й не виконують своїх зобов’язань щодо будь-якого завдання, дорученого Богом чи Божим домом, а й коли хтось розвінчує їхнє невиконання обов’язків, вони захищаються, говорячи речі, що перекладають їхню відповідальність і виправдовують їх, щоб приховати правду свого невиконання обов’язків. Хіба такі неправдиві лідери не ще ненависніші? (Так.) Підсумовуючи, ці неправдиві лідери також недбало ставляться до того, що антихристи завдають тяжкої шкоди Божим обранцям, не виконуючи жодної реальної роботи. Вони ігнорують кожну деталь цієї роботи, якої вимагає Божий дім. Вони не бажають терпіти труднощі чи платити ціну, воліючи робити лише те, що їм заманеться, і діяти так, як їм хочеться, – робити трохи, якщо їм хочеться, і не робити нічого, якщо не хочеться. Вони повністю нехтують упорядкуваннями роботи від Божого дому, вони нехтують обов’язками й відповідальністю, довіреними їм Божим домом, і особливо нехтують Божими намірами й вимогами. У цих людей немає людськості й совісті; вони – ходячі мерці. Хіба ви наважилися б довірити цю важливу справу свого життя – прагнення до спасіння у вірі в Бога – людям без людськості? (Ні.) Навіть якщо вони не передадуть тебе антихристам, чи будуть вони робити все можливе, щоб боротися з антихристами, коли ті вводять Божих обранців в оману й завдають їм тяжкої шкоди? Ні, не будуть, бо такі люди – холоднокровні тварини без почуття відповідальності. Вони служать лідерами лише для того, щоб забезпечити собі вигоду.

Неправдиві лідери іноді виявляють турботу про братів і сестер; вони запитують, чи їм щось потрібно, як у них справи з їжею та житлом тощо. Вони досить уважні, коли йдеться про справи, пов’язані з повсякденним життям, але коли йдеться про справи, що стосуються Божого доручення, життя і смерті братів і сестер та істин-принципів, вони залишаються байдужими й нічого не роблять, хто б їх не просив. Вони дбають лише про плотські насолоди людей, їжу, одяг, житло, транспорт чи матеріальні блага, і займаються лише такими справами. Дехто каже: «Твої слова суперечливі. Хіба Ти не казав, що вони холоднокровні? Хіба холоднокровна людина захотіла б робити таке для інших?». Хіба холоднокровна людина була б настільки добросердою, щоб робити це для всіх? (Ні.) Насправді деякі холоднокровні люди насправді зроблять таке, і на це є дві причини. По-перше, роблячи щось для всіх, вони водночас роблять це й для себе, і отримують від цього вигоду. Якщо вони не можуть отримати жодної вигоди від якоїсь справи, подивіться, чи вони й далі її робитимуть, – вони негайно змінять своє ставлення й припинять. Ба більше, чиї гроші вони використовують, щоб робити це й шукати вигоди для всіх? Рахунок оплачує Божий дім. Бути щедрими за рахунок ресурсів Божого дому – це їхня сильна сторона. Як вони могли б не робити цього, коли особисто отримують вигоду? Шукаючи вигоди для всіх, вони насправді роблять це для себе. Вони не настільки добросерді, щоб шукати вигоди заради всіх інших! Якби вони справді шукали вигоди для всіх, у них не мало б бути жодних егоїстичних мотивів, і вони мали б вирішувати справи згідно з принципами Божого дому. Однак вони натомість завжди шукають вигоди для себе й не замислюються про життя-входження Божих обранців. Крім того, вони роблять щось для всіх, щоб люди були про них високої думки й казали: «Ця людина шукає для нас вигоди й прагне захистити наші інтереси. Якщо нам чогось не вистачає, нам слід попросити її про це подбати. З нею ми не зазнаємо жодного поганого поводження». Вони роблять це, щоб усі їм дякували. Такими діями вони здобувають і славу, і вигоду, тож чому б їм цього не робити? Якби вони шукали вигоди для всіх, але ніхто не знав, що це їхня заслуга, і всі дякували б Богові, і ніхто ніколи не відчував би до них вдячності, чи робили б вони це й надалі? Вони б точно не мали настрою так робити; їхню справжню сутність було б викрито. Коли такі люди щось роблять, їхня природа-сутність повністю викривається. Тому, коли антихристи заважають церкві, вони абсолютно ніколи не зроблять жодної реальної роботи, щоб захистити Божих обранців.

