Бог – джерело життя для всього сущого (IV) Частина перша

Сьогодні ми спілкуємося на особливу тему. У кожної віруючої людини є лише дві головні речі, які необхідно пізнати, пережити й зрозуміти. Що це за дві речі? Перша – це особисте життя-входження, а друга пов’язана з пізнанням Бога. Що стосується теми, на яку ми останнім часом спілкувалися, теми пізнання Бога: чи вважаєте ви, що воно досяжне? Справедливо буде сказати, що для більшості людей воно справді поза межами досяжності. Можливо, вас не переконують Мої слова, але чому Я це говорю? Я говорю це тому, що коли ви слухали Мене раніше, незалежно від того, як Я говорив і якими словами, ви були як буквально, так і теоретично спроможні зрозуміти, про що йшлось у цих словах. Однак для вас усіх дуже серйозною проблемою було те, що ви не розуміли, чому Я говорив такі речі й висловлювався на такі теми. У цьому і є суть справи. Отже, хоча те, що ви почули ці речі, дещо доповнило й збагатило ваше розуміння Бога та Його діянь, ви все одно відчуваєте, що пізнання Бога вимагає великих зусиль. Тобто, почувши те, що Я говорю, більшість із вас не розуміє, чому Я це сказав і як це пов’язано з пізнанням Бога. Причина того, що ви не можете зрозуміти, як це пов’язано з пізнанням Бога, полягає в тому, що ваш життєвий досвід занадто поверховий. Якщо знання й досвід людей щодо Божих слів залишатимуться на дуже неглибокому рівні, то більша частина людського знання про Нього буде невизначеною й абстрактною; усе воно буде загальним, доктринальним і теоретичним. У теорії воно може виглядати чи звучати логічно й розумно, але знання про Бога, яке виходить із вуст більшості людей, насправді пусте. А чому Я кажу, що воно пусте? Причина в тому, що в тебе насправді немає чіткого розуміння щодо правдивості й точності того, що ти сам кажеш про пізнання Бога. Отже, незважаючи на те, що більшість людей чула багато інформації та тем про пізнання Бога, знання людей про Бога ще не вийшло за межі теорії та невизначеного, абстрактного вчення. Як же тоді вирішити цю проблему? Чи ви колись над цим замислювалися? Якщо певна людина не шукає істини, чи може вона бути наділена реальністю? Якщо певна людина не шукає істини, то вона, безперечно, позбавлена реальності, а отже, точно не має ні знання, ні досвіду Божих слів. Чи може той, хто не розуміє Божих слів, знати Бога? Категорично ні; ці дві речі взаємопов’язані. Тому більшість людей каже: «Чому пізнати Бога так важко? Коли я розмовляю про пізнання себе, то можу говорити годинами, але коли йдеться про пізнання Бога, то мені бракує слів. Навіть коли я можу трохи сказати на цю тему, мої слова звучать вимушено й нудно. Коли я чую, як говорю їх, вони навіть звучать незграбно». Це і є джерело. Якщо тобі здається, що пізнавати Бога занадто складно, що Його пізнання вимагає багато зусиль або що в тебе немає тем для розмови й тобі не спадає на думку нічого справжнього для спілкування, яке принесло б користь і іншим, і тобі, то це свідчить про те, що ти не є людиною, яка відчула Божі слова на власному досвіді. Що таке Божі слова? Хіба Його слова – не прояви того, Хто є Бог і чим володіє? Якщо ти не пережив Божих слів на власному досвіді, хіба ти можеш щось знати про те, Хто Він є і чим володіє? Звісно, що ні. Усі ці речі взаємопов’язані. Якщо ти не маєш досвіду Божих слів, то ти не можеш осягнути Божі наміри та не знаєш, який у Нього характер, що Він любить і чим гидує, які Його вимоги до людей, як Він ставиться до добрих, а як до злих; безумовно, усе це для тебе неоднозначно й неясно. Якщо ти віриш у Бога серед такої неясності, то коли ти заявляєш, що ти один із тих, хто шукає істину та слідує за Богом, чи такі заяви реалістичні? Ні, не реалістичні! Тому продовжмо спілкування про пізнання Бога.

