Бог – джерело життя для всього сущого (II) Частина перша

Продовжимо спілкуватися на нашу останню тему. Можете пригадати, якою була тема нашого минулого спілкування? («Бог – джерело життя для всього сущого».) Чи здається вам, що тема «Бог – джерело життя для всього сущого» – це тема, яка від вас дуже далека? А може, ви вже маєте в серці приблизне уявлення про неї? Чи може хтось коротко розповісти, яким був основний акцент нашого останнього спілкування на цю тему? (Через сотворіння Богом усього сущого я бачу, що Він живить усе суще та живить людство. У минулому я завжди думала, що коли Бог забезпечує людину, Він забезпечує Своїм словом тільки Своїх обранців; я ніколи не бачила, що через закони, які керують усім сущим, Бог живить усе людство. Лише завдяки тому, що Бог доніс цю істину, я усвідомила, що Він – джерело всього сущого, що життя всього сущого забезпечується Ним, що Бог установлює ці закони та живить усе суще. Із сотворіння Богом усього сущого я бачу Його любов.) Минулого разу ми переважно спілкувалися про те, як Бог створив усе суще та як Він установив для нього закони й принципи. Усе суще живе, вмирає та співіснує з людиною саме за такими законами й за такими принципами, під Божим пануванням і в Божому полі зору. Спершу ми говорили про те, що Бог створив усе суще та Своїми власними методами визначив закони, за якими воно розвивається, а також траєкторії й закономірності його розвитку. Він також визначив способи виживання всього сущого на цій землі, щоб воно могло й надалі розвиватися, розмножуватись і виживати у взаємозалежності. За допомогою таких методів і законів усе суще може легко та мирно існувати й розвиватися на цій землі, і тільки в такому середовищі людство може мати стабільний дім і стабільну ситуацію для життя, завжди рухаючись уперед під Божим проводом – завжди вперед.

Минулого разу ми обговорювали базове поняття про те, що Бог забезпечує все суще: Бог так забезпечує все суще, щоб воно могло існувати й жити на благо людства. Інакше кажучи, таке середовище існує завдяки законам, установленим Богом. Людство має нинішнє життєве середовище лише завдяки тому, що Бог підтримує й адмініструє такі закони. Це великий ривок між тим, про що ми розмовляли останнього разу, і тим пізнанням Бога, про яке ми говорили в минулому. У чому причина існування цього ривка? Вона полягає в тому, що коли ми розмовляли про пізнання Бога в минулому, ми обговорювали речі в рамках того, як Бог спасає людство й управляє ним, – тобто в рамках теми спасіння обраних Богом людей і управління ними, – і в них ми говорили про пізнання Бога, Божих діянь, Його характеру, того, Хто Він є і чим володіє, Його намірів і того, як Він забезпечує людину істиною та життям. Але тема, яку ми почали останнього разу, не обмежується змістом Біблії та рамками спасіння Богом Своїх обранців. Навпаки, вона виходить за ці рамки, за межі Біблії та трьох стадій роботи, яку Бог виконує над Своїми обранцями, і натомість говорить про Самого Бога. Отже, коли ти почуєш цю частину Мого спілкування, ти не повинен обмежувати свої знання про Бога Біблією та трьома стадіями Божої роботи. Натомість ти мусиш тримати свій погляд відкритим; ти мусиш бачити в усьому сущому Божі діяння, те, Хто Він є і чим володіє, і те, як Він повеліває всім сущим і управляє ним. Завдяки цьому методу та на цьому фундаменті ти можеш побачити, як Бог забезпечує все суще, що дає людству можливість зрозуміти, що Бог – істинне джерело життя для всього сущого, що це фактично і є істинна ідентичність Самого Бога. Тобто Божу ідентичність, статус і владу, усе в Ньому призначено не тільки для тих, хто зараз слідує за Ним, – не тільки для вас, цієї громади людей, – а й для всього сущого. Отже, рамки всього сущого дуже широкі. Я використовую термін «усе суще», щоб описати рамки правління Бога над усім, бо хочу сказати вам, що речі, велені Богом, – це не просто речі, які ви можете бачити на власні очі; вони включають не тільки матеріальний світ, який бачать усі, а й інший світ за межами матеріального, який не видно людським очам, і ще далі – планети й космічний простір, де людство не може жити. Такими є рамки Божого панування над усім сущим. Рамки Його панування дуже широкі; зі свого боку, кожен із вас має й мусить розуміти, бачити та ясно усвідомлювати, що саме ви повинні розуміти, що повинні бачити та про які речі повинні знати. Хоча рамки терміну «все суще» дійсно дуже широкі, Я не розповідатиму вам про те в цих рамках, чого ви не маєте можливості бачити або із чим не можете особисто контактувати. Я розповідатиму вам тільки про те в цих рамках, із чим людина може контактувати, що може розуміти й осмислювати, щоб кожен міг усвідомити істинне значення фрази «Бог – джерело життя для всього сущого». Так жодне слово Мого спілкування з вами не буде пустим.

