Праця в період Закону

Праця, яку Єгова здійснив над ізраїльтянами, встановила серед людства земне місце походження Бога, яке також було священним місцем, де Він був присутній. Він обмежив Свою роботу народом Ізраїлю. Спочатку Він не працював за межами Ізраїлю, а натомість вибирав людей, яких вважав придатними, щоб обмежити обсяг Своєї роботи. Ізраїль – це місце, де Бог створив Адама і Єву, і з праху цього місця Єгова створив людину; це місце стало основою для Його праці на землі. Ізраїльтяни, які були нащадками Ноя, а також нащадками Адама, були людською основою роботи Єгови на землі.

У цей час значення, мета і етапи роботи Єгови в Ізраїлі полягали в тому, щоб розпочати Його роботу на всій землі, яка, маючи своїм центром Ізраїль, поступово поширилася на язичницькі народи. Це – принцип, відповідно до якого Він діє по всьому всесвіту, і який полягає у тому, щоб установити модель, а потім розширювати її до тих пір, поки всі люди у Всесвіті не приймуть Його Євангеліє. Перші ізраїльтяни були нащадками Ноя. Ці люди були наділені тільки диханням Єгови і розуміли достатньо, щоб піклуватися про основні життєві потреби, але вони не знали, яким Богом був Єгова або Його волю щодо людей, не кажучи вже про те, як вони повинні були шанувати Господа всього творіння. Що стосується того, чи існують правила і закони, яким потрібно підкорятися[a], або ж чи існує обов'язок, який створені істоти повинні виконувати для Творця, нащадки Адама нічого не знали про ці речі. Усе, що вони знали, це те, що чоловік повинен у поті чола працювати, щоб забезпечувати свою сім'ю, і що дружина повинна підкорятися своєму чоловікові і продовжувати людську расу, створену Єговою. Іншими словами, такі люди, у яких було тільки дихання Єгови і Його життя, нічого не відали про те, як слідувати Божим законам або як задовольняти Господа всього творіння. Вони розуміли занадто мало. Тому, хоча в їхніх серцях не було нічого лукавого або оманливого, і між ними рідко виникали заздрість і розбрати, вони все ж не знали і не розуміли Єгову, Господа всього творіння. Ці предки людини знали тільки, що потрібно їсти речі Єгови і насолоджуватися речами Єгови, але вони не знали, що потрібно шанувати Єгову; вони не знали, що Єгова був тим, Кому вони повинні поклонятися, схиливши коліна. Тож як їх можна було назвати Його створіннями? Якби це було так, хіба слова «Єгова – Господь усього творіння» і «Він створив людину для того, щоб людина могла проявляти Його, прославляти Його і представляти Його» не були б вимовлені марно? Як могли люди, які не відчували благоговіння перед Єговою, стати свідченням Його слави? Як вони могли стати проявами Його слави? Хіба слова Єгови: «Я створив людину за образом Моїм», – не стали б тоді зброєю в руках сатани, лукавого? Чи не стали б тоді ці слова знаком приниження для створення Єговою людини? Щоб завершити цей етап роботи, Єгова, створивши людство, не наставляв і не направляв їх від Адама до Ноя. Радше, тільки після того, як потоп знищив світ, Він формально почав вести ізраїльтян, які були нащадками Ноя, а також Адама. Його праця та твердження в Ізраїлі слугували для ведення всього народу Ізраїлю, коли вони жили своїм життям по всій землі Ізраїлю, тим самим показуючи людству, що Єгова був не тільки здатний вдихнути дихання в людину, щоб вона могла отримати від Нього життя і постати з праху як створена людська істота, але й те, що Він міг також спопелити людство, і проклясти людство, і використати свій жезл, щоб управляти людством. Так само вони побачили, що Єгова може направляти життя людини на землі, говорити й діяти серед людства відповідно до годин дня і ночі. Робота, яку Він виконав, була лише для того, щоб Його творіння могло знати, що людина походить із праху, зібраного Ним, і більше того, що людина була створена Ним. Не тільки це, але і те, що Він спочатку здійснив Свою роботу в Ізраїлі, щоб інші народи і нації (які насправді не були відокремлені від Ізраїлю, а скоріше відгалузилися від ізраїльтян, але все ж були нащадками Адама і Єви) могли отримати Євангеліє Єгови від Ізраїлю, щоб усі створені істоти у Всесвіті могли би шанувати Єгову і вважати Його великим. Якби Єгова не почав Свою роботу в Ізраїлі, а замість цього, створивши людство, дозволив йому жити безтурботним життям на землі, то в цьому випадку, в силу фізичної природи людини (ця природа означає, що людина ніколи не може знати того, чого вона не може бачити, тобто вона не знала би, що саме Єгова створив людство, а тим паче чому Він це зробив), вона ніколи не дізналася б, що саме Єгова створив людство або що Він є Господом усього творіння. Якби Єгова створив людину і помістив її на землю, а потім просто обтрусив би Свої руки і пішов, замість того, щоб залишатися серед людей, щоб вести їх протягом певного періоду часу, тоді все людство повернулося б у небуття; навіть небо і земля, і вся незліченна кількість речей, створених Ним, і все людство, повернулися б у небуття і, більше того, були би розтоптані сатаною. Таким чином, бажання Єгови про те, щоб «на землі, тобто посеред Його творіння, у Нього було місце для стіп Його ніг, святе місце», зазнало б краху. І ось, після створення людства, щоб Він міг залишатися серед них, щоб направляти їх у їхньому житті і говорити з ними з їхнього середовища – все це було для того, щоб здійснити Його бажання і виконати Його план. Праця, яку Він звершив в Ізраїлі, призначалася тільки для виконання плану, який Він склав до створення Ним усього сущого, і тому Його робота спершу серед ізраїльтян і створення Ним усього сущого не суперечили одне одному, але були зроблені як заради Його управління, Його роботи, так і заради Його слави, і були зроблені для того, щоб поглибити сенс створення Ним людства. Він керував життям людства на Землі впродовж двох тисяч років після Ноя, протягом яких Він навчав людство розуміти, як шанувати Єгову, Господа всього творіння, як вести своє життя і як продовжувати жити, і, найголовніше, як діяти як свідок Єгови, виказувати Йому послух і виявляти до Нього повагу, навіть вихваляючи Його музикою, як це робили Давид і його священики.

