Біблійні вірші для довідки:

«Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів. І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників» (Матвія 21:12–13).

«І до Ангола Церкви в Лаодикії напиши: Оце каже Амінь, Свідок вірний і правдивий, початок Божого творива: Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст… Бо ти кажеш: Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!» (Об’явлення 3:14–17).

«І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!» (Об’явлення 18:2–3).

Відповідні слова Бога:

Звичайне духовне життя не обмежується такими діями, як молитися, співати гімни, брати участь у церковному житті та їсти й пити Божі слова. Радше це передбачає жити новим та насиченим духовним життям. Важливим є не те, як ви практикуєте, а те, які плоди це приносить. Більшість людей вважає, що звичайне духовне життя обов’язково пов’язане з тим, щоб молитися, співати гімни, їсти й пити Божі слова або розмірковувати над Його словами, незалежно від того, чи ці практики справді мають якийсь вплив або ведуть до істинного розуміння. Ці люди зосереджуються на дотриманні поверхових процедур і не замислюються про їхні результати; це люди, які живуть релігійними обрядами, а не люди, які живуть у церкві, і тим паче вони не люди Царства. Їхні молитви, спів гімнів, споживання та пиття Божих слів є лише виконанням правил, яке здійснюється з примусу та в прагненні дотримуватися тенденцій, а не за бажанням чи покликом серця. Скільки б ці люди не молилися та не співали, їхні зусилля будуть марними, бо те, що вони практикують, є лише релігійними правилами та обрядами; насправді вони не втілюють у життя Божі слова. Вони зосереджені лише на тому, щоб зчиняти галас навколо своїх дій, і ставляться до Божих слів як до правил, яких слід дотримуватися. Ці люди не втілюють Божі слова в життя; вони лише тішать плоть та діють так, аби інші бачили їхні вчинки. Усі ці релігійні правила та обряди створені людиною; вони не походять від Бога. Бог не дотримується жодних правил і непідвладний жодному закону. Натомість Він щодня робить щось нове, виконуючи практичну роботу. Щось схоже і з людьми в церкві трьох автономій, які обмежуються такими практиками, як щоденне відвідування ранкових богослужінь, вознесіння вечірніх молитов і подячних молитов перед їжею та подяка за все на світі, – як би багато й довго вони це не робили, вони не матимуть праці Святого Духа. Якщо люди живуть серед правил і їхні серця зосереджені на методах практики, Святий Дух не може діяти, бо серця людей зайняті правилами й людськими поняттями. Отже, Бог не може втрутитись і працювати над ними, а вони можуть лише й далі жити під контролем законів. Такі люди назавжди позбавлені можливості отримати Божу похвалу.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Про звичайне духовне життя»