Минулого разу ми вдалися до методу оповіді, щоб дати простий огляд теми «Бог – джерело життя для всього сущого», аби люди могли здобути базове розуміння того, як Бог забезпечує все суще. З якою метою Я пояснив вам це базове поняття? Щоб люди зрозуміли, що Божа робота виходить за рамки самої лише Біблії та трьох стадій Його роботи. Він виконує набагато більшу роботу, яку людина не може побачити та з якою не може контактувати: роботу, якою Він займається особисто. Якби Бог працював виключно над Своїм управлінням і над тим, щоб вести Своїх обранців уперед, і не займався б ніякою іншою роботою, тоді для цього людства, включно з вами всіма, було б дуже важко й надалі рухатись уперед. Це людство та цей світ не змогли б продовжувати розвиватися. У цьому й полягає важливість фрази «Бог – джерело життя для всього сущого», яка є предметом Мого сьогоднішнього спілкування з вами.

Базове середовище для життя, яке Бог творить для людства

Ми обговорили багато тем і багато змісту, пов’язаних зі словами «Бог – джерело життя для всього сущого», але чи знаєте ви у своїх серцях, що ще Бог дарує людству, крім того, що Він забезпечує вас Своїм словом і виконує над вами Свою роботу кари й суду? Деякі люди можуть сказати: «Бог дарує мені благодать і благословення; Він дає мені дисципліну й комфорт, і Він дає мені всіляку можливу опіку та захист». Інші скажуть: «Бог дарує мені щоденну їжу й питво». А деякі навіть скажуть: «Бог обдарував мене всім». Ви можете реагувати на ті проблеми, з якими люди стикаються у своєму повсякденному житті, у спосіб, який стосується рамок вашого власного, плотського життєвого досвіду. Бог багато чого дарує кожній людині, але те, що ми тут обговорюємо, не обмежується лише рамками щоденних людських потреб, а покликане розширити поле зору кожної людини та дати вам змогу побачити речі з макроперспективи. Оскільки Бог – джерело життя для всього сущого, як Він підтримує життя всього сущого? Інакше кажучи, що Бог дає всьому сущому Свого творіння, аби підтримувати його існування та закони, які лежать в його основі, щоб воно могло існувати й надалі? Це і є головне питання нашого сьогоднішнього обговорення. Ви розумієте, що Я сказав? Ця тема для вас може бути зовсім незнайома, але Я не говоритиму про якісь надто глибокі вчення. Я намагатимуся зробити так, щоб ви могли слухати Мої слова та здобувати з них розуміння. Ви не мусите відчувати жодного тягаря: вам потрібно лише слухати уважно. Однак тут Я мушу ще раз підкреслити: на яку тему Я говорю? Скажіть Мені. («Бог – джерело життя для всього сущого».) Як же Бог забезпечує все суще? Що Він забезпечує всьому сущому, щоб можна було сказати, що «Бог – джерело життя для всього сущого»? Чи є у вас якісь уявлення або думки із цього приводу? Здається, Я обговорюю тему, яка майже повністю невідома як вашому серцю, так і вашому розуму. Але Я сподіваюся, що ви зможете співвіднести цю тему й те, що Я скажу, з Божими діяннями, а не з якимись знаннями, людською культурою чи дослідженнями. Я говорю тільки про Бога, про Самого Бога. Це Моя вам порада. Упевнений, ви розумієте, правда ж?

Бог обдарував людство багато чим. Я почну з того, що люди можуть бачити, тобто що вони можуть відчувати. Це те, що люди можуть зрозуміти й сприйняти у своїх серцях. Отже, почнімо розмову про те, що Бог забезпечив людству, з обговорення матеріального світу.

