У період Благодаті Іван проклав шлях для Ісуса. Іван не міг виконувати роботу Самого Бога, а просто виконував обов’язок людини. Хоча Іван був предтечею Господа, він не міг представляти Бога; він був лише людиною, яку використовував Святий Дух. Після того, як Ісус прийняв хрещення, Святий Дух зійшов на Нього, як голуб. Потім Він розпочав Свою роботу, тобто Він почав нести служіння Христа. Ось чому Він прийняв ідентичність Бога, адже Він прийшов від Бога. Незалежно від того, якою була Його віра перед цим – можливо, іноді вона була слабкою, а іноді – сильною, – усе це відносилося до нормального людського життя, яким Він жив до здійснення Свого служіння. Після того, як Він був хрещений (тобто помазаний), сила і слава Божа негайно були з Ним, і так Він почав здійснювати Своє служіння. Він міг чинити ознаки й чуда, творити знамення, і у Нього була сила і влада, тому що Він діяв безпосередньо від імені Самого Бога; Він виконував роботу Духа замість Нього і висловлював голос Духа. Отже, Він був Самим Богом; це безперечно. Іван був тим, кого використовував Святий Дух. Він не міг представляти Бога, і для нього не було можливо представляти Бога. Якби він захотів це зробити, Святий Дух не дозволив би йому цього, тому що він був нездатний виконати роботу, яку Сам Бог мав намір виконати. Можливо, в ньому було багато чого від людської волі або чогось ненормального; за жодних обставин він не міг безпосередньо представляти Бога. Його помилки й безглуздість представляли тільки його самого, але його робота представляла Святого Духа. Усе ж, ти не можеш сказати, що все в ньому представляло Бога. Чи може його відхилення і хибність також представляти Бога? Помилятися в представленні людини – це нормально, але якщо хтось відхиляється в представленні Бога, то хіба це не безчестить Бога? Хіба це не було б богохульством проти Святого Духа? Святий Дух не дозволяє людині легко зайняти місце Бога, навіть якщо її звеличують інші. Якщо вона – не Бог, то врешті-решт вона не зможе встояти на ногах. Святий Дух не дозволяє людині представляти Бога так, як їй заманеться! Наприклад, саме Святий Дух свідчив про Івана, і саме Святий Дух відкрив йому, що він – той, хто прокладе шлях для Ісуса, але робота, виконана над ним Святим Духом, була добре виміряна. Усе, що вимагалося від Івана, – це бути тим, хто прокладе шлях для Ісуса, підготувати для Нього дорогу. Тобто Святий Дух тільки підтримував його роботу з прокладання шляху і дозволяв йому виконувати тільки таку роботу – йому не дозволялося виконувати жодної іншої роботи. Іван представляв Іллю, і він представляв пророка, який проклав шлях. Святий Дух підтримував його в цьому; допоки його робота полягала в тому, щоб прокладати шлях, Святий Дух підтримував його. Однак, якби він проголосив себе Самим Богом і сказав, що прийшов завершити справу відкуплення, Святому Духу довелося б дисциплінувати його. Незалежно від того, наскільки великою була робота Івана, і навіть незважаючи на те, що її підтримував Святий Дух, його робота не була безмежною. За умови, що Святий Дух дійсно підтримував його роботу, сила, дана йому в той час, обмежувалася його зусиллями щодо прокладання шляху. Він узагалі не міг виконувати жодної іншої роботи, тому що він був усього лише Іваном, який проклав шлях, а не Ісусом. Тому свідчення Святого Духа є ключовим, але робота, яку Святий Дух дозволяє людині виконувати, ще важливіша. Хіба Іван не отримав у той час гучного свідчення? Хіба його робота не була також великою? Але робота, яку він виконував, не могла перевершити роботу Ісуса, тому що він був не більше ніж людиною, яку використовував Святий Дух, і не міг безпосередньо представляти Бога, і тому виконувана ним робота була обмеженою. Після того, як він закінчив роботу з прокладання шляху, Святий Дух більше не підтримував його свідчення, далі не відбулося жодної нової роботи за його участі, і він відійшов, коли розпочалася робота Самого Бога.

Є люди, одержимі злими духами, які голосно кричать: «Я – Бог!» І все ж, врешті-решт, їх викривають, бо вони помиляються в тому, що вони представляють. Вони представляють сатану, і Святий Дух не звертає на них жодної уваги. Як би високо ти себе не підносив або як би сильно ти не викрикував, ти все одно є створеною істотою і належиш сатані. Я ніколи не кричу: «Я – Бог, Я – улюблений Син Божий!» Але робота, яку Я виконую, – це Божа робота. Чи потрібно Мені кричати? Немає необхідності у звеличенні. Бог Сам виконує Свою роботу і не потребує того, щоб людина присвоювала Йому статус або давала Йому почесний титул: Його робота відображає Його особистість і статус. Хіба до Свого хрещення Ісус не був Самим Богом? Хіба Він не був втіленою плоттю Бога? Звичайно, не можна сказати, що тільки після отримання свідоцтва Він став єдиним Сином Божим? Задовго до того, як Він почав Свою роботу, хіба вже не було людини на ім’я Ісус? Ти нездатний прокладати нові шляхи або представляти Духа. Ти не можеш висловити роботу Духа або слова, які Він промовляє. Ти не в змозі виконувати роботу Самого Бога, і роботу Духа виконувати ти не можеш. Мудрість, чудо і незбагненність Бога, а також повнота характеру, за допомогою якого Бог карає людину, – усе це знаходиться за межами твоєї здатності вираження. Тому було б марно намагатися претендувати на те, щоб бути Богом; у тебе було б тільки ім’я і нічого від самої сутності. Сам Бог прийшов, але ніхто не визнає Його, і все ж Він продовжує Свою роботу і робить це в представленні Духа. Те, чи ти називаєш Його людиною або Богом, Господом або Христом, або називаєш Її сестрою, не має значення. Але робота, яку Він виконує, – це робота Духа і вона представляє роботу Самого Бога. Його не хвилює ім’я, яким Його називає людина. Чи може те ім’я визначати Його роботу? Незалежно від того, як ти Його називаєш, що стосується Бога, Він є втіленою плоттю Духа Божого; Він представляє Дух і схвалений Духом. Якщо ти не в змозі прокласти шлях для нового періоду, або покласти край старому, або дати початок новому періоду, або зробити нову роботу, тоді ти не можеш називатися Богом!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (1)»