На кожній стадії Божої роботи існують також відповідні вимоги до людини. Усі ті, хто перебуває у потоці Святого Духа, мають присутність і дисципліну Святого Духа, а ті, хто не перебуває у потоці Святого Духа, знаходяться під керівництвом сатани й не мають жодної роботи Святого Духа. Люди, що знаходяться в потоці Святого Духа, – це ті, хто приймає нову роботу Бога та співпрацює у новій роботі Бога. Якщо ті, хто перебуває в цьому потоці, не здатні співпрацювати й застосовувати на практиці істину, яку вимагає Бог у цей час, тоді їх буде дисципліновано, а в гіршому випадку вони будуть залишені Святим Духом. Ті, хто приймає нову роботу Святого Духа, житимуть в потоці Святого Духа й отримають турботу та захист Святого Духа. Тих, хто готовий застосовувати істину на практиці, просвіщає Святий Дух, а тих, хто не бажає застосовувати істину на практиці, Святий Дух дисциплінує й може навіть покарати. Незалежно від того, що це за людина, за умови, що вона знаходиться в потоці Святого Духа, Бог візьме на Себе відповідальність за всіх тих, хто приймає Його нову роботу заради Його імені. Ті, хто прославляє Його ім’я і бажає втілювати Його слова на практиці, отримають Його благословення; ті, хто не кориться Йому й не втілює Його слова на практиці, отримають Його покарання. Люди, що знаходяться в потоці Святого Духа, – це ті, хто приймає нову роботу, і оскільки вони прийняли нову роботу, вони повинні належним чином співпрацювати з Богом і не повинні діяти як бунтівники, які не виконують свій обов’язок. Це єдина вимога Бога до людини. Інакша ситуація з людьми, які не приймають нову роботу: вони знаходяться поза потоком Святого Духа, і дисциплінування та дорікання від Святого Духа на них не розповсюджуються. Увесь день ці люди живуть у плоті, вони живуть у межах свого розуму, і все, що вони роблять, відповідає вченню, створеному в результаті аналізу й дослідження їхнього власного розуму. Це не те, що потрібно для нової роботи Святого Духа, а тим більше не співпраця з Богом. Ті, хто не приймає нову роботу Бога, позбавлені Божої присутності і, більше того, позбавлені Божих благословень і захисту. Більшість їхніх слів і дій додержуються минулих вимог роботи Святого Духа; вони є вченням, а не істиною. Такого вчення і постанови достатньо, щоб довести, що збори цих людей – не що інше, як релігія; вони не є обраними або об’єктами Божої роботи. Зібрання всіх таких людей можна лише назвати великим релігійним конгресом, але не церквою. Це непорушний факт. У них немає нової роботи Святого Духа; те, що вони роблять, ніби тхне релігією; те, чим вони живуть, здається наповненим релігією; у них немає присутності й роботи Святого Духа, і тим більше вони не мають права бути дисциплінованими або просвітленими Святим Духом. Усі ці люди – бездиханні трупи й гробаки, позбавлені духовності. Вони не знають про людське бунтарство й опір, не знають про всі злодіяння людини, і тим більше вони не знають усієї Божої роботи й Божої волі на даний час. Усі вони – необізнані, ниці люди, вони – покидьки, негідні називатися віруючими! Ніщо з того, що вони роблять, не має жодного відношення до Божого управління, а тим більше не може порушити Божі плани. Їхні слова й дії занадто огидні, занадто жалюгідні й просто недостойні згадки. Те, що робиться людьми, які не перебувають у потоці Святого Духа, не має нічого спільного з новою роботою Святого Духа. Через це, що б вони не робили, вони не мають дисципліни Святого Духа і, більше того, не мають просвітління Святого Духа. Бо всі вони – люди, які не мають любові до істини, зненавиджені та відкинуті Святим Духом. Вони звуться лиходіями, тому що вони ходять у плоті й роблять усе, що їм заманеться, під вивіскою Бога. У той час, коли Бог працює, вони свідомо є ворожими до Нього й біжать в протилежному від Нього напрямку. Відмова людини співпрацювати з Богом сама по собі є надзвичайним бунтарством, тож хіба люди, які навмисно йдуть супроти Бога, не отримають своєї справедливої відплати?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божа робота й людська практика»

