Зобов’язання лідерів і працівників (11) Розділ четвертий
Коли доходить до роботи з розподілу різного матеріального майна Божого дому, неправдиві лідери не тільки не здатні робити це згідно з принципами, яких вимагає Божий дім, а й домішують до цього багато своїх особистих почуттів, уподобань, бажань та особистих розумінь. Вони перетворюють цю роботу на плутанину й безлад, де про принципи взагалі не йдеться. Тому, коли неправдивий лідер управляє різним майном Божого дому, часто трапляється, що за обставин, коли ніхто не знає, що відбувається, речі пошкоджуються, марнуються без причини, зникають, і цифри не сходяться. Інші речі беруться окремими людьми для особистого користування без реєстрації чи звітування. Неправдиві лідери не можуть добре впоратися навіть із такою простою роботою із загальних справ. Вони перетворюють цю роботу на безлад, але однаково почуваються спокійно, думаючи, що виконали багато роботи. Неправдиві лідери ніколи не проводять регулярних перевірок різного матеріального майна Божого дому, його технічного обслуговування та догляду за ним; у душі вони зовсім не дбають про це майно. Припустимо, ти запитаєш їх: «Чи хтось займається технічним обслуговуванням цього обладнання й його доглядом? Чи були випадки марнування при закупівлі запчастин для ремонту? Або випадки, коли хтось переплатив чи його обдурили? Чи когось притягнули до відповідальності після цих інцидентів? Чи когось оштрафували або винесли комусь попередження?». Неправдиві лідери нічого з цього не знають і їх це не хвилює. Чи було витрачено гроші при купівлі речей для Божого дому невиправдано, чи було призначено когось для управління цими речами після покупки, чи підходять куплені речі й чи можна їх ефективно використовувати, а якщо ні, то чи були вони повернуті або обміняні у встановлений термін – вони нічого з цього не знають. Які ж вони ідіоти – нічого не знають. Єдине, про що думають неправдиві лідери, – це як проповідувати доктрини на зібраннях, щоб люди їх поважали; у них немає жодної працездатності, коли йдеться про конкретну справу управління майном, і жодного ставлення до цієї справи. Вони не знають, що це робота, яку вони мають виконувати, і не знають, як її виконувати. Погляд неправдивих лідерів на майно Божого дому такий: воно належить усім, тому хто хоче щось використати, може це зробити, і хто чогось потребує, може це взяти або подати заявку до вищих інстанцій – це право кожного, і майно Божого дому не має перебувати під управлінням чи контролем окремої особи. Тому, якщо хтось зламає або загубить обладнання, їм байдуже, і якщо хтось подасть заявку на купівлю чогось, їм байдуже, дороге воно чи дешеве. А насправді в Божому домі є правила щодо цих речей. Доки лідери і працівники виконують свої зобов’язання та проводять належну перевірку згідно з принципами Божого дому, усіх таких втрат і марнотратства можна уникнути. Але неправдиві лідери не виконують навіть цієї найпростішої роботи, яка може запобігти втратам. Хіба вони не їдять хліб Божого дому задарма? Хіба вони не дармоїди? Хіба це не конкретний прояв «неправдивості» неправдивих лідерів? Як би ви вчинили з таким лідером, якби зустріли його? (Відсторонили б.) Просто відсторонили б, і все? Хіба не треба його трохи провчити? «Те обладнання поставили там, і воно відсиріло, і ніхто його не перевіряв кілька днів. Незрозуміло, чи ще працює живлення, чи миші не перегризли кабелі. Чому ти не переймаєшся цими речами? Комп’ютер, яким я користуюся, зламався й потребує ремонту. Якщо його не відремонтувати, це затримає роботу. Але я стільки разів подавав тобі заявку – чому ти не звертаєш уваги? Чим ти цілий день сліпо займаєшся, бігаючи, мов курка без голови? На тебе, як на лідера, розраховують у виконанні роботи, а ти затримуєш усю роботу, і все обладнання та матеріальне майно знищується від твоїх рук. Ти не піклуєшся про різне майно Божого дому й не управляєш ним. Ти не придатний бути лідером – хутко йди зі своєї посади!» Чи можна так його повчати? (Так.) Чим володіє людина, яка наважується повчати лідерів і працівників? По-перше, вона має бути сміливою, і в неї має бути почуття справедливості. Хтось може сказати: «Я б не наважився повчати лідерів і працівників. Вони – офіцери, а я – простий солдат, мій ранг набагато нижчий за їхній. Вони мають істину й можуть проповідувати. Я ні на що не здатний і не в тому становищі, щоб їх повчати». Хіба це не логіка негідника? (Так.) То як би ви тоді повчали такого лідера? «Якщо ти можеш виконувати цю роботу, то намагайся з усіх сил її виконувати, і виконуй її відповідно до принципів Божого дому. Що б ти не доручив нам робити, ми будемо слухатися. Але якщо ти не намагатимешся з усіх сил виконувати цю роботу, якщо не виконуватимеш її згідно з принципами Божого дому, ти ніколи не змусиш нас тебе слухати! Ба більше, якщо ти не виконуватимеш жодної реальної роботи, ми маємо право зняти тебе з посади й вичистити! Шкодь собі, якщо хочеш комусь шкодити, але не намагайся шкодити всім нам». Чи наважилися б ви так його повчати? (Так.) Зараз ви так кажете; а чи справді наважилися б, коли прийде час це зробити? Зазвичай, коли йдеться про речі, що стосуються істин-принципів і важливих справ, ви не наважуєтеся говорити необдумано, боячись, що через брак проникливості та ясності в мовленні ви можете просто осудити лідерів і працівників і спричинити заваду. Але ви мусите бути здатними розібратися в питанні управління матеріальним майном; ви мусите навчитися розрізнення в цій справі й осягнути її принципи.