1.1. Повітря

Перш за все, Бог створив повітря, щоб людина могла дихати. Повітря – це субстанція, з якою людина контактує щодня, і це те, від чого люди залежать щомиті, навіть коли сплять. Повітря, яке створив Бог, надзвичайно важливе для людства: воно необхідне для кожного подиху людини та для самого життя. Ця субстанція, яку можна лише відчувати, але не бачити, була першим даром Бога всьому сущому Його творіння. Але хіба після створення повітря Бог зупинився, вважаючи Свою роботу завершеною? Чи, може, Він прорахував, наскільки щільним буде повітря? Може, Він прорахував, що повітря міститиме в собі? Про що думав Бог, коли творив повітря? Навіщо Бог створив повітря та чим Він керувався? Людям потрібне повітря: їм необхідно дихати. По-перше, щільність повітря має бути придатною для людських легенів. Хто-небудь знає, яка щільність повітря? Правду кажучи, людям немає особливої потреби знати конкретні цифри чи дані, та й, власне, знати відповідь на це питання зовсім не обов’язково: цілком достатньо мати лише загальне уявлення. Бог створив повітря з такою щільністю, яка була б найпридатнішою для дихання людських легенів. Тобто Він зробив повітря таким, щоб воно легко потрапляло в людські тіла через дихання та щоб при диханні воно не шкодило тілу. Такими були міркування Бога, коли Він створив повітря. Далі ми поговоримо про те, що саме міститься в повітрі. Його вміст неотруйний для людини та не шкодить ні легеням, ні якійсь іншій частині тіла. Бог мусив усе це врахувати. Бог мусив подумати про те, щоб повітря, яким дихають люди, безперешкодно входило в тіло та виходило з нього, а після вдихання природа та кількість речовин у повітрі були такими, щоб кров і відпрацьоване повітря в легенях і в тілі загалом належно метаболізувалися. Крім того, Він повинен був передбачити, щоб повітря не містило ніяких отруйних речовин. Мета, з якою Я розповідаю вам про ці два стандарти для повітря, полягає не в тому, щоб дати вам якісь конкретні знання, а в тому, щоб показати вам, що Бог створив кожну річ у Своєму творінні відповідно до Своїх власних міркувань, і все, що Він створив, є найкращим із можливого. Крім того, якщо говорити про кількість пилу в повітрі, і про кількість пилу, піску та бруду на землі, і про кількість пилу, який осідає на землю з неба, то Бог має Свої способи керувати й цими речами теж – способи прибрати їх або змусити їх розпастися. Хоч у світі є певна кількість пилу, Бог зробив так, щоб пил не завдавав шкоди людському тілу та не загрожував диханню людини, і Він зробив частинки пилу такого розміру, щоб вони не були шкідливими для тіла. Хіба створення Богом повітря не було таїнством? Хіба це було просто, як ніби Він дмухнув повітрям зі Своїх вуст? (Ні.) Навіть у створенні Ним найпростіших речей проявляються Божа таємниця, робота Його розуму, Його спосіб мислення та Його мудрість. Хіба Бог не практичний? (Так, Він практичний.) Це означає, що навіть у створенні найпростіших речей Бог думав про людство. По-перше, повітря, яким дихають люди, є чистим, а його вміст придатний для дихання людей, не отруйний і не завдає людям шкоди; так само й щільність повітря придатна для людського дихання. Це повітря, яке люди постійно вдихають і видихають, необхідне для людського тіла, людської плоті. Ось чому люди можуть дихати вільно, без утруднень і клопоту. Відтак вони можуть дихати нормально. Повітря – це те, що Бог створив на початку, і це те, що необхідно для людського дихання.

1.2. Температура

Друге, про що ми поговоримо, – це температура. Усі знають, що це таке. Температура надзвичайно важлива для того, щоб середовище було придатним для виживання людини. Якби температура була зависокою, – скажімо, понад сорок градусів за Цельсієм, – хіба для людей це не було б дуже виснажливо? Хіба для людей не було б виснажливо жити в таких умовах? А якби температура була занизькою? Припустімо, що температура сягала б мінус сорока градусів за Цельсієм: люди не змогли б витримати й таких умов теж. Тому Бог дуже ретельно визначив межі температур, тобто температурний діапазон, до якого може пристосуватися людський організм: приблизно від мінус тридцяти градусів за Цельсієм до сорока градусів. Температури на землях із півночі на південь в основному перебувають у цьому діапазоні. У холодних регіонах температура може опускатися, мабуть, до мінус п’ятдесяти чи шістдесяти градусів за Цельсієм. Бог не хотів би, щоб люди жили в таких регіонах. То чому ж ці морозні регіони існують? У Бога є власна мудрість і власні наміри щодо цього. Він не хотів би, щоб ти наближався до тих місць. Місця, де занадто спекотно й занадто холодно, пильнуються Богом, тобто Він не планував, щоб там жила людина. Ці місця не для людського роду. Але навіщо Бог зробив так, щоб ці місця існували на землі? Якщо Бог не призначав ці місця для життя чи навіть виживання людини, то навіщо Він їх створив? У цьому й полягає Божа мудрість. Тобто Бог розумно відкалібрував температурний діапазон середовища, у якому можуть виживати люди. Тут також працює природний закон. Щоб підтримувати й контролювати температуру, Бог створив певні речі. Які саме? По-перше, сонце може приносити людям тепло, але чи здатні люди витримати це тепло, коли воно завелике? Чи наважиться хтось наблизитися до сонця? Чи є на землі науковий прилад, який може наблизитися до сонця? (Ні.) Чому? Сонце надміру гаряче. Усе, що занадто до нього наблизиться, розплавиться. Тому Бог спеціально попрацював над тим, щоб установити висоту сонця над людством і відстань між ними відповідно до Своїх ретельних розрахунків і Своїх стандартів. Далі, є два полюси Землі – Південний і Північний. Ці регіони повністю промерзлі та вкриті льодовиками. Чи може людство жити в льодовикових регіонах? Чи придатні такі місця для виживання людини? Ні, тому люди не бувають у цих місцях. Оскільки люди не бувають на Південному та Північному полюсах, то льодовики на них збереглись і здатні виконувати своє призначення – контролювати температуру. Розумієте, так? Якби не було Південного полюса й Північного полюса, то від постійної сонячної спеки люди на землі загинули б. Але хіба Бог утримує температуру в межах, придатних для виживання людини, тільки за допомогою цих двох речей? Ні. Існують також усілякі живі істоти: трава на полях, різні види дерев, усілякі рослини в лісах, – які поглинають сонячне тепло й у такий спосіб нейтралізують теплову енергію сонця так, що це регулює температуру середовища, де живе людство. Є також і джерела води, такі як річки й озера. Ніхто не може вирішувати, яку площу покривають річки й озера. Ніхто не може контролювати, скільки води є на землі, де вона тече й куди саме, який її об’єм і швидкість. Це знає тільки Бог. Ці різноманітні джерела води – від підземних вод до видимих річок і озер над землею – також можуть регулювати температуру середовища, у якому живе людина. Крім джерел води, існують також усілякі географічні утворення: гори, рівнини, каньйони, болота тощо, – які регулюють температуру мірою, пропорційною їхнім географічним межам і площі. Наприклад, якщо гора має окружність у сто кілометрів, то на ці сто кілометрів припадає відповідна міра корисного ефекту. А що стосується того, скільки саме таких гірських хребтів і каньйонів Бог створив на землі, то це число було пораховане Богом. Інакше кажучи, за існуванням кожної речі, створеної Богом, стоїть своя історія, і в кожній речі закладено Божу мудрість і плани. Візьмімо, наприклад, ліси та всіляку рослинність: межі й розміри територій, на яких вони існують і ростуть, не підвладні жодній людині, і ніхто не має впливу на ці речі. Так само жодна людина не може контролювати, скільки вони поглинають води чи теплової енергії від сонця. Усе це входить у рамки плану, який уклав Бог, коли створював усе суще.