Служіння, відокремлене від нинішніх висловлювань Святого Духа, є служінням від плоті та від переконань, і воно жодним чином не може відповідати Божій волі. Якщо люди живуть серед релігійних уявлень, то вони не здатні зробити що-небудь, що відповідає Божій волі, і навіть якщо вони й служать Богу, то служать серед своїх фантазій та переконань і абсолютно не здатні служити відповідно до Божої волі. Ті, хто не здатний слідувати за роботою Святого Духа, не розуміють Божу волю, а ті, хто не розуміє Божу волю, не можуть служити Богу. Бог бажає такого служіння, яке Йому до серця; Він не хоче служіння від переконань і від плоті. Якщо люди неспроможні йти за роботою Святого Духа, то вони живуть серед переконань. Служіння таких людей порушує та заважає, і таке служіння суперечить Богу. Отже, ті, хто неспроможний йти слідами Бога, нездатні служити Богу; ті, хто не здатний йти слідами Бога, поза всяким сумнівом, протистоять Богові та не можуть бути сумісними з Богом. «Слідувати за роботою Святого Духа» означає розуміти Божу волю в даний момент часу, бути здатним діяти відповідно до нинішніх вимог Бога, коритися Богові нашого часу та слідувати за Ним, а також здійснювати входження відповідно до новітніх Божих висловлювань. Тільки така людина йде за роботою Святого Духа та знаходиться в потоці Святого Духа. Такі люди здатні не тільки здобути Божу похвалу та побачити Бога, але й пізнати Божий характер на основі останньої роботи Бога й можуть пізнати поняття та непослух людини, а також людську природу та сутність, виходячи з останньої Божої роботи. Більше того, у процесі свого служіння вони здатні поступово досягти змін у своєму характері. Тільки такі люди є тими, хто здатний здобути Бога, і тими, хто насправді знайшов правдиву дорогу. Вигнані ж роботою Святого Духа – це люди, які нездатні слідувати за останньою роботою Бога, це ті, хто повстає проти останньої Божої роботи. Таке відкрите протистояння цих людей Богу пов’язане з тим, що Бог здійснив нову роботу, і з тим, що образ Бога не відповідає їхнім уявленням. В результаті вони відкрито протистоять Богу та виносять судження про Нього, через що стають огидними Богу, і Він їх відкидає. Оволодіти знаннями про останню Божу роботу непросто, але якщо люди мають намір підкорятися Божій роботі та шукають Божу роботу, в такому разі у них буде шанс побачити Бога і в них буде шанс здобути нове керівництво Святого Духа. Ті, хто навмисно протистоїть Божій роботі, не можуть знайти просвітління Святого Духа або Боже керівництво. Таким чином, здатність людей здобути останню роботу Бога залежить від Божої благодаті, залежить від їхнього прагнення та залежить від їхніх намірів.

Благословенні всі ті, хто здатний чинити послух нинішнім висловлюванням Святого Духа. Неважливо, якими вони були раніше або як раніше Святий Дух виконував у них роботу – найбільш благословенними є ті, хто знайшов останню Божу роботу. Ті ж, хто сьогодні неспроможний слідувати за останньою роботою, є вигнаними. Богові бажані ті, хто здатний прийняти нове світло, бажані ті, хто приймає та знає Його останню роботу. Чому сказано, що треба бути цнотливою дівою? Цнотлива діва здатна шукати роботи Святого Духа та розуміти нове; більше того, вона здатна відкинути колишні переконання та слухатися сьогоднішньої Божої роботи. Ця група людей, які приймають останню роботу сьогоднішнього дня, була визначена Богом до початку століть, і це найблагословенніші люди. Ви безпосередньо чуєте Божий голос і споглядаєте явлення Бога, і тому ні на небі, ні на землі протягом усіх століть не було більш благословенних людей, ніж ви, – група цих людей. І все це завдяки Божій роботі, завдяки Божому визначенню та відбору і завдяки Божій благодаті. Якби Бог не висловив, не сказав Своїх слів, хіба був би ваш стан таким, як сьогодні? Так що нехай із Богом буде вся слава та хвала, бо все це тільки завдяки тому, що Бог підносить тебе.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Пізнайте найновішу роботу Бога та слідуйте Його стопами»

