Божа святість (I) Частина друга

Тепер, коли ми закінчили наше обговорення сатани, повернімося до розмови про нашого Бога. Під час шеститисячолітнього плану Божого управління в Біблії було зафіксовано дуже мало прямої мови Бога, а те, що було записано, є дуже простим. Отже, розпочнімо з початку. Бог створив людину й відтоді завжди керує життям людства. Він дарує людству благословення, створює закони й заповіді для людей або визначає різні правила для життя – а чи знаєте ви, якою є задумана мета Бога в здійсненні цього? По-перше, чи можете ви з упевненістю сказати, що все, що робить Бог, робиться на благо людства? Ці слова можуть здатися вам величними та пустими, але хіба уважний розгляд внутрішньої суті подробиць не показує, що все, що робить Бог, призначене для спрямування та проводу людини до нормального життя? Що стосується примушування людини чи то дотримуватися Його правил, чи то виконувати Його закони, Божа мета полягає в тому, щоб людина не впала в поклоніння сатані й не постраждала від нього; це найбільш засаднича справа, і це те, що було зроблено від самого початку. Від самого початку, коли людина не розуміла Божої волі, Бог створив кілька простих законів і правил та видав норми, які охоплювали всі можливі питання. Ці правила прості, однак у них міститься Божа воля. Бог дорожить людством, плекає й ніжно любить його. Тож чи можемо ми сказати, що Його серце святе? Чи можемо ми сказати, що Його серце чисте? (Так.) Чи є в Бога якісь додаткові мотиви? (Ні.) Отже, чи є ця Його мета правильною й позитивною? У ході Божої роботи всі встановлені Ним правила чинять позитивний вплив на людину, вказуючи їй шлях. Отже, чи є якісь корисливі думки в розумі Бога? Чи є в Бога якісь додаткові цілі в тому, що стосується людини? Чи хоче Бог у якийсь спосіб скористатися людиною? Аніскілечки. Бог робить те, що Він говорить, і Його слова й дії відповідають думкам у Його серці. У Нього немає нечистої мети, немає корисливих думок. Він нічого не робить для Себе; усе, що Він робить, Він робить для людини, без будь-яких особистих цілей. Хоча в Нього є плани й наміри, які Він покладає на людину, жоден із них не призначений для Нього Самого. Усе, що Він робить, спрямоване виключно на людство, щоб захистити людство й не дати йому збитися зі шляху. Тож хіба Його серце не дорогоцінне? Чи ти можеш розгледіти хоча б найменшу ознаку такого дорогоцінного серця в сатані? Ти не можеш побачити анінайменшого натяку на це в сатані, цього взагалі не можна в ньому побачити. Усе, що робить Бог, виявляється природним чином. Тепер давайте подивимося на те, як Бог працює; як Він виконує свою роботу? Чи Бог бере ці закони та Свої слова й міцно обв’язує ними голову кожної людини, подібно до чарівного обруча,^[a] нав’язуючи їх кожній людині? Чи Він працює в такий спосіб? (Ні.) Тож як Бог здійснює Свою роботу? Чи Він погрожує? Чи говорить Він манівцями, коли звертається до вас? (Ні.) Коли ти не розумієш істину, як Бог тебе направляє? Він проливає світло на тебе, чітко кажучи, що це не відповідає істині, а потім Він говорить, що тобі слід робити. Виходячи зі способів, у які працює Бог, які, на твою думку, у тебе з Богом відносини? Чи ти відчуваєш, що Бог знаходиться поза досяжністю? (Ні.) Отже, що ти відчуваєш, коли бачиш ці способи, у які діє Бог? Слова Бога особливо реальні, а Його відносини з людиною особливо нормальні. Бог виключно близький до тебе; між тобою та Богом не існує відстані. Коли Бог веде тебе, коли Він забезпечує тебе, допомагає тобі й підтримує тебе, ти відчуваєш, наскільки люб’язний Бог і яке благоговіння Він викликає; ти відчуваєш, наскільки Він є любим, ти відчуваєш Його тепло. Але коли Бог дорікає тобі в розбещенні або коли він судить і дисциплінує тебе за те, що ти бунтуєш проти Нього, який метод Він використовує? Чи Він дорікає тобі словами? Чи дисциплінує Він тебе через твоє оточення й через людей, справи й об’єкти? (Так.) Якою мірою Бог дисциплінує тебе? Чи Бог дисциплінує людину тією мірою, якою сатана шкодить людині? (Ні, Бог дисциплінує людину тільки тією