Зобов’язання лідерів і працівників (2) Розділ третій

Негативні впливи та наслідки роботи неправдивих лідерів

Що роблять неправдиві лідери, коли йдеться про всі труднощі, з якими люди стикаються у своєму житті-входженні? Коли люди стикаються з будь-яким станом, що підпадає під один із цих восьми типів труднощів, чи можуть неправдиві лідери розпізнати це й використати Божі слова та власне досвідне знання, щоб розв’язати проблеми цих людей? На жаль, коли люди стикаються з труднощами, ці неправдиві лідери докладають лише поверхових зусиль, пропонуючи лише якісь поверхові, невлучні та недоречні зауваження, які не мають нічого спільного з їхніми характерами та реальними труднощами, щоб розв’язати їхні проблеми. Наприклад, неправдиві лідери часто кажуть: «Ти просто не любиш істину!» Ось так вони намагаються розв’язати реальні труднощі людей і схарактеризувати їхні сутності. Вони не можуть допомогти людям знайти відповіді в Божих словах навіть на незначну проблему чи стан, і не можуть розв’язати її, бесідуючи про істину. Натомість вони роблять якісь доктринальні та недоречні зауваження або хапаються за проблему й роблять із мухи слона, щоб повністю списати людей із рахунків, не даючи їм можливості покаятися. Насправді, якщо хтось має здатність сприймати Божі слова й володіє духовним розумінням, він зможе знайти в Божих словах викриття цих восьми аспектів станів, це нескладно. Однак, оскільки неправдивим лідерам бракує духовного розуміння, у них низький рівень і вони не мають здатності до сприймання, а до того ж деякі з них просто сповнені ентузіазму, прагнуть діяти, лицемірні та вдають із себе духовних людей, вони взагалі не можуть розв’язувати проблеми інших людей. Коли йдеться про різні проблеми, з якими стикаються люди, неправдиві радять їм, кажучи: «Божа робота просунулася так далеко; чому ти досі заздриш і сперечаєшся з іншими? Хіба в тебе є на це час? Яка користь від боротьби за це? Хіба ти не можеш обійтися без боротьби за це?» «Божа робота зайшла так далеко, а ти досі такий сентиментальний і не можеш відпустити. Рано чи пізно ці почуття тебе вб’ють!» «Божа робота зайшла так далеко, то чому ти досі так переймаєшся їжею та одягом? Хіба ти не можеш обійтися без однієї сукні? Хіба ти не можеш обійтися без пари шкіряних черевиків? Тобі слід більше думати про Божі слова та свій обов’язок!» «Коли щось трапляється, більше молися до Бога. Незалежно від того, що трапляється, є один урок: навчитися коритися Богові та розуміти Його володарювання й улаштування». Чи можуть ці поради розв’язати реальні проблеми? Зовсім не можуть. Або ж вони кажуть: «Люди глибоко розбещені сатаною. Будучи сентиментальним, хіба ти не бунтуєш проти Бога? Не знаючи себе, хіба ти не бунтуєш проти Бога?» Незалежно від проблеми, неправдиві лідери не знають, як бесідувати про істину, щоб проаналізувати сутність або стан людини, вони не можуть розгледіти, як виникають стани людей, а потім, на основі їхніх станів, бесідувати про істину, щоб розв’язати їхні проблеми, пропонуючи відповідну допомогу та забезпечення. Натомість вони завжди кажуть одне й те саме: «Люби Бога! Старанно виконуй свої обов’язки, ти мусиш бути відданим Богові й більше молитися, коли стикаєшся з проблемами!» «Усе перебуває в межах Божого володарювання й улаштування. Усе в Божих руках!» «Якщо ти не шукаєш істини, так не піде. Ти мусиш більше читати Божих слів. Божі слова все чітко пояснюють, але люди просто не люблять істину!» «Катастрофи неминучі, фінал усього сущого близький, і Божа робота добігає кінця, а ти не стривожений. Скільки днів залишилося людині? Царство Боже прийшло!» Неправдиві лідери лише виголошують