Пункт перший. Ведення людей до того, щоб вони їли й пили Божі слова, розуміли їх і входили в реальність Божих слів

У неправдивих лідерів немає рівня та здатності, необхідних для сприймання Божих слів

Хто такий неправдивий лідер? Безумовно, це той, хто не може виконувати справжню роботу, той, хто не займається своїми обов’язками лідера. Він не робить ніякої справжньої чи критичної роботи; він просто дбає про якісь загальні справи та поверхові завдання, про те, що не має нічого спільного із життям-входженням та істиною. Скільки б він таким не займався, його праця не має жодного значення. Саме тому таких лідерів характеризують як неправдивих. То як саме розрізнити неправдивого лідера? Почнімо наш аналіз. Передусім необхідно чітко усвідомити, що перший обов’язок лідерів і працівників – це вести інших до того, щоб вони їли й пили Божі слова, і бесідувати про істину так, щоб інші її зрозуміли та ввійшли в істину-реальність. Це найважливіший критерій перевірки того, істинним є лідер чи неправдивим. Придивіться, чи може він вести інших до того, щоб вони їли й пили Божі слова та розуміли істину, і чи здатен він використовувати істину для розв’язання проблем. Це єдиний критерій перевірки того, які в лідера чи працівника особисті якості та здатність сприймати Божі слова, а також чи може він привести Божих обранців до входження в істину-реальність. Якщо лідер або працівник здатний до чистого сприймання Божих слів і до розуміння істини, він має розв’язувати уявлення та фантазії людей про віру в Бога згідно з Божими словами та допомагати людям зрозуміти практичність Божої роботи. Він також має вирішувати реальні труднощі, з якими стикаються Божі обранці, згідно з Божими словами, особливо коли йдеться про помилкові погляди у вірі чи непорозуміння щодо виконання обов’язків. Крім того, такий лідер або працівник мусить застосовувати Божі слова для розв’язання проблем, які проявляються, коли люди стикаються з різними випробуваннями й поневіряннями, і вміти вести Божих обранців до розуміння істини, її практики та входження в реальність Божого слова. Водночас він мусить аналізувати різні розбещені характери людей на основі розбещених станів, відкритих у Божих словах, щоб Божі обранці побачили, які з них стосуються них самих, прийшли до самопізнання, зненавиділи сатану й повстали проти нього, і тим самим давати Божим обранцям можливість бути непохитними у своєму свідченні, перемогти сатану та прославити Бога серед усіляких випробувань. Це та робота, яку повинні виконувати лідери та працівники. Це найелементарніша, найважливіша та найсуттєвіша робота церкви. Якщо люди, які служать лідерами, здатні сприймати Божі слова та мають рівень, необхідний для розуміння істини, то вони зможуть не тільки зрозуміти Божі слова й увійти в їхню реальність, а й наставляти людей, вести їх до розуміння Божих слів і входження в їхню реальність і допомагати тим, кого ведуть. Але рівень, необхідний для сприймання Божих слів і розуміння істини, – це якраз те, чого бракує неправдивим лідерам. Вони не розуміють слів Бога, не знають, які розбещені характери, викриті в Його словах, люди виявляють у різних обставинах, які стани породжують опір Богу, нарікання на Нього, зраду Бога тощо. Неправдиві лідери не здатні розмірковувати над собою та пов’язувати із собою Божі слова – вони розуміють лише трохи доктрини та кілька приписів із буквального значення Божих слів. Бесідуючи з іншими, вони просто цитують деякі Його слова, а потім пояснюють їхнє буквальне значення. І вони думають, що так вони бесідують про істину та виконують справжню роботу. Якщо хтось так само вміє читати й декламувати Божі слова з пам’яті, вони вважають його людиною, що любить і розуміє істину. Неправдивий лідер розуміє лише буквальне значення Божих слів; він докорінно не розуміє істини Божих слів і тому не здатен говорити про їхнє досвідне знання. Неправдиві лідери не здатні сприймати Божі слова; вони можуть розуміти лише їхній поверховий зміст, але вважають, що це і є сприйняття Його слів і розуміння істини. У повсякденному житті вони завжди тлумачать Божі слова