Щойно ми бесідували про те, що після того, як Божі обранці зазнають введення в оману, контролю й шкоди від антихристів, неправдиві лідери однаково заплющують на це очі. Вони не думають про жодні способи повернути Божих обранців і не виконують своїх повинностей та зобов’язань. Вони думають лише про власні почуття, настрої та інтереси. Вони не виконують своїх зобов’язань і не покладають на себе відповідальність; натомість вони ухиляються від своїх зобов’язань і уникають їх. І вони навіть осуджують Божих обранців після того, як їх увели в оману й контролювали антихристи, кажучи, що ті нещиро вірять у Бога, щоб ухилитися від власної відповідальності, не відчуваючи при цьому жодних докорів сумління. Ці неправдиві лідери – найненависніші. Різні види проявів неправдивих лідерів, які ми обговорювали, усі досить огидні, але в людей останнього типу просто немає жодної людськості. Така людина – холоднокровна тварина, звір у людській подобі; її не можна вважати частиною людства, а слід класифікувати серед звірів. Чому вони не виконують своїх зобов’язань? Бо в них немає людськості, немає совісті чи розуму. Зобов’язання, повинності, любов, терпіння, співчуття, захист братів і сестер – нічого з цього немає в їхньому серці; вони не володіють цими якостями. Не мати цих якостей у своїй людськості – це те саме, що не мати жодної людськості. Це прояви четвертого типу неправдивого лідера.

Це більш-менш і є чотири види проявів неправдивих лідерів, які необхідно розвінчати в рамках тринадцятого зобов’язання лідерів і працівників. Звісно, є й деякі інші подібні прояви, але ці чотири типи в основному вже можуть представляти різні прояви неправдивих лідерів під час виконання цієї роботи, а також їхню людськість-сутність. Незалежно від того, на скільки категорій ми ділимо їхні прояви, два очевидні прояви неправдивих лідерів у будь-якому разі можна знайти в цих чотирьох категоріях: один із них – це невиконання справжньої роботи, а інший – нездатність виконувати справжню роботу. Це два найочевидніші прояви неправдивих лідерів. Незалежно від того, якими є людськість і рівень неправдивих лідерів і як вони ставляться до істини, у будь-якому разі ці два прояви втілені в цих чотирьох категоріях. На цьому закінчується зміст про розвінчування неправдивих лідерів у нашій сьогоднішній бесіді про тринадцяте зобов’язання лідерів і працівників.

Додаток. Відповіді на запитання

Чи є у вас якісь запитання? (Боже, я хочу поставити запитання. На початку зібрання Бог запитав нас, у чому різниця між людьми з характером антихристів і власне антихристами, і які типові характеристики сутності антихристів. У той момент ми відчули, що в наших головах порожньо, і, поміркувавши деякий час, ми змогли придумати лише кілька дуже простих слів і доктрин. Бог бесідує про істини щодо розвінчування антихристів уже понад рік, але ми можемо зрозуміти й практикувати лише дуже малу їх частину. Одна з причин цього полягає в тому, що ми не докладали зусиль до цих істин, а інша – у тому, що ми стикалися з відносно невеликою кількістю антихристів і не прийшли до розуміння цих істин через бачення їхнього зв’язку з реальними ситуаціями. Тому навіть зараз ми насправді не маємо жодного входження в ці істини, у нас небагато вміння розрізняти антихристів, і є багато проявів характеру антихристів у нас самих, які ми ще не визначили. Я хочу запитати, як розв’язати цю проблему.) Щодо будь-якого аспекту істини, ви мусите мати певний реальний досвід і досвідне знання та досягти справжнього розуміння, щоб слова істини закарбувалися у вашому серці. Процес здобуття істини завжди такий. Те, що ти можеш запам’ятати, – це те, що ти здобув через свої переживання; це найглибші враження. Тому, оскільки ми сьогодні бесідували на тему антихристів, Я спочатку попросив вас переглянути цей зміст. Ви