ці невлучні вислови, ніколи конкретно не аналізуючи й не розбираючи різні проблеми, не пропонуючи людям реального забезпечення чи допомоги. Або вони знаходять людям кілька уривків із Божих слів для читання, або дають недоречні поради, щоб розібратися з ними. Що відбувається врешті-решт? Під згубним впливом неправдивих лідерів люди не тільки не знають своїх власних розбещених характерів, вони також не знають, які в них моральні якості, що вони за люди та яку природу-сутність мають; їм неясно, який у них рівень, чи є в них здатність до сприймання, або яким шляхом вони йдуть. Вони досі тримаються за світські та модні речі, які люблять і цінують у своїх серцях, і ніхто не допомагає їм зрозуміти, розібрати й проаналізувати ці речі. Це наслідки роботи неправдивих лідерів. Коли виникають проблеми, вони або накидаються на людей, довільно засуджуючи та несправедливо звинувачуючи їх, або дають людям невлучні поради та уроки, або використовують Божі слова, щоб робити вимушені, неточні порівняння. Ті, хто їх слухає, думають: «Здається, я розумію, але водночас і не розумію – наче я, можливо, й збагнув, що вони сказали, але, можливо, й ні. Чому так? Усе, що каже лідер, правильно, але чому я не можу позбутися цієї проблеми у своєму серці? Чому я не можу знайти розв’язання цієї трудності? Чому я досі так думаю й хочу так робити? Чому я не можу зрозуміти, у чому полягає сутність і корінь проблеми? Лідер каже, що я не люблю істину, і я визнаю, що не люблю, але чому я не можу вийти з цього стану?» Чи мали ці лідери якийсь ефект? Хоча вони говорили й працювали, усе це – велика плутанина, і це не мало того ефекту, який мало б мати. Вони не дали людям змоги зрозуміти Божі наміри, порівняти себе з Божими словами, точно зрозуміти свої стани чи розв’язати власні труднощі. Що стосується тих невиправних, безсоромних людей, які зовсім не приймають істину, то коли вони чують, як ці лідери щиро й терпляче їх напучують, вони відчувають надзвичайну відразу. Водночас вони, як папуги, повторюють слова, які кажуть ці лідери, – після того, як лідери закінчать першу частину, ці люди можуть продовжити наступну, і вони швидко втрачають терпіння, кажучи: «Не продовжуй. Я вже все зрозумів, що ти кажеш. Якщо ти продовжиш, мене знудить і я захочу блювати!» Лідери продовжують казати: «Ти просто не любиш істину. Якби ти любив істину, ти б зрозумів усе, що я кажу». Вони відповідають: «Незалежно від того, люблю я істину чи ні, ти повторював ці слова стільки разів, у них немає нічого нового, і я втомився їх слухати!» Неправдиві лідери працюють саме так, жорстко дотримуючись приписів і зациклюючись на певних фразах, абсолютно не розв’язуючи реальних труднощів людей. Якщо в когось є уявлення про Бога, неправдиві лідери кажуть, що ця людина не знає себе. Якщо в когось погана людськість, він не вміє ладнати з людьми й не має нормальних міжособистісних стосунків, неправдиві лідери кажуть, що винні і він, і інша залучена людина, повчають їх обох, покладаючи провину на них обох і кажучи: «Гаразд, тепер ви квити. Ми повинні бути справедливими й розумними у своїх діях, ставлячись до всіх однаково, без будь-яких упереджень. Хто говорить розсудливо, той любить істину, а ті, хто говорить безрозсудно, повинні закрити рота, менше говорити й більше робити в майбутньому. Хто каже щось правильне, того слід більше слухати». Хіба це розв’язання проблеми? Хіба це робота? Хіба це не те саме, що задобрювати дітей і дурити людей? Неправдиві лідери можуть виглядати так, ніби вони зайняті, але вони не можуть розв’язати нічиїх проблем. Наскільки ефективна їхня робота? Вона нічого не варта й абсурдна! Це дії невіруючих.

