Коли Бог виконує Свою роботу, Він приходить не для того, щоб брати участь у будь-якому будівництві або рухах, а для того, щоб виконати Своє служіння. Кожен раз, коли Він стає плоттю, це робиться тільки для того, щоб завершити стадію роботи й почати новий період. Тепер настав період Царства, а також навчання царства. Ця стадія роботи не є роботою людини, і вона полягає не в тому, щоб працювати над людиною до певної міри, а лише в тому, щоб завершити частину Божої роботи. Те, що Він робить, – це не робота людини, це не досягнення певного результату в роботі над людиною перед тим, як покинути землю; це для того, щоб виконати Своє служіння і завершити роботу, яку Він повинен виконати, тобто належним чином підготуватися до Своєї роботи на землі і тим самим здобути славу. Робота втіленого Бога відрізняється від роботи людей, яких використовує Святий Дух. Коли Бог приходить, щоб виконати Свою роботу на землі, Він піклується тільки про виконання Свого служіння. Що стосується всіх інших питань, не пов’язаних із Його служінням, то Він майже не бере в них участі, аж до того, що закриває на них очі. Він просто виконує роботу, яку повинен виконувати, і найменше Його турбує робота, яку повинна виконувати людина. Робота, яку Він виконує, – це виключно те, що відноситься до періоду, в якому Він знаходиться, і до служіння, яке Він повинен виконувати, так ніби всі інші питання знаходяться поза Його компетенцією. Він не здобуває собі більш елементарних знань про те, як жити як єдине ціле серед людства, не опановує більше соціальних навичок і не набуває щось іще, що людина розуміє. Усе, чим повинна володіти людина, Його абсолютно не переймає, і Він просто виконує роботу, яка є Його обов’язком. І тому, на думку людини, втілений Бог настільки недосконалий, що Він навіть не звертає уваги на багато речей, якими повинна володіти людина, і в Нього немає розуміння в таких питаннях. Такі речі, як загальні знання про життя, а також принципи, що регулюють особисту поведінку і взаємодію з іншими, як видається, не мають до Нього жодного відношення. Але ти просто не можеш відчути у втіленому Богові анінайменшого натяку на ненормальність. Тобто Його людська сутність тільки підтримує Його життя як нормальної людини й здоровий глузд Його мозку, даючи Йому здатність розрізняти між правильним і неправильним. Однак Він не забезпечений нічим іншим, крім того, чим має володіти тільки людина (створена істота). Бог стає плоттю тільки для того, щоб виконати Своє власне служіння. Його робота спрямована на цілий період, не на якусь одну людину або місце, а на весь усесвіт. Таким є напрямок Його роботи й принцип, за яким Він працює. Ніхто не може це змінити, і людина не має можливості долучитися до цього. Кожен раз, коли Бог стає плоттю, Він приносить із Собою роботу того періоду і не має наміру жити поруч із людиною двадцять, тридцять, сорок або навіть сімдесят чи вісімдесят років, щоб вона могла краще зрозуміти Його і сформувати глибинне бачення Його. У цьому немає необхідності! Це жодним чином не поглибило б знання людини про притаманний Богу характер; натомість це тільки доповнило б її уявлення і призвело б до скам’яніння її поглядів і думок. Тому вам усім належить точно зрозуміти, у чому полягає робота втіленого Бога. Звичайно, ви не можете не зрозуміти слова, які Я сказав вам: «Я прийшов не для того, щоб спробувати життя нормальної людини»? Чи ви забули ці слова: «Бог приходить на землю не для того, щоб жити життям звичайної людини»? Ви не розумієте Божої мети у тому, щоб стати плоттю, і ви не знаєте значення питання «Як міг Бог прийти на землю з наміром спробувати життя створеної істоти?». Бог приходить на землю виключно для того, щоб завершити Свою роботу, і тому Його робота на землі недовговічна. Він приходить на землю не з наміром змусити Дух Божий виростити Його плотське тіло в надлюдину, яка буде керувати Церквою. Коли Бог приходить на землю, це Слово стає плоттю; однак людина не знає про Його роботу і примусово приписує Йому щось. Але ви всі повинні розуміти, що Бог – це Слово, яке стало плоттю, а не плотське тіло, яке було вирощене Духом Божим, щоб узяти на себе роль Бога в певний момент часу. Сам Бог не є результатом удосконалення, але є Словом, що стало плоттю, і сьогодні Він офіційно виконує Свою роботу серед усіх вас. Ви всі знаєте, а також визнаєте, що втілення Бога – це фактична правда, але ви поводитеся так, ніби ви її розумієте. Від роботи втіленого Бога до значення й суті Його втілення, ви навіть у найменшій мірі не здатні зрозуміти ці речі й тільки не затинаючись повторюєте слова по пам’яті услід за іншими. Чи віриш ти, що втілений Бог такий, яким ти Його собі уявляєш?