змогли дещо згадати. Із того, що ви змогли згадати, дещо для вас є теоретичним, але, природно, є деякі прояви антихристів, які ви можете більш-менш зіставити з реальним життям, – кожен повинен пережити це саме так. Нормальна ситуація для людей полягає в тому, що, хоч би як добре вони розуміють, як їм здається, слухаючи проповіді, вони розуміють лише теоретично й у розрізі доктрини й не мають знання істини. Коли людина може зрозуміти істину? Лише тоді, коли вона пережила ці речі, вона може мати деяке практичне знання. Не переживши реальних обставин, ніхто не може здобути знання. І тому, оскільки ми сьогодні бесідували про тему антихристів, необхідно було зробити короткий огляд і дати вам просте нагадування. Після цього, незалежно від того, чи бесідували ми про зобов’язання лідерів і працівників, чи про різні прояви неправдивих лідерів, це принаймні не було б для вас надто порожнім, – ось і все. Однак вам досі потрібно стикатися з різними проявами антихристів. Дехто каже: «Якщо Бог не організовує якихось реальних людей, справ і речей, де ми можемо з ними стикнутися? Ми ж не можемо самі шукати антихристів, чи не так?». Вам не потрібно їх шукати. Найпростіше рішення таке: коли ти стикаєшся з антихристами, щосили намагайся зіставляти їх із Божими словами. Зіставляй їхні зовнішні вияви, твердження, дії та характери, а також їхні думки й погляди, і навіть їхню манеру поводитися й мати справу зі світом, їхній спосіб життя тощо, – тобто зіставляй їх із п’ятнадцятьма проявами антихристів, які ми обговорювали. Зіставляй стільки, скільки зможеш. Ось таке сприйняття в людей: вони не можуть багато чого згадати з пам’яті, бо людська пам’ять обмежена. Люди можуть досконало говорити про те, що вони справді здобули через власні переживання. Скільки б вони не говорили, це ґрунтується не на пам’яті, а на досвіді й на тому, що вони пережили. Те, що вони здобули, найближче до істини й до того, що є фактичною правдою, – це те, що люди здобули через досвід. Окрім цього, речі, які відповідають людським уявленням і фантазіям, і речі, які ґрунтуються на знаннях, не відповідають істині, хоч би скільки років вони займали панівне положення у твоєму розумі після першого потрапляння в нього. Коли ти справді зрозумієш істину, ці речі будуть відсіяні й відкинуті. Однак те, що близьке до істини й відповідає істині, що ти здобув через досвід, – ось що є цінним. Незалежно від того, чи повністю ви розумієте запитання, які Я сьогодні поставив, безумовно, є частина теми розрізнення антихристів, яку ви можете зрозуміти, бо всі ви пережили деяке введення в оману й завади з боку антихристів. Це дало вам трохи вміння розрізняти, і коли ви стикаєтеся з тим, що антихристи коять зло й заважають роботі церкви, ці істини можуть стати для вас дієвими. Ці слова стають дієвими лише тоді, коли ви стикаєтеся з реальним середовищем. Якщо ти не пережив введення в оману з боку антихристів і лише уявляєш їхні дії своїм розумом, це марно. Якою б гарною не була твоя уява, це не означатиме, що ти зможеш їх розрізнити. Лише стикаючись із реальним середовищем, люди інстинктивно реагують, використовуючи власні думки й погляди, деякі теорії, з якими вони стикалися, і деякі доктрини, методи та способи, які вони вивчили, щоб поставати перед цими справами й вирішувати їх, зрештою роблячи різноманітні вибори. Але перш ніж люди зіткнуться із цими ситуаціями, уже досить добре, якщо вони мають чисте сприйняття й враження про різні теорії. Дехто каже: «Яка користь від того, що Ти так багато говориш, перш ніж ми зіткнемося з антихристами?». Це корисно. Хіба слова, що розвінчують антихристів, не надруковані в книзі? Хіба ці слова – це те, що можна повністю пережити й розгледіти наскрізь за один-два дні? Ні. Мета друку їх у тій книзі – спасти вас і дати вам змогу часто читати