Протягом усього досвіду віри в Бога люди часто стикаються з деякими труднощами, і неправдиві лідери не можуть розв’язати жодної з них. Неправдиві лідери не можуть розв’язати навіть певних очевидних труднощів, які можна було б виправити лише кількома словами, і вони також роблять із них велику справу й перетворюють кожну дрібну проблему на велику. Деякі люди не є злими, просто з погляду їхньої людськості їм трохи бракує манер, вони не розуміють елементарного етикету й поводяться трохи по-хамськи. Неправдиві лідери беруть ці незначні проблеми й роблять із них велику справу, змушуючи братів і сестер обговорювати їх, критикувати та засуджувати, і все це з метою справити на цих людей незабутнє враження, щоб вони не наважувалися так поводитися надалі. Хіба це необхідно? Хіба це спосіб розв’язувати проблеми? Хіба це використання істини для розв’язання проблем? (Ні.) Поки в людськості людини немає серйозних проблем, і ця людина не є злою та може щиро присвячувати себе, то за обставин, коли вона приймає це, достатньо продовжувати працювати над нею, пропонуючи їй нагадування, допомогу, бесіду та підтримку. Якщо люди постійно так поводяться, то в них є проблема з їхніми моральними якостями або порочний характер, і тоді необхідні суворе обтинання та дисципліна. Якщо вони відмовляються це прийняти, слід або призупинити їхній обов’язок, або вичистити їх. Неправдиві лідери не можуть розгледіти цього й не діятимуть у такий спосіб; коли вони стикаються з такими злими людьми, вони ставляться до них як до братів і сестер, пропонуючи їм допомогу та підтримку. Хіба це робота? Хіба це використання істини для розв’язання проблем? (Ні.) Робота неправдивих лідерів абсурдна, дитяча та сміховинна, і ніщо в ній не відповідає Божим намірам. У всьому, що вони роблять, видно, що вони не фахівці, їм бракує духовного розуміння, і вони діють безрозсудно, без принципів. Так само вони не можуть розгледіти або точно збагнути різні труднощі, з якими люди стикаються у своєму житті-входженні. Отже, їхні спроби розв’язання здаються неймовірно незграбними, дурними та схожими на дії нефахівця. Ті, хто приймає їхню допомогу, також почуваються ніяково та пригнічено. Згодом деякі навіть втрачають віру, кажучи: «Лідер стільки разів бесідував зі мною, то чому я не змінився? Чому в мене постійно рецидиви? Чи річ у тім, що моя людськість особливо погана, і я нездатний до спасіння?» Деякі навіть мають сумніви, кажучи: «Чи щось не так із моїм духом? Чи діють у мені злі духи? Невже Бог не спасе мене? Хіба це не означає, що я безнадійний?» Це наслідки роботи неправдивих лідерів. У своїй роботі вони плутають одне з іншим і діють безглуздо, абсурдно, по-дурному та незграбно, що врешті-решт призводить до того, що різні труднощі, з якими стикаються деякі люди, що щиро прагнуть до істини, не розв’язуються своєчасно. Це, своєю чергою, спричиняє виникнення в цих людей негативу та слабкості, а також деяких уявлень і непорозумінь щодо Бога та Його роботи. Вони кажуть: «Я прочитав стільки Божих слів, то чому моя проблема не може бути розв’язана? Чи можуть Божі слова справді спасти та змінити людей?» У їхніх серцях виникає сумнів, і вони потрапляють у пастку розгубленості. Тому, коли неправдиві лідери працюють, вони не приносять багато позитивних результатів, але породжують чимало негативних речей. Їхня робота не тільки не розвіює уявлення, сумніви та судження людей про Бога, а, навпаки, посилює їхні непорозуміння та настороженість щодо Бога. Навіть після багатьох років віри проблеми цих людей залишаються нерозв’язаними. Поки їх вводять в оману та збивають зі шляху неправдиві лідери, їхні непорозуміння та настороженість щодо Бога поглиблюються. Якщо це так, чи можуть вони досягти життя-входження?