Лише завдяки всебічному, ретельному Божому плануванню, міркуванням і розпорядженням людина може жити в середовищі з такою підхожою температурою. Тому все, що людина бачить своїми очима, – як-от сонце, Південний і Північний полюси, про які люди так часто чують, а також різні живі істоти на землі, під землею й у воді, і обсяги територій, укритих лісами та іншими видами рослинності, і джерела води, різні водойми, кількість морської та прісної води, різноманітні географічні умови, – усе це Бог використовує, щоб підтримувати нормальні температури для виживання людини. Це незаперечно. Людина здатна жити в середовищі з такими підхожими температурами тільки тому, що Бог глибоко все це продумав. Не можна, щоб було занадто холодно чи занадто спекотно: місця, де занадто спекотно, де температури вищі за ті, до яких може пристосуватися людське тіло, точно не відведені для тебе Богом. Занадто холодні місця із занизькими температурами, опинившись у яких, людина лише за кілька хвилин повністю замерзла б так, що не змогла б говорити, її мозок замерз би, вона була б не в змозі думати й незабаром почала задихатися, – такі місця теж не відведені Богом для людства. Які б дослідження не хотіли проводити люди, – чи вони прагнуть упроваджувати інновації, чи долати такі обмеження, – що б собі люди не думали, вони ніколи не зможуть вийти за межі того, до чого здатне пристосуватися людське тіло. Вони ніколи не зможуть відкинути ці обмеження, які Бог створив для людини. Причина в тому, що людей створив Бог, і Бог найкраще знає, до яких температур може пристосуватися людське тіло. Але самі люди цього не знають. Чому Я кажу, що люди цього не знають? Які дурниці коїли люди? Хіба багато людей не робило постійних спроб кинути виклик Північному та Південному полюсам? Такі люди завжди хотіли дістатися до тих місць, аби зайняти цю землю та пустити там коріння. Це був би акт абсурду. Навіть якщо ти досконально дослідив полюси, то що далі? Навіть якщо ти зумієш пристосуватися до тих температур і зможеш там жити, якщо ти «покращиш» нинішнє життєве середовище Південного та Північного полюсів, чи принесе це людству якусь користь? Людство має середовище, у якому може вижити, але замість того, щоб залишатися там тихо та смирно, люди наполегливо рвуться туди, де вони вижити не можуть. Що це означає? Вони знудились і стали дратівливими від життя при цій сприятливій температурі, і вони тішилися завеликими благословеннями. Крім того, це звичайне життєве середовище було майже повністю знищене людством, і тепер люди думають, що з таким же успіхом можуть вирушити на Південний і Північний полюси, щоб завдати нової шкоди чи переслідувати якусь іншу «мету», що вони можуть знайти якийсь спосіб «прокласти новий шлях». Хіба це не дурість? Тобто під проводом свого пращура сатани це людство продовжує робити одну абсурдну річ за іншою, бездумно й безглуздо знищуючи прекрасний дім, який створив для них Бог. Це справа рук сатани. Далі, бачачи, що виживання людства на землі перебуває під певною загрозою, багато людей шукає шляхи на Місяць, бажаючи знайти спосіб вижити там. Але кінець кінцем на Місяці бракує кисню. Чи можуть люди вижити без кисню? Оскільки на Місяці бракує кисню, це не те місце, де може перебувати людина, але вона все одно наполегливо прагне туди потрапити. Як назвати таку поведінку? Це теж самознищення. Місяць – це місце без повітря, і його температура не придатна для виживання людини, а отже, це не те місце, яке Бог відвів для людини.