буквально, щоб радити й допомагати іншим, і вважають, що це і є робота, а вони ведуть людей до того, щоб ті їли й пили слова Божі та входили в їхню реальність. А фактично неправдиві лідери хоч і часто так бесідують з іншими про Божі слова, але при цьому не здатні розв’язати ні найменшої реальної проблеми, і Божі обранці залишаються нездатними практикувати Його слова та переживати їх на власному досвіді. Скільки б вони не ходили на зібрання, скільки б не їли й не пили Божих слів, вони все одно не розуміють істини, не мають життя-входження, і ніхто з них не може розповісти про власне досвідне знання. Навіть якщо в церкві є злі люди й маловіри, які заважають, ніхто не в змозі їх розрізнити. Коли неправдивий лідер бачить маловіра чи злу людину, що заважає, він не вдається до розрізнення, а звертається до людини з любов’ю та напучуванням, просить інших бути терпимими й терплячими до неї, потураючи такій людині, поки та й надалі заважає в церкві. Через це праця над кожним завданням у рамках церковної роботи виявляється досить безплідною. Це наслідок нездатності неправдивого лідера виконувати справжню роботу. Неправдиві лідери не можуть розв’язувати проблеми за допомогою істини, і це вже показує, що вони не мають істини-реальності. Висловлюючись, вони просто виголошують слова й доктрини, і все, що вони кажуть іншим практикувати, – це доктрини і приписи. Наприклад, коли в когось з’являється непорозуміння щодо Бога, неправдиві лідери кажуть йому: «У Божих словах уже все це пояснено: що б Бог не робив, для людей це спасіння, це любов. Подивися, наскільки Його слова ясні та прямі. Як ти можеш досі неправильно Його розуміти?». Ось такі вказівки людям дають неправдиві лідери. Вони виголошують слова й доктрини, щоб напучувати людей, сковувати їх і змушувати дотримуватися приписів. Це нітрохи не ефективно та не може розв’язати жодних проблем. Неправдиві лідери можуть лише промовляти слова й доктрини, щоб наставляти людей, і тому ці люди думають, ніби здатність промовляти доктрини означає, що вони ввійшли в істини-реальності. Але при зіткненні з труднощами вони не знають, як практикувати, і не мають шляху, а всі зрозумілі їм слова й доктрини залишаються на узбіччі. Про що це свідчить? Про те, що розуміти доктрини – це нітрохи не корисно й не цінно. Єдине, що розуміють неправдиві лідери, – це доктрина. Вони не можуть бесідувати про істину, щоб розв’язувати проблеми; за їхніми діями не стоять принципи, і в житті такі люди просто слідують якимось приписам, які вважають правильними. Вони не володіють істинами-реальностями. Ось чому, коли неправдивий лідер веде людей їсти й пити Божі слова, це не дає реального ефекту. Він здатен лише дати людям зрозуміти буквальне значення Божих слів, але не може допомогти їм просвітитися від Божих слів або зрозуміти, які розбещені характери їм притаманні. Неправдиві лідери не розуміють, які стани бувають у людей, який характер-сутність люди виявляють перед лицем тієї чи іншої ситуації, які Божі слова слід використовувати для виправлення цих помилкових станів і розбещених характерів, що про них сказано в Божих словах, якими є вимоги і принципи Божих слів та які істини в них містяться. Неправдиві лідери не розуміють нічого із цих істин-реальностей. Вони лише радять людям так: «Їжте й пийте більше Божих слів. У них істина. Коли ви прочитаєте більше Його слів, то зрозумієте. Якщо ти не розумієш деякі з них, то просто побільше молися, шукай і роздумуй над ними». Ось так вони радять людям, і в такий спосіб вони не здатні розв’язувати проблеми. Хто б не зіткнувся з проблемою та не прийшов до них шукати, вони кажуть цій людині те саме. Після цього вона все одно не знає себе та не розуміє істини. Вона не зможе розв’язати власну реальну проблему, не зрозуміє, як їй практикувати Божі слова, а просто дотримуватиметься буквального значення Божих слів і слідуватиме приписам. Якщо ж брати істини-принципи практики Божих слів або те, у які реальності слід увійти, то цього людина все одно не розумітиме. Ось до чого приводить робота неправдивих лідерів: вона не дає жодного реального результату.