Розуміння неправдивими лідерами позитивних речей, таких як істина та зміна характеру людини, може вплинути на погляди та ставлення багатьох людей до позитивних речей. Одна справа, коли неправдиві лідери не виконують жодної роботи, – щойно вони починають працювати, з’являються відхилення та виникають негативні наслідки. У цих церквах виникає неналежна атмосфера, тобто часто з’являються якісь помилкові й абсурдні вислови, і люди там не розуміють духовних термінів, які часто згадуються в Божих словах, або не знають, як їх застосовувати, тоді як так звані духовні терміни та вислови, які часто промовляють ці неправдиві лідери, широко поширюються в цих церквах. Вплив цих речей на людей немалий: вони не тільки не можуть допомогти людям здобути більш практичне й точне знання Божих слів та істини або дати їм змогу знайти точний шлях практики в Його словах, а, навпаки, вони фактично роблять знання людей про істину більш перекрученим, теоретичним і доктринальним, і водночас більше затуманюють людей щодо шляху практики. Роблячи це, неправдиві лідери втручаються в бачення людей і впливають на їхнє чисте сприйняття істини. Який ефект мають неправдиві лідери, роблячи ці речі? Яку роль вони відіграють? Хоча характеризувати їх як таких, що спричиняють завади й переривання, може бути дещо надмірно, назвати їх блазнями, що метушаться скрізь, зовсім не буде перебільшенням. Коли Я тільки розпочав цей етап роботи, Я зустрів деяких осіб, і поки Я слухав їхню розмову, один із них запитав про ситуацію однієї людини, і раптом хтось випалив слова: «Вони згоріли дотла». Коли Я запитав: «Згоріли дотла? Що це означає?», вони відповіли: «Згоріти дотла означає, що когось відсторонили й, можливо, він перестав вірити». Я сказав: «Це досить жорстокий термін – він не залишає людині жодного простору для маневру. Хіба Я колись казав щось подібне? Звідки я міг знати про цей термін? Я ніколи нікого так не характеризував і не заявляв, що якщо хтось перестає виконувати свій обов’язок або відходить від Бога, він “згорів дотла”. Звідки взявся цей термін?» Пізніше я дізнався, що ця фраза походить від одного літнього віруючого, старого педанта. Він був дуже вчений, довго вірив у Бога й мав старшинство. Коли він промовив цю фразу, та група безтолкових людей не виявила розрізнення й навчилася її від нього, і вона стала популярною фразою. Як ви думаєте, ця фраза правильна? Чи має вона підґрунтя? Чи вона точна? (Ні, не точна.) Як ми повинні до неї ставитися? Чи слід дозволити їй існувати в церкві? (Ні, не слід.) Її слід викрити й розкритикувати, і розв’язати проблему в корені. Згодом, через критику та аналіз, ці безтолкові люди не наважувалися її більше говорити, але кілька необізнаних осіб, можливо, досі таємно використовують її приватно. Ті люди можуть думати, що це дуже духовна фраза, яка походить від «відомої особистості», і вважати, що її слід продовжувати використовувати. Чи займалися ваші лідери подібними практиками? Чи негативно вони вплинули на ваше життя-входження, зміну характеру або шлях, яким ви йдете? (У минулому, під час проповіді Євангелія, один неправдивий лідер якось сказав: «Бог завойовує нас через суд і кару, тому, коли ми проповідуємо Євангеліє релігійним людям, нам потрібно говорити з ними суворим тоном і повчати їх; тільки тоді їх можна буде завоювати».) Це твердження може здатися розумним, але чи відповідає воно істині-принципам? Чи Бог наказував людям робити це? Чи говорить Боже слово: «Коли проповідуєте Євангеліє широко, ви мусите повстати й правити людьми залізним жезлом, використовуючи суд і кару, щоб широко проповідувати Євангеліє»? (Ні.) То звідки взялося це твердження? Очевидно, це теорія, вигадана в голові неправдивого лідера, якому бракує духовного розуміння. На поверхні це твердження може здатися безпроблемним: «Усе людство мусить пройти через Божий суд і кару. Якщо вони не можуть безпосередньо отримати це з Божих слів, хіба вони не можуть отримати це опосередковано? У будь-якому разі, це той ефект, якого мають досягти Божі слова, – завоювання всього людства. Хіба не було б краще для них отримати це раніше, а не пізніше? Перш ніж Бог діятиме, ми вживемо цього запобіжного заходу, щоб люди могли виробити свого роду імунітет. Тоді, коли Бог справді судитиме й каратиме їх, ті люди не бунтуватимуть, не протистоятимуть і не зраджуватимуть Бога. Це вбереже почуття Бога від образи. Хіба це не добре?» На поверхні кожне речення здається правильним, і з доктринальної точки зору воно виглядає логічним. Однак, чи є це істиною-принципом? Які положення має Божий дім щодо проповіді Євангелія? Чи вимагає він від людей робити це? (Ні.) Отже, ця теорія недійсна, і людина, яка її запропонувала, є неправдивим лідером.

