Пункт третій. Проведення бесід про істини-принципи, які слід розуміти для того, щоб належно виконувати кожен обов’язок (частина перша)

Неправдиві лідери можуть лише говорити слова й доктрини, щоб напучувати людей

Далі ми побесідуємо про третій обов’язок лідерів і працівників – проведення бесід про істини-принципи, які слід розуміти для того, щоб належно виконувати кожен обов’язок. Це важлива й основна робота лідерів і працівників, і ми бесідуватимемо й аналізуватимемо прояви неправдивих лідерів на основі цього обов’язку. Здатність лідера чи працівника чітко бесідувати про істини-принципи, які люди повинні розуміти, щоб добре виконувати свої обов’язки, є найкращим показником того, чи володіють вони істиною-реальністю, і це ключ до визначення того, чи можуть вони добре виконувати справжню роботу. Тепер погляньмо, як неправдиві лідери справляються з цією роботою. Однією з характеристик неправдивих лідерів є їхня нездатність докладно пояснити чи прояснити будь-які питання, що стосуються істини-принципів. Якщо хтось шукає в них, вони можуть сказати йому лише якісь порожні слова й доктрини. Коли вони стикаються з проблемами, які потребують розв’язання, вони часто відповідають так: «Ви всі експерти у виконанні цього обов’язку. Якщо у вас є проблеми, ви повинні розбиратися з ними самі. Не питайте мене; я не експерт, і я не розумію. Вирішуйте це самостійно». Деякі люди можуть заперечити: «Ми питаємо тебе, тому що не можемо розв’язати проблему; ми б не питали тебе, якби могли. Ми не розуміємо цієї проблеми, що стосується істини-принципів». Неправдиві лідери відповідають: «Хіба я вже не сказав тобі принципи? Добре виконуй свої обов’язки й не створюй завад чи переривань. Про що ти ще питаєш? Вирішуй це, як вважаєш за потрібне! Божі слова вже сказані: став у пріоритет інтереси Божого дому». Ці люди залишаються в повному сум’ятті, думаючи: «Це не розв’язання проблеми!» Ось як неправдиві лідери ставляться до роботи; вони лише перевіряють її, роблять усе для годиться й ніколи не розв’язують проблем. Незалежно від того, які питання піднімають люди, неправдиві лідери кажуть їм шукати істину самостійно. Вони часто запитують людей: «У вас є якісь проблеми? Як ваше життя-входження? Чи недбало ви виконуєте свої обов’язки?» Ці люди відповідають: «Іноді я опиняюся в недбалому стані, і через молитву я вирішую це й виправляюся, але я все ще не розумію істини-принципів виконання свого обов’язку». Неправдиві лідери кажуть: «Хіба я не бесідував із тобою про конкретні принципи на останньому зібранні? Я навіть надав тобі кілька уривків із Божих слів. Хіба ти не маєш уже розуміти?» Насправді вони розуміють усю доктрину, але все ще не можуть розв’язати свої проблеми. Неправдиві лідери навіть виголошують пишномовні слова: «Чому ви не можете це вирішити? Ти просто недостатньо ретельно читав Божі слова. Якщо ти більше молитимешся й більше читатимеш Божі слова, то всі твої проблеми будуть розв’язані. Вам треба навчитися обговорювати й знаходити шлях разом, тоді ваші проблеми врешті-решт будуть розв’язані. Щодо професійних питань, не питайте мене; моя відповідальність – перевіряти роботу. Я виконав своє завдання, а решта стосується професійних питань, яких я не розумію». Неправдиві лідери часто використовують причини та виправдання на кшталт «Я не розумію, я ніколи цього не вчив, я не експерт», щоб відкараскатися від людей і ухилитися від запитань. Вони можуть виглядати досить смиренними; однак це розвінчує серйозну проблему з неправдивими лідерами – їм бракує будь-якого розуміння проблем, що стосуються професійних знань у певних завданнях, вони почуваються безсилими й виглядають надзвичайно незграбно та збентежено. Що вони тоді роблять? Вони можуть лише зібрати кілька уривків із Божих слів, щоб побесідувати з усіма під час зібрань, говорячи про якісь доктрини, щоб напучувати людей. Лідери з невеликою добротою можуть демонструвати турботу про людей і час від часу запитувати їх: «Чи стикалися ви з якимись труднощами у своєму житті останнім часом? Чи вистачає вам одягу? Чи були серед вас ті, хто погано поводився?» Якщо всі кажуть, що в них немає таких проблем, вони відповідають: «Тоді немає проблем. Продовжуйте свою роботу; у мене є інші справи», і поспішно йдуть, боячись, що хтось може поставити запитання й попросити їх вирішити їх, поставивши їх у незручне становище. Ось як працюють неправдиві лідери – вони не можуть розв’язати жодних реальних проблем. Як вони можуть ефективно виконувати роботу церкви? У результаті накопичення невирішених питань врешті-решт перешкоджає роботі церкви. Це примітна характеристика та прояв того, як працюють неправдиві лідери.

