Відповідь:

Спираючись на ці слова Павла, пастирі та пресвітери кажуть, що вірити у Всемогутнього Бога – значить відвертатися від імені Господа Ісуса, вірити в інше євангеліє, зрадити Господа. Але чи їхнє тлумачення слів Павла правильне? Прочитавши Біблію, багато людей не шукає істини і, не звертаючи уваги на тогочасний контекст, вони нав’язують правила повністю сліпо, імпульсивно та за власною забаганкою, що легко вводить людей у оману. Якщо пастирі та пресвітери цитують Біблію поза контекстом, їм легко посіяти сум’яття серед тих, хто досліджує істинний шлях. Насправді, слова Павла мають контекст: в період Благодаті існувало тільки одне Євангеліє – Євангеліє про роботу спокути Господа Ісуса. Коли люди поширювали інші вчення – євангелія, що відрізнялися від Євангелія Господа Ісуса, – це були «інші євангелія», євангелія, які вводили людей у оману. І люди, яких було обмануто та які пішли за іншою євангелією після прийняття Імені Господа Ісуса, зрадили Господа. Коли Павло промовляв ці слова, Бог ще не виконував роботу останніх днів, і не було нікого, хто проповідував би Євангеліє останніх днів. Отож, зрозуміло, що «інше євангеліє», про яке говорив Павло, було, звичайно, не Євангелієм повернення Господа в останні дні, а тими євангеліями, які проповідували христи неправдиві, які з’явилися, коли явився й виконував Свою роботу Господь Ісус. Будь-яке історичне дослідження того часу, безсумнівно, виявило б таку ситуацію. Насправді Павло ніколи не говорив, що проповідувати Євангеліє Царства після повернення Господа є неправильним, і тим паче він не наважувався сказати, що якби люди прийняли Євангеліє останніх днів Господа Ісуса, що повернувся – Всемогутнього Бога – то вони б зрадили Господа. Однак пастирі та пресвітери релігійного світу використовують слова Павла, звернені до церков періоду Благодаті, щоб засудити роботу Всемогутнього Бога останніх днів. При цьому вони просто неправильно тлумачать Біблію й цитують її поза контекстом, що дійсно смішно й безглуздо! Очевидно, що пастирі та пресвітери намагаються обманути людей, завадити їхньому пошуку й дослідженню істинного шляху. Якби все було так, як вони кажуть, тоді, коли Господь Ісус прийшов на землю, щоб виконувати роботу, і багато хто з тих, хто вірив у Єгову, почали слідувати за Господом Ісусом, побачивши Його явлення й роботу, і прийняли спасіння Господа, то чи люди, які пішли за Господом Ісусом, зрадили Єгову та вчинили відступництво? Очевидно, що вони не зраджували Єгову, а йшли стопами Бога – вони були вірними Богові. А ті, хто вперто чіплявся за закон і не приймав спасіння Господа Ісуса, можливо, виглядали такими, що зберігають ім’я Єгови, але в очах Бога вони повстали проти Нього й чинили опір Його новій роботі; вони дотримувалися лише тієї роботи, яку Бог робив у минулому, вони не йшли стопами Божими, і вони не приймали й не слухалися нинішніх Божих слів і роботи – саме вони були справжніми відступниками, до яких Бог мав огиду та яких відкидав.

Ми, віруючі в Господа, глибоко усвідомлюємо, що, хоча наша віра в Господа означає прощення наших гріхів, ми досі живемо в стані, у якому грішимо вдень, а сповідуємо свої гріхи вночі. Керовані нашою сатанинською природою, ми часто проявляємо свої сатанинські характери, такі як пиха й зарозумілість, нечесність і хитрість, егоїзм і ницість; ми не можемо не брехати й не грішити, не бунтувати проти Бога й не чинити Йому опір, і ми не вирвалися з оков гріха. Ті, хто не є святими, не можуть зустрітися з Господом. Бог Святий, тож як Він міг би дозволити увійти в Своє Царство тим, хто сповнений характерів сатани та схильний бунтувати проти Нього й чинити Йому опір? Отже, із настанням періоду Царства останніх днів Всемогутній Бог здійснює стадію новішої, вищої роботи на підвалинах роботи Господа Ісуса: це робота суду й очищення людини в останні дні. На цій стадії роботи Бог висловлює істину, щоб усунути гріховну природу та зіпсовані характери людини, даючи людині можливість очиститися й бути спасенною Богом раз і назавжди, а також вводячи людину в Царство Боже. Це сповнює біблійні пророцтва: «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам» (Івана 16:12–13). «Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Івана 12:48). «Бо час уже суд розпочати від Божого дому» (1 Петра 4:17). Отже, ті, хто приймає роботу Всемогутнього Бога останніх днів, не зраджують Господа Ісуса й не вчиняють відступництва. Натомість вони чують голос Божий і йдуть стопами Агнця; тільки такі люди є мудрими дівами, і саме вони постають перед Богом, щоб бути присутніми на Його бенкеті.