мірою, яку людина здатна витримати.) Бог діє м’яко, делікатно, із любов’ю й турботою, надзвичайно розмірено й правильно. Його спосіб не викликає інтенсивних емоційних реакцій з твого боку, як-от: «Бог повинен дозволити мені це» або «Бог повинен дозволити мені те». Бог ніколи не створює тобі такої розумової або емоційної напруги, яка робить усе нестерпним. Хіба це не так? Навіть коли ти приймаєш Божі слова суду й кари, як ти тоді почуваєшся? Коли ти відчуваєш владу й могутність Бога, як ти тоді почуваєшся? Чи ти відчуваєш, що Бог святий і непохитний? Чи ти відчуваєш у таких випадках дистанцію між собою й Богом? Чи ти відчуваєш страх перед Богом? Ні, радше ти відчуваєш тремтливе благоговіння перед Богом. Хіба люди відчувають усе це не завдяки Божій роботі? Чи мали б вони такі почуття, якби працював сатана? Зовсім ні. Бог використовує Свої слова, Свою істину й Своє життя, щоб постійно забезпечувати та підтримувати людину. Коли людина слабка, коли людина відчуває себе пригніченою, Бог, звичайно, не говорить різко, кажучи: «Не будь пригніченим. Через що тут засмучуватися? Чому ти слабкий? Яка є причина на те, щоб бути слабким? Ти завжди такий слабкий, і ти завжди так негативно налаштований! Яка користь від того, що ти живий? Просто помри й покінчи з цим!» Хіба Бог працює в такий спосіб? (Ні.) Чи є в Бога влада так діяти? Так, є. Однак Бог діє не так. Причина, з якої Бог не діє так, полягає в Його сутності, сутності святості Бога. Його любов до людини, Його дбайливість і цінування в ставленні до людини не можна чітко виразити всього лиш одним або двома реченнями. Це не щось викликане людськими хвастощами, але те, що Бог виконує на практиці; це одкровення сутності Бога. Чи можуть усі ці способи, у які діє Бог, змусити людину побачити Його святість? У всіх цих способах, у які діє Бог, включно з добрими намірами Бога, включно з впливом, який Бог бажає здійснювати на людину, включно з різними способами, які Бог використовує для впливу на людину, ту роботу, яку Він виконує, те, що Він хоче, щоб людина зрозуміла, – чи ти бачив у благих намірах Бога будь-яке зло або обман? (Ні.) Отже, у всьому, що Бог робить, у всьому, що Бог говорить, у всьому, що Він думає у Своєму серці, а також у всій сутності Бога, яку Він виявляє, – чи можемо ми назвати Бога святим? (Так.) Чи бачив хто-небудь коли-небудь цю святість у світі або всередині себе? Крім Бога, чи ти бачив її коли-небудь у будь-якій людській істоті або в сатані? (Ні.) Виходячи з нашої дискусії станом на цей момент, чи ми можемо назвати Бога унікальним, святим Самим Богом? (Так.) Усе, що Бог дає людині, включаючи слова Божі, різні способи, у які Бог працює над людиною, те, що Бог говорить людині, те, про що Бог нагадує людині, що Він радить і заохочує, – усе це походить з однієї сутності: святості Бога. Якби не було такого святого Бога, жодна людина не змогла б бути замість Нього, щоб виконувати ту роботу, яку Він виконує. Чи замислювалися ви коли-небудь про те, у якому стані всі ви були б сьогодні, якби Бог повністю передав цих людей сатані? Чи сиділи б ви всі тут, цілі й неушкоджені? Чи ви також сказали б: «Ходив я туди та сюди землею і ходив я догори й донизу по ній»? Чи були б ви настільки нахабні, так самовпевнені й повні чванства, щоб говорити такі слова й хвалитися без сорому перед Богом? Ви б неодмінно це робили, без тіні сумніву! Ставлення сатани до людини дозволяє людині побачити, що природа й сутність сатани абсолютно відрізняються від природи й сутності Бога. Що такого є в суті сатани, що протилежне святості Бога? (Зло сатани.) Зла природа сатани протилежна святості Бога. Причина, з якої більшість людей не визнає це одкровення Боже й цю сутність Божої святості, полягає в тому, що вони живуть у полі діяльності сатани, у розбещенні сатани та в життєвому просторі сатани. Вони не знають, що таке святість або як визначити святість. Навіть коли ти сприймаєш святість Бога, ти все одно не можеш дати їй визначення як святості Бога бодай із якоюсь впевненістю. Це розрив у людському знанні святості Бога.