У своїй роботі неправдиві лідери лише з ентузіазмом проповідують, і найбільше їм подобається говорити слова й доктрини, а також слова, щоб напучувати та втішати людей, думаючи, що доки вони змушують людей бути енергійними та зайнятими у виконанні своїх обов’язків, це те саме, що вони добре попрацювали. Крім того, неправдиві лідери з пристрастю піклуються про стан повсякденного життя кожної людини. Вони часто запитують людей, чи стикаються вони з якимись труднощами щодо цього, і якщо хтось дійсно стикається, вони готові допомогти вирішити ці труднощі. Вони справді займають себе цими загальними справами, іноді навіть відкладаючи їжу, і часто лягають спати пізно й прокидаються рано. З огляду на їхню зайнятість і важку працю, чому проблеми в роботі церкви та труднощі, з якими стикаються Божі обранці у виконанні своїх обов’язків, залишаються невирішеними? Причина в тому, що неправдиві лідери ніколи не можуть чітко пояснити істини-принципи, пов’язані з виконанням обов’язків. Слова, доктрини та напучування, які вони говорять, абсолютно неефективні й зовсім не можуть розв’язати реальних проблем. Незалежно від того, скільки вони говорять або наскільки вони зайняті чи виснажені, робота церкви ніколи не просувається. Хоча зовні всі, здається, виконують свої обов’язки, вони не досягають багатьох реальних результатів, тому що неправдиві лідери не здатні бесідувати про істини-принципи, пов’язані з виконанням обов’язків, або використовувати істину для розв’язання реальних проблем – тому вони не можуть розв’язати багато проблем, які є у виконанні обов’язків. Наприклад, одного разу Божому дому знадобилося надрукувати книги Божих слів, і лідер мав вибрати двох осіб, відповідальних за це завдання. Які стандарти для вибору людей? Їхня людськість має бути відносно доброю, вони мають бути надійними та здатними йти на ризик. Після того, як осіб було обрано, цей лідер сказав їм: «Сьогодні я покликав вас двох, щоб доручити вам справу: у Божого дому є книга, яку потрібно надрукувати, і мені потрібно, щоб ви знайшли друкарню, і після того, як усі примірники будуть надруковані, ви повинні негайно розповсюдити їх у руки Божих обранців, щоб вони могли без затримки їсти й пити Божі слова. Чи рішуче ви налаштовані виконати це завдання? Чи готові ви взяти на себе цей тягар і цей ризик?» Двоє осіб вважали, що це Бог їх підносить, тому вони сказали «так». Тоді лідер запитав їх: «Чи є у вас рішучість виконати Боже доручення? Чи готові ви присягнути?» Тоді двоє осіб присягнули, сказавши: «Якщо ми не зможемо виконати Боже доручення й зіпсуємо це завдання, завдавши збитків роботі Божого дому, то нехай нас уразять блискавка й грім із небес. Амінь!» Лідер сказав: «Також нам потрібно побесідувати про істину. Виконуючи цю роботу зараз, ви ведете бізнес? Вас просять працювати як найманих працівників?» Двоє осіб відповіли: «Ні, це наш обов’язок». Лідер сказав: «Оскільки це ваш обов’язок, ви повинні відплатити за Божу любов. Ви не можете засмучувати Бога або змушувати Його хвилюватися. Бути готовими йти на ризик недостатньо; вам потрібно виконувати свій обов’язок із відданістю. Коли ви стикаєтеся з проблемами, ви повинні більше молитися й радитися один з одним. Не будьте свавільними й не дійте на власний розсуд. Чому я змусив вас двох співпрацювати один з одним? Щоб ви могли обговорювати справи, коли виникають питання, так вам буде легше вживати заходів. Якщо ви не можете дійти згоди, то моліться. Кожна людина повинна відмовитися від власних думок і діяти лише тоді, коли ви досягнете консенсусу. Я сподіваюся, що ви двоє зможете успішно виконати цю роботу!» Зрештою, цей лідер знайшов уривок із Божих слів про те, як добре виконувати свій обов’язок, і вони втрьох молитовно прочитали його кілька разів. Після цього справа вважалася дорученою їм, а відповідальність лідера – виконаною. Як було виконано цю роботу лідером? Лідер був цілком задоволений, як і ті двоє осіб. Спостерігачі коментували: «Цей лідер справді дещо знає про виконання роботи; його мова добре організована та обґрунтована, і він робить усе крок за кроком. Спочатку він доручив завдання тим двом, потім розв’язав їхні проблеми, пов’язані з думками та поглядами, і, нарешті, сказав кілька суворих слів, змусивши їх присягнути та дати обіцянку. Він справді виконав цю роботу методично, і він справді заслуговує на звання лідера – він досвідчений і несе тягар». Наприкінці лідер сказав їм: «Пам’ятайте про таке: друкувати книги – нелегке завдання, це не те, що може взяти на себе звичайна людина. Цю роботу доручив вам не я чи Божий дім; це доручення від Бога. Ви не повинні Його підвести. Доки ви добре виконуватимете цю роботу, ваше життя буде просуватися, і ви матимете реальність». Теоретично, у цих словах не було жодних принципових проблем; їх можна було більш-менш вважати правильними. Отже, проаналізуймо цю справу й подивімося, де проявилася «неправдивість» у цьому неправдивому лідері. Чи надав лідер якісь інструкції щодо різних детальних питань, зокрема, професійних і технічних аспектів, пов’язаних із цим завданням? Чи бесідував він про якісь конкретні істини-принципи чи необхідні стандарти? (Ні.) Він лише вимовив кілька порожніх і безглуздих слів – слів, які більшість людей часто говорить, слів, що не мають жодної ваги. Оскільки лідер особисто говорив і давав інструкції, люди сприймали ці слова як такі, що мають більшу вагу, ніж зазвичай, але насправді це були якісь несуттєві розмови, які зовсім не вплинули на розв’язання будь-яких реальних проблем, пов’язаних із друкуванням книг. Отже, які конкретні проблеми пов’язані з друкуванням книг? Ми повинні обговорити їх і подивитися, чи була робота, яку виконав цей лідер, роботою неправдивого лідера.