У процесі входження людини життя завжди нудне, сповнене одноманітних елементів духовного життя, таких як молитва, їдіння й пиття слів Божих або організація зібрань, і тому люди завжди відчувають, що віра в Бога не приносить великого задоволення. Така духовна діяльність завжди здійснюється на основі початкового характеру людства, який був розбещений сатаною. Хоча люди іноді можуть отримати просвітління Святого Духа, їхні початкове мислення, характер, спосіб життя та звички все ще вкорінені всередині них, і тому їхня природа залишається незмінною. Найбільше Бог ненавидить забобонні справи, якими займаються люди, але багато хто й досі не може позбутися їх, думаючи, що ці забобонні справи постановлені Богом, і навіть сьогодні їм ще тільки належить повністю позбутися їх. Такі речі, як приготування, які молоді люди роблять щодо весільних святкувань і приданого нареченої; грошові подарунки, банкети й подібні способи святкування радісних подій; стародавні традиції, які передавалися від покоління до покоління; усі безглузді забобонні дії, що здійснюються на честь померлих, та їхні поховання – усе це ще більш огидне для Бога. Навіть день поклоніння (включаючи суботу, якої дотримується релігійний світ) огидний для Нього; а соціальні відносини й мирська взаємодія між людьми тим більше зневажаються й відкидаються Богом. Навіть свято весни й Різдво, які відомі всім, не постановлені Богом, не кажучи вже про іграшки та прикраси для цих святкових днів, такі як двовірші, феєрверки, ліхтарики, Святе Причастя, різдвяні подарунки та різдвяні святкування – хіба це не ідоли в умах людей? Переломлення хліба в суботу, вино й тонке полотно є ще більш явними ідолами. Усі традиційні святкування, популярні в Китаї, такі як День підняття голови дракона, фестиваль човнів-драконів, фестиваль середини осені, фестиваль Лаба та Новий рік, а також релігійні свята, такі як Великдень, День Хрещення й Різдво, усі ці невиправдані свята влаштовувалися й передавалися з покоління в покоління багатьма людьми. Саме багата уява людства й геніальний задум дозволили їм дійти до наших днів. Вони здаються такими, що не мають недоліків, але насправді є хитрощами, які сатана застосовує до людства. Чим більше певне місце кишить сатанами, і чим більш застарілим і відсталим є таке місце, тим глибше вкорінені в ньому феодальні звичаї. Ці речі міцно зв’язують людей, не залишаючи абсолютно ніякого простору для руху. Багато релігійних свят здаються дуже оригінальними й такими, що створюють місток, який веде до Божої роботи, але насправді вони є невидимими узами, якими сатана пов’язує людей і заважає їм пізнати Бога; усі вони – хитрі виверти сатани. Насправді, коли стадію Божої роботи завершено, Він знищує інструменти й стиль того часу, не залишаючи жодних слідів. Однак «побожні віруючі» продовжують поклонятися цим відчутним матеріальним предметам; у той же час вони відкладають те, що є в Бога, на задній план, не вивчаючи його далі, і здаються повними любові до Бога, хоча насправді вони давним-давно вигнали Його зі свого дому й поставили сатану на місце для поклоніння. Зображення Ісуса, Хреста, Марії, Хрещення Ісуса й Таємної Вечері – люди шанують їх як Господа Небесного, кличучи знову й знову: «Господи, Отче Небесний». Хіба все це не жарт? До сьогодні багато подібних висловлювань і практик, які передавалися людством із покоління в покоління, ненависні Богу; вони серйозно перешкоджають просуванню Бога вперед і, більше того, створюють величезні перешкоди для входження людства…

Найкращий спосіб змінити людський характер – це виправити ті найпотаємніші частини людських сердець, які були глибоко отруєні, і дати людям можливість розпочати змінювати своє мислення та мораль. Перш за все, люди повинні чітко бачити, що всі ці релігійні обряди, релігійні заходи, роки й місяці, а також святкування ненависні Богу. Вони повинні звільнитися від цих оков феодального мислення й знищити всі сліди своєї глибоко вкоріненої схильності до забобонів. Усе це є частиною входження людства. Ви повинні розуміти, чому Бог виводить людство з мирського світу, і, знову ж таки, чому Він веде людство геть від правил та приписів. Це – ворота, через які ви ввійдете, і хоча ці речі не мають нічого спільного з вашим духовним досвідом, вони є найбільшими перешкодами, що блокують ваше входження, стаючи на заваді вашому пізнанню Бога. Вони утворюють сітку, яка обплутує людей.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Робота та входження (3)»