Бог вимагає від людей одягатися невибагливо та скромно, з пристойністю святих. «Невибагливо та скромно, з пристойністю святих» – тут усього шість слів, але чи розумієте ви, що вони означають? (Усі ми знаємо, що доктринально Бог вимагає від людей одягатися невибагливо та скромно, з пристойністю святих, але коли ми самі вдягаємося, то не знаємо, як оцінити, що невибагливо та що скромно.) Це зачіпає проблему того, розумієте ви істину чи ні. Якщо ви не можете це оцінити, це свідчить, що ви не розумієте слів Божих. Отже, що означає розуміти Божі слова? Це означає розуміти критерії невибагливості та скромності, про які говорить Бог, або, якщо конкретніше, кольору та фасону одягу. Які кольори й фасони невибагливі та скромні? Люди, здатні сприймати істину, знають, що невибагливе та скромне, а що чудернацьке. Деякий одяг хоча й невибагливий і скромний, але старомодний. Бог не любить старомодного та не просить людей ні наслідувати давні стилі, ні ставати лицемірними фарисеями. Під «невибагливо та скромно» Бог має на увазі, що треба мати нормальну людську подобу, виглядати благородно, елегантно та стильно. Бог не вимагає, щоб люди носили чудернацький одяг чи одягалися в лахміття, як жебраки, але Він просить від людей одягатися невибагливо та скромно, з пристойністю святих. У нормальних людей сприйняття саме таке. Але один неправдивий лідер, почувши це, весь пройнявся ентузіазмом і сказав: «Божі слова окреслюють для нас рамки того, як одягатися. “Невибагливо та скромно, з пристойністю святих” – якщо ми дотримуватимемося цих шести слів, то прославимо Бога, не осоромимо Його та будемо шанованими людьми серед невіруючих. Отже, як це – невибагливо та скромно? Це значить, що ти мусиш говорити й чинити, маючи людську подобу, і бути пристойним, як святі. Говорячи про святих, ми зазвичай маємо на увазі древніх святих. Якщо ми хочемо бути пристойними, як святі, то мусимо наслідувати стиль древніх святих, але якщо ходити в старовинному одязі, то люди подумають, що ти божевільний. Це не відповідає принципу вшанування Бога, але треба пошукати: десь мають бути якісь свідчення про те, як святі вдягалися не так давно. Кілька десятиліть тому в суспільстві було краще. Люди були простішими, вдягалися консервативніше та порядніше. Якби ви вдягалися відповідно до цього стандарту, то були б невибагливими, скромними та пристойними, як святі. Ось це і є шлях практики». Дізнавшись, що в 70-х і 80-х роках XX століття люди носили білі сорочки та сині штани, цей лідер сказав братам і сестрам: «Я побачив світло в Божих словах. Люди в 70-х і 80-х роках одягалися досить порядно та просто. Не можна сказати, що вони були гідними, але такий одяг начебто більше відповідає вимогам Божого слова, тому й ми вдягатимемося відповідно до цього стандарту». Лідер перший так одягнувся, і всі вирішили, що він виглядає добре, досить скромно та просто. Лідер сказав: «Бог звелів не носити чудернацького одягу. Передусім сорочку треба застібати аж до шиї, і всі ґудзики на манжетах теж необхідно застібати. Не можна відкривати зап’ястя, сорочка має бути заправлена, і все мусить бути щільно прикрито: не можна оголювати ні груди, ні спину. Подивіться, як це невибагливо та скромно! Це ж невибагливо, скромно та відповідає пристойності святих, як того вимагає Бог, чи не так?» Лідер особливо тішився вбранням, яке на ньому було в цей момент, і водночас вимагав від інших: «Ваш одяг надто сучасний, надто модний. Він