Що характеризує роботу сатани над людиною? Ви маєте бути здатними дізнатися про це, спираючись на ваш власний досвід – це одвічна риса сатани, те, що він постійно робить, те, що він намагається зробити з кожною людиною. Можливо, ви не можете бачити цю особливість, тому ви не відчуваєте, що сатана настільки страхітливий і ненависний. Хто-небудь знає, що це за особливість? (Він зводить, заманює та спокушає людину.) Так, правильно; це ті кілька способів, у які проявляється ця його особливість. Сатана також вводить людину в оману, нападає на неї та звинувачує її, і все це є проявами особливості. Чи є ще якісь? (Він говорить неправду.) Обман і брехня найбільш природно притаманні сатані. Він часто таким займається. Також він попихає людьми, підбурює їх і примушує до дій, розпоряджається й насильно заволодіває ними. Зараз Я опишу вам дещо, від чого у вас волосся стане дибки, але Я роблю це не для того, щоб налякати вас. Бог працює над людиною й плекає її як у Своєму ставленні до неї, так і у Своєму серці. Сатана, з іншого боку, зовсім не дбає про людину, і весь свій час він витрачає на роздуми про те, як нашкодити людині. Хіба це не так? Коли він думає про заподіяння шкоди людині, чи перебуває його розум у стані гострої потреби? (Так.) Отже, що стосується роботи сатани над людиною, у Мене є дві фрази, які можуть повністю описати злість і злий умисел Сатани та які дійсно можуть допомогти вам пізнати ненависть сатани: у своєму підході до людини сатана завжди хоче насильно зайняти й заволодіти людиною, кожною з них, настільки, наскільки він може отримати повний контроль над людиною і завдати їй болісної шкоди, щоб змогти досягти своєї мети й задовольнити свої дикі амбіції. Що означає «насильно зайняти»? Це щось, що відбувається за твоєї згоди чи без неї? Чи відбувається це з твого відома чи без нього? Відповідь така: це відбувається абсолютно без твого відома! Це відбувається в ситуаціях, коли ти цього не підозрюєш; можливо, він навіть нічого не каже чи не робить тобі, без передумови, без контексту; сатана знаходиться там, він кружляє довкола тебе, оточуючи тебе. Він шукає можливість для експлуатації, а потім насильно займає тебе, оволодіває тобою, досягаючи своєї мети, яка полягає в отриманні повного контролю над тобою та заподіянні тобі шкоди. Це найбільш типовий намір і поведінка сатани, коли він щосили намагається відірвати людство від Бога. Що ви відчуваєте, коли це чуєте? (Жах і боязнь у наших серцях.) Ви відчуваєте огиду? (Так.) Оскільки ви відчуваєте цю огиду, чи вважаєте ви, що сатана безсоромний? Коли ви думаєте, що сатана безсоромний, чи відчуваєте ви тоді огиду до тих людей навколо вас, які завжди хочуть контролювати вас, до тих, у кого дикі амбіції щодо статусу та інтересів? (Так.) Отже, які методи використовує сатана, щоб насильно оволодіти людиною й зайняти її? Чи вам це зрозуміло? Коли ви чуєте ці два терміни «примусове зайняття» й «оволодіння», ви відчуваєте огиду й можете відчути зло, укладене в цих словах. Без твоїх згоди або відома сатана оволодіває тобою, насильно займає та розбещує тебе. Що ти можеш відчувати у своєму серці? Чи ти відчуваєш ненависть і огиду? (Так.) Коли ти відчуваєш ненависть і огиду до цих звичок сатани, які почуття ти маєш до Бога? (Вдячність.) Вдячність Богу за твоє спасіння. Отже, зараз, у цей момент, чи є в тебе бажання або воля дозволити Богу перебрати на Себе владу й контролювати все, ким ти є та чим ти володієш? (Так.) У якому контексті ти відповідаєш таким способом? Чи ти