Був один чоловік, який відповідав за одяг у команді з виробництва фільмів. Він порушував правила й завжди потайки привласнював майно Божого дому. Коли він залишав команду з виробництва фільмів, то забрав із собою деякі речі, а пізніша перевірка рахунків показала, що значна частина отриманих ним грошей не сходилася. Ба більше, хоча він і не працював, у нього були гроші, і він також купив багато висококласних речей. Багато людей лестило йому, коли він був у команді з виробництва фільмів, і всі вони хотіли бути з ним у добрих стосунках, щоб, коли їм був потрібен одяг, достатньо було лише попросити, і він їм його давав. Якщо ж людина була з ним у поганих стосунках, він не давав їй навіть того одягу, який вона мала отримати. У чому тут проблема? Це проблема з управлінським персоналом. Частково проблема полягала в тому, що він сам привласнював ці речі; а частково – в тому, що він розподіляв майно Божого дому не відповідно до принципів, а натомість керувався своїми почуттями, власною волею та стосунками. Згідно з принципами слід було очистити команду від цієї людини. Це була очевидна проблема. Неправдивий лідер не тільки не зробив цього, а й вважав його хорошою людиною та влаштував так, щоб він поїхав в інше місце виконувати свій обов’язок. Хіба це не означало погіршити помилку? Що ви думаєте про те, як була виконана ця робота? Чи відповідала вона принципам? Чи виконав цей лідер зобов’язання, які слід виконувати лідерам і працівникам? (Ні.) Відкладімо на мить те, яку вигоду міг отримати лідер, так вчинивши з цією людиною, – судячи лише з того, як він вирішив цю справу, якою була її природа? Це було покривання злої людини на основі почуттів, а не поводження з нею згідно з принципами Божого дому. Отже, пов’язуючи це з десятим пунктом зобов’язань лідерів і працівників, яку помилку робить такий лідер і працівник у своєму ставленні до різного матеріального майна Божого дому? Чи виконав цей лідер свої зобов’язання? Чи ґрунтувалося його вирішення справи на захисті майна Божого дому? Безумовно, ні. Він не сприймав майно Божого дому серйозно, навіть закривав очі на те, як зла людина за своїм бажанням псувала або забирала це майно. Хіба так би він вчинив, якби його власні речі були пошкоджені або привласнені іншими людьми? Ні – тоді б він думав про помсту та відшкодування. То чому ж він не вчинив так само з майном Божого дому? Він навіть сказав: «Нехай візьме кілька речей, якщо хоче, – він же не так багато бере. Нехай трохи привласнить, якщо хоче, – у кого ж немає невеликого бажання це зробити? Що важить та дрібниця, яку він привласнює? Не те щоб інші через це отримували менше». Що це за ставлення? Чи це те ставлення, яке лідери і працівники мусять мати до майна Божого дому? (Ні.) Хіба вони не кусають руку, що їх годує? І яку логіку він запропонував наприкінці? «Нехай привласнює ті речі – нам не потрібно зводити з ним рахунки. Що важать ті дрібні кошти й речі? Антихристи привласнюють набагато більше. Його привласнення тих речей – це справа між ним і Богом; це його справа, як він звітуватиме перед Богом, коли прийде час. Це нас не стосується». Які думки й почуття виникають у вас, коли ви чуєте, як лідер говорить таке? Будь-хто, хто має хоч якесь почуття справедливості, хоч трохи усвідомлення совісті, плакав би в душі, почувши ці слова, і відчував би розчарування і біль у серці, навіть якби був звичайним послідовником, не кажучи вже про лідера чи працівника! Цей тип неправдивого лідера насолоджується такою великою Божою благодаттю та захистом, і такою кількістю Його істин, але однаково має таке холоднокровне ставлення до майна Його дому. Чи має він людськість? Чи придатний він бути лідером чи працівником? (Ні.) Коли таку людину відсторонять, чи матиме вона право на те, щоб у майбутньому бути лідером чи працівником? (Ні – у неї погана людськість.) У чому проявляється її погана людськість? (У тому, що вона не захищає інтереси Божого дому.) У якому конкретному вчинку вона не захищає інтереси Божого дому? Яка сутність цього конкретного прояву? Помисли таких людей не є чистими, і вони мають невисокі моральні якості; вони говорять досить гарно, але не роблять нічого реального. Такі люди категорично не мають бути лідерами і працівниками. Ті, чиї помисли не є чистими, не люблять істину, а шукають власної вигоди; ті, чиї помисли не є чистими, абсолютно не думають про Божих обранців і абсолютно не захищають роботу церкви чи інтереси Божого дому.