ганьбить Бога та не подобається Йому. Ну ж бо, усі швидше вдягніться як я, виглядайте так само, як я!». Люди, що не вміли розрізняти, зробили як він: знайшли й одягнули так зване невибагливе та скромне вбрання, яке відповідало пристойності святих, і більшість людей навіть подумала, що воно добре. Але деякі люди відчули огиду до цих старомодних речей у своїх серцях й вважали, що так чинити недоречно, а це розуміння Божих слів викривлене. Ці люди не могли чітко сказати, правильно чи неправильно було послухати лідера, і не наважувалися зробити висновки, але вони все одно виступали за те, що не варто сліпо слідувати за натовпом. Вони вирішили, що сказане лідером було не зовсім правильним, і не зробили так, як він говорив. Лише ті невігласи, ті люди, позбавлені здатності сприймати Божі слова, самі їх не почитали, погодилися з усім, що говорив неправдивий лідер, і зробили все, що сказано, так, як сказано. Вони пішли за неправдивим лідером і стали наслідувати його, одягаючись як він, коли виходили з дому. Щоразу, коли вони йшли на вулицю, у натовп, вони вельми раділи, думаючи: «Ми віримо у Всемогутнього Бога, і моє вбрання вельми пристойне, як у святих. Що це на вас? Яке ваше вбрання кричуще, яке сучасне, яке нечестиве! Подивіться на нас – от у нас усе прикрито!». Вони думали, що вони пречудові. Неправдивий лідер не тільки не зрозумів, що це неправильне тлумачення Божих слів, а й справді думав, що практикує Божі слова та входить у їхню реальність. Ось так і роблять неправдиві лідери. Навіть коли йдеться про найпростіші, найзрозуміліші Божі вимоги до людей, неправдиві лідери не можуть по-справжньому збагнути смисл Божих слів, їхні необхідні стандарти та принципи. Хіба в такому разі вони можуть зрозуміти, що Бог говорить про розбещений характер людства чи про всілякі людські стани? Хіба вони можуть точно знати, у чому тут полягає істина? Звісно, що ні.

Неправдиві лідери не здатні сприймати Божі слова; вони лише з буквального значення Божих слів знають, що сказав Бог, але не розуміють, які істини виражають Божі слова, чого Бог вимагає від людей і які істини-принципи люди мають розуміти. Тому, коли вони бесідують про Божі слова, то витлумачують їх лише буквально й дають людям якісь приписи, якісь правила, яких слід дотримуватися, і ними доводять, що вони теж розуміють Божі слова та виконали роботу. Деякі неправдиві лідери навіть думають, що Божі слова вже ясні, просто люди завжди не спромагаються їсти й пити їх або не докладають зусиль. Бачачи, що в кожного в руках книги Божих слів, вони вважають, що вести людей їсти й пити Божі слова – це зайве. Тому, коли вони виявляють проблеми під час зібрань або виконання обов’язків, то лише надсилають людям вибрані уривки з Божих слів, кажучи їм щось на кшталт: «Почитай цей уривок із Божих слів»; «Почитай той уривок із Божих слів» або «Божі слова говорять про цей аспект ось це, а про той – ось те». Вони лише надсилають людям вибрані уривки з Божих слів, переконливо заохочуючи їх читати Божі слова та вважаючи, що саме так і треба вести людей їсти й пити Божі слова і що так вони виконують обов’язок лідера. Побачивши ці слова, люди кажуть: «Я теж читав ці Божі слова; хіба не зайве, що ти збираєш їх для мене?». Однак неправдиві лідери думають: «Якщо я їх тобі не надішлю, ти не зможеш знайти, у якому вони розділі чи на якій сторінці. Ти навіть не знаєш, у якому контексті Бог промовив ці слова. Як лідер, я мушу взяти на