Бог стає плоттю виключно для того, щоб керувати періодом і приводити в рух нову роботу. Вам необхідно зрозуміти цей момент. Це значно відрізняється від функції людини, і ці дві функції не можна згадувати паралельно. Людині потрібне культивування та вдосконалення протягом тривалого періоду, перш ніж її можна буде використовувати для виконання роботи, і той вид людської сутності, який є необхідним, належить до особливо високого рівня. Людина повинна не тільки підтримувати розсудливість нормальної людської сутності, але також розуміти багато принципів і правил, що регулюють її поведінку відносно інших, і, більше того, вона повинна присвятити себе ще більшому вивченню мудрості й етичних знань людей. Це те, чим має бути забезпечена людина. Однак це не так у випадку Бога, Який став плоттю, оскільки Його робота ані представляє людину, ані є роботою людини; це, радше, пряме вираження Його істоти і безпосереднє здійснення роботи, яку Він повинен виконувати. (Само собою зрозуміло, що Його робота виконується у відповідний час, а не випадково або навмання, і вона починається, коли приходить час виконувати Його служіння.) Він не бере участі ні в житті людини, ні в роботі людини, тобто Його людська сутність не наділена нічим із цього (хоча це не впливає на Його роботу). Він виконує Своє служіння тільки тоді, коли Йому приходить час це робити; яким би не був Його статус, Він просто рухає вперед роботу, яку Він повинен виконувати. Що б людина не знала про Нього і яку б думку про Нього людина не мала, на Його роботу це взагалі не впливає. Наприклад, коли Ісус виконував Свою роботу, ніхто точно не знав, Ким Він був, але Він просто просувався вперед у Своїй роботі. Ніщо з цього не заважало Йому виконувати ту роботу, яку Він повинен був виконувати. Тому Він спочатку не зізнавався у тому, Ким Він є, і не заявляв про Себе, а просто велів людині слідувати за Ним. Звісно ж, це було не тільки смирення Боже, а й спосіб, у який Бог працював у плоті. Він міг працювати тільки таким чином, тому що людина не могла розпізнати Його неозброєним оком. І навіть якби людина впізнала Його, вона не змогла б допомогти в Його роботі. Більш того, Він став плоттю не для того, щоб людина пізнала Його плоть; це було зроблено для того, щоб чинити роботу й виконати Його служіння. Із цієї причини Він не надавав жодного значення публічному розкриттю Своєї особи. Коли Він завершив усю роботу, яку Він повинен був виконати, уся Його особа й статус закономірно стали зрозумілі людині. Бог, Який став плоттю, зберігає мовчання й ніколи не робить жодних заяв. Він не звертає уваги ні на людину, ні на те, як людині вдається слідувати за Ним, а просто просувається вперед, несучи Своє служіння й виконуючи роботу, яку Він повинен виконувати. Ніхто не може стати на шляху Його роботи. Коли Йому прийде час завершити Свою роботу, вона неодмінно буде завершена й доведена до кінця, і ніхто не в змозі диктувати інше. Тільки після того, як Він відійде від людини, завершивши Свою роботу, людина зрозуміє роботу, яку Він виконує, хоча все ще не до кінця чітко. І людині знадобиться багато часу, щоб повністю зрозуміти намір, із яким Він уперше виконав Свою роботу. Іншими словами, робота періоду втіленого Бога розділена на дві частини. Одна частина складається з роботи, яку здійснює втілена плоть Самого Бога, і слів, які промовляє втілена плоть Самого Бога. Щойно служіння Його плоті буде повністю виконано, інша частина роботи залишиться за тими, кого використовує Святий Дух. Саме в цей час людина повинна виконати свою функцію, бо Бог уже відкрив дорогу, і людині потрібно йти нею самій. Тобто Бог, Який став плоттю, виконує одну частину роботи, а потім Святий Дух і ті, кого використовує Святий Дух, стануть наступниками в цій роботі. Тому людина повинна знати, що передбачає робота, яку Бог у плоті виконує на цій стадії в першу чергу, і вона повинна точно розуміти, у чому полягає значущість того, що Бог став плоттю, і якою є робота, що має бути Ним виконана, а не ставити Богові вимоги відповідно до тих, що ставляться людині. У цьому полягає помилка людини, її уявлення і, більше того, її непослух.