Усім вам не терпиться почути тему сьогоднішнього спілкування, чи не так? Ця тема також пов’язана з питанням «Бог – джерело життя для всього сущого», яке ми нещодавно обговорювали. Ми багато говорили про питання «Бог – джерело життя для всього сущого», за допомогою різних засобів і ракурсів доносячи до людей інформацію про те, як Бог править усім, якими засобами Він це робить і за якими принципами Він керує всіма речами, щоб вони могли існувати на цій створеній Богом планеті. Ми також багато говорили про те, як Бог забезпечує людство: якими засобами Він це робить, якими життєвими середовищами Він забезпечує людей, якими засобами та з яких відправних точок Він забезпечує стабільне життєве середовище для людини. Хоча Я не говорив прямо про те, як Боже панування над усім сущим і його адміністрування пов’язані з Його управлінням, Я побічно говорив про причини, з яких Він адмініструє все суще саме так, а також про причини, з яких Він саме так забезпечує й живить людство. Усе це стосується Його управління. Зміст, про який ми говорили, дуже широкий: від макросередовища до набагато менших речей, таких як базові потреби та харчування людей; від того, як Бог править усіма речами та змушує їх функціонувати впорядковано, до правильного й належного життєвого середовища, яке Він створив для людей кожної раси, тощо. Весь цей обширний зміст стосується того, як люди живуть у плоті, тобто все це стосується речей матеріального світу, які видно неозброєним оком і які люди можуть відчувати, як-от гір, річок, океанів, рівнин тощо. Усе це речі, які можна побачити й до яких можна доторкнутися. Коли Я говорю про повітря й температуру, ви можете безпосередньо відчувати у своєму подиху існування повітря, а своїм тілом – те, висока температура чи низька. Дерева, трава, птахи та звірі в лісах, те, що літає в повітрі й ходить по землі, і різні звірятка, які вилазять із нір, – усе це люди можуть бачити на власні очі й чути на власні вуха. Хоча сфера, якої торкаються всі ці речі, досить обширна, з усього, що створив Бог, вони представляють лише матеріальний світ. Матеріальні речі – це те, що людина може бачити й відчувати, тобто коли ти їх торкаєшся, то відчуваєш їх, а коли твої очі їх бачать, твій мозок дає тобі образ, картинку. Це речі, які є реальними й дійсними; для тебе вони не абстрактні, а мають форму. Вони можуть бути квадратними чи круглими, високими чи низькими, і кожен предмет справляє на тебе інше враження. Усі ці речі представляють той матеріальний аспект творіння. Отже, що для Бога включають у себе слова «все суще» у фразі «Боже панування над усім сущим»? Усе суще – це не просто речі, які людина може бачити та яких може торкатися; крім того, це й усе невидиме та невідчутне. Це одне з істинних значень Божого панування над усім сущим. Хоча такі речі й невидимі та невідчутні для людей, для Бога вони дійсно існують, поки Він може спостерігати їх Своїми очима та поки вони належать до сфери Його володарювання. Незважаючи на той факт, що вони абстрактні, немислимі, – ба більше, і невидимі, і невідчутні для людини, – для Бога вони дійсно, насправді існують. Це ще один світ серед усього того, чим править Бог, і це ще одна частина обсягу всього того, над чим Він панує. Це і є тема сьогоднішнього спілкування: як Бог править і розпоряджається духовним світом. Оскільки ця тема охоплює те, як Бог править і управляє всім сущим, вона стосується світу поза матеріальним світом, – духовного світу, – тож нам конче необхідно її зрозуміти. Тільки після того, як люди поспілкуються про цей зміст і зрозуміють його, вони зможуть по-справжньому осягнути істинне значення слів «Бог – джерело життя для всього сущого». Це і є причина, з якої ми обговоримо цю тему; її мета – завершити розгляд питання «Бог править усім сущим, і Бог управляє всім сущим». Можливо, коли ви почуєте цю тему, вона здасться вам дивною чи незбагненною, але як би ви не почувалися, ви повинні отримати певне розуміння цієї теми, оскільки духовний світ – одна із частин усього того, чим править Бог. Щойно ви це зробите, ви глибше оціните, зрозумієте й пізнаєте фразу «Бог – джерело життя для всього сущого».