Неправдиві лідери часто вдають із себе духовних, виголошуючи якісь правдоподібні облуди, щоб вводити людей в оману та збивати їх зі шляху. Хоча на позір ці хибні твердження можуть здаватися безпроблемними, вони згубно впливають на життя-входження людей, заважаючи, вводячи в оману та перешкоджаючи їм іти шляхом прагнення до істини. Через ці псевдодуховні слова в деяких людей з’являються сумніви та опір щодо Божих слів, виникають уявлення й навіть непорозуміння щодо Бога та настороженість до Нього, і тоді вони віддаляються від Нього. Саме в цьому полягає вплив, який псевдодуховні вислови неправдивих лідерів справляють на людей. Коли члени церкви перебувають під впливом неправдивого лідера, який вводить їх в оману, ця церква перетворюється на релігію, таку саму, як християнство чи католицизм, у якій люди просто дотримуються людських висловів і вчень. Усі вони поклоняються вченням Павла й навіть використовують його слова замість слів Господа Ісуса замість того щоб слідувати Божому шляху. У результаті всі вони стають лицемірними фарисеями й антихристами. Тому Бог їх проклинає та засуджує. Подібно до Павла, неправдиві лідери звеличують себе та свідчать про себе, вводять людей в оману й заважають їм. Вони зводять їх на манівці та втягують у релігійні ритуали, і спосіб їхньої віри в Бога стає таким самим, як у релігійних людей, що затримує їхнє входження на правильний шлях віри в Бога. Неправдиві лідери постійно вводять людей в оману й заважають їм, і в цих людей виникає безліч псевдодуховних теорій і висловів. Ці теорії, вислови та практики діаметрально протилежні істині й не мають із нею геть нічого спільного. Проте коли неправдиві лідери вводять людей в оману та збивають їх зі шляху, ті сприймають ці речі як позитивні, як істину. Вони помилково вважають ці речі істиною й думають, що доки вони вірять у них у серці та можуть красномовно про них говорити, і доки всі схвалюють ці речі, то вони здобули істину. Введені в оману цими думками та поглядами, люди не тільки не здатні зрозуміти істину, а й не можуть практикувати чи переживати Божі слова, не кажучи вже про входження в істину-реальність. Навпаки, вони дедалі більше віддаляються від Божих слів і ще більше – від входження в істину-реальність. На папері в словах, які говорять неправдиві лідери, і в гаслах, які вони вигукують, немає нічого поганого, усі вони правильні. Чому ж тоді вони зовсім нічого не досягають? Тому що те, що розуміють і сприймають неправдиві лідери, просто занадто поверхове. Усе це – матеріал доктрини, який не стосується ні істини-реальності в Божих словах, ні Божих вимог, ні Його намірів. А фактично всі доктрини, які проповідують неправдиві лідери, дуже далекі від істини-реальності – якщо говорити точно, вони не мають нічого спільного ні з істиною, ні з Божими словами. Отже, коли неправдиві лідери часто виголошують ці слова й доктрини, із чим це пов’язано? Чому вони завжди не можуть увійти в істину-реальність? Це безпосередньо пов’язано з рівнем неправдивих лідерів. Абсолютно безсумнівно, що неправдиві лідери мають низький рівень і їм бракує здатності до сприймання істини. Скільки б років вони не вірили в Бога, вони не зрозуміють істини й не матимуть життя-входження; можна також сказати, що скільки б років вони не вірили в Бога, їм буде нелегко ввійти в істину-реальність. Якщо неправдивого лідера не відсторонити, а дозволити йому залишатися на своїй посаді, до яких наслідків це призведе? Його лідерство втягуватиме дедалі більше людей у релігійні ритуали та приписи, у слова й доктрини, у невизначені уявлення та фантазії. На відміну від антихристів, неправдиві