Бог стає плоттю не з наміром дозволити людині пізнати Його плоть або дозволити людині розрізняти відмінності між плоттю втіленого Бога й плоттю людини; і Бог не стає плоттю, щоб тренувати здатність людини до розрізнення, і тим паче Він не робить цього з наміром дозволити людині поклонятися втіленій плоті Бога, тим самим завойовуючи велику славу. Ніщо з цього не є наміром Бога, який лежить в основі того, що Він став плоттю. Бог не стає плоттю ні для того, щоб засудити людину, ні для того, щоб навмисно викрити людину, ні для того, щоб ускладнити їй життя. Ніщо з цього не відноситься до наміру Бога. Кожного разу, коли Бог стає плоттю, це – неминуча форма роботи. Саме заради Своєї більшої роботи і Свого більшого управління Він діє так, як Він діє, а не з причин, які уявляє людина. Бог приходить на землю тільки тоді, коли цього вимагає Його робота, і тільки в разі потреби. Він приходить на землю не з наміром просто подивитися довкола, а для того, щоб виконати ту роботу, яку Він повинен виконати. Інакше навіщо Йому було б брати на себе такий важкий тягар і йти на такий великий ризик, щоб виконати цю роботу? Бог стає плоттю тільки тоді, коли йому це необхідно, і завжди з унікальною значущістю. Якби це було тільки заради того, щоб дозволити людям поглянути на Нього й розширити свій кругозір, тоді Він би, з абсолютною впевненістю, ніколи не з’явився серед людей так легко. Він приходить на землю заради Свого управління і Своєї більшої роботи, а також для того, щоб здобути більше людей. Він приходить, щоб представляти період, Він приходить, щоб перемогти сатану, і Він одягається у плоть, щоб перемогти сатану. Більше того, Він приходить, щоб спрямовувати всю людську расу в її житті. Усе це відноситься до Його управління, і це стосується роботи всього всесвіту. Якщо Бог став плоттю тільки для того, щоб дозволити людині пізнати Його плоть і відкрити людям очі, тоді чому б Йому не прийти до кожного народу? Хіба це не було б надзвичайно легкою справою? Але Він цього не зробив, натомість обравши відповідне місце, щоб оселитися в ньому й розпочати роботу, яку Він повинен був звершити. Одна тільки ця плоть має велике значення. Він представляє цілий період, а також виконує роботу цілого періоду; Він одночасно завершує попередній період і відкриває новий. Усе це є важливим питанням, яке стосується Божого управління, і все це є значенням однієї стадії роботи, для виконання якої Бог приходить на землю. Коли Ісус прийшов на землю, Він тільки промовив певні слова й виконав певну роботу; Він не переймався життям людини, і Він відійшов, як тільки завершив Свою роботу. Сьогодні, коли Я закінчу говорити й передам Свої слова вам, і коли ви все зрозумієте, цей етап у Моїй роботі завершиться, незалежно від того, яким буде ваше життя. У майбутньому повинні бути люди, які продовжать цей крок у моїй роботі й продовжать працювати на землі відповідно до цих слів; у той час розпочнеться робота людини й будівництво людини. Але наразі Бог здійснює Свою роботу тільки для того, щоб виконати Своє служіння й завершити один крок Своєї роботи. Бог діє в спосіб, не схожий на людський. Людині подобаються зібрання й форуми, і вона надає великого значення церемоніям, тоді як Бог ненавидить найбільш за все саме зібрання і зустрічі людей. Бог спілкується й говорить із людиною неформально; це – робота Бога, яка є виключно вільною, а також звільняє й вас. Проте Я маю цілковиту відразу до зібрання з вами, і Я не можу звикнути до настільки регламентованого життя, як ваше. Найбільшу відразу Я маю до правил; вони накладають обмеження на людину до такої міри, що вона боїться зробити крок, боїться говорити й боїться співати, і пильно дивиться прямо на тебе. Мені вкрай огидна ваша манера збиратися, і Я цілковито ненавиджу великі зібрання. Я просто відмовляюся збиратися з вами в такий спосіб, тому що такий спосіб життя змушує відчувати себе скутим, і ви дотримуєтеся занадто багатьох церемоній і занадто великої кількості правил. Якби вам було