себе цей обов’язок – надсилати тобі Божі слова будь-коли та будь-де». Проявляючи любов, деякі неправдиві лідери навіть надсилають комусь десять-двадцять уривків із Божих слів за день, щоб продемонструвати свою відданість роботі та рішучість вести людей у реальність Божих слів. Ці Божі слова надіслані людям, але чи розв’язані їхні проблеми? Чи виконують такі лідери роль, яку має відігравати лідер? Часто вони не виконують цієї ролі, бо якби люди могли зрозуміти ці слова самостійно, їм не потрібен був би лідер. Уривки з Божих слів, які надсилають неправдиві лідери, насправді добре відомі тим, хто часто читає Божі слова, але чого людям бракує? Які в них труднощі та проблеми? А річ у тім, що, коли йдеться про питання, пов’язані із цими істинами, коли люди стикаються з труднощами, вони не можуть розпізнати сутність цих проблем, не знають, із чого почати їх розв’язувати, і не знають, як увійти в ці істини, – і неправдиві лідери теж цього не знають. Тож чи виконали вони свій обов’язок у цьому питанні? Чи кваліфіковані вони для керівної роботи? Очевидно, що вони не виконали цього обов’язку. Наприклад, коли люди читають у Божих словах про те, як бути чесною людиною, неправдивий лідер, який не знає, як їсти й пити Божі слова й не має особистих якостей, необхідних для сприймання й розуміння істини, скаже: «Божі вимоги не високі. Бог просить нас бути чесними людьми, а бути чесним означає говорити правдиво. Хіба в Божих словах не сказано: “Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні” (Матвія 5:37)? Які ж ясні Божі слова! Просто кажи те, що думаєш у серці; як же це просто! Чому ти не можеш цього зробити? Боже слово – це істина, ми мусимо його практикувати. Не практикувати означає бунтувати, а хіба Бог спасає тих, хто бунтує проти Нього? Не спасає». Почувши це, люди відповідають: «Усе, що ти кажеш, правильно, але ми однаково не знаємо, як бути чесними людьми, бо часто брехня буває мимовільною або людина вдається до неї, коли не має іншого вибору, і за цим стоїть якась причина. Як це вирішити?». Що скаже неправдивий лідер? «Хіба це важко владнати? Хіба Божі слова цього не прояснили? Бути чесною людиною – це всього лише як бути дитиною; як же це просто! Скільки б років тобі не було, хіба ти не можеш бути, як дитина? Просто подивися, як поводяться діти». Слухач тоді розмірковує: «Основна поведінка дитини – це наївність і жвавість, стрибки, незрілість і нерозуміння багатьох речей. Оскільки лідер так сказав, то я так і зроблю». Наступного дня ця людина у віці тридцяти чи сорока років заплела волосся у дві маленькі косички, начепила на голову рожеву пов’язку й шпильки, вдягла рожеву сорочку, взуття й шкарпетки, повністю вбравшись у рожеве. Побачивши це, лідер каже: «Правильно! Більше ходіть підстрибом, як дитина. Говоріть більш невинно, як дитина, з очима, вільними від нечестя, і з посмішкою на обличчі – хіба це не повернення до дитячої манери? Це і є поведінка чесної людини!». Лідер дуже задоволений, тоді як інші бачать у цьому дурну, ненормальну поведінку. Цей неправдивий лідер не тільки не розв’язав проблему, а й зовсім не знав, як шукати істини-принципи, і вів людей шляхом абсурду. Неправдивий лідер не знає, як правильно й чисто сприйняти навіть найпростішу істину про те, як бути чесною людиною, і вдається до сліпого застосування приписів, сприймаючи її настільки перекручено, що це викликає огиду в тих, хто це чує. Ось що роблять неправдиві лідери.