Наша нещодавня тема – температура – це те, із чим люди стикаються у своєму повсякденному житті. Температура – це те, що відчувають усі людські тіла, але ніхто не замислюється над тим, звідки температура взялася, хто нею керує та контролює її так, щоб вона була придатною для виживання людини. Саме це ми зараз і дізнаємося. Чи є в цьому Божа мудрість? Чи є в цьому Божа дія? (Так.) З огляду на те, що Бог створив середовище з температурою, придатною для виживання людини, чи є це одним зі способів, у які Бог забезпечує все суще? Так, є.

1.3. Звук

Яка ж третя річ? Це теж щось таке, що є невід’ємною частиною нормального середовища існування людини та про що Бог мусив подбати, коли створював усе суще. Ця річ дуже важлива як для Бога, так і для кожнісінької людини. Якби Бог не подбав про цю річ, то вона б дуже сильно заважала виживанню людства, тобто мала б такий значний вплив на життя людини та її плотське тіло, що людство не змогло б вижити в такому середовищі. Можна сказати, що в такому середовищі не змогла б вижити жодна жива істота. Отже, що ж це за річ, про яку Я говорю? Я говорю про звук. Бог створив усе, і все живе в Божих руках. Усе створене Богом живе й обертається в постійному русі в Його полі зору. Я маю на увазі, що кожна річ, яку створив Бог, має у своєму існуванні цінність і значення, тобто в існуванні кожнісінької речі є щось суттєве. У Божих очах кожна річ жива, а оскільки всі речі живі, то кожна з них видає звук. Наприклад, земля постійно обертається, сонце постійно обертається, і місяць теж постійно обертається. Розмножуючись, розвиваючись і рухаючись, усе суще постійно видає звук. Усі речі Божого творіння, що існують на землі, перебувають у постійному розмноженні, розвитку й русі. Наприклад, основи гір рухаються та зміщуються, а все живе в глибинах морів плаває й пересувається. Це означає, що ці живі істоти – усе суще в Божому полі зору – перебувають у постійному, планомірному русі, відповідно до встановлених закономірностей. Отже, що ж породжується всім тим, що розмножується й розвивається в темряві та рухається потай? Звуки – сильні, потужні звуки. За межами планети Земля всілякі планети теж перебувають у постійному русі, і живі істоти й організми на цих планетах теж постійно розмножуються, розвиваються та рухаються. Тобто все суще, живе і неживе, постійно рухається вперед у Божому полі зору, і, рухаючись, кожна річ також видає звук. Бог також зробив розпорядження щодо цих звуків, і Я думаю, що ви вже знаєте, якою причиною Він при цьому керувався, чи не так? Коли ти наближаєшся до літака, який вплив на тебе справляє ревіння його двигуна? Якщо задовго залишатися біля нього, твої вуха оглухнуть. А як щодо твого серця – чи зможе воно витримати таке випробування? Деякі люди зі слабким серцем не витримали б. Звісно, навіть ті, хто має сильне серце, не змогли б цього витримати надто довго. Тобто вплив звуку на людське тіло – чи то на вуха, чи то на серце – є надзвичайно значущим для кожної людини, і занадто гучні звуки шкодять людям. Тож коли Бог створив усе суще й воно почало нормально функціонувати, Бог зробив належні розпорядження щодо цих звуків – звуків усього сущого в русі. Це теж одне з питань, які Бог мусив урахувати, коли створював середовище для людства.