лідери не ведуть людей до себе чи до сатани, але якщо вони не можуть привести Божих обранців в істину-реальність Його слів, то чи зможуть Божі обранці досягти Його спасіння? Чи можуть вони бути вдосконалені Богом? Безумовно, ні. Якщо Божі обранці не можуть увійти в істину-реальність, хіба вони не живуть і далі під владою сатани? Хіба вони не залишаються виродками, яких тримають під владою сатани? Хіба це не означає, що вони загинуть у руках неправдивих лідерів? Ось чому наслідки роботи неправдивих лідерів та антихристів по суті однакові. Ні ті, ні інші не можуть змусити Божих обранців зрозуміти істину, увійти в реальність і досягти спасіння. І ті, і інші шкодять Божим обранцям і ведуть їх до загибелі. Наслідки абсолютно однакові.

Які є єресі та хибні твердження неправдивих лідерів? Узагальніть їх самі пізніше. Я залишаю це завдання вам, щоб побачити, чи вмієте ви їх розрізняти. Чи говорили колись лідери навколо вас якісь слова, що є духовними або відповідають людським почуттям і на позір здаються правильними та узгодженими з істиною, але не забезпечують ваше життя-входження та не розв’язують ваших реальних проблем? Якщо ти не вмієш розрізняти ці слова й навіть дорожиш ними та приймаєш їх близько до серця, дозволяючи їм постійно панувати над тобою та вести тебе, постійно впливати на твої думки та поведінку, хіба наслідки цього не досить серйозні? (Так.) Тоді критично важливо, щоб ви докопалися до кореня цих проблем, знайшли, які речі є єресями та хибними твердженнями, що можуть змусити людей опуститися до того, що їхня віра в Бога перетвориться на релігійну віру, у результаті чого вони опиратимуться Богові та будуть Ним відкинуті. Наприклад, припустімо, що людина каже: «Не прагни стати лідером. Якщо тебе відсторонять або відсіють після того, як ти станеш лідером, у тебе навіть не буде шансу бути звичайним віруючим». Чи є така розмова єрессю та хибним твердженням неправдивих лідерів? (Так.) Хіба? Єресі та хибні твердження неправдивих лідерів треба відрізняти від єресей та хибних тверджень антихристів; не плутайте їх. Що ця людина має на увазі, говорячи таке? Які мотиви приховані в цих словах? Чи є в них щось підозріле? Очевидно, що вони містять хитрість, спрямовану на введення людей в оману; вони означають, що інші люди повинні уникати прагнення бути лідерами, що це не закінчиться добре. Їхня мета, коли вони так говорять, – змусити людей відмовитися від ідеї стати лідером, щоб ніхто не конкурував із ними за репутацію та статус, що дозволить їм спокійно бути лідерами вічно. Водночас вони говорять людям: «Ось як Божий дім ставиться до лідерів і працівників: він просуває тебе, коли ти йому потрібен, а коли ні – скидає тебе на самісіньке дно, не залишаючи тобі шансу навіть бути звичайним віруючим». Яка природа цих слів? (Богозневага.) Яка людина говорить слова, що є богозневагою? (Антихрист.) У цих словах є два злих наміри, які можуть призвести до двох наслідків: один – сказати іншим, щоб вони в жодному разі не змагалися за статус, що забезпечує збереження їхнього власного статусу; інший – змусити тебе неправильно зрозуміти Бога, перестати вірити в Бога й натомість почати вірити в них. Це найкричущіший вид антихриста. Здається, вам бракує здатності до сприймання; Я вже говорив про приклади цього раніше. Ви не тільки неуважні та маєте погану пам’ять – ваша здатність до сприймання також недостатня. Ви навіть не можете розрізнити такого очевидного антихриста. Чи говорили б неправдиві лідери таке? Чи свідомо й відкрито вони вводили б людей в оману та опиралися б Богові? (Ні.) Хоча те, що говорять і роблять неправдиві лідери, на позір