кажеш «так», бо боїшся бути насильно захопленим і одержимим сатаною? (Так.) У тебе не повинно бути такого умонастрою; він неправильний. Не бійся, адже Бог тут. Тут немає чого боятися. Як тільки ти зрозумієш злу сутність сатани, у тебе має з’явитися точніше розуміння Божої любові, Божих благих намірів, Божого співчуття й терпимості до людини та Його праведного характеру або глибше цінування цих речей. Сатана такий ненависний, але якщо це й досі не надихає твою любов до Бога та твоє покладання на Бога й твою впевненість у Ньому, тоді що ти за людина? Ти готовий дозволити сатані заподіяти тобі такої шкоди? Побачивши зло й бридкість сатани, ми повертаємося й дивимося на Бога. Чи твоє знання Бога зараз зазнало будь-яких змін? Чи можемо ми сказати, що Бог святий? Чи можемо ми сказати, що Бог бездоганний? «Бог – це унікальна святість» – чи може Бог відповідати цьому визначенню? (Так.) Отже, у світі й серед усього сущого, хіба ж не правда, що тільки Сам Бог може відповідати цьому розумінню Бога, яке є в людини? (Так.) Тож що саме Бог дає людині? Чи Він дає тобі тільки трохи турботи, занепокоєння й уваги без твого усвідомлення цього? Що Бог дав людині? Бог дав людині життя, дав людині все, і дарує все це людині беззастережно, нічого не вимагаючи, без будь-яких прихованих мотивів. Він використовує істину, Свої слова й Своє життя, щоб вести та направляти людину, відводячи її від шкоди сатани, від сатанинських спокус і спонукань, дозволяючи людині чітко бачити злу природу сатани та його огидне обличчя. Чи Божа любов і турбота про людство є істинними? Чи це те, що кожен із вас може відчути на собі? (Так.)

Озирніться на свої життя аж до цього моменту, на всю роботу, яку Бог виконав над вами за всі роки вашої віри. Незалежно від того, чи почуття, які це викликає в тобі, глибокі або поверхові, хіба це не те, що для тебе було найбільш необхідним? Хіба це не те, що тобі найбільше потрібно було отримати? (Так.) Хіба це не істина? Хіба це не життя? (Так.) Чи Бог коли-небудь дарував тобі просвітління, а потім просив тебе дати Йому що-небудь взамін за все, що Він дав тобі? (Ні.) Тож у чому полягає Божа мета? Навіщо Бог це робить? Чи є в Бога мета зайняти тебе? (Ні.) Чи хоче Бог зійти на Свій престол у серці людини? (Так.) Тоді в чому різниця між сходженням Бога на Свій престол і насильницьким зайняттям сатаною? Бог хоче здобути серце людини, Він хоче зайняти серце людини – що це означає? Чи означає це, що Бог хоче, щоб люди стали Його маріонетками, Його машинами? (Ні.) Тож у чому полягає Божа мета? Чи є різниця між бажанням Бога зайняти серце людини й насильницьким зайняттям та заволодінням людиною, яке вчиняє сатана? (Так.) У чому полягає різниця? Ви можете сказати Мені чітко? (Сатана робить це силою, тоді як Бог дозволяє людині вирішувати добровільно.) Чи в цьому різниця? Яка користь Богу від твого серця? І яка користь Богу від того, що Він займає тебе? Як у ваших серцях ви розумієте фразу «Бог займає серце людини»? Ми маємо бути справедливими в тому, як ми говоримо тут про Бога, інакше люди завжди будуть неправильно розуміти й думати: «Бог завжди хоче зайняти мене. Для чого Він хоче зайняти мене? Я не хочу бути зайнятим, я просто хочу бути сам собі господарем. Ви кажете, що сатана займає людей, але Бог також займає людей. Хіба це не одне й те ж у кожному з цих випадків? Я не хочу дозволяти нікому зайняти мене. Я є собою!» У чому тут різниця? Пороздумуйте над цим. Я запитую вас, чи є фраза «Бог займає людину» пустою? Чи означає