Найперше й основне, що мусять робити лідери і працівники, – це належно наглядати за різним матеріальним майном Божого дому, належно проводити перевірку й стояти на сторожі Божого дому, не допускаючи, щоб будь-яке майно було пошкоджене, змарноване або привласнене злими людьми. Це мінімум, який вони мають виконувати. Щойно тебе обирають лідером чи працівником, Божий дім вважає тебе своїм домоправителем: ти належиш до управлінського класу, і завдання, яке ти несеш на своїх плечах, важче, ніж в інших. Ти несеш величезну відповідальність. Ось чому кожне твоє ставлення, кожен твій вчинок, кожен твій план вирішення питань і кожен твій метод розв’язання проблем – усе це пов’язано з інтересами Божого дому. Якщо ти навіть не зважаєш на інтереси Божого дому й не береш їх до серця, ти не придатний бути домоправителем Його дому. Що це за людина? Чому вона не придатна бути домоправителем Божого дому? Серед неправдивих лідерів є такі, у кого не просто низький рівень, – їхня ключова проблема в тому, що вони не несуть жодної ноші; вони не знають, як працювати, але й не шукають істини, і вони не здатні виконати навіть мінімальних зобов’язань, які має виконувати домоправитель. У них немає ні совісті, ні розуму. Причина цього полягає в тому, що у них немає чистих помислів, вони мають невисокі моральні якості, вони егоїстичні й мерзенні; вони зовсім не підтримують роботу церкви, а часто шкодять інтересам церкви та продають їх, підлещуючись до людей і підтримуючи свої стосунки з іншими ціною завдання шкоди інтересам церкви. Вони допускають, щоб матеріальне майно Божого дому пошкоджувалося, марнувалося, губилося або навіть привласнювалося злими людьми, і їм до цього абсолютно байдуже, і вони анітрохи не відчувають боргу чи провини. Отже, коли йдеться про вибір лідерів і працівників, якщо поглянути з позиції людськості, що є найбільш базовим, чим вони мають володіти? Вони мусять мати совість і почуття справедливості, а їхні мотиви мають бути правильними. Їхня людськість спочатку має відповідати вимогам. Незалежно від їхньої працездатності чи рівня, яким вони володіють, такі люди, якщо служитимуть кураторами, відповідатимуть стандарту як домоправителі. Як мінімум, вони зможуть захищати інтереси Божого дому та спільні інтереси братів і сестер. Вони абсолютно не зрадять ані інтереси братів і сестер, ані інтереси Божого дому. Коли інтересам Божого дому та братів і сестер загрожуватиме шкода чи збитки, вони подумають про це заздалегідь і першими виступлять на їхній захист, навіть якщо це вплине на їхню власну безпеку або вимагатиме заплатити ціну чи постраждати. Це все те, що можуть зробити люди із совістю та розумом. Зіткнувшись із небезпечними обставинами, деякі неправдиві лідери і працівники поспішають знайти собі безпечне місце, щоб сховатися, але про важливе майно Божого дому – книги Божих слів, мобільні телефони, комп’ютери тощо – вони не дбають і не питають про нього. Якби вони турбувалися про те, що їхній арешт вплине на загальну картину роботи церкви, вони могли б доручити іншим зайнятися цими речами, але ці неправдиві лідери ховаються лише заради власної безпеки. Вони смертельно налякані, і, щоб гарантувати власну безпеку, не роблять того, що можуть. Тому є багато випадків, коли через недбалість, бездіяльність і безвідповідальність неправдивих лідерів різне майно Божого дому та приношення Богові грабуються й забираються великим червоним драконом, коли виникають небезпечні ситуації, що призводить до серйозних втрат. Коли такі ситуації тільки виникають у церкві, першою думкою лідерів і працівників має бути розміщення обладнання та матеріального майна Божого дому у відповідних місцях, передача їх на управління відповідним людям; категорично не можна дозволяти великому червоному дракону їх забирати. Але неправдиві лідери ніколи не думають про такі речі; вони ніколи не ставлять інтереси Божого дому на перше місце, натомість вони ставлять на перше місце власну безпеку. Те, що неправдиві лідери не виконують реальної роботи, часто спричиняє збитки або пошкодження для різного важливого майна Божого дому. Хіба це не серйозне порушення зобов’язань з боку неправдивих лідерів? (Так.)