може здаватися безпроблемним, їхній роботі бракує принципів, і вона не може досягти результатів. Неправдиві лідери не можуть розв’язати жодної з проблем людей, вивести їх на правильний шлях віри в Бога або привести їх до Бога. Усе, що вони говорять, – правильне, вони зовсім не ухиляються від своєї роботи, у них є запал і пристрасть, і на позір здається, що в них є віра, рішучість і готовність терпіти труднощі та платити ціну. Ба більше, здається, що в них неймовірна витривалість і вони здатні вистояти в будь-якій втомі та труднощах. Просто їхній рівень та здатність до сприймання низькі, і їм бракує точного сприйняття істини. Що вони роблять із цією відсутністю здатності до сприймання? Вони використовують приписи та доктрини, а також духовні теорії, про які часто говорять, щоб розв’язати цю проблему. Після кількох років під їхнім лідерством серед людей виникають усілякі доктрини, приписи та зовнішні практики. Люди дотримуються цих доктрин, приписів і практик і вірять, що вони практикують істину та входять в істину-реальність, але насправді вони все ще дуже далекі від істини-реальності! Коли серця людей наповнені, підкорені та керовані цими речами, вирішення стає клопітким. Кожну з них треба розібрати й проаналізувати по одному, щоб люди їх зрозуміли. Потім людям треба сказати, що таке істина, доктрини, гасла та приписи, і що таке правильне сприйняття істини, точні вислови та істини-принципи. Усе це треба вирішувати по одному, інакше ті, хто відносно добре поводиться, дотримується правил і прагне до духовності, будуть введені в оману та погублені неправдивими лідерами. Ці люди можуть здаватися побожними, здатними терпіти труднощі та платити ціну й здатними молитися, коли з ними щось трапляється. Однак, як і у випадку з релігійними людьми, коли Бог повертається, ніхто з них не впізнає Його, ніхто з них не визнає, що Бог знову робить нову роботу, і всі вони опираються Йому. Чому це так? Тому що неправдиві лідери та антихристи ввели їх в оману – вони завдали шкоди та погубили багатьох щирих віруючих у Бога.

Неправдиві лідери говорять лише слова й доктрини: те, що вони дають людям зрозуміти, – це лише доктрина, а не істина, і те, що вони змушують людей бачити, – це лише неправдива духовність. Які наслідки того, що говоряться слова й доктрини? Неправдива духовність, неправдиве розуміння, неправдиве знання, неправдива практика та неправдиве дотримання – усе це неправдиве. Як виникає ця «неправдивість»? Вона спричинена тим, що неправдиві лідери мають викривлене, однобоке та поверхове сприйняття істини й абсолютно не спроможні сприйняти сутність істини. Неправдиві лідери приносять людям багато правил, слів і доктрин, а також деякі гасла й теорії. Ці люди зовсім не розуміють справжніх Божих намірів, і коли вони стикаються з різними складними ситуаціями, то не знають, як із ними поводитися та як до них підходити або як осягнути Божі наміри. Чи можуть такі особи прийти до Бога? Чи можуть вони прийняти Бога й дійти до того, щоб перестати Йому опиратися? Ні, не можуть. Тому для вас украй важливо й необхідно узагальнити єресі та хибні твердження неправдивих лідерів і досягти їх розрізнення. Узагальнюючи, важливо відрізняти їх від хибних тверджень, які використовують антихристи для введення людей в оману. Щодо другого обов’язку лідерів і працівників – обізнаність зі станами кожного типу людей і вирішення різних труднощів, пов’язаних із життям-входженням, з якими люди стикаються в реальному житті, – на цьому ми завершимо нашу бесіду, у якій розбирали різні практики неправдивих лідерів і сутність проблем із ними.

Зв’язок із нами у WhatsApp