дозволено вести, ви б привели всіх людей у царство правил, і в них не було б можливості відкинути правила під вашим керівництвом; натомість атмосфера релігії ставала б усе більш напруженою, а людські практики продовжували б тільки множитися. Деякі люди продовжують говорити й розмовляти, коли збираються разом, і вони ніколи не відчувають втоми, а деякі можуть проповідувати десяток днів без зупинки. Усе це вважається великими зібраннями й зустрічами людей; вони не мають нічого спільного з життям, що містить їжу й пиття, насолоди або звільнення духу. Це все зібрання! Ваші збори колег, а також великі й малі зібрання викликають у Мене огиду, і Я ніколи не відчував до них жодного інтересу. Ось принцип, за яким Я працюю: Я не бажаю проповідувати під час зібрань, і Я не хочу проголошувати будь-що на великих громадських зборах, а тим паче скликати вас усіх на кілька днів для проведення спеціальної конференції. Мені не видається приємним те, що ви всі маєте сидіти, манірні й правильні, на зборах; Мені огидно бачити, як ви живете в рамках будь-якої конкретної церемонії, і більше того, Я відмовляюся брати участь у такій вашій церемонії. Чим більше ви це робите, тим більш огидним Я це вважаю. У Мене немає анінайменшого інтересу до цих ваших церемоній і правил; незалежно від того, наскільки добре вам вони вдаються, Я вважаю їх усі огидними. Справа не в тому, що ваші заходи непідхожі або що ви занадто низькі; справа в тому, що Я почуваю відразу до вашого способу життя і, більше того, Я не можу звикнути до нього. Ви аніскілечки не розумієте роботу, яку Я бажаю виконати. Коли Ісус виконував Свою роботу у відповідний час, після проповіді в якомусь місці, Він виводив Своїх учнів за місто і говорив з ними про те, як їм слід розуміти. Він часто працював таким чином. Його робота серед натовпу була рідкісною. Відповідно до того, що ви просите в Нього, Бог, Який став плоттю, не повинен вести життя звичайної людини; Він повинен виконувати Свою роботу, і, незалежно від того, сидить Він, стоїть або ходить, Він повинен говорити. Він повинен працювати весь час і ніколи не може припинити «діяльність», інакше Він знехтував би Своїми обов’язками. Чи відповідають ці вимоги людини людській розсудливості? Де ваша чесність? Чи не занадто багато ви просите? Чи Мені потрібно, щоб ти оглядав Мене під час Моєї роботи? Чи Мені потрібно, щоб ти наглядав за тим, як Я виконую Своє служіння? Я добре знаю, яку роботу Я повинен виконувати і коли Я повинен її виконувати; іншим немає необхідності втручатися. Можливо, тобі може здатися, що Я зробив не так вже й багато, але до того часу Моя робота буде завершена. Візьмемо, наприклад, слова Ісуса в чотирьох Євангеліях: чи не були вони також обмежені? У той час, коли Ісус увійшов до синагоги й виголосив проповідь, Він завершив її не більш ніж за кілька хвилин, і коли Він закінчив говорити, Він повів Своїх учнів у човен і відбув без будь-яких пояснень. Як максимум, ті, хто був у синагозі, обговорили це між собою, але Ісус не брав у цьому участі. Бог робить тільки ту роботу, яку Він повинен робити, і нічого понад те. Тепер багато хто хоче, щоб Я говорив більше й спілкувався більше, принаймні, кілька годин на день. На ваш погляд, Бог перестає бути Богом, якщо Він не говорить, і тільки Той, Хто говорить, є Богом. Ви всі сліпі! Усі звірі! Ви всі – необізнані істоти без жодної розважливості! У вас занадто багато уявлень! Ваші вимоги заходять занадто далеко! Ви нелюди! Ви анітрохи не розумієте, Ким є Бог! Ви вірите, що всі промовці й оратори – це Бог, і що кожен, хто готовий дати вам слова, є вашим батьком. Скажіть Мені, чи всі з вас, із вашими добре сформованими рисами обличчя й непересічною зовнішністю, усе ще мають хоч краплю розважливості? Ти вже знаєш небесне сонце! Кожен із вас схожий на жадібного і корумпованого чиновника, тож як ви можете бачити розсудливість? Як ви можете розрізняти правильне й неправильне? Я дарував вам багато, але чи багато хто з вас надав цьому значення? Хто повністю