Як Бог править і розпоряджається духовним світом

Коли люди не розуміють певних речей або явищ у матеріальному світі, вони можуть дізнатися про походження та передісторію цих речей, пошукавши відповідну інформацію чи скориставшись різноманітними каналами. Але коли йдеться про інший світ, про який ми сьогодні говоримо, – духовний світ, який існує поза межами матеріального світу, – у людей немає жодних засобів і каналів, аби хоч щось про нього дізнатися. Чому Я це кажу? Я це кажу, бо у світі людства все, що належить до матеріального світу, невіддільне від фізичного існування людини, а люди відчувають, ніби все, що належить до матеріального світу, невіддільне від їхнього фізичного проживання та фізичного життя, і тому більшість людей усвідомлює чи бачить тільки ті матеріальні речі перед очима, які для них видимі. Проте коли йдеться про духовний світ, – тобто про все, що належить до того іншого світу, – справедливо буде сказати, що більшість людей не вірить. Адже люди не можуть його побачити та вважають, що немає потреби ні розуміти його, ні щось про нього знати, не кажучи вже про те, що духовний світ зовсім інший, ніж матеріальний, і з точки зору Бога він відкритий, хоча для людей він таємний і закритий, – і тому людям дуже важко знайти шлях до розуміння різних аспектів цього світу. Різні аспекти духовного світу, про які Я збираюся поговорити, стосуються лише Божого адміністрування й володарювання; Я не відкрию жодних таємниць і не розповім вам жодних секретів, про які вам хочеться дізнатися. Оскільки це стосується Божого володарювання, Божого адміністрування та Божого забезпечення, Я поговорю тільки про ту частину, яку вам необхідно знати.

Спершу дайте-но Я спитаю вас: що таке духовний світ у вашому розумінні? Якщо говорити широко, то це світ за межами матеріального, світ, невидимий і невідчутний для людей. Але яким мав би бути духовний світ у вашій уяві? Можливо, ви не здатні про це помислити, бо не можете його побачити. Проте коли ви чуєте якісь легенди, то все одно думаєте про цей світ і не можете зупинити свої думки. Чому Я це кажу? З багатьма людьми в молодості буває таке: коли хтось розповідає їм страшну історію, як-от про привидів або душі, то вони жахаються до нестями. Чому саме їм лячно? Тому що люди уявляють собі ці речі; хоч вони їх і не бачать, але все одно їм здається, ніби вони повсюди в їхніх кімнатах, у якомусь потаємному чи темному кутку, і від цього люди так лякаються, що не наважуються лягти спати. Вони страшенно бояться залишатися в кімнаті самі чи виходити на подвір’я наодинці, особливо вночі. Це духовний світ вашої уяви, і це світ, який люди вважають страшним. Кожна людина певною мірою уявляє його собі та може його трохи відчути – це факт.