По-перше, на звук впливає висота атмосфери над земною поверхнею. Крім того, розмір пустот у землі теж оброблює звук і впливає на нього. Далі, є різні географічні середовища, поєднання яких також впливає на звук. Тобто Бог певними методами усуває деякі звуки, щоб люди могли виживати в середовищі, яке можуть витримати їхні вуха й серця. В іншому разі звуки становили б величезну перешкоду для виживання людей, створювали б у їхньому житті великі незручності та були б для них серйозною проблемою. Це означає, що Бог був дуже ретельним при створенні землі, атмосфери та різних видів географічних середовищ, і в кожному з них міститься Божа мудрість. Людство не мусить розуміти це надто детально: достатньо, щоб люди знали, що в цих речах містяться дії Бога. А тепер скажіть Мені: ця робота, яку виконав Бог, – точне калібрування звуку для того, щоб підтримувати життєве середовище людства та його нормальне життя, – вона була необхідна? (Так.) Оскільки ця робота була необхідна, то чи можна сказати, що з такої точки зору Бог скористався цією роботою як способом забезпечення всього сущого? Для забезпечення людства Бог створив таке тихе середовище, щоб людське тіло могло цілком нормально жити в ньому, не відчуваючи жодних перешкод, і щоб людство могло нормально існувати й жити. Тож хіба це не один зі способів, у які Бог забезпечує людство? Хіба тут Бог не зробив щось дуже важливе? (Так.) У цьому була велика потреба. То як ви це оцінюєте? Хоча ви не можете відчути, що це була Божа дія, і не знаєте, як Бог тоді виконав цю дію, чи можете ви все ж усвідомити, що зроблене Богом було необхідним? Чи відчуваєте ви Божу мудрість, піклування та турботу, які Він у це вклав? (Так, відчуваємо.) Якщо ви здатні це відчути, цього достатньо. Бог виконав серед речей Свого творіння багато дій, які люди не можуть ні відчути, ні побачити. Я піднімаю це питання, лише аби повідомити вас про дії Бога, щоб ви могли пізнати Бога. Це підказки, які можуть допомогти вам краще пізнати та зрозуміти Бога.

1.4. Світло

Четверта річ стосується очей людей, і це світло. Воно теж дуже важливе. Коли ти бачиш яскраве світло та його яскравість досягає певної сили, то воно здатне засліпити людські очі. Зрештою, людські очі – це плотські очі. Вони не переносять подразнення. Чи наважиться хтось дивитися прямо на сонце? Деякі люди таке пробують, і якщо на них при цьому сонцезахисні окуляри, то їм це вдається – але для цього потрібно скористатися певним знаряддям. Людина не здатна дивитися прямо на сонце без знарядь, неозброєним оком. Однак Бог створив сонце для того, щоб воно приносило людям світло, і про це світло Він теж подбав. Бог не міг просто завершити створення сонця, помістити його десь, а потім залишити без уваги; Бог так не робить. У Своїх діях Він дуже виважений і дуже ретельно їх продумує. Бог створив очі, щоб люди могли бачити, і Він також заздалегідь установив параметри світла, за якого людина може щось побачити. Якби світло було занадто тьмяним, це було б погано. Коли настільки темно, що людина не може побачити перед собою власних пальців, її очі не можуть виконувати свою функцію та не приносять жодної користі. Але й від занадто яскравого світла очі людини так само втрачають здатність щось бачити, бо велика яскравість для них нестерпна. Тому Бог забезпечив середовище існування людства кількістю світла, підхожою для людських очей: саме такою, щоб людським очам від неї не було ні болю, ні шкоди, не кажучи вже про втрату їхньої функції. Саме тому Бог додав навколо сонця та землі шари хмар, і саме тому повітря має таку щільність, аби належно відфільтровувати ті типи світла, які можуть зашкодити людським очам або шкірі: вони співмірні. Крім того, створені Богом кольори землі відбивають сонячне світло й усі інші види світла та здатні усувати ті його різновиди, які занадто яскраві, щоб людські очі могли до них адаптуватися. Тому люди можуть виходити на вулицю та жити своїм життям без необхідності постійно носити дуже темні сонцезахисні окуляри. За звичайних обставин людські очі бачать те, що в їхньому полі зору, і світло їм не заважає. Тобто було б недобре, якби світло було занадто пронизливим або занадто тьмяним. Занадто тьмяне світло зашкодило б людським очам, а невдовзі й зіпсувало б їх, а якби світло було занадто яскравим, очі людей не змогли б його витримати. Це світло, яке є в людей, має бути придатним для того, щоб людські очі могли бачити, і Бог різними способами звів до мінімуму шкоду, яку світло завдає людським очам; і хоча це світло може бути для людських очей і корисним, і поганим, але воно достатнє для того, щоб люди могли дожити до кінця життя, зберігаючи здатність бачити. Хіба Бог не ретельно все це врахував? Але диявол, сатана, діє без жодних таких міркувань. У сатани світло завжди або занадто яскраве, або занадто тьмяне. Так діє сатана.

Бог так учинив з усіма аспектами людського тіла: зором, слухом, смаком, диханням, почуттями тощо, – аби максимально підвищити пристосованість людства до виживання, щоб воно могло нормально жити як зараз, так і надалі. Інакше кажучи, нинішнє життєве середовище, створене Богом, найпридатніше та найвигідніше для виживання людства. Дехто може подумати, що це не має великого значення, що це все дуже звичайні речі. Звук, світло, повітря – усе це люди вважають своїм природним правом, яким вони користуються з моменту народження. Але за цими речами, якими ти можеш тішитися, стоїть Божа робота; це те, що люди повинні розуміти, те, що вони повинні знати. Навіть якщо ти вважаєш, що немає потреби ні розуміти ці речі, ні знати їх, скажу коротко: коли Бог їх створював, Він багато про них думав, у Нього був план, і в Нього були певні ідеї. Він помістив людство саме в таке життєве середовище не бездумно, не легковажно та не просто так. Можливо, вам здасться, що Я занадто пишно висловлювався про кожну із цих дрібниць, але, на Мій погляд, кожна річ, якою Бог забезпечив людство, необхідна для виживання людського роду. У цьому є Божа дія.