По-перше, друкування книг включає верстку, а потім коректуру тексту, форматування змісту та основного тексту, а також щільність, колір і якість паперу. Є також матеріал обкладинки, чи має вона бути м’якою чи твердою, а також дизайн, колір, візерунок і шрифт для обкладинки. Нарешті, є палітурка, чи використовувати клей, чи зшивання. Усе це питання, що входять до сфери друкування книг. Чи обговорював лідер щось із цього? (Ні.) Інше питання – пошук друкарні: чи є друкарські та палітурні машини передовими, яка якість друку та палітурки, і ціни – хіба він не мав дати інструкції щодо всього цього, а також принципи та рамки? Якби лідер сказав: «Я цього не розумію; просто шукайте будь-що», чи був би він корисним лідером? Чи можуть несуттєві слова, які він сказав, замінити різні детальні питання, пов’язані з друкуванням книг? (Ні.) І все ж цей неправдивий лідер вірив, що можуть. Він думав: «Я вже побесідував про стільки істин, і я сказав їм усі принципи. Вони повинні це розуміти!» Це «повинні» – це логіка та метод розв’язання проблем цього неправдивого лідера. Зрештою, коли книги були надруковані, через те, що папір був такої низької якості й занадто тонкий, текст було видно з обох боків, що робило читання книг дуже напруженим і важким для літніх людей і тих, у кого поганий зір. Було також питання останнього етапу, процесу палітурки – те, чи відповідає палітурка стандарту, впливає на загальну якість і довговічність книги. Оскільки лідер не надав інструкцій, а ті, хто виконував цю роботу, не мали принципів і досвіду та безвідповідально торгувалися, друкарня виконала роботу недбало й використала неякісні матеріали, щоб вийти в нуль, і, нарешті, коли книги були розповсюджені братам і сестрам, вони почали розвалюватися протягом двох місяців. Обкладинки та сторінки випали, і вся робота з друку була марною. Чия це була відповідальність? Якби когось притягували до відповідальності, пряма відповідальність лежала б на двох особах, відповідальних за друкування книг, а непряма відповідальність – на неправдивому лідері. У неправдивого лідера навіть було виправдання: «Ви не можете звинувачувати мене в тому, що ця робота пішла погано; я теж цього не розумію! Я ніколи не друкував книг, і в мене немає друкарні. Звідки я маю знати про це?» Чи витримує це виправдання критику? Оскільки ти лідер, ця робота входить до сфери твоїх обов’язків. Незалежно від того, чи це робота, пов’язана з професією, навичкою, певним знанням чи істиною, тобі не потрібно розуміти кожну її частину, але чи доклав ти зусиль, щоб дізнатися про те, чого не знаєш? Чи виконав ти свої обов’язки серйозно та сумлінно? Деякі люди можуть сказати: «Я хочу виконати свої обов’язки, але я теж цього не розумію. Як би я не намагався вчитися, я просто не можу цього зрозуміти!» Це означає, що, як лідер, ти не відповідаєш стандарту; ти – справжнісінький неправдивий лідер. Брати й сестри відчували певне обурення через низьку якість книг, кажучи: «Хоча ці книги не коштують нам грошей, якість занадто низька! Як цей лідер виконав свою роботу? Як він виконував цю роботу?» Коли лідер це почув, він відповів: «Чи можете ви звинувачувати мене в цьому? У мене немає друкарні, і я не маю останнього слова. Ба більше, хіба це не економія грошей для Божого дому? Хіба неправильно економити гроші для Божого дому?» Слова лідера були правильними, вони не були неправильними; лідеру не потрібно було нести юридичну відповідальність. Однак була одна проблема, а саме те, що гроші, витрачені на друкування книг, були витрачені марно. Книги, роздані братам і сестрам, почали розвалюватися й втрачати сторінки протягом двох місяців. Хто повинен нести наслідки? Хіба це не була відповідальність лідера? Це сталося в межах твоєї роботи, протягом того часу, коли ти служив лідером, тож хіба ти не повинен нести відповідальність? Ти повинен нести провину; ти не можеш заперечувати свою відповідальність! Деякі люди можуть навіть говорити нерозумно, кажучи: «Я ніколи раніше не виконував цієї роботи. Хіба мені не дозволено робити помилки на роботі, яку я ніколи не виконував?» Лише на основі цього твердження ти непридатний для своєї роботи, і тебе слід відсторонити. Ти не створений бути лідером; ти – справжнісінький неправдивий лідер. Говорити купу приємних слів, але не виконувати жодної реальної роботи – це найочевидніший прояв неправдивого лідера.