Щодо десятого пункту зобов’язань лідерів і працівників, який основний прояв неправдивих лідерів ми розвінчуємо? Ставлення неправдивих лідерів до матеріального майна Божого дому – це байдужість і нехтування; вони не керуються принципами, а розподіляють ці речі безладно, на основі власних фантазій та уподобань. Під час їхнього управління майно Божого дому часто більшою чи меншою мірою зазнає пошкоджень і марнування, що завдає збитків роботі Божого дому. Це основний прояв неправдивих лідерів. Неправдиві лідери не можуть впоратися навіть із цією найпростішою, окремою роботою із загальних справ; вони не можуть навіть цього зробити чи зробити це добре – то що ж вони тоді можуть? Отже, коли ви бачите, що такі люди діють як лідери, ви можете перевіряти їхню роботу й наглядати за нею. Якщо вони перетворюють на безлад цю окрему роботу із загальних справ, не роблячи навіть того, що можуть, і не знаходячи інших підхожих людей для її виконання, коли в них немає часу, то таких лідерів слід негайно відсторонити й зняти з посад. Божий дім ніколи їх не використовуватиме. Чи це доречно? (Так.) Чому? Людина з нечистими помислами, чиє сприймання перекручене, і яка діє лише згідно зі своїми почуттями та егоїстичними, низькими амбіціями й бажаннями, не гідна довіри. Яку роботу може добре виконати людина, не гідна довіри? Який обов’язок вона може добре виконати? Чи здатна вона виконувати обов’язок із вірністю? (Ні.)
Чи не виклав Я сьогодні чітко через бесіду про десятий пункт зобов’язань лідерів і працівників ще один із принципів і стандартів, яких вимагають від лідерів і працівників? Тут ідеться не про питання рівня чи працездатності, а про питання людськості. Спостерігайте за людьми, які служать лідерами і працівниками, або за тими, кого зрощує церква, і дивіться, чи є серед них хтось із поганою людськістю, у кого нечисті помисли, чия людськість така сама, як у неправдивих лідерів, розібраних у десятому пункті. Якщо ви справді знайдете таких лідерів і працівників, ви маєте їх відсторонити, і ви мусите запам’ятати: ніколи не обирайте таких людей лідерами й ніколи не зрощуйте таких людей, щоб вони були лідерами і працівниками. Якщо деякі люди не розуміють якості людськості цих людей і обирають їх, негайно доповідайте про них. Не давайте їм шансу бути лідерами і працівниками. Ці люди стають лідерами і працівниками не для того, щоб виконувати реальну роботу, а щоб руйнувати роботу церкви. Якщо вони стануть лідерами, через це різне матеріальне майно Божого дому зазнає шкоди. Чи бажаєте ви бачити такі наслідки? (Ні.) То як же вам тоді слід ставитися до таких людей? Якщо вони зараз служать лідерами, доповідайте про них і знімайте їх із посад. Якщо ні, якщо їх ще не обрали, то скажіть усім: «Ця людина не хороша. У жодному разі не обирайте її; це зашкодить церкві». А якщо людей обдурили та ввели в оману, і вони її обрали, ти мусиш негайно повідомити всім: «Сьогодні ми зробили помилку. Ми обрали нашим лідером людину з поганою людськістю, помисли якої не є чистими. Тепер, коли ми це зробили, інтереси Божого дому зазнають збитків і шкоди. Нам слід негайно зняти її з посади, щоб уберегти інтереси та різне майно Божого дому від пошкодження. Ми не маємо дозволити, щоб її задум вдався». Чи це доречний вчинок? (Так.)