1.5. Повітряний потік

Яка ж річ п’ята? Вона тісно пов’язана з кожним днем життя кожної людини – настільки тісно, що без неї людське тіло не змогло б жити в цьому матеріальному світі. Ця річ – повітряний потік. Мабуть, кожен зрозуміє вираз «повітряний потік», просто почувши його. Отже, що таке повітряний потік? Можна сказати, що «повітряний потік» – це просто текучий рух повітря. Повітряний потік – це вітер, невидимий людському оку. Це також один зі способів переміщення газів. Проте що насамперед мається на увазі під «повітряним потоком» у цій розмові? Щойно Я це скажу, ви зрозумієте. Обертаючись, земля несе гори, моря й усе суще у світобудові, а обертається вона зі швидкістю. Хоча ти нітрохи не відчуваєш цього обертання, але обертання Землі все ж існує. Що породжує її обертання? Коли ти біжиш, хіба вітер не здіймається та не рине повз твої вуха? Якщо вітер може виникати, коли ти біжиш, то як же може не бути вітру, коли обертається Земля? Коли вона обертається, рухається все суще. Земля сама рухається й обертається з певною швидкістю, а все суще на ній також постійно множиться та розвивається. Тому рух із певною швидкістю, природно, породжує повітряний потік. Ось що Я маю на увазі під «повітряним потоком». Хіба цей повітряний потік не має певного впливу на людське тіло? Візьмімо тайфуни: звичайні тайфуни не надто потужні, але коли вони настигають, люди не можуть навіть устояти на ногах, і їм важко ходити під натиском вітру. Навіть один крок дається дуже тяжко, а деяких людей вітер навіть притискає до чогось, так що вони не можуть поворухнутися. Це один зі способів, у які повітряні потоки впливають на людство. Якби вся земля була вкрита рівнинами, то при обертанні землі та всього сущого людське тіло було б абсолютно не в змозі протистояти повітряному потоку, який би при цьому утворювався. Реагувати на таку ситуацію було б надзвичайно важко. Якби це було дійсно так, то такий повітряний потік приніс би людству не просто шкоду, а повне знищення. Люди не змогли б вижити в такому середовищі. Ось чому Бог створив для розсіювання таких повітряних потоків різні географічні середовища: у них повітряні потоки слабшають і змінюють свій напрямок, швидкість і силу. Саме тому люди можуть бачити різні географічні об’єкти: гори, великі гірські хребти, рівнини, пагорби, улоговини, долини, плато, великі річки тощо. За допомогою цих різних географічних об’єктів Бог змінює швидкість, напрямок і силу повітряного потоку. Цим методом Він послаблює повітряний потік або управляє ним, перетворюючи його на вітер із належною швидкістю, напрямком і силою, щоб люди могли мати нормальне середовище для життя. Чи є в цьому потреба? (Так.) Людям здається, що зробити щось таке складно, але для Бога це легко, бо Він спостерігає за всім сущим. Для Нього немає нічого простішого й легшого, ніж створити для людства середовище з підхожим повітряним потоком. Тому в такому створеному Богом середовищі кожна річ у всьому Його творінні є незамінною. В існуванні кожнісінької речі є цінність і необхідність. Однак цього принципу не розуміє ні сатана, ні розбещене людство. Люди продовжують руйнувати, будувати й експлуатувати, марно мріючи перетворити гори на рівнину, каньйони засипати, а на рівнині збудувати хмарочоси, створивши бетонні джунглі. Бог сподівається, що людство зможе щасливо жити, щасливо розвиватись і щасливо проводити кожен день у цьому найпридатнішому для нього середовищі, яке Бог приготував для людей. Саме тому Бог ніколи не був недбалим у Своєму ставленні до середовища, у якому живе людство. Від температури до повітря, від звуку до світла – Бог продумав мудрі й багатогранні плани та розпорядження, щоб тіла людей і їхнє життєве середовище не зазнавали жодних перешкод із боку природних умов і щоб натомість людство могло нормально жити, розмножуватись і нормально, гармонійно співіснувати з усім сущим. Усе це Бог забезпечив усьому сущому та людству.