ці слова й розуміти ці істини, а також читати Божі слова й отримувати постачання життя, коли ви стикаєтеся з різними ситуаціями в майбутньому, – чи то інцидент з антихристом, чи труднощі зі зміною власного характеру, чи щось інше. Слова Божі в цій книзі – це джерело для тебе, щоб переживати ці справи й вирішувати їх, а також входити в ці аспекти істини. Те, скільки ти можеш зрозуміти, слухаючи проповіді, не відображає, яким обсягом реальності ти володієш. Якщо в якийсь момент ти не можеш щось з’ясувати чи запам’ятати, це не означає, що ти ніколи цього не переживеш або ніколи не зрозумієш у майбутньому. Коротко кажучи, ви маєте розуміти, що лише те, що люди здобувають через досвід і пізнають на основі Божих слів, пов’язане з істиною. Те, що люди пам’ятають, і те, що вони розуміють у своїх головах, здебільшого не пов’язане з істиною; це лише доктринальне. Що є найважливішим, коли йдеться про істину? Найважливіше – це досвід і входження. Щодо будь-якого аспекту істини, коли люди насправді його переживають, їхній кінцевий урожай – це плід істини й шлях для їхнього виживання. Тому не пам’ятати – це не проблема.

Якби Я почав обговорювати основну тему безпосередньо на початку зібрання, хіба ви змогли б вчасно зреагувати? Тому Мені довелося використати деякі методи й спочатку запитати вас: «Чи пам’ятаєте ви різницю між людьми із сутністю антихристів і людьми з характером антихристів?». Коли Я поставив вам це запитання першим, Моя мета полягала не в тому, щоб ошелешити чи розкрити вас, а в тому, щоб дати вам підказку. Потім ми зробили огляд, і деякі люди поступово згадали: «Ми раніше бесідували про те, як антихристи ставляться до істини і яка людськість у антихристів». Деякий зміст про антихристів уже залишив на вас глибоке враження; цей зміст чекає, щоб ти використав його, коли переживатимеш такі речі, щоб він слугував тобі орієнтиром і напрямом для твоєї практики. Але є ще більше змісту, про який у тебе не залишилося жодного враження після першого прослуховування. Цей зміст також потрібно пережити. Коли ти пройдеш через ці переживання, а потім будеш їсти й пити та молитовно читати ці слова, ти здобудеш ще більше. Незалежно від того, чи це той зміст, про який у тебе є враження, чи ні, коли ти пройдеш через ці речі, усе це змішається. Доктрини, які ти запам’ятав, стануть твоїм практичним розумінням і твоїми здобутками після того, як ти їх переживеш. Щодо змісту, про який у тебе не було враження, то, переживши його один раз, ти можеш мати деяке враження, але це буде лише трохи чуттєвого знання. Це чуттєве знання може залишатися лише на рівні доктрини. Воно чекає, щоб ти знову пережив подібні речі, і тоді воно скерує тебе, дасть тобі напрям і надасть тобі шлях для практики. Переживання Божих слів і переживання істини – це саме такий процес. Хіба це соромно, що ви не знали, як відповісти на запитання, яке Я поставив? Це не соромно. Якщо ви зненацька поставите Мені запитання, Мені також доведеться на місці над ним поміркувати, розглядаючи, що означає це запитання і яких аспектів істини воно стосується. Людський мозок і розум працюють саме так – їм потрібен час, щоб відреагувати. Навіть якщо це щось, із чим ти дуже добре знайомий, якщо ти не стикався з цим багато років, тобі все ж знадобиться час, щоб відреагувати, коли ти раптом знову з цим зіткнешся. Незалежно від того, наскільки глибоко ти щось пережив, якщо ти знову зіткнешся з цим через багато днів або років, тобі однаково знадобиться час, щоб відреагувати, – не кажучи вже про те, що ваше розуміння теми антихристів перебуває лише на рівні слів і доктрин, ви ще не можете зіставити його з антихристами, з якими стикаєтеся в реальному житті, і можна сказати, що ви досі в основному не можете розрізняти антихристів. Отже, ці істини чекають, щоб ви практично їх