те, що Бог займає людину, що Він живе у твоєму серці й контролює кожне твоє слово й кожен твій рух? Якщо Він скаже тобі сісти, ти не наважишся стояти? Якщо Він скаже йти на схід, ти не наважишся йти на захід? Чи відноситься це «зайняття» до чогось подібного? (Ні, не відноситься. Бог хоче, щоб людина жила тим, Хто є Бог і чим Він володіє.) Протягом усіх років, коли Бог управляв людиною, у Своїй роботі над нею аж до сьогоднішнього дня на цій останній стадії, яким був запланований вплив усіх сказаних Ним слів на людину? Невже людина живе тим, Хто є Бог і чим володіє? Якщо розглядати буквальне значення виразу «Бог займає серце людини», здається, що Бог бере серце людини й займає його, живе в ньому й більше не виходить; Він стає господарем людини та здатний панувати над серцем людини й маніпулювати ним, як Сам того забажає, так що людина повинна робити все, що Бог велить їй робити. У цьому смислі здавалося б, що кожна людина може стати Богом і володіти Його сутністю й характером. Отже, чи може в цьому випадку людина також звершувати вчинки Бога? Чи можна в такий спосіб пояснити «зайняття»? (Ні.) Отже, що це? Я запитаю вас ось про що: чи є всі слова й істина, які Бог надав людині, одкровенням щодо сутності Бога, а також того, Хто є Бог і чим володіє? (Так.) Це, безумовно, правда. Але чи так важливо, щоб сам Бог практикував і володів усіма словами, які Він дає людині? Пороздумуйте дещо над цим. Коли Бог судить людину, чому Він судить? Як почали існувати ці слова? Який зміст цих слів, які промовляє Бог, коли судить людину? На чому вони ґрунтуються? Невже вони ґрунтуються на зіпсованому характері людини? (Так.) Отже, чи ефект, досягнутий Божим судом над людиною, ґрунтується на сутності Бога? (Так.) Тож чи є фраза «зайняття людини» Богом пустою? Звісно, що ні. Отже, чому Бог говорить ці слова людині? Із якою метою Він промовляє ці слова? Чи Він хоче використати ці слова так, щоб вони слугували життям людини? (Так.) Бог хоче використати всю цю істину, яку Він прорік у цих словах, як таку, що діє як життя людини. Коли людина бере всю цю істину й слово Боже й перетворює їх у своє власне життя, чи може тоді людина коритися Богу? Чи може людина тоді боятися Бога? Чи може людина тоді втікати від злого? Коли людина досягне цієї точки, чи зможе вона підкоритися Божому володарюванню та устрою? У такому випадку, чи здатна людина підкоритися владі Бога? Коли люди, подібні до Йова або Петра, досягають кінця свого шляху, коли можна вважати, що їхнє життя досягло зрілості, коли в них є справжнє розуміння Бога, – чи може сатана все ще звести їх зі шляху? Чи може сатана все ще зайняти їх? Чи може сатана все ще насильно оволодіти ними? (Ні.) Отже, яка це людина? Чи є це хтось, кого повністю здобув Бог? (Так.) На цьому смисловому рівні, як ви бачите таку людину, яка була повністю здобута Богом? Із точки зору Бога, за таких обставин Він уже зайняв серце цієї людини. Але що відчуває ця людина? Чи це означає, що слово Боже, Божа влада й Божий шлях стали життям всередині людини, що це життя потім займає всю природу людини, роблячи те, чим вона живе, а також її сутність адекватними для задоволення Бога? Із точки зору Бога, чи зайняте Ним серце людства в цей самий момент? (Так.) Як ви розумієте цей смисловий рівень зараз? Тебе займає Божий Дух? (Ні, нас займає слово Боже.) Саме шлях Божий і слово Боже стали твоїм життям, і саме істина стала твоїм життям. У цей час людина володіє життям, яке походить від Бога, але ми не можемо сказати, що це життя