Чи бачите ви в тому, як Бог улаштував ці п’ять базових умов для виживання людини, те, як Він забезпечує людство? (Так.) Тобто Бог є Творцем усіх найбазовіших умов для виживання людини, і Бог також управляє цими речами та контролює їх; навіть зараз, після тисячоліть існування людини, Бог досі постійно вносить зміни в її життєве середовище, забезпечуючи її найкращим і найпридатнішим середовищем для того, щоб її життя могло підтримуватись у звичайний спосіб. Скільки може підтримуватися така ситуація? Інакше кажучи, скільки Бог продовжуватиме забезпечувати таке середовище? Це триватиме, доки Бог повністю не завершить Свою роботу управління. Тоді Бог змінить життєве середовище людства. Можливо, Він внесе ці зміни тими ж методами, а можливо, іншими. Але просто зараз люди повинні знати таке: Бог безперервно забезпечує потреби людства; Він управляє середовищем, у якому живе людство; Він зберігає, захищає та підтримує це середовище. Завдяки такому середовищу обрані Богом люди можуть жити у звичайний спосіб і приймати Боже спасіння, кару та суд. Усе суще продовжує виживати завдяки Божому володарюванню, і все людство продовжує рухатись уперед завдяки такому забезпеченню від Бога.

Чи принесла вам якісь нові думки ця остання частина нашого спілкування? Чи усвідомили ви тепер найбільшу різницю між Богом і людством? Зрештою, хто є Паном усього сущого? Може, людина? (Ні.) Тоді в чому ж різниця між тим, як Бог і люди ставляться до всього творіння? (Бог править і розпоряджається всім сущим, а людина ним тішиться.) Ви згодні із цим? Найбільша різниця між Богом і людством полягає в тому, що Бог править усім творінням і забезпечує його. Він – джерело всього, і в той час, як Бог забезпечує все творіння, людство цим тішиться. Тобто коли людина приймає життя, яке Бог дарує всьому сущому, вона тішиться всім сущим у творінні. Бог є Володарем, а людство тішиться плодами Божого творіння всього сущого. У чому ж тоді полягає різниця між Богом і людством із точки зору всього сущого в Божому творінні? Бог чітко бачить закони, за якими розвивається все суще, і Він контролює ці закони та домінує над ними. Тобто все суще перебуває в полі зору Бога та під Його пильним наглядом. Чи може людство побачити все суще? Те, що може бачити людина, обмежується тим, що перебуває просто перед нею. Якщо ти піднімаєшся на гору, то бачиш тільки цю гору. Ти не можеш побачити те, що по інший бік гори. Якщо ти виходиш на берег, то бачиш лише один бік океану та не можеш дізнатися, як виглядає інший бік. Якщо ти йдеш у ліс, то можеш побачити рослинність перед собою та навколо себе, але не можеш побачити, що лежить далі. Люди не можуть бачити місця, розташовані вище, далі, глибше. Усе, що видно людям, – це те, що перебуває просто перед ними, у їхньому полі зору. Навіть якщо люди знають закон, який визначає чотири пори року, або закони, за якими розвивається все суще, вони все одно не в змозі управляти всім сущим або наказувати йому. Проте Бог бачить усе творіння так само, як Він бачив би машину, яку Сам збудував. Він глибоко знайомий із кожним компонентом і кожним зв’язком, їхніми принципами дії, закономірностями та призначенням – Бог усе це знає максимально чітко. Тому Бог є Бог, а людина є людина! Хоча людина може сягнути далеких глибин у своїх дослідженнях науки та законів, які керують усім сущим, але ці дослідження мають обмежені рамки, тоді як Бог контролює все, що для людини є безмежним контролем. Людина може витратити все життя на дослідження найменшого Божого діяння, не досягнувши жодного істинного результату. Ось чому ти ніколи не зможеш ні пізнати, ні збагнути Бога, якщо використовуватимеш для Його вивчення лише знання й те, чого ти навчився. Але якщо ти обереш шлях пошуку істини та пошуку Бога, подивишся на Бога з точки зору Його пізнання, то одного дня ти зрозумієш, що Божі дії та мудрість є повсюди й водночас, і дізнаєшся, чому Бог зветься Володарем усього сущого та джерелом життя для всього сущого. Що більше такого розуміння ти здобуватимеш, то більше ти розумітимеш, чому Бог зветься Володарем усього сущого. Усе суще й усе на світі, включно з тобою, постійно отримує безперервний потік Божого забезпечення. Ти також зумієш ясно відчути, що в цьому світі та серед цього людства немає нікого, крім Бога, хто міг би володіти здатністю й сутністю, за допомогою яких Він панує над усім сущим, управляє ним і підтримує його існування. Коли ти прийдеш до цього розуміння, то воістину усвідомиш, що Бог є твоїм Богом. Коли ти дійдеш до цього, то по-справжньому приймеш Бога та дозволиш Йому бути твоїм Богом і твоїм Володарем. Коли ти набудеш такого розуміння та твоє життя сягне такої точки, Бог більше не стане ні випробовувати тебе, ні судити, ні висувати до тебе якихось вимог, бо ти зрозумієш Бога, пізнаєш Його серце та по-справжньому приймеш Бога у власному серці. Це важлива причина поспілкуватися на теми про Боже панування над усім сущим та управління ним. Це робиться для того, щоб дати людям більше знань і розуміння – не просто для того, щоб ти визнав дії Бога, а й щоб ти пізнав і зрозумів їх у більш практичний спосіб.