Неправдиві лідери сприймають Божі слова всілякими способами, вигадуючи різні дивні й ексцентричні погляди. Вони також розмахують прапором практики та слідування Божим словам, вимагаючи від інших приймати їхнє сприйняття та дотримуватися його. Коротко кажучи, люди, подібні до цих неправдивих лідерів, часто мають поверхове й перекручене сприйняття Божих слів. Визначаючи це духовним терміном, ми б сказали, що їм «бракує духовного розуміння». Їхнє сприйняття Божих слів не тільки перекручене, вони також часто вимагають, щоб інші слідували цим перекрученим доктринам і приписам так само, як це роблять вони. Водночас вони використовують своє перекручене сприйняття, щоб засуджувати тих, у кого чисте сприйняття істини. Ці неправдиві лідери, яким бракує духовного розуміння, не спостерігають проникливо й не аналізують Божі слова, як це роблять антихристи. Зовні здається, ніби вони підходять до Божих слів із підлеглим ставленням поїдання, пиття й сприйняття. Однак через свій низький рівень та нездатність сприймати Божі слова вони ставляться до Божих слів так, ніби це підручник, вважаючи, що Божі слова слідують логіці «один плюс один дорівнює два, два плюс два дорівнює чотири». Вони не знають, що Божі слова – це істина, і щоб увійти в реальність Божих слів, потрібно розуміти, на що вказують істини, промовлені в Божих словах, і яких різних станів і змісту ці істини стосуються. Коли інші сприймають Божі слова дуже конкретно й практично, вони вважають це поверховим і не вартим уваги, кажучи: «Я все це розумію, я все знаю. Те, про що ти говориш, уже чітко пояснено в Божих словах, навіщо тобі це говорити?». Насправді вони не усвідомлюють, що те, що обговорюють інші, стосується конкретного змісту, пов’язаного з істинами в Божих словах. Оскільки цим неправдивим лідерам бракує духовного розуміння й вони не здатні сприймати Божі слова, вони думають, що всі істини більш-менш однакові, без особливих відмінностей між питаннями, яких вони торкаються; вони вважають, що, незважаючи на нескінченні розмови про ці речі, по суті, це все одне й те саме питання. Така віра вказує на серйозну проблему, і вона прирікає таких людей на те, що вони ніколи не зрозуміють істини.

Неправдиві лідери не можуть вести людей в істину-реальність

Зараз є люди з добрим рівнем і здатністю до сприймання, які вже здобули певний досвід і досягли входження в базові Божі слова та володіють певною істиною-реальністю, але їм потрібне більш конкретне наставництво та керівництво, щоб їхнє входження було більш витонченим і детальним. Лише неправдиві лідери не спромагаються зрозуміти, на що вказують конкретні деталі істини або чому про них говорять саме так, думаючи, що це непотрібне ускладнення або гра слів. Вони не розуміють і не знають, як сприймати або переживати різні аспекти, пов’язані з істиною. Тому, ставши лідерами, вони можуть лише вести людей їсти й пити Божі слова, про які бесідують зазвичай, потім говорити про якісь доктрини та доходити до якихось методів практики, що полягають у дотриманні приписів, а те, що люди від них отримують, – це лише якісь поверхові духовні терміни й загальновживані слова й доктрини, приписи й гасла. Для нововіруючих проповідей неправдивих лідерів може ледве вистачити на рік чи два, але через рік чи два ті, хто почав розуміти деякі істини, починають розрізняти набір тверджень і підходів неправдивих лідерів. Що ж до тих, кому докорінно бракує здатності до сприймання, то, як би неправдиві лідери не проповідували, вони нічого не відчувають, не мають усвідомлення й не спромагаються зрозуміти, що ці лідери проповідують лише слова та доктрини й те, що вони розуміють, – це