володіє ним? Ви не знаєте, хто саме відкрив шлях, яким ви йдете сьогодні, тому ви продовжуєте висувати Мені вимоги, ставити переді Мною ці безглузді й абсурдні вимоги. Хіба ви не червонієте від зніяковіння? Хіба Я недостатньо сказав? Хіба Я недостатньо зробив? Хто з вас може по-справжньому цінувати Мої слова як скарб? Ви лестите Мені, коли знаходитеся в Моїй присутності, але брешете й обманюєте, коли Я не поряд! Ваші дії занадто мерзенні, і вони обурюють Мене! Я знаю, що ви просите Мене говорити й працювати тільки для того, щоб порадувати ваші очі й розширити ваш кругозір, а не заради перетворення ваших життів. Я вже так багато говорив до вас. Ваші життя повинні були вже давно змінитися, так чому ж тоді ви досі продовжуєте повертатися до своїх старих станів? Чи може бути так, що Мої слова були вкрадені у вас, і ви не отримали їх? По правді кажучи, Я не хочу більше нічого говорити таким виродкам, як ви, – це було б марно! Я не хочу робити стільки марної роботи! Ви хочете тільки розширити свій кругозір або помилуватися чимось, а не отримати життя! Ви всі обманюєте себе! Я запитую вас, скільки з того, що Я говорив вам віч-на-віч, ви застосували на практиці? Усе, що ви робите, – це витівки, щоб обдурити інших! Я ненавиджу тих із вас, хто любить спостерігати як глядачі, і Я вважаю, що ваша цікавість дуже огидна. Якщо ви тут не для того, щоб слідувати істинному шляху або прагнути істини, тоді ви – предмети Моєї відрази! Я знаю, що ви слухаєте, як Я промовляю, виключно для того, щоб задовольнити свою цікавість або виконати те чи інше зі своїх жадібних бажань. У вас немає й думки про те, щоб шукати існування істини або досліджувати правильний шлях для входження в життя; таких поривань серед вас просто не існує. Усе, що ви робите, – це ставитеся до Бога, як до іграшки, яку ви вивчаєте і якою захоплюєтеся. У вас занадто мало пристрасті до пошуку життя, але багато бажання бути допитливими! Пояснювати таким людям шлях життя рівносильно розмові з порожнім повітрям; із таким же успіхом Я можу взагалі не говорити! Дозвольте Мені сказати вам: якщо ви просто хочете заповнити порожнечу у своєму серці, то вам краще було не приходити до Мене! Ви повинні надавати великого значення здобуттю життя! Не обманюйте себе! Вам краще не базувати свої пошуки життя на підґрунті вашої допитливості або не мати її як привід для того, щоб просити Мене говорити до вас. Це все – хитрощі, в яких ви дуже вправні! Я запитую вас ще раз: у скільки з того, у що Я прошу вас увійти, ви дійсно увійшли? Чи зрозуміли ви все, що Я вам говорив? Чи вдалося вам застосувати на практиці все, що Я вам говорив?

Роботу кожного періоду розпочинає Сам Бог, але ви повинні знати, що, яким би чином Бог не працював, Він приходить не для того, щоб започаткувати рух або провести спеціальні конференції, або заснувати будь-яку організацію від вашого імені. Він приходить виключно для того, щоб виконувати ту роботу, яку Він повинен виконувати. Його робота не підпадає під обмеження з боку будь-якої людини. Він робить Свою роботу так, як Сам того бажає; незалежно від того, що людина думає або знає про це, Він дбає тільки про виконання Своєї роботи. Від створення світу до теперішнього часу вже було три стадії роботи; від Єгови до Ісуса й від періоду Закону до періоду Благодаті Бог ніколи не скликав спеціальну конференцію для людей, і Він ніколи не збирав усе людство разом, щоб скликати спеціальну всесвітню робочу конференцію і тим самим розширити сферу Своєї роботи. Усе, що Він робить, – це виконує початкову роботу цілого періоду у відповідний час і в відповідному місці, тим самим відкриваючи період і ведучи людство в тому, як жити своїм життям. Спеціальні конференції – це зібрання людей; збирати людей разом для святкування свят – це робота людини. Бог не дотримується свят і, більше того, вважає їх огидними; Він не скликає спеціальних конференцій і, більше того, вважає їх відразливими. Тепер тобі слід точно розуміти, чим є робота, яку виконує втілений Бог!