Всемогутній Бог говорить: «Оскільки людина вірить у Бога, вона повинна уважно слідувати по стопах Бога, крок за кроком; вона повинна “слідувати за Агнцем, куди б Він не пішов”. Тільки такі люди шукають істинний шлях, тільки вони знають роботу Святого Духа. Люди, які по-рабському слідують букві та вченням, – це ті, хто був вигнаний роботою Святого Духа. У кожен період часу Бог буде починати нову роботу, і в кожному періоді буде новий початок серед людей. Якщо людина дотримується тільки істин, що “Єгова є Бог” та “Ісус є Христос”, які є істинами, застосовними тільки до їхніх відповідних періодів, тоді людина ніколи не буде йти в ногу з роботою Святого Духа й назавжди залишиться нездатною здобути роботу Святого Духа. Незалежно від того, як діє Бог, людина невідступно слідує за Ним без найменших сумнівів. У такому разі, як може людина бути вигнаною Святим Духом? Незалежно від того, що робить Бог, якщо людина впевнена, що це робота Святого Духа, і співпрацює в роботі Святого Духа без будь-яких побоювань та намагається відповідати вимогам Бога, то як її може бути покарано? Робота Бога ніколи не припинялася, Його кроки ніколи не вщухали, і до завершення Своєї роботи управління Він завжди був зайнятий і ніколи не зупинявся. Але людина не така: отримавши лише невелике уявлення про роботу Святого Духа, вона ставиться до неї так, як ніби вона ніколи не зміниться; здобувши трохи знань, вона не йде слідами нової Божої роботи; побачивши лише малу частину Божої роботи, вона одразу змальовує Бога у вигляді певної дерев’яної фігури й вірить, що Бог завжди залишиться в тій формі, яку вона бачить перед собою, що так було в минулому й так завжди буде в майбутньому; отримавши лише поверхове знання, людина настільки пишається, що забуває про себе та починає безглуздо проголошувати характер і сутність Бога, яких просто не існує; і, переконавшись в одній стадії роботи Святого Духа, хоч би яка людина не проголошувала нову роботу Бога, людина не приймає її. Це люди, які не можуть прийняти нову роботу Святого Духа; вони занадто консервативні й нездатні приймати нове. Такі люди – це ті, хто вірить у Бога, але в той же час відкидає Його. Людина вважає, що ізраїльтяни були неправі, тому що “вірили тільки в Єгову й не вірили в Ісуса”, проте більшість людей грає роль, у якій вони “вірять тільки в Єгову й відкидають Ісуса” і “жадають повернення Месії, але виступають проти Месії, якого звуть Ісус”. Тому не дивно, що люди, прийнявши одну стадію роботи Святого Духа, все ще живуть під владою сатани й не отримують Божих благословень. Хіба це не результат людського бунтарства?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божа робота й людська практика»).

Слова Всемогутнього Бога показують нам, що Бог завжди новий і ніколи не старий, і що Його робота спасіння людства ніколи не припиняє рух уперед. Якщо в новий період ми продовжуємо чіплятися за минулу роботу Божу й відмовляємося приймати нову роботу Божу, ми дуже легко станемо тими, хто вірить у Бога, але чинить Йому опір, і кого буде усунуто завдяки роботі Святого Духа. Багато століть тому, через те, що фарисеї чіплялися за Божу роботу періоду Старого Заповіту, через те, що вони чинили опір роботі Господа Ісуса й засуджували її, а також прибили Його до хреста, що було огидним гріхом, їх спіткали Божі прокляття й покарання. Отже, як нам слід підходити до Божої роботи суду в останні дні? Ми всі маємо ретельно розглядати її!