Деякі неправдиві лідери не здатні виконувати кожну справжню роботу належно й конкретно, твердо стоячи на ногах. Вони можуть займатися лише деякими загальними справами, а потім вважають, що вони відповідають стандарту як лідери, що вони дивовижні, і вони часто хваляться, кажучи: «Я повинен турбуватися про все в церкві, і я повинен розв’язувати кожну проблему. Чи може церква обійтися без мене? Якби я не проводив для вас зібрань, хіба ви не стали б як купа розсипаного піску? Якби я не стежив і не допомагав підтримувати роботу над виробництвом фільмів, хіба не було б постійно людей, які б їй заважали? Чи могла б робота над виробництвом фільмів просуватися гладко? Хоча я профан у роботі з гімнами, якби я нечасто приходив перевіряти вашу роботу, тримати для вас оборону та організовувати для вас зібрання, чи змогли б ви створити ці гімни? Скільки б вам знадобилося часу, щоб усе з’ясувати?» Ці твердження можуть здаватися розумними та правильними, але якщо ти придивишся уважніше, як просуваються різні види фахової роботи, що їх контролюють ці неправдиві лідери? Чи можуть вони чітко бесідувати про істини-принципи? (Ні.) Одного разу команда з виробництва фільмів звернулася з питанням про кольори костюмів. Вони зробили кілька кадрів, і фони та люди на кадрах були різними, але кольори костюмів були в основному в одній колірній гамі – усі вони були землисто-сірими та жовтими. Я запитав: «Що відбувається? Чому вони вдягнені в ці кольори?» Вони сказали, що ці кольори були навмисно обрані, що вони виловили їх на ринку з великими труднощами та зусиллями. Я сказав: «Чому ви обрали ці кольори? Чи давав вам Вишній інструкції щодо цього? Хіба Вишній не наказав вам використовувати різноманітні кольори, і щоб кольори були гідними та пристойними? Як вийшов такий результат?» Нарешті, після запитів, деякі люди сказали: «Інші кольори не виглядають достатньо гідними та пристойними або як ті, що носять віруючі в Бога чи святі. Лише ця колірна гама більше схожа на те, що повинні носити віруючі. Отже, всі поділяли думку, що носіння одягу таких кольорів найбільше прославляє Бога та найкраще представляє образ Божого дому». Я сказав: «Я ніколи не казав усім вам носити одяг цих кольорів. Є багато гідних і пристойних кольорів. Подумайте, яка гарна веселка, яку Бог встановив як знак Свого завіту з людством. Є червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, індиго, фіолетовий – представлений кожен колір, крім тих, що ви носите. Чому ви обрали ці кольори?» Чи виконав їхній лідер конкретну роботу з перевірки цих питань? Я смію сказати, що абсолютно ні. Якби лідер мав чисте сприйняття й справді розумів істину та Божі вимоги, члени команди з виробництва фільмів не обрали б таких костюмів і не консультувалися б із Вишнім щодо них. Питання костюмів можна було б вирішити на нижчому рівні, але неправдивий лідер не зміг його вирішити. Натомість він безсоромно запитав про це Вишнього. Хіба таку людину не слід обтинати? Цей неправдивий лідер не міг розв’язати навіть цієї найпростішої проблеми – яка від них користь? Ти просто сміття! Тебе просили прославляти Бога та свідчити про Нього, а ти в кінцевому підсумку зганьбив Бога. Хіба ти не розумієш досить багато? Хіба ти не можеш викласти багатство знань і доктрин? Тоді чому всі ці доктрини та всі ці знання були неефективними в цій ситуації? Як ти міг навіть не вирішити й не провести перевірку щодо питання костюмів? Чи мав ти той ефект, який повинен мати як лідер? Чи виконав ти обов’язки, які повинен виконувати як лідер? Це прояв неправдивого лідера. У будь-якому конкретному завданні неправдивим лідерам бракує розуміння принципів. Вони не здатні забезпечити своєчасне виправлення та вирішення будь-яких питань викривленого сприйняття істини, а також дати людям можливість знайти напрямок і шлях через це. Неправдиві лідери просто виголошують слова й доктрини та вигукують гасла; вони не здатні виконувати жодної конкретної роботи.