пережили, – лише тоді ви зможете перевірити справжність і точність Божих слів. Наприклад, раніше ми бесідували про те, що антихристи затято нерозкаяні. Припустимо, що ти запам’ятав це й кажеш: «Бог сказав, що антихристи затято нерозкаяні. Вони кидатимуть виклик Богові й протистоятимуть Йому до кінця. Вони не приймають істину й ніколи не визнають, що Божі слова є істиною, хоч би що трапилося. Вони відчувають відразу до істини». Ти розумієш і приймаєш це твердження або маєш враження про нього лише доктринально; це лише трохи чуттєвого знання. У своїй підсвідомості ти відчуваєш, що це твердження правильне, але які конкретні слова, що їх говорять антихристи, які розбещені характери, що їх вони виявляють, і яка природа, що ними керує, тощо, зіставляються й співвідносяться з Божими словами, що розвінчують антихристів? Що з цього може продемонструвати, що Боже розвінчування є фактичним? Для цього потрібно, щоб ти або зустрів антихриста особисто, або почув від спостерігачів про вчинки й слова антихриста, і врешті-решт ти усвідомлюєш: «Божі слова такі практичні, вони абсолютно правильні. Цю людину кілька разів характеризували як антихриста й відстороняли. Хоча її ще не виключили чи не вичистили, її прояви та вияви показують, що вона взагалі не приймає істину, є затято нерозкаяною і має не лише характер антихристів, а й природу-сутність антихристів, – вона справді є докорінним антихристом». І одного дня, коли цю людину виключать, ти підтвердиш у своєму серці: «Божі слова такі точні! Люди з характером антихристів можуть змінитися, але ті, хто має сутність антихристів, не зміняться». Ці слова вкорінюються у твоєму серці. Це не просто пам’ять чи якесь враження, і не просто якесь чуттєве знання. Натомість ти глибоко розумієш і приймаєш Божі слова: «Антихрист не зміниться; він протистоятиме Богові до кінця. Не дивно, що Бог не спасає його; не дивно, що Бог не працює над такою людиною. Не дивно, що він ніколи не має просвітлення чи світла, виконуючи свій обов’язок, і не виявляє жодного зростання, – він сповнений рішучості йти своїм шляхом. Це справді антихрист!». Коли ти верифікуєш точність Божих слів, ти думаєш про себе: «Божі слова – це справді істина. Ці слова правильні. Амінь!». Що означає те, що ти кажеш «Амінь»? Це означає, що через свої переживання ти прийшов до розуміння, що Божі слова є критерієм для вимірювання всього, що Божі слова є істиною, і що навіть коли цей період і це людство проминуться, Божі слова не минуться. Чому вони не минуться? Бо, незалежно від часу, сутність антихристів ніколи не зміниться, і слова Божі, що розвінчують сутність антихристів, ніколи не зміняться. Хоча цей період промине, хоча це розбещене людство промине, ці слова Божі завжди будуть правдою про факти, – ніхто не може цього заперечити. Це слово Боже! Коли ти відчуваєш, що Божі слова відповідають фактам і зіставляються з фактами, які ти бачиш і з якими стикаєшся, і твоє серце отримує підтвердження, і це не просто відчуття, що Божі слова мають бути правильними або що Божі слова не є хибними, а натомість ти це побачив і особисто пережив, тоді ти, природно, скажеш «Амінь» Божим словам. У той час, якщо Я знову запитаю: «Які прояви людей із сутністю антихристів?», твоє внутрішнє розуміння вийде назовні негайно. У тебе не буде просто враження, запам’ятованої фрази чи якогось усвідомлення або чуттєвого знання. Ти негайно скажеш: «Антихристи абсолютно не приймають істину й затято нерозкаяні!». Хоча це твердження може не мати великої логічної структури, хоча воно сказане досить раптово, і люди спочатку його не зрозуміють, ти знаєш, що воно означає, бо ти це пережив і побачив на власні очі. Антихристи – це саме такі мерзенні речі: вони ніколи не покаються. Ці слова потрібно пережити; жоден, хто їх не переживе, нічого не здобуде.

2 жовтня 2021 року