Петро шукав тільки те, що було за серцем Божим. Він прагнув виконати Боже бажання, і, незважаючи на страждання й негаразди, він все одно був готовий виконати Боже бажання. Немає більшого прагнення для віруючого в Бога. Те, чого прагнув Павло, було заплямовано його власною плоттю, його власними уявленнями, його власними планами й задумами. Він ні в якому разі не був підхожим Божим творінням, не був тим, хто прагнув виконати Боже бажання. Петро прагнув підкоритися Божому керуванню, і хоча робота, яку він виконував, була невелика, мотивація його пошуку та шлях, яким він ішов, були правильними; хоча він не зміг здобути багато людей, він зміг шукати шлях істини. Через це можна сказати, що він був підхожим творінням Бога. Сьогодні, навіть якщо ти не є працівником, ти повинен бути в змозі виконувати обов’язки Божого творіння й прагнути підкорятися всім Божим вказівкам. Ти повинен бути здатним коритися всьому, що говорить Бог, і проходити всілякі негаразди й випробування, і хоча ти слабкий, у своєму серці ти все одно повинен бути здатним любити Бога. Ті, хто бере на себе відповідальність за своє власне життя, готові виконувати обов’язок творіння Божого, і точка зору таких людей на пошук є правильною. Це – люди, які потрібні Богу. Якщо ти виконав багато роботи, й інші отримали твої вчення, але ти сам не змінився, і не приніс жодного свідчення, або не отримав ніякого істинного досвіду, так що в кінці твого життя все ще нічого з того, що ти зробив, не є свідченням, то хіба ти той, хто змінився? Хіба ти той, хто шукає істину? У той час Святий Дух використовував тебе, але коли Він це робив, Він працював із тією частиною тебе, яку можна було використовувати для роботи, і Він не торкався тієї частини тебе, яка для цього не підходила. Якби ти прагнув змінитися, то поступово став би досконалим у процесі використання тебе. Тим не менш, Святий Дух не бере на Себе ніякої відповідальності за те, чи будеш ти в кінцевому підсумку здобутим чи ні, і це залежить від способу твого пошуку. Якщо у твоєму особистому характері немає жодних змін, то це тому, що твоя точка зору на пошук неправильна. Якщо тобі не буде даровано жодної нагороди, то це твоя власна проблема, і це тому, що ти сам не застосовував істину на практиці й не в змозі виконати Боже бажання. Отже, немає нічого більш важливого, ніж твій особистий досвід, і немає нічого більш вирішального, ніж твоє особисте входження! Деякі люди в кінцевому підсумку скажуть: «Я зробив так багато роботи для Тебе, і хоча я, можливо, і не маю жодних видатних досягнень, все-таки я був старанним у своїх зусиллях. Хіба ти не можеш просто пустити мене на небеса, щоб я куштував плід життя?» Ти повинен знати, яких людей Я бажаю; тим, хто нечистий, не дозволяється входити в Царство, тим, хто нечистий, не дозволяється оскверняти святу землю. Хоча ти, можливо, виконав багато роботи й працював багато років, у кінці кінців, якщо ти все ще плачевно брудний, тоді для закону Небес буде нестерпно, що ти бажаєш увійти в Моє царство! Від заснування світу i до сьогоднішнього дня я ніколи не пропонував легкий доступ у Моє царство тим, хто підлещується до Мене. Це небесне правило, і ніхто не може його порушити! Ти повинен шукати життя. Сьогодні ті, хто стануть досконалими, відносяться до того ж типу людей, що й Петро: це ті, хто прагне змінити свій власний характер і хто готовий свідчити про Бога й виконувати свій обов’язок як творіння Боже. Тільки такі люди стануть досконалими. Якщо ти сподіваєшся тільки на нагороди й не прагнеш змінити свій власний характер життя, усі твої зусилля будуть марними – це непорушна істина!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Успіх або невдача залежать від шляху, яким іде людина»