є життям Бога. Іншими словами, ми не можемо сказати, що життя, яке людина повинна черпати зі слова Божого, – це життя Бога. Тому незалежно від того, як довго людина слідує за Богом, незалежно від того, скільки слів людина отримує від Бога, людина ніколи не зможе стати Богом. Навіть якби одного разу Бог сказав: «Я зайняв твоє серце, тепер ти володієш Моїм життям», чи ти відчув би тоді, що ти – Бог? (Ні.) Ким би ти тоді став? Хіба в тебе не було б абсолютного послуху Богу? Хіба твоє серце не було б наповнене життям, яке Бог дарував тобі? Це був би досить нормальний прояв того, що відбувається, коли Бог займає серце людини. Це факт. Отже, якщо подивитися на це питання з такої точки зору, чи може людина стати Богом? Коли людина здатна втілювати в життя реальність слів Бога та стає тим, хто боїться Бога, а від злого втікає, чи може тоді людина володіти життєвою сутністю та святістю Бога? Зовсім ні. Що б не трапилося, людина в кінцевому підсумку залишається людиною. Ти є створеною істотою; коли ти отримав слово Боже від Бога й прийняв Божий шлях, ти володієш тільки тим життям, яке походить від слів Божих, ти стаєш тим, кого хвалить Бог, але ти ніколи не володітимеш життєвою сутністю Бога, не кажучи вже про святість Бога.

Тепер ми повернемося до теми, яку ми щойно обговорювали. Під час цього обговорення Я поставив вам питання: чи Авраам святий? Чи Йов святий? (Ні.) Ця «святість» представляє сутність і характер Бога, і в людині її й близько немає. Людина не володіє Божою сутністю або Божим характером. Навіть коли людина відчула на собі всі Божі слова й увібрала в себе їхню реальність, вона все одно ніколи не зможе володіти святою сутністю Бога; людина є людиною. Ви розумієте, чи не так? Отже, як ви тепер розумієте цю фразу: «Бог займає серце людини»? (Саме Божі слова, Божий шлях і Його істина стають життям людини.) Ви запам’ятали ці слова. Я сподіваюся, що ви матимете глибше розуміння. Дехто може запитати: «Тож чому кажуть, що Божі посланці й ангели не є святими?» Які ваші думки з приводу цього запитання? Можливо, ви не думали над ним раніше. Я наведу простий приклад: коли ти вмикаєш робота, він може й танцювати, і говорити, і ти можеш зрозуміти, що він говорить. Ти можеш називати його милим і жвавим, але він того не зрозуміє, тому що в ньому немає життя. Коли ти вимикаєш його живлення, чи може він і далі рухатися? Коли цей робот увімкнений, ти можеш бачити, що він жвавий і милий. Ти оцінюєш його незалежно від того, чи це є істотним або поверховим, але в будь-якому випадку ти можеш бачити, як він рухається. Але коли ти вимикаєш його живлення, чи ти бачиш у ньому будь-яку особистість? Чи ти бачиш, що він володіє будь-якою сутністю? Чи ти розумієш смисл того, що Я говорю? Тобто, навіть незважаючи на те, що цей робот може рухатися й зупинятися, ти ніколи не зміг би описати його як такого, що володіє будь-якою сутністю. Хіба це не факт? Тепер ми більше не будемо говорити на цю тему. Цього достатньо, щоб ви могли мати загальне уявлення про її смисл. Закінчімо на цьому наше спілкування. До побачення!

17 грудня 2013 року

Примітка:

a «Чарівний обруч» – це металевий обруч, який монах Сюаньцзан одягнув на голову Королю мавп Свень Вукону в класичному китайському романі «Подорож на Захід». Варто було Сюаньцзану прочитати мантру, як обруч починав стискатися, завдаючи Свень Вукону різкого болю. Так монах зміг контролювати Короля мавп. Образ мантри для стискання чарівного обруча став метафорою для опису чогось, що зв’язує людину.