Від обраних лідерів і працівників вимагається мати рівень і працездатність; тепер є також вимоги до якості їхньої людськості. Що ви скажете, чи виходить так, що більшість людей не відповідає критеріям, щоб бути лідерами і працівниками? Що з цих трьох найважливіше? (Людськість.) А друге? (Працездатність.) А після цього? (Чи є в них рівень.) Цей порядок досить точний. Коли ви обиратимете лідерів у майбутньому, оцінюйте їх згідно з цим порядком. Дехто каже: «Із цим порядком є проблема. Припустимо, що людськість на першому місці, і є люди з хорошою людськістю, але досить низьким рівнем, і якщо їх оберуть лідерами, вони не зможуть виконувати жодної реальної роботи – чи буде тоді нормально зважати лише на людськість?». Людськість є найголовнішою, і це перше, на що слід дивитися, але це не єдине, що слід враховувати при обранні лідерів і працівників. Якщо людськість особи відповідає стандарту, далі подивіться на її працездатність. Якщо їй бракує працездатності й вона не може виконувати реальну роботу, ви можете доручити їй виконувати роботу, яка не надто вимагає її здібностей. Якщо вона має хорошу людськість, здатна взяти на себе роботу, намагається з усіх сил її добре виконати, і вона – людина, гідна довіри, і Божий дім може бути спокійним, використовуючи її, і вона є повчальною, корисною та благотворною для більшості братів і сестер, тоді вона відповідає стандарту. Якщо її рівень низький і їй бракує працездатності, або якщо її працездатність лише посередня, доручіть їй виконувати якусь просту роботу або одне завдання. Якщо вона має хороший рівень і високу працездатність, вона може виконувати якусь важливу роботу або кілька різних завдань. Хіба ви не можете впоратися навіть з упорядкуванням таких речей? Якщо в такої людини погана людськість і нечисті помисли, то якою б великою не була її працездатність, чи зможе вона добре виконувати роботу? (Ні.) Якби вона керувала компанією чи кількома співробітниками, це, можливо, не було б проблемою, але які проблеми виникли б, якби її попросили управляти різним матеріальним майном Божого дому? Перш за все, вона абсолютно не управляла б цим майном і не вирішувала б справи згідно з принципами, яких вимагає Божий дім. Її помисли не є чистими, вона не любить істину, і в її серці немає нічого, крім інтриг, нічого, крім нечестивих ідей і думок, тому, коли б вона не діяла, вона робить це згідно зі своїми уподобаннями та на основі власних інтересів, а не на основі істин-принципів чи справедливості. Вона зважає лише на те, що може втратити чи здобути, і не думає про принципи, яких вимагає Божий дім, тому вона приречена зазнати невдачі в роботі лідерів і працівників. Чим це визначається? Якістю її людськості; це не визначається її працездатністю. Отже, зважуючи, чи є хтось шляхетним чи ницим, і чи відповідає він стандартам Божого дому для вибору лідерів і працівників, спочатку подивіться на його людськість: якщо його людськість надійна й відповідає стандарту, далі зважте, чи володіє він працездатністю і чи має ношу; потім розглядайте інші аспекти.
Це десятий пункт зобов’язань лідерів і працівників. Це більш-менш те, що розібрано в десятому пункті щодо різних проявів неправдивих лідерів. Зі ставлення та проявів, з якими неправдиві лідери ставляться до матеріального майна Божого дому, можна побачити, що більшості з них бракує совісті й розуму, що в них надто погана людськість і вони не несуть жодної відповідальності – можна сказати, що їхні помисли не є чистими. Хіба тепер у нас немає ще одного доказу, який можна використати для визначення того, що хтось є неправдивим лідером? Деякі неправдиві лідери не можуть виконувати роботу, тому що в них низький рівень, і тому що вони сліпі й не мають проникливості в справах. Деякі не виконують справжньої роботи, тому що їхні помисли не є чистими, і вони дбають виключно про власну вигоду – вони не захищають інтереси Божого дому, і їм байдуже, житимуть чи помруть Божі обранці. Усіляких неправдивих лідерів слід якомога швидше відсторонити й відсіяти, щоб запобігти затримкам у роботі Божого дому та шкоді Його обранцям.
1 травня 2021 року