лише якісь порожні теорії, гасла й приписи, які зовсім не є істиною. Виходячи із цих проявів, чи можуть неправдиві лідери виконати обов’язок «вести людей до того, щоб вони їли й пили Божі слова, розуміли їх і входили в реальність Божих слів»? Чи можуть вони виконати цю роль? Чи можуть вони виконати свої обов’язки? (Ні.) Чому не можуть? У чому ключова проблема? (Таким людям бракує духовного розуміння, і вони не можуть сприймати істину.) Їм бракує духовного розуміння, і вони не можуть сприймати істину, але однаково хочуть вести інших – це абсолютно неможливо! Очікувати, що неправдиві лідери поведуть людей до розуміння Божих слів і входження в реальність Божих слів, – це ніби носити воду решетом: нічого не вийде! Візьмемо для прикладу те, як бути чесною людиною: Божі слова із цього приводу досить прості, це лише кілька речень, нічого складного. Кожен, хто хоч трохи освічений, знає, що означають ці слова. Але щоб довести, що вони здатні до цієї роботи й можуть вести людей, неправдиві лідери розлого пояснюють на основі Божих слів так: «У чому значення Божої вимоги, щоб люди були чесними? У тому, що бути чесною людиною – це те, що любить Бог. Невіруючі нечесні, вони не говорять правди, а те, що вони кажуть, – це все брехня й оманливі слова; увесь світ – це велика держава брехні. Тому перше, чого Бог вимагає, прийшовши сьогодні, – це щоб люди були чесними. Якщо ти нечесна людина, Бог не любитиме тебе; якщо ти нечесна людина, ти не можеш бути спасенним і ввійти в царство; якщо ти нечесна людина, ти не можеш практикувати істину, і ти, безперечно, лукава людина; якщо ти нечесна людина, ти не відповідаєш стандарту як створена істота». То ви тепер розумієте, як бути чесною людиною? (Ні.) Після всього цього однаково незрозуміло. Почувши це, нововіруючі відчувають, що ці слова чудові, це щось, чого вони не чули за двадцять чи тридцять років у релігії. Дехто навіть каже: «Це сильні слова, кожне речення заслуговує на “Амінь”. Ця проповідь справді хороша, це дійсно проповідь періоду Царства!». Неправдиві лідери продовжують: «Бог просить нас бути чесними людьми, тож чи є ми чесними людьми?». Дехто розмірковує над цим: «Оскільки Бог просить нас бути чесними людьми, це означає, що ми ще не є чесними людьми». Дехто мовчить, думаючи: «Я вважаю себе досить простодушним. Я ніколи не б’юся з іншими, а ведучи справи, не наважуюся нікого обманювати. Іноді, якщо я отримую невелику вигоду, то навіть не можу спати вночі. Чи я чесна людина? Я думаю, що я простодушна людина, а хіба це не те саме, що бути чесною людиною?». Інші кажуть: «Я від природи не вмію брехати. Моє обличчя червоніє, коли я кажу щось неправдиве, тож я, мабуть, чесна людина, так?». Тоді неправдиві лідери додають: «Незалежно від того, чи є ти чесною людиною, оскільки Боже слово просить нас бути чесними, то тобі конче необхідно бути чесною людиною. Якщо ти дієш згідно з Божими словами, ти – чесна людина. Тоді ти звільняєшся від лукавства, від кайданів темного впливу сатани. Щойно ти стаєш чесною людиною, ти входиш в істину-реальність, можеш виконувати свої обов’язки й коритися Богові». То тепер ви розумієте, як бути чесною людиною? (Ні.) Проте дехто в захваті: «Це потужні слова. Амінь! Кожне речення правильне. Ніщо з цього не взято безпосередньо з Божих слів, але все сприйнято з Божих слів. Це сприйняття фантастичне! Чому я не можу це так сприймати? Здається, цей лідер таки гідний свого звання, він і справді створений для керівництва!». Почувши таке, люди з особистими якостями й проникливістю розмірковують: «Ти так і не пояснив, що таке чесна людина. Як саме бути чесною людиною?». Неправдиві лідери продовжують: «Бути чесною людиною означає не брехати. Наприклад, якщо раніше ти чинив перелюб, то помолися Богові й зізнайся, скільки разів ти це робив і з ким. Якщо ти відчуваєш, що не можеш бачити чи торкатися Бога, то мусиш зізнатися лідерові й усе пояснити. Відверте зізнання – це найосновніша вимога до чесної людини. Крім того, йдеться про те, щоб говорити від серця, не домішуючи ні до чого брехні. Як ви думаєте про щось, які у вас наміри, яку розбещеність ви виявляєте, кого ви ненавидите чи проклинали в серці, кому ви хочете нашкодити чи проти кого плетете інтриги – слід в усьому зізнатися цим людям. Якщо ви так робите, то стаєте відкритими й відвертими, живучи у світлі. Ось що означає бути чесною людиною. Чесна людина мусить зректися свого “я”; вона має бути здатною виставляти напоказ і аналізувати найлихіші та найтемніші частини свого серця». Чи тепер, почувши це, ви розумієте, як бути чесною людиною? (Однаково ні.) Навіть після того, як людина це вислухала, вона розуміє лише доктрини, а не конкретну практику. Маючи таке сприйняття Божих слів, у такий спосіб неправдиві лідери ведуть людей їсти й пити Божі слова, і бесідують в такий же спосіб, думаючи, що вони найкраще розуміють Божі слова, мають здатність сприймати Божі слова й можуть вести людей у реальність Божих слів. Насправді те, що вони осягають і про що бесідують, – це все лише доктрини й гасла. Вони анітрохи не допомагають тим, хто хоче шукати істину-реальність і розуміти істини-принципи. Проте неправдиві лідери все одно вважають, що володіють великою здатністю до сприймання, мають унікальну прозорливість щодо Божих слів і перевершують звичайних людей. Вони ходять і проповідують ці доктрини та гасла, навіть залучаються до порівняння з іншими, часто вживаючи ці доктрини й гасла для пустопорожніх суперечок і навіть нерідко використовуючи їх, щоб повчати, обтинати, судити й засуджувати людей. Вони думають, що в такий спосіб виконують роботу, вносять Божі слова в реальне життя й застосовують Божі слова. Хіба це не клопітка справа? Неправдиві лідери не можуть зрозуміти Божих слів, вони не можуть вести людей у реальність Божих слів. Прочитавши Божі слова, вони не здатні ні на що більше, окрім як бесідувати про якісь слова й доктрини, але при цьому ще й ходять, проповідуючи та вихваляючись ними. Насправді ж вони не розуміють жодної істини в Божих словах. Наприклад, вони не розуміють деяких схожих духовних термінів чи подібних висловів, не знають відмінностей між ними чи як пристосувати їх до реальних ситуацій. Окрім дотримання приписів і виголошення слів і доктрин, їм бракує справжнього розуміння Божих слів, і вони по-справжньому їх не практикують. Тому очевидно, що неправдиві лідери самі не розуміють істини й не здатні вести людей до розуміння Божих слів і входження в істину-реальність. Ми проілюстрували це на прикладі того, як бути чесною людиною. Не знаючи, як сприйняти істину про те, як бути чесною людиною, неправдиві лідери вдаються до виголошення слів і доктрин та проповідування гасел, вводячи в оману тих дурнів і безтолкових людей, яким бракує духовного розуміння, і залишаючи їх дезорієнтованими. Прослухавши ці слова й доктрини, вони особливо ідолізують неправдивих лідерів, а закінчується це тим, що після декількох років слідування за ними вони так і не розуміють навіть найосновніших істин, оскільки не досягли жодного входження в них. На цьому ми завершимо нашу бесіду щодо цього пункту.

The Ukrainian Bible verses found in this audio are from Ivan Ohienko Translation and the copyright belongs to British and Foreign Bible Society. With due legal permission, they are used in this production.