До того періоду тривалістю дві тисячі років, протягом яких Єгова здійснював Свою роботу, людина нічого не знала, і майже все людство зазнало розтління, аж до того моменту, перед знищенням світу потопом, коли вони досягли глибини розбещеності і розпусти, в яких їхні серця були повністю позбавлені Єгови та будь-якого бажання слідувати Його дорогою. Вони ніколи не розуміли роботу, яку Єгова збирався виконувати; їм не вистачало розуму, у них було ще менше знань, і, подібно машинам, які дихали, вони були абсолютно необізнані щодо людини, Бога, світу, життя тощо. На землі вони впадали в багато спокус, подібно до змія, і говорили багато речей, образливих для Єгови, але оскільки вони були в невіданні, Єгова не карав їх і не дисциплінував їх. Тільки після потопу, коли Ною був 601 рік, Єгова формально з'явився Ною і керував ним і його сім'єю, ведучи птахів і звірів, які пережили потоп разом із Ноєм і його нащадками, до кінця періоду Закону, що тривав загалом 2500 років. Він працював в Ізраїлі, тобто формально працював, загалом 2000 років, а також працював одночасно в Ізраїлі і за його межами протягом 500 років, що разом становить 2500 років. Протягом цього періоду Він наставив ізраїльтян у тому, що для служіння Єгові вони повинні побудувати храм, зодягати священицький одяг і босоніж входити в храм на світанку, щоб їхнє взуття не заплямувало храм, і вогонь не був посланий на них з вершини храму і не спалив їх на смерть. Вони виконували свої обов'язки і підпорядковувалися планам Єгови. Вони молилися Єгові в храмі, і після отримання одкровення Єгови, тобто після того, як Єгова заговорив, вони повели натовпи і навчили їх, що ті повинні виказувати пошану Єгові – їхньому Богові. І Єгова сказав їм, що вони повинні побудувати храм і жертовник, і у встановлений Єговою час, тобто у день Пасхи, вони повинні приготувати новонароджених телят і ягнят, щоб покласти їх на жертовник як принесення для служіння Єгові, щоб приборкати їх і вселити благоговіння до Єгови в їхні серця. Те, чи корилися вони цьому закону, стало мірилом їхньої вірності Єгові. Єгова також постановив для них день суботній, сьомий день Його творіння. На наступний день після суботи Він призначив перший день, щоб вони прославляли Єгову, приносили Йому жертви і виконували для Нього музику. У цей день Єгова скликав усіх священиків, щоб розділити жертви на жертовнику, щоб люди могли їсти, щоб вони могли насолоджуватися жертвами на жертовнику Єгови. І Єгова сказав, що вони були благословенні, що вони мали уділ із Ним і що вони були Його обраним народом (що було заповітом Єгови з ізраїльським народом). Ось чому до цього дня народ Ізраїлю все ще говорить, що Єгова – це тільки їхній Бог, а не Бог язичників.