Почнімо з обговорення духовного світу. Що це таке? Поясню вам коротко та просто: духовний світ – це важливе місце, яке відрізняється від світу матеріального. Чому Я говорю, що він важливий? Про це ми ще поговоримо докладно. Існування духовного світу нерозривно пов’язане з матеріальним світом людства. Він відіграє важливу роль у циклі людського життя і смерті в Божому пануванні над усім сущим; це його роль, і це одна з причин, чому його існування важливе. Оскільки це місце невловиме для п’яти почуттів, ніхто не може точно судити про те, існує духовний світ чи ні. Його різноманітні рушійні сили тісно пов’язані з людським існуванням, унаслідок чого порядок життя людства також зазнає величезного впливу духовного світу. Це стосується Божого володарювання чи ні? Стосується. Коли Я це кажу, ви розумієте, чому Я говорю на цю тему: бо вона стосується Божого володарювання, а також Його адміністрування. У такому світі, невидимому для людей, кожен його небесний указ, постанова й адміністративна система набагато вищі від законів і систем будь-якої нації матеріального світу, і жодна істота, що живе в цьому світі, не наважиться їх ні оспорювати, ні порушувати. Чи стосується це Божого володарювання й адміністрування? У духовному світі існують чіткі адміністративні постанови, чіткі небесні укази, чіткі статути. Служителі на різних рівнях і в різних сферах неухильно виконують свої обов’язки й дотримуються правил і норм, бо усвідомлюють, яким буде наслідок порушення небесного указу; вони чітко знають, як Бог карає зло й винагороджує добро, як Він адмініструє все суще та править ним. Більше того, вони чітко бачать, як Він виконує Свої небесні укази та статути. Чи відрізняються вони від матеріального світу, населеного людством? Вони справді колосально відрізняються. Духовний світ – це світ, абсолютно відмінний від матеріального. З огляду на існування небесних указів і статутів це стосується Божого володарювання й адміністрування, ба більше – Його характеру, а також того, Хто Він є і чим володіє. Тепер, коли ви це почули, хіба вам не здається, що Мені вкрай необхідно поговорити на цю тему? Хіба ви не бажаєте пізнати закладені в ній таємниці? (Так, бажаємо.) Таким є поняття духовного світу. Хоча він співіснує з матеріальним світом і водночас підлягає Божому адмініструванню й володарюванню, але в цьому світі Боже адміністрування та володарювання набагато суворіші, ніж у матеріальному. Якщо говорити про деталі, то слід почати з того, як духовний світ відповідає за роботу циклу життя і смерті людства, бо це основна частина роботи істот духовного світу.

Я поділяю всіх людей серед людства на три типи. Перший – це невіруючі, тобто ті, хто не має релігійних переконань. Такі люди звуться невіруючими. Переважна більшість невіруючих вірить тільки в гроші; вони матеріалісти, які відстоюють лише власні інтереси та вірять лише в матеріальний світ – вони не вірять ні в цикл життя і смерті, ні в те, що говориться про божества та привидів. Я зараховую цих людей до категорії невіруючих, і вони належать до першого типу. Другий тип охоплює всіляких віруючих людей, окрім невіруючих. Я поділяю цих віруючих людей серед людства на кілька основних груп: перша – іудеї, друга – католики, третя – християни, четверта – мусульмани, а п’ята – буддисти; їх п’ять різновидів. Ось які бувають різновиди віруючих людей. До третього типу належать ті, хто вірить у Бога, а з ними й ви теж. Такі віруючі – це ті, хто сьогодні слідує за Богом. Ці люди діляться на два різновиди: обрані Богом люди та прислужники. Ці основні типи чітко розмежовані. Отже, тепер ви здатні чітко розрізняти типи й ранги людей у своїй свідомості, чи не так? Перший тип становлять невіруючі, і Я вже говорив, хто вони такі. Чи вважаються невіруючими ті, хто вірить у Старця Небесного? Багато невіруючих вірить лише в Старця Небесного; вони вірять, що ця сутність контролює вітер, дощ, грім і все таке інше, покладаються на неї при сівбі та зборі врожаю, – але коли заходить мова про віру в Бога, вони не бажають у Нього вірити. Чи можна це назвати вірою? Такі люди належать до невіруючих. Ви ж це розумієте? Не плутайте ці категорії. Другий тип – це люди віруючі, а третій тип – це ті, хто наразі слідує за Богом. Чому ж Я розділив усіх людей на ці типи? (Тому що в різних типів людей різні фінали та місця призначення.) Це один з аспектів. Коли ці різні раси й типи людей повернуться в духовний світ, кожен із них піде в інше місце та буде підпорядкований різним законам циклу життя і смерті, і саме тому Я розділив людей на ці основні типи.