У період Закону Єгова встановив багато заповідей, які Мойсей мав передати ізраїльтянам, які пішли за ним із Єгипту. Ці заповіді були дані Єговою ізраїльтянам і не мали ніякого відношення до єгиптян; вони призначалися для стримування ізраїльтян, і Він використав ці заповіді, щоб накласти на них вимоги. Чи дотримувалися вони суботи, чи поважали вони своїх батьків, чи поклонялися ідолам і так далі – це були принципи, за якими вони були визнані грішними або праведними. Серед них були ті, кого вразив вогонь Єгови, деякі були закаменовані до смерті, а деякі отримали благословення Єгови, і це визначалося на підставі того, чи дотримувалися вони цих заповідей, чи ні. Тих, хто не дотримувався суботи, побивали камінням на смерть. Ті священики, які не дотримувалися суботи, були вражені вогнем Єгови. Тих, хто не виявляв поваги до своїх батьків, також забивали камінням на смерть. Усе це було схвалено Єговою. Єгова встановив Свої заповіді і закони так, щоб, коли Він керував ними в їхньому житті, люди слухали і корилися Його слову, а не повставали проти Нього. Він використовував ці закони, щоб тримати новонароджену людську расу під контролем, щоб краще закласти основу для Своєї майбутньої роботи. Отже, ґрунтуючись на роботі, яку виконав Єгова, перший період було названо періодом Закону. Хоча Єгова виголосив багато тверджень і виконав великий обсяг роботи, Він тільки позитивно направляв людей, навчаючи цих необізнаних людей, як бути людьми, як жити, як розуміти дорогу Єгови. Здебільшого робота, яку Він виконував, полягала в тому, щоб спонукати людей іти Його дорогою і дотримуватися Його законів. Була виконана праця над людьми, які були поверхнево зіпсовані; вона не сягала так глибоко, щоб трансформувати їхній характер або забезпечити прогрес у житті. Він переймався лише використанням законів для встановлення обмежень для людей та контролю над ними. Для тогочасних ізраїльтян Єгова був просто Богом у храмі, Богом на небесах. Він був хмарним стовпом, вогняним стовпом. Усе, що Єгова вимагав від них, – це підкорятися тому, що люди сьогодні знають як Його закони і заповіді – можна навіть сказати, правила, – тому що те, що робив Єгова, призначалося не для того, щоб перетворити їх, а для того, щоб дати їм більше того, що повинна мати людина, і наставляти їх зі Своїх власних уст, тому що після створення у людини не було нічого, чим вона повинна була володіти. І ось, Єгова дав людям те, чим вони повинні володіти для свого життя на землі, допомігши людям, яких Він вів, перевершити їхніх предків, Адама і Єву, тому що те, що Єгова дав їм, перевершило те, що Він дав Адаму і Єві на початку. Як би там не було, праця, яку Єгова звершив в Ізраїлі, полягала тільки в тому, щоб направляти людство і спонукати його визнати свого Творця. Він не підкоряв і не перетворював їх, а тільки направляв їх. Це підсумок праці Єгови в період Закону. Це – передісторія, правдива історія, суть Його роботи по всій землі Ізраїлю і початок Його шеститисячолітньої праці – з тим, щоб тримати людство під контролем руки Єгови. Із цього народилася додаткова робота в Його шеститисячолітньому плані управління.

Примітка:

a. Текст оригіналу не містить фрази «яким потрібно підкорятися».

Попередня стаття: Спаситель уже повернувся на «білій хмарі»

Наступна стаття: Правдива історія роботи періоду Спокути

Якщо Бог важливий у вашому житті, то чи хотіли б ви вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього?

Налаштування

  • Тексти
  • Теми

Колір фону

Теми

Шрифт

Розмір шрифту

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал

Ширина сторінки

Зміст

Пошук

  • Пошук у цьому тексті
  